ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
18.08.09 р. Справа № 9/10
Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.
при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Закритого акціонерного товариства „ТБ Ирбис”, м. Харків
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Донецький електротехнічний завод”, м. Донецьк
про: стягнення 6 111грн.36коп.
За участю представників сторін:
від позивача: не з’явився;
від відповідача: не з’явився.
З 18.08.2009р. о 14год.40хв. до 18.08.2009р. о 16год.30хв. у судовому засіданні оголошено перерву згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Закрите акціонерне товариство „ТБ Ирбис”, м. Харків звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Донецький електротехнічний завод”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 6 111грн.36коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 4 846грн.29коп., пені в розмірі 573грн.84коп., 3% річних в розмірі 89грн.15коп. та інфляційних витрат в розмірі 602грн.08коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір №ПС-15-2007 від 07.08.2007р., додаткові угоди №1, 2, 4 до вказаного договору, видаткові накладні №ДО-01293 від 22.09.2008р., №ДО-01244 від 15.09.2008р., №ДО-01621 від 23.11.2007р., рахунки №СчДО-02378 від 22.09.2008р., №СчДО-02279 від 15.09.2008р., №СчДО-02852 від 23.11.2007р., довіреність на отримання ТМЦ серії ЯОО №026945 від 26.11.2007р., серії ЯПК №163581/558 від 15.09.2008р., вимоги №1642/11 від 20.11.2008р., №912-1/04 від 16.04.2009р.
Відповідач всупереч вимогам суду відзив на позов не представив, однак у судовому засіданні 27.07.2009р. проти позовних вимог заперечував.
08.07.2009р. позивачем надана заява №1874-5/6 від 06.07.2009р. про зміну підстав позову та про зменшення суми позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначає, що підставою позову є видаткові накладні №ДО-01293 від 22.09.2008р., №ДО-01244 від 15.09.2008р., №ДО-01621 від 23.11.2007р., на підставі чого просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 4 895грн.61коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 4 846грн.29коп., 3% річних в розмірі 25грн.09коп. та інфляційних витрат в розмірі 24грн.23коп.
Крім того, позивачем надані письмові пояснення №2001-6/7 від 10.07.2009р., відповідно до яких останній підтримує свою правову позицію, викладену у вищевказаній заяві про зміну підстав позову.
11.08.2009р. позивачем надана заява №2348-6/7 від 07.08.2009р. про зміну підстав позову та про зменшення суми позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначає, що 04.08.2009р. відповідач частково сплатив за отриманий товар суму в розмірі 2 000грн.00коп., на підставі чого позивач зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу та просить суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 2 955грн.38коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 2 846грн.29коп., 3% річних в розмірі 34грн.75коп. та інфляційних витрат в розмірі 74грн.34коп.
Суд розглядає зменшені позовні вимоги відповідно до заяви №2348-6/7 від 07.08.2009р. про зміну підстав позову та про зменшення суми позовних вимог.
18.08.2009р. позивачем на адресу суду надіслано повідомлення №2459-6/7 від 18.08.2009р., відповідно з яким останній зазначає, що відповідачем повністю сплачено суму основного боргу.
Розгляд справи судом відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:
За твердження позивача, між Закритим акціонерним товариством „ТБ Ирбис”, м. Харків та Відкритим акціонерним товариством „Донецький електротехнічний завод”, м. Донецьк досягнуто згоду про поставку на адресу відповідача товару на підставі позадоговірної домовленості сторін.
Відповідно до ч.1, 2 ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
За приписом ч.1 ст.206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Крім того, ст.218 ЦК України встановлює, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
На виконання умов домовленості позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 12 567грн.89коп., що підтверджується видатковою накладною №ДО-01621 від 23.11.2007р., копія якої наявна в матеріалах справи. Крім того, позивачем на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 4 778грн.40коп., що підтверджується видатковими накладними №ДО-01293 від 22.09.2008р., №ДО-01244 від 15.09.2008р., копії яких наявні в матеріалах справи.
Фактичне отримання відповідачем товару за видатковими накладними №ДО-01293 від 22.09.2008р., №ДО-01244 від 15.09.2008р. підтверджується підписом уповноваженого представника відповідача на зазначених видаткових накладних в графі „отримав” та довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯПК №163581/558 від 15.09.2008р.
Одночасно, фактичне отримання відповідачем продукції за видатковою накладною №ДО-01621 від 23.11.2007р. підтверджується підписом представника відповідача на видатковій накладній в графі „отримав” та довіреністю на отримання ТМЦ серії ЯОО №026945 від 26.11.2007р., копія якої залучена до матеріалів справи.
Заперечень відповідача щодо неотримання вказаної продукції або отримання її неналежної якості чи не у повній кількості суду не надано, на підставі чого суд вважає, що продукція прийнята відповідачем без заперечень.
На сплату отриманого товару позивачем на адресу відповідача виставлені рахунки №СчДО-02378 від 22.09.2008р., №СчДО-02279 від 15.09.2008р., №СчДО-02852 від 23.11.2007р.
