Рішення № 4850658, 25.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/362

25.08.09

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «М енд С форвардінг Ко»

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Ведекон»

про

стягнення 27 795, 60 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

Від позивача:

Некрасов А.В. –представник за довіреністю б/н від 10.08.2009 року;

Від відповідача:

не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «М енд С форвардінг Ко» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ведекон»про стягнення суми заборгованості у розмірі 27 795, 60 грн. за договором № 10-12/0485-08 від 22.12.2008 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.07.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні 01.07.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду та надав усні пояснення по суті спору. Крім того, позивач заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

Згідно з ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті.

На підставі вищезазначеного, суд задовольнив подане позивачем клопотання про продовження строку вирішення спору.

Представник відповідача у судове засідання 01.07.2009 року не з’явився, вимоги ухвали від 22.06.2009 року не виконав, проте через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із перебуванням повноважного представника на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2009 року розгляд справи відкладено до 25.08.2009 року з підстав задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у судовому засіданні 25.08.2009 року підтримав позовні заяви та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 25.08.2009 року не з’явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 08125221 та № 08125256.

Оскільки, відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, тому на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

В С Т А Н О В И В:

22.12.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «М енд С форвардінг Ко» (далі –перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ведекон»(далі - замовник) був укладений договір про надання комплексу послуг щодо перевезення вантажу № 10-12/0485-08 (далі - Договір), відповідно до умов якого перевізник зобов’язується надати замовнику комплексу послуг щодо перевезення вантажу з пункту відправлення у пункт призначення, а замовник зобов’язується сплатити перевізнику за надання комплексу послуг щодо перевезення вантажу плату в розмірі та на умовах, передбачених ст. 4 даного договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунок вартості комплексу послуг, які здійснюються перевізником за договором, визначається з врахуванням фактично відпрацьованого часу, кількості вантажників та вантажних автомобілів і кількості фактично використаних пакувальних матеріалів, на підставі прейскуранту перевізника.

Згідно із п. 4.3 Договору вартість комплексу послуг та робіт з перевезення сплачується замовником по кожному окремому факту їх здійснення, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок перевізника протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту його отримання.

01.04.2009 року позивач передав відповідачу рахунок-фактуру № М-0034/01-09 від 20.01.2009 року на загальну суму 27 975, 60 грн., що підтверджується описом вручених документів. Сума рахунку, за твердженням позивача, була розрахована на підставі робочих листів наявних в матеріалах справи.

У зв’язку із несплатою наданих послуг позивач звернувся до відповідача з претензією № 17-2/729 від 10.04.2009 року з вимогою погасити заборгованість.

Листом № 1505 від 27.04.2009 року відповідач повідомив позивача про наявність розбіжностей між рахунком на суму 27 975, 60 грн., який був виставлений, та реальним об’ємом робіт, що було виконано. Крім того, вимагав надати документи, що відповідають реальному об’єму наданих послуг.

27.05.2009 року на адресу відповідача позивач направив пакет документів, а саме: рахунок-фактуру № М-0034/01-09 від 20.01.2009 року на загальну суму 27 795, 60 грн., акт здачі-прийняття робіт № ОУ-000081 та податкову накладну, які згідно поштового повідомлення № 492885 були отримані відповідачем 29.05.2009 року. Відповідач відповіді на лист не надав, оплату наданих послуг не здійснив.

Станом на день подання позовної заяви відповідач оплату послуг не здійснив, тому у відповідача перед позивачем наявний борг у розмірі 27 795, 00 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду на зміст укладеного договору № 10-12/0485-08 від 22.12.2008 року він є договором транспортного експедирування, який відповідає вимогам статті 929 ЦК України.

Згідно із ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 14 Закону України "Про транспортно –експедиційну діяльність" від 01.07.2004 № 1955 за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.

Відповідно до п. 4.4 Договору перевезення вважається виконаним, а послуги наданими, якщо замовник підписав робочий лист Work-Order.

Як вбачається з матеріалів справи, робочий лист датований 30.12.2009 року не підписаний уповноваженим представником відповідача.

Проте, як встановлено судом, позивач направив на адресу відповідача акт здачі-прийняття робіт № ОУ-000081, до загальної вартості робіт якого входить і робочий лист від 30.12.2009 року. Даний акт був отриманий відповідачем 29.05.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявним в матеріалах справи.

Пунктом 4.5 Договору встановлено, що замовник зобов’язаний впродовж 5 (п’яти) робочих днів від дня отримання акту виконаних робіт підписати його або надати мотивовану відмову від його підписання.

Якщо протягом 5 (п’яти) робочих днів перевізник не одержить підписаний замовником акт виконаних робіт або мотивовану відмову від його підписання, перевезення вважається виконаним з додержанням усіх умов договору (п. 4.6 Договору).

Враховуючи вищезазначене, відповідач повинен був підписати акт № ОУ-000081 або надати мотивовану відмову від його підписання у строк до 05.06.2009 року. Оскільки, вищевказаний акт не був підписаний відповідачем та не було надано мотивованої відмови від його підписання на підставі п. 4.6 Договору роботи (послуги) згідно договору № 10-12/0485-08 від 22.12.2008 року вважаються виконаними на загальну суму 27 795, 60 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів виконання договору щодо оплати послуг не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи та не ос порений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем не спростовані, належних доказів, які б підтверджували розрахунок за надані послуги відповідачем не надано, враховуючи відсутність доказів перерахування коштів за надані роботи в розмірі 27 795, 60 грн., позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 929, 931 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ведекон»(01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 12-А; код ЄДРПОУ 32162049), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «М енд С форвардінг Ко»(02092, м. Київ, вул. Довбуша, 37; код ЄДРПОУ 32305728) заборгованість у розмірі 27 795 (двадцять сім тисяч сімсот дев’яносто п’ять) грн. 60 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 277 (двісті сімдесят сім) грн. 95 коп., та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

Дідиченко М.А.