Постанова № 48536367, 13.08.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 р. Справа № 804/8845/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі судового засідання Гелетій М.Т.

за участю:

представників позивача Абоімова О.Ю., Малоног О.Ю.,

представника відповідача Гармаш О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпропетровська адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням уточненого адміністративного позову, просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В4 № 0000365103 від 15.06.2015 р. про сплату грошового зобов'язання у розмірі 1 747 162,00 грн., винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач вважає висновки акту перевірки, що стали підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення такими, що не відповідають положенням податкового законодавства України, а прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення - протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, зазначивши, що посадові особи Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (надалі - СДПІ ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів) проводилася камеральна перевірка податкової звітності Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі - ПАТ «ІНГЗК») з податку на додану вартість за березень 2015 року.

За результатами вказаної перевірки СДПІ ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів складено Акт № 30/28-01/51-03/00190905 від 19.05.2015р. Виходячи з висновків даного акту, перевіркою встановлено порушення ПАТ «ІНГЗК» пункту 11, 23 підрозділу 2 розділу XX, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, п.201.10. ст.201 та п.198.2,198.3,198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого ПАТ «ІНГЗК» завищено від'ємне значення податку на додану вартість за березень в сумі 1 747 162,00 грн.

Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки та їх обґрунтуванням, ПАТ «ІНГЗК» були надані до СДПІ ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів заперечення № 10/4802 від 29.05.2015р. на вказаний Акт.

16.06.2015р. ПАТ «ІНГЗК» було отримано висновок СДПІ ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів «Про результати розгляду заперечень» від 11.06.2015р. №15508/10/28-01-51-03, в якому зазначалось, що висновки викладені в названому Акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість за березень 2015 р. відповідають нормам чинного законодавства, та є правомірними.

В свою чергу, 18.06.2015р. ПАТ «ІНГЗК» отримано від СДПІ ОВП у м. Дніпропетровську МГУ Міндоходів вих. №15760/10/28-01-51-03 від 15.06.2015р. лист «Про направлення податкового повідомлення-рішення», а також саме податкове повідомлення-рішення (форми «В4») № 0000365103 від 15.06.2015 p., прийняте на підставі названого Акту перевірки, відповідно до якого ПАТ «ІНГЗК» завищено суму від'ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1 747 162,00 грн.

Правомірність прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення № 0000365103 від 15.06.2015 p. є предметом розгляду в даній адміністративній справі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Стосовно суті вказаних в Акті порушень податкового законодавства ПАТ «ІНГЗК» в частині пункту 11, 23 підрозділу 2 розділу XX, пункту 185.1. статті 185, пункту 187.1., пункту 188.1. статті 188, пункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України в сумі 728 181 грн., суд зазначає наступне.

Стаття 67 Конституції України наголошує, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Згідно п.4.4 ст.4 Податкового кодексу України, встановлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.

З набранням чинності 01.01.2015 Закону України від 28 грудня 2014 року № 71 -VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» внесено зміни до розділу XX «Перехідні положення», підрозділу 2, пункту 23 ПКУ, чим продовжена дія режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів до 01.01.2017 року: «Тимчасово до 1 січня 2017 року від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з постачання, у тому числі операції з імпорту відходів та брухту чорних і кольорових металів, а також паперу та картону для утилізації (макулатури та відходів) товарної позиції 4707 згідно з УКТ ЗЕД. Переліки таких відходів та брухту чорних і кольорових металів затверджуються Кабінетом Міністрів України».

До набрання чинності Закону України №71-VIII діяла Постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 р. №15 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з поставки яких, у тому числі операції з імпорту», яка надає пільгу по операціях з поставки металобрухту до 01.01.2015.

До цієї Постанови внесені зміни Постановою Кабінету міністрів України від 25.03.2015 р. №136 в частині пролонгації строку звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання відходів та брухту чорних металів до 01.01.2017 р.

Враховуючи зазначене, підприємство позивача при звітуванні в квітні 2015 року про здійснені в березні 2015 року операції з продажу відходів та брухту чорних та кольорових металів мало право керуватися Постановою Кабінету міністрів України від 25.03.2015 р. №136, якою продовжено строк податкової пільги в частині звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання, у тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних і кольорових металів.

Отже, податкове повідомлення-рішення форми В4 №0000365103 від 15.06.2015 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 728 181 гривня - є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно суті вказаних в Акті порушень податкового законодавства ПАТ «ІНГЗК» в частині пунктів 198.2, 198.3 статті 198 з урахуванням пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в сумі 1 018 981,48 грн., суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що підприємство позивача включило в податковий кредит у декларацію з ПДВ за березень 2015р. суми ПДВ по податковим накладним, складеним в січні, лютому 2015 р. Позивач пояснив, що декларування відбулось у березні 2015 року у зв'язку з тим, що підприємство отримало податкові накладні по господарським відносинам з контрагентами лише в березні 2015 року.

Між сторонами спору з приводу права на формування податкового кредиту не має. Наявний лише спір щодо способу реалізації підприємством позивача права на податковий кредит.

Так, відповідно до абз.3 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України в редакції станом на 31.12.2014 року в разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» абзаци третій - п'ятий замінено абзацами третім - шостим такого змісту:

"Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше:

ніж через 180 календарних днів з дати складення податкової накладної;

для платників податку, що застосовують касовий метод, - ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку;

для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно".

З урахуванням змін, внесених до пункту 198.6 статті 198 розділу V Кодексу, з 1 січня 2015 року втратила чинність норма, згідно з якою у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігалося за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Податкові накладні, складені з 1 січня 2015 року та своєчасно зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, включаються до складу податкового кредиту того звітного періоду, на який припадає дата їх складання.

Разом з тим, залишився незмінним порядок внесення змін до податкової зв'язності в разі самостійного виявлення платником податків помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (стаття 50 Податкового кодексу України).

Отже, суд погоджується з доводами відповідача, що платники, які не включили податкові накладні до складу податкового кредиту відповідних періодів, право на податковий кредит не втрачають і можуть реалізувати таке право на формування податкового кредиту шляхом подання уточнюючих розрахунків за відповідні звітні періоди в порядку та строки, передбачені Податковим кодексом України.

Зазначена позиція також викладена в Листі ДФС від 17.02.2015 р. № 5292/7/99-99-19-03-02-17.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення форми В4 №0000365103 від 15.06.2015 в цій частині є правомірним та скасуванню не підлягає.

З урахуванням зазначеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки в частині 58,4% позовних вимог позивачеві відмовлено в задоволенні позовних вимог (судові витрати відповідно до частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено, складають 2815 гривень), а судові витрати в частині 560,28 гривень сплачено, позивачеві належить сплатити недоплачені судові витрати в розмірі 2254,92 гривень.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 2, 7-12, 17, 94, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми В4 №0000365103 від 15.06.2015 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 728 181 гривня, в іншій частині податкове повідомлення-рішення форми В4 №0000365103 від 15.06.2015 залишити без змін.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (код ЄДРПОУ 00190905) судові витрати в розмірі 2254 (дві тисячі двісті п'ятдесят чотири) гривні 92 копійки.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 серпня 2015 року

Суддя Д.О. Власенко