За приписом ст.181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Згідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч.2 п.1 ст.11 ЦК України).
Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Таким чином, між сторонами виникли зобов`язувальні правовідносини у результаті фактичних дій сторін, направлених на встановлення цих правовідносин.
Отже, угода укладена між сторонами шляхом підписання вищезазначених видаткових накладних відповідачем.
Видаткові накладні мали всі суттєві умови, визначені законом для договорів поставки, а саме: предмет, найменування, кількість, асортимент товару, вартість за одиницю, загальна сума, реквізити продавця. Тобто, покупець (відповідач) мав повну інформацію про товар, який позивач поставляє на його адресу.
Згідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Таким чином, прийнявши продукцію від позивача, у відповідача виникло зобов`язання щодо оплати отриманого товару.
За твердженням позивача, відповідач частково оплатив отриманий товар на суму 12 500грн.00коп., що підтверджується банківською випискою від 17.12.2007р. (копія виписки залучена до матеріалів справи), у зв`язку з чим на момент подання позовної заяви сума боргу становила 4 846грн.29коп. Одночасно, відповідно до заяви №2348-6/7 від 07.08.2009р. про зміну підстав позову та про зменшення суми позовних вимог, позивач зазначає, що 04.08.2009р. відповідач частково сплатив за отриманий товар суму в розмірі 2 000грн.00коп. (що підтверджується наданим відповідачем платіжним дорученням №5350 від 04.08.2009р.), на підставі чого позивач зменшує розмір позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу та просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 2 846грн.29коп.
21.11.2008р. та 17.04.2009р. позивачем на адресу відповідача направлені вимоги №1642/11 від 20.11.2008р., №912-1/04 від 16.04.2009р. про погашення заборгованості за поставлений товар (докази направлення представлені в матеріалах справи). Як зазначено позивачем, дані вимоги залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до вимог ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Оскільки строк оплати сторонами не встановлювався, в даному випадку, суд вважає за необхідне при встановлені моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати отриманої продукції застосувати положення ч.2 ст.530 ЦК України, на підставі якої зобов`язання щодо оплати поставленого товару виникає у відповідача після спливу семиденного строку з моменту пред`явлення позивачем першої грошової вимоги – претензії №1642/11 від 20.11.2008р., тобто з урахуванням поштового обігу – з 03.12.2008р.
За приписом ст.525 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається (ст.526 ЦК України).
Аналогічно, ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Таким чином, позивач свої обов`язки за домовленістю виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 2 846грн.29коп.
Однак, в процесі розгляду справи відповідачем повністю погашена сума основного боргу в розмірі 2 846грн.29коп., що підтверджується наданим відповідачем платіжним дорученням №5433 від 10.08.2009р. на суму 2 846грн.29коп. та про що зазначено позивачем у повідомленні №2459-6/7 від 18.08.2009р.
Відповідно до п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
На підставі вищенаведеного, з огляду на погашення відповідачем суми основного боргу, провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 2 846грн.29коп. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмета спору.
Крім того, позивач заявляє про стягнення з відповідача суми індексу інфляції в розмірі 74грн.34коп. та 3% річних в розмірі 34грн.75коп.
За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі зазначеної норми, за розрахунком позивача, сума інфляційних витрат становить 74грн.34коп. та 3% річних становлять суму в розмірі 34грн.75коп. за період прострочення з 05.05.2009р. по 03.08.2009р.
Перевіривши арифметичний розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що зазначені ним суми не суперечить вимогам чинного законодавства, а відтак вимоги позивача в частині стягнення інфляційних витрат в розмірі 74грн.34коп. та 3% річних в розмірі 34грн.75коп. підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу між сторонами в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.11, 205, 206, 218, 252, 253, 509, 525, 526, 530, 692, 625 Цивільного кодексу України, ст.174, 181, 193 Господарського кодексу України, ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Закритого акціонерного товариства „ТБ Ирбис”, м. Харків до відповідача, Відкритого акціонерного товариства „Донецький електротехнічний завод”, м. Донецьк про стягнення заборгованості в сумі 2 955грн.38коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 2 846грн.29коп., 3% річних в розмірі 34грн.75коп. та інфляційних витрат в розмірі 74грн.34коп. – задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Донецький електротехнічний завод” (за адресою: вул. Таллінська, 1А, м. Донецьк, 83030, р/р 26002498084611 у Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк” м. Донецьк, МФО 335593, код ЄДРПОУ 00174740) на користь Закритого акціонерного товариства „ТБ Ирбис” (за адресою: пров. Микитинський, 24, м. Харків, 61001, р/р 26009300000053 у ХФ АКБ „Форум”, МФО 350772, код ЄДРПОУ 31559190) 3% річних в розмірі 34грн.75коп., інфляційні витрати в розмірі 74грн.34коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 49грн.33коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 151грн.12коп.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 2 846грн.29коп. припинити провадження у справі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
У судовому засіданні 18.08.2009р. оголошено повний текст рішення.
Суддя
Судове рішення № 4847818, Господарський суд Донецької області було прийнято 18.08.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 9/10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: