Рішення № 4849200, 25.06.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

25.06.2009

Справа №2-15/2961-2009

За позовом Приватного підприємства «Пік-Трейд» (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Рєпіна, 95, ідентифікаційний код 34773315)

До відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності- фізичної особи Пахомова Олексія Ігоровича (97300, АР Крим, смт. Кіровське, вул. Фрунзе, 14 кв. 26 ідентифікаційний номер 2821209818)

Про стягнення 39 388,02 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

представники:

Від позивача – Шульгат В.В., довіреність б/н від 02.07.2007р. у справі.

Від відповідача – Пахомов О.І.

Обставини справи: Приватне підприємство «Пік-Трейд» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Суб’єкта підприємницької діяльності- фізичної особи Пахомова Олексія Ігоровича про стягнення 39 388,02 грн. заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов’язань по оплаті поставленого позивачем товару за договором № 01/03-1 від 01.03.2007р., в результаті чого склалася заборгованість у розмірі 39 388,02 грн., що і стало приводом для звернення Приватного підприємства «Пік-Трейд» з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

У судовому засіданні представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому визнав суму заборгованості у повному обсязі.

Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Судом не вбачається підстав для відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін , суд

ВСТАНОВИВ :

01.03.2007р. між Приватним підприємством «Пік-Трейд» (Постачальник) (позивач) та Суб’єктом підприємницької діяльності - фізичною особою Пахомовим Олексієм Ігоровичем (Покупець) (відповідач) був укладений Договір № 01/03-1 поставки продукції. (а.с. 10-12)

Згідно з пунктом 1.1 Договору Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця, а Покупець – сплатити та прийняти вугільну продукцію.

Відповідно до пункту 4.1. Договору Покупець здійснює розрахунок за Товар, в порядку безготівкового розрахунку в національній валюті, шляхом перерахування 100% вартості партії. що відвантажується. протягом 20 –ти банківських днів з моменту передачі товару у власність Покупця.

Відповідно до пункту 4.2 Договору товар передається у власність по Акту прийомки – передачі партії товару.

Строк дії договору передбачений пунктом 12.2 Договору та становить з моменту його підписання до 31.12.2007 р.

Сторонами не представлено доказів розірвання договору, зміни його умов або визнання його недійсним у встановленому законом порядку.

Так на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 403 687, 34 грн., що підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладним та актами прийомки – передачі (а.с.36-59)

Вказаний товар був прийнятий відповідачем, про що свідчить його підпис та печатка у видаткових накладних та актах прийомки – передачі.

У підтвердження отримання товару відповідачем частково оплачена сума в розмірі 364 299, 32 грн., що підтверджується виписками банку, доданими до матеріалів справи. (а.с.24-35)

Проте відповідачем не була здійснена своєчасна оплата та у повному обсязі за поставлений товар, в результаті чого склалася заборгованість у розмірі 39 388,02 грн., що і стало приводом для звернення з відповідним позовом до суду.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства не представив суду доказів виконання свого зобов’язання оплати товару .

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем обов’язків за договором № 01/03-1 від 01.03.2007р., щодо сплати вартості отриманого товару в повному обсязі, а отже сума заборгованості у розмірі 39 388,02 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Крім того, відповідачем визнана вказана сума заборгованості.

Доказів, що підтверджують зворотнє, ніж встановлено судом, відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України, не надано, в той час, як кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів. Сума заборгованості була визнана відповідачем шляхом підписання акту звірки взаємних розрахунків.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Суб’єкта підприємницької діяльності- фізичної особи Пахомова Олексія Ігоровича (97300, АР Крим, смт. Кіровське, вул. Фрунзе, 14 кв. 26 ідентифікаційний номер 2821209818) на користь Приватного підприємства «Пік Трейд» (51400, Дніпропетровська обл.. м. Павлоград, вул. Рєпіна, 95, ідентифікаційний код 34773315, р/р 2600700100848445 в ЗАТ «Хоум Кредит Банк» МФО 307123) 39 388,02 грн. заборгованості, 393,88 грн. державного мита та 312, 50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.