Рішення № 4848961, 27.08.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.08.09

Справа № 13/208-09.

За позовом: Заступника прокурора міста Києва і інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України, м. Київ

До відповідача: Державного підприємства «Сумиторф», с. Гречкине Кролевецького району Сумської області

Про стягнення 159 841 грн. 70 коп.

за участю представників сторін:

Від позивача – не з’явився.

Від відповідача – не з’явився.

Прокурор: Дубова О. О.

Суддя Лиховид Б.І.

При секретарі с/з Ейсмонт М.О.

Суть спору: Прокурор згідно позовної заяви просить суд стягнути з відповідача заборгованість за безвідсотковою цільовою бюджетною позикою у сумі 157 000грн. 00 коп., а також нараховану пеню в сумі 2 841 грн. 70 коп. до державного бюджету України на рахунки Міністерства вугільної промисловості України, відкриті в державному казначействі України, державне мито та витрати на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзив на позов не подав.

Згідно ст. 75 господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи суд встановив:

Відповідно до Закону України від 07.07.2005 «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законів України» (зміни до додатку № 4), постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2005 № 794 «Про затвердження Порядку надання безвідсоткової бюджетної позики для підприємств та організацій вугільної промисловості (крім вугледобувних) на погашення заборгованості, яка утворилася на 1 квітня 2005 року з виплати заробітної плати», Міністерством палива та енергетики України у 2005 році були укладені договори безвідсоткової, цільової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати з підприємствами та організаціями вугільної промисловості (крім вугледобувних).

Згідно п.2 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України, надання позики є цільове, поворотне, строкове і забезпечене заставленими активами позичальника. Позика надається не більш як на п'ять років. Повернення позики здійснюється щомісяця починаючи з 01.01.2006 року рівними частками.

Указом Президента України від 25.07.2005 №1123/2005 «Про заходи щодо вдосконалення державного управління вугільною промисловістю» Міністерство палива та енергетики України реорганізовано шляхом виділення із його складу Міністерства вугільної промисловості України.

Відповідно до Положення про Міністерство вугільної промисловості України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1527 Мінвуглепром є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у вугільній та торфодобувній галузі.

Міністерство вугільної промисловості України є правонаступником Міністерства палива та енергетики України по вищевказаним договорам та відповідальним за своєчасне повернення позики, що надається з Державного бюджету України на погашення заборгованості з виплати заробітної плати (п.2 преамбули постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2005 № 794).

Відповідно до вищевказаних нормативно-правових актів, Міністерством палива та енергетики України 23.08.2005 укладено з відповідачем - державним підприємством «Сумиторф» договір № 84 безвідсоткової, бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати на суму 157 000,00 грн.

На виконання умов договору Міністерством палива та енергетики України платіжним дорученням від 14.09.2005 за № 44 перераховано відповідачу безвідсоткову цільову бюджетну позику у сумі 157 000,00 грн.

Згідно розділів 5, 6 договору відповідач зобов'язався здійснювати повернення позички щомісячно починаючи з 1 січня 2006 року рівними частками, згідно графіку її повернення, викладеному у додатку 2, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до графіку погашення позики за період з 31.01.2006 по 21.04.2009 відповідач повинен був погасити позику, одержану на підставі договору від 23.08.2005 за № 84 у сумі 157 000,00 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, вказані зобов'язання позичальником не виконуються та погашення позики не здійснюється. У зв’язку з чим, за вказаний період кошти взагалі не повернуто. Отже сума боргу відповідача складає 157 000,00 грн.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог— відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічну правову норму містить ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог,щодо виконання зобов'язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та у порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

У статті 2 Бюджетного кодексу України обов'язковою умовою кредитування коштів з бюджету є їх повернення на умовах платності та строковості.

Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може бути забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язання будь-яким видом, передбаченим ст.546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. При чому, згідно ч.б ст.231 Цивільного кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.б ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконаним.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 9.3 договору сторони передбачили, що у разі несвоєчасного повернення коштів Позичальник сплачує позикодавцю пеню у розмірі 0,01 % від загальної суми отриманих коштів за кожен день прострочки, але не більше річної ставки Національного банку України.

На підставі вказаних норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та п. 9.3 договору від 23.08.2005 № 84, Міністерством вугільної промисловості України нараховано відповідачу пеню за несвоєчасне повернення коштів у сумі 2 841,70 грн., яка також спрямовується до Державного бюджету України та надходить на рахунки Міністерства, відкриті в органах Державного казначейства.

Кошти безвідсоткових позик відповідно до ст.ст.9, 29 Бюджетного кодексу України відносяться до неподаткових доходів Державного бюджету України.

Відповідно до п.8 Порядку надання безвідсоткової бюджетної позики для підприємств та організацій вугільної промисловості (крім вугледобувних) на погашення заборгованості, яка утворилась на 1 квітня 2005 року з виплати заробітної плати, повернення позики здійснюється позичальником у строк, визначений договором про її надання, на відповідні рахунки, відкриті в органі Державного казначейства.

Таким чином, кошти безвідсоткових позик спрямовуються до доходної частини бюджету і їх несвоєчасне перерахування призводить до неможливості забезпечення найважливішого бюджетного процесу - виконання бюджету, чим порушуються економічні інтереси держави.

Відповідач не надав доказів сплати вищевказаних сум, у зв’язку з чим, вимоги прокурора визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Сумиторф» (41317, Сумська область, Кролевецький район, с. Гречкине, код 02968208) до державного бюджету України на рахунки Міністерства вугільної промисловості України, відкриті в Державному казначействі України (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 4, код 33833561 ) 157 000 грн. 00 коп. заборгованості за безвідсотковою, цільовою бюджетною позикою, 2 841 грн. 70 коп. – пені.

3. Стягнути з Державного підприємства «Сумиторф» (41317, Сумська область, Кролевецький район, с. Гречкине, код 02968208) в доход державного бюджету України (р/р 31112095700002 в ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код 22090200, символ 095) 1598 грн. 41 коп. державного мита.

4. Стягнути з Державного підприємства «Сумиторф» (41317, Сумська область, Кролевецький район, с. Гречкине, код 02968208) в доход державного бюджету (р/р 31215259700002 в ГУДКУ у Сумській області, МФО 837013, код 23636315, одержувач - Держбюджет м. Суми) 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Б.І. Лиховид