Рішення № 4848747, 14.07.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" липня 2009 р.

Справа № 10/48-1059

Господарський суд Тернопільської області у складі

Розглянув справу

за позовом: Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області, м. Тернопіль, вул. Танцорова, 11

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Христина“, м. Бережани, вул. Привокзальна, 1 Тернопільської області

За участю представників:

Позивача: Кумчик І.В. –головного спеціаліста-юрисконсульта відділу правового забезпечення та кадрової роботи РВ ФДМУ по Тернопільській області, довіреність № 02 від 08.01.2009 року; Великановича Я.Б.- головного спеціаліста - юрисконсульта, довіреність № 41 від 13.07.2009 року;

Відповідача: не прибув.

В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 20,22,27,28,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: До господарського суду Тернопільської області звернулося з позовом Регіональне відділення Фонду Державного майна України по Тернопільській області м. Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю “Христина”, м. Бережани про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 4 370,01 грн. і 119,50 грн. - пені; витрати по сплаті державного мита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу просить покласти на відповідача.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує умовами договору оренди нерухомого майна від 20.06.2008 року №465, що належить до державної власності –адміністративна будівля загальною площею 313,1 кв. м. та перебуває на балансі Державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство»із змінами та доповненнями, внесеними договором від 01.04.2009р. №1; невиконанням відповідачем зобов’язань в частині сплати орендної плати.

Ухвалою суду від 04 червня 2009 року судове засідання призначене о 16 год. 00 хвилин 24 червня 2009 року.

У зв’язку з неприбуттям у судове засідання 24.04.2009 року представника відповідача, розгляд справи було відкладено до 15 год. 00 хв. 14 липня 2009 року в порядку статті 77 ГПК України.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав , заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судове засідання 14.07.2009 року повторно не прибув, хоча був повідомлений про судове слухання у встановленому порядку, що підтверджується Повідомленням про вручення поштового відправлення.

Оскільки, участь представників сторін у судове засідання не визнавалося обов’язковою, надані позивачем документи є достатніми, а тому суд розглядає позов в порядку статті 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали заявлені вимоги повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне:

Згідно ст. ст. 1,2 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України також визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Позивач – Регіональне відділення Фонду державного майна України по Тернопільській області є юридичною особою, організаційно-правова форма –державна організація, ідентифікаційний код 14037372 і включене до ЄДРПО України, а тому наділене правом на звернення до господарського суду за захистом свої прав.

Згідно статті 11 Цивільного Кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено, що 20 червня 2008 року між РВ ФДМ України по Тернопільській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Христина“, м. Тернопіль (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, згідно умов якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності: адміністративну будівлю загальною площею 313,1 кв. м., що знаходиться за адресою: вул. Привокзальна, 1А, м. Бережани Тернопільської області (далі –Майно) та перебуває на балансі Державного підприємства «Бережанське лісомисливське господарство»(Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно із звітом про незалежну оцінку майна, складеного станом на 30 червня 2007 року, становить 312 700,00 грн. без ПДВ.

Орендар вступає у строкове платне користування орендованим Майном у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна (пункт 2.1 Договору).

Договір укладено строком на 2 ( два ) роки, що діє з 20 червня 2008 року по 20 травня 2011 року ( п.п. 10.1. Договору ).

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 04 жовтня 1995 року за №786 (із змінами і доповненнями), із врахуванням результатів конкурсу на право оренди державного Майна становить без ПДВ за перший (базовий) місяць оренди –листопад 2007 року 4 300,00 грн. без ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди червень 2008 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди листопад 2007 року на індекси інфляції за грудень 2007 року та січень-червень 2008 року.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.3. Договору).

У відповідності до статті 3 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” - Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Пунктами 1, 3 ст. 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що Орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, розмір та строки якої визначаються у договорі.

За своїм змістом і правовою природою, укладений між сторонами Договір є договором оренди і сторони в ньому досягли згоди по всіх істотних умовах, в тому числі і по платі за користування приміщенням.

Відповідно до п.3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно та у повному обсязі.

У відповідності до п. 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених ГКУ.

Пунктом 5.9. Договору сторони встановили, щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, надавати Орендодавцеві та Балансоутримувачу інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць. На вимогу Орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

У відповідності до вимог ст. ст. 525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі договору позивач передав відповідачу в оренду Майно ДП «Бережанське лісомисливське господарство», яке знаходиться в м. Бережани, вул. Привокзальна, 1А Тернопільської області, а Орендар прийняв згідно Акту приймання –передачі нерухомого майна від 20.06.2008р.

28 квітня 2009 року РР ФДМУ по Тернопільській області листом за №18-14-01794 було повідомлено відповідача про допущену заборгованість, яка становить 4 010,78 грн., зокрема, по орендній платі в сумі 3 976,79 грн. за березень 2009 року та попередило про відповідальність за невиконання істотної умови Договору.

Станом на 27.05.2009р. заборгованість по орендній платі за квітень 2009 року відповідача становила в сумі 1 393,22 грн., яку він був зобов’язаний сплатити відповідно до п.3.3. Договору до 15.05.2009р.

ТзОВ «Христина»лише 25.05.2009р. було погашено заборгованість частково, в сумі 1 000,00 грн. і на момент подання позову до суду його борг по орендній платі становив 4 370,01 грн.

Отже, як підтверджується розрахунком заборгованості поданим позивачем і не спростованого відповідачем належними та допустимими доказами, за останнім на час подання позову до суду числилася заборгованість по орендній платі в сумі 4 370,01 грн., а тому з огляду на наведене позовні вимоги в частині стягнення орендної плати в сумі 4 370,01 грн. підлягають до задоволення, як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Пунктом 2 статті 343 Господарського кодексу України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.5 договору сторони передбачили, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30 % щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Балансоутримувачу у визначеному п.3.5. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати (п.3.6. Договору).

При таких обставинах справи, судом приймається посилання позивача про те, що у нього є правові підстави для стягнення пені. Згідно представленого розрахунку позивача розмір нарахованої пені становить 119,50 грн.

Державне мито та інші судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.ст. 44,49 ГПК України.

На підставі наведеного , керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, статтями 179, 180, 283, 343 Господарського України, статтями 3, 19, 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, статтями 1,2,22,29,33,44,49,80 п. 1-1,82,84,116,117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Христина“ м. Бережани, вул. Привокзальна, 1 Тернопільської області, ідентифікаційний код 14049168 до Державного бюджету України 4 370,01 грн. орендної плати та 119,50 грн. пені. Видати наказ.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Христина“, м. Бережани, вул. Привокзальна, 1 Тернопільської області, ідентифікаційний код 14049168 в дохід державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі - 102 грн. державного мита. Видати наказ.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Христина“, м. Бережани, вул. Привокзальна, 1 Тернопільської області, ідентифікаційний код 14049168 в дохід державного бюджету України на р/р 31214259700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі - 312 грн. 50 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його підписання.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

6.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

7.Рішення складене в повному обсязі та підписане 14 липня 2009 року.

Суддя