Постанова № 48537111, 11.08.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 серпня 2015 року (17:29) м. Київ 810/2952/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря: Касьянової О.В., представника позивача Скрипова Ю.О. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області до Дочірнього підприємства «Підприємство регіональних перевезень «Атасс» Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій.

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Дочірнього підприємства «Підприємство регіональних перевезень «Атасс» Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій у сумі 44 791, 88 грн.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підлягають відшкодуванню витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, що призначені на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Враховуючи те, що відповідачем вищевказані витрати з квітня-червень 2015 року у розмірі 44 791, 88 грн. відшкодовані не були, позивач просить стягнути їх в примусовому порядку.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, вказує на відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем відповідних витрат, оскільки розрахунки, які були надіслані позивачем не є належним доказом, який підтверджує фактичні витрати позивача на виплату та доставку пенсій в сумі 44 791, 88 грн. Крім того, відповідач зазначає, що частина розрахунків зі сплати адресована іншим юридичним особам, відомості щодо яких відсутні в ЄДРПОУ. Також відповідачем наголошено на тому, що громадянин ОСОБА_2 не перебував у трудових відносинах з останнім і йому відповідачем не видавалась довідка з місця роботи, яка надає право на отримання пільгової пенсії.

Представник позивача у судовому засіданні подав лист від 06.08.2015 № 364708 (вх. 12038/15 від 10.08.2015), позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити з підстав, які викладені в останньому.

Відповідач належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням з відміткою про вручення, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність поважних причин неявки представника відповідача та можливість розгляду справи за даної явки осіб, що беруть участь у справі.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Підприємство регіональних перевезень «Атасс» Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич» є юридичною особою та зареєстровано в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Славутич Київської області як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Матеріали справи свідчать, що позивачем і відповідними територіальними органами (зокрема, Управління ПФУ в м. Обухові та Обухівському районі Київської області,Управління ПФУ в Вишгородському районі Київської області, Управління ПФУ в м. Чернігові, Управління ПФУ в Іванківському районі Київської області) були складені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які призначені у відповідності до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», згідно яких відповідачу визначено суму витрат, яка підлягає до сплати за період квітень-червень 2015 року за: основними пенсіонерами за списком № 1: за квітень 2015 року в сумі 11 926, 07 грн.; за травень 2015 року в сумі 11 926, 07 грн. , а також перерахунок за 2014 р. в сумі - 20 728, 19 грн.; за червень 2015 року в сумі 11 342, 76 грн. та одноразове коригування в сумі - 1 166, 62 грн.; за іногородніми пенсіонерами за списком № 1: за квітень 2015 року в сумі 8 605, 71 грн. та корегування за березень 2015 року в сумі - 0,2 грн.; за травень 2015 року в сумі 9 784, 18 грн., а також одноразова суму розрахунку в розмірі 4 991, 49 грн.; за червень 2015 р. в сумі 8 110, 81 грн.

Отже, загальна сума фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період квітень-червень 2015 року, яка призначена відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» становить 44 791, 88 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було надіслано на адресу відповідача супровідні листи 193/02 від 16.01.2015, № 296/02 від 22.01.2015, № 737/02 від 16.02.2015, № 1309/02 від 18.03.2015, № 2297/02 від 15.05.2015, № 2762/02 від 15.06.2015 з розрахунками сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підтверджується відповідними рекомендованими повідомленнями з відміткою про вручення та підписами головного бухгалтера на супровідних листах.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був складений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якого відповідачу визначено суму відповідних витрат по пільговим пенсіям за списком № 1 за квітень-червень 2015 року в сумі 44 791, 88 грн.

Вищевказані розрахунки були отримані відповідачем, про що свідчать відповідні відмітки про отримання на рекомендованих повідомленням про вручення.

Відповідач вимог позивача не виконав, оплату заборгованості на вищезазначену суму не здійснив, що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» регулювалось Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР.

Пунктом 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Отже, відповідач є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно з абз. 4 пп. 1 п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пункту «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком № 1 покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») (постанови Верховного суду України від 25.09.2012 № 26457845 та № 26457792)

Згідно з ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У зв'язку з цим, суд звертає увагу, що грошові кошти, які сплачуються суб'єктами господарювання на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є страховими внесками, у розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, якою затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (надалі - Інструкція).

Відповідно до абз. 3 п. 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах: 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році; 30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році; 40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році; 50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році; 60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році; 70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році; 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році; 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році; 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Згідно з пп. 2.1.1 п. 2.1 страхувальниками є роботодавці, зокрема: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Пунктом 6.4 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Таким чином, посилання відповідача у запереченнях на те, що надіслані позивачем розрахунки не є належними доказами, що підтверджують розмір фактичних витрат, які були понесені останнім, у зв'язку з виплатою та доставкою пенсій за квітень-червень 2015 року не є обґрунтованими, оскільки розрахунок є документом законодавчо встановленого зразка (зокрема, Додаток № 6 до Інструкції), в якому безпосередньо розміщується інформація щодо відповідних витрат.

Згідно з п. 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Отже, відповідач зобов'язаний щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Матеріали справи свідчать, що в порушенням п. 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відповідач не перерахував в належні строки кошти на відшкодування фактичних витрат позивача по виплаті та доставці пільгових пенсій за квітень-червень 2015 р., що призвело до утворення заборгованості в сумі 44 791, 88 грн.

Щодо заперечень відповідача в частині того, що деякі розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що долучені до позову, були адресовані не Підприємству регіональних перевезень «Атасс» Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність» «Славутич», а іншим юридичним особам, суд зазначає, що надані позивачем розрахунки адресовані безпосередньо відповідачу, а лише можливе невірне зазначення назви підприємства (здебільшого іногородніми УПФУ) не спростовують правомірність їх виставлення.

Крім того, відповідачем не було надано будь-яких доказів, які б підтверджували позицію відповідача щодо безпідставного віднесення позивачем пенсіонера ОСОБА_2 до

списку осіб, пенсія яких має бути компенсована за підприємством. При цьому, суд зазначає, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 містить детальну інформацію щодо складових визначення сум, у тому числі стаж роботи, а також був направлений на адресу відповідача із зазначенням його ідентифікаційного коду- 23241723.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оскільки відповідач не надав суду докази, які б спростовували вимоги позивача та підтверджували відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в добровільному порядку в розмірі 44 791, 88 грн., суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача.

У зв'язку з цим, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засіданні 11.08.2015 оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 14.08.2015.

Керуючись ст. ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути з Дочірнього підприємства «Підприємство Регіональних перевезень «Атасс» Відкритого акціонерного товариства «Автотранспортна акціонерна співдружність «Славутич» (07100, Київська область, місто Славутич, вулиця Ентузіастів, будинок 6, ідентифікаційний код-23241723) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Славутичі Київської області (07101, Київська область, м. Славутич, вул. Центральна площа, будинок 7, ідентифікаційний код-22203152) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за квітень-червень 2015 року в сумі 44 791, 88 грн. (сорок чотири тисячі сімсот дев'яносто одна гривня 88 копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.