Рішення № 4853015, 20.08.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.08.09 р. Справа № 2/237

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачевій А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Обласного комунального підприємства “Долнецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Ясинувататепломережа” м. Ясинувата

до відповідача: Донецького комунального підприємства “Фармація” м. Донецьк

про стягнення заборгованості в розмірі 23780,02 грн.

За участю

представників сторін:

від позивача: Буцик Р.А. - за довір.

від відповідача: Корсун М.М. – за довір.

У судовому засіданні 18.08.2009р. оголошено перерву до 11 год. 00 хв. 20.08.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Обласне комунальне підприємство “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі виробничої одиниці “Ясинувататеполомережа” м. Ясинувата звернувся до господарського суду Донецької області позовом до Донецького комунального підприємства “Фармація” м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 23780,02 грн. з яких 20933,25грн. – заборгованість за послуги з теплопостачання, 188,27 грн. – 3% річних, 1506,14грн. – пеня, 1152,36 грн. – індекс інфляції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору № 214 від 01.01.2009р., рахунки, акти на включення та відключення опалення.

Позивачем до прийняття рішення по справі в порядку ст. 22 ГПК України надано заяву про уточнення позовних вимог, де позивач у зв’язку з тим, що відповідачем частково оплачено суму основного боргу в розмірі 7000,00грн., зменшує позовні вимоги та просить стягнути суму основного боргу в розмірі 13933,25грн. Часткова оплата суми боргу здійснена відповідачем після подачі позову до суду. З приводу зазначеного судом розглядаються остаточні позовні вимоги позивача.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, де позовні вимоги в частині суми боргу визнав частково в розмірі 13933,25грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

01.01.2009р. між Обласним комунальним підприємством “Донецьктеплокомуненерго” (Енергопостачальна організація) та Донецьким комунальним підприємством “Фармація” (Споживач) був укладений договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 214.

За цим договором Енергопостачальна організація бере на себе зобов’язання постачати Споживачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Споживач зобов’язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.

Пунктом 3.2.2 договору встановлено, що споживач теплової енергії зобов’язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 4.2.1. договору Енергопостачальна організація зобов’язана забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з договором.

Розділом 5 “Облік теплової енергії” визначено, що облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку (розрахунковим способом). Споживач, що має прилади обліку, щомісячно подає до Енергопостачальної організації звіт про фактичне споживання теплової енергії, в терміни, передбачені в додатку № 1 до договору. При відсутності приладів обліку або виходу його з ладу – кількість теплової енергії, що відпущена Споживачу, визначається Енергопостачальною організацією як виняток, розрахунковим способом.

Згідно до п. 6.1. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, за 1 м3 опалення та 1 м3 гарячої води, за 1 Гкал при наявності теплолічильників.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.3. договору Споживач за 5 днів до початку розрахункового періоду сплачує Енергопостачальній організації 100% вартості зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Згідно до п. 6.4. договору якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо сплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку.

Пунктом 6.5. договору визначено що споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількості часів (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Споживач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію – пеню в розмірі 0,3%, але не більше 2-ї облікової ставки Нацбанку від належної до сплати суми за кожен день прострочення (п. 7.2.3. договору).

Згідно до п. 10.1. договору останній набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.01.2012р.

Згідно до матеріалів справи 01.11.2008р. об’єкт теплоспоживання відповідача було підключено до центрального опалення, що підтверджується актом на включення опалення, який підписаний сторонами без зауважень.

За надані послуги з теплопостачання позивачем виставлялися рахунки від 29.11.2008р. на суму 4101,80грн., від 29.12.2008р. на суму 4101,80грн., від 25.02.2009р. на суму 5034,07грн., від 28.01.2009р. на суму 5092,67грн., від 25.03.2009р. на суму 5007,11грн., від 21.04.2009р. на суму 3695,80грн., а всього на загальну суму 27033,25грн.

Вказані рахунки були вручені відповідачу, про що свідчать відмітки про отримання на рахунках.

Відповідач умови договору виконав частково за отримані послуги з теплопостачання розрахувався в сумі 6100грн., що підтверджено матеріалами справи.

Таким чином на момент звернення позивача до суду за відповідачем обліковувалася заборгованість в розмірі 20933,25грн., що підтверджено матеріалами справи.

Однак, після порушення провадження у справі відповідач здійснив часткове погашення суми боргу в розмірі 7000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням, що додані до матеріалів справи. Таким чином на час розгляду справи за відповідачем облікується заборгованість в розмірі 13933,25грн., що підтверджено матеріалами справи та визнано відповідачем.

У зв’язку з частковим погашенням суми боргу позивачем надано заяву про зменшення позовних вимог, де позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 13933,25грн.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України),

Зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Аналогічні положення щодо виконання зобов’язань містить Господарський кодекс України. Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач доказів погашення заборгованості в розмірі 13933,25 грн. суду не представив, заявлені вимоги не спростував у зв’язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1506,14грн. за період з 16.12.2008р. по 22.04.2009р. на підставі п. 7.2.3. договору.

Перевіривши розрахунок пені суд знаходить його арифметично вірним, а вимоги, щодо стягнення пені в розмірі 1506,14грн. за період з 16.12.2008р. по 01.06.2009р. такими, що підлягають задоволенню.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 188,27грн. за період з 16.12.2008р. по 01.06.2009р. та індекс інфляції в розмірі 1152,36грн. за період з грудня 2008р. по травень 2009р. на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% та індексу інфляції суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення 3% річних в розмірі 188,27грн. за період з 16.12.2008р. по 01.06.2009р. та індексу інфляції в розмірі 1152,36грн. обґрунтовані, арифметично вірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи докази наявності заборгованості та порушення відповідачем зобов’язань за договором, суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб і на підставі ст. 78 ГПК України позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в повному обсязі, у зв’язку з тим, що погашення суми боргу здійснено відповідачем після порушення провадження у справі, в порядку, що передбачений ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” м. Донецьк в особі Виробничої одиниці “Ясинувататепломережа” м. Ясинувата до Донецького комунального підприємства “Фармація” м. Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 16780,02 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Донецького комунального підприємства “Фармація” (83085, м. Донецьк, вул. Баумана, 5, р/р 26006301591381 в Пролетарському відділенні АТ ПІБ м. Донецька, МФО 334301, ЗКПО 01976625) на користь Обласного комунального підприємства “Донецьктеплокомуненерго” (83086, м. Донецьк, вул. Донецька, 38, р/р 26005111798 у ВАТ “Райффайзен банк Аваль”, МФО 380805, ЄДРПОУ 26221744) суму боргу в розмірі 13933,25грн., 3% річних в розмірі 188,27грн., пеню в розмірі 1506,14грн., індекс інфляції в розмірі 1152,36грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 237,80грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50грн.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя