Рішення № 4847715, 14.07.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

14.07.2009

Справа №2-22/2754-2009

За позовом – ПП «Цар – Риба», м. Севастополь, вул. Промислова, 7

до відповідача – ТОВ «Ахтіар - С», м. Севастополь, вул. Жовтневої революції, 50; м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31

про стягнення 2061,51 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

Обставини справи:

Позивач - ПП «Цар – Риба» звернулась до Господарського суду м. Севастополя з позовною заявою до відповідача - ТОВ «Ахтіар - С», просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 2061,51 грн., у тому числі: основний борг – 1631,00 грн., збитки від інфляції – 225,58 грн., 3% річних - 22,77 грн., пеня – 182,16 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення умов договору поставки № 34/11-ЦР-104 від 01 лютого 2007 року, не здійснив належним чином оплату поставленого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 13 травня 2009 року справу № 5020-5/149 направлено за підсудністю до Господарського суду АР Крим, відповідно до ст. 17 Господарського процесуального кодексу України.

За резолюцією Заступника Голови Господарського суду АР Крим Тіткова С.Я. матеріали справи № 5020-5/149 передано на розгляд судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 25 травня 2009 року справу № 5020-5/149 прийнято до провадження судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А. із привласненням справі № 2-22/2754-2009, справу призначено до розгляду.

Позивач в судове засідання не з’явився, 10 липня 2009 року до суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, за документами, наявними в матеріалах справи.

Вказане клопотання прийняте судом до розгляду.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про причини відсутності суду не повідомив, про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності, суду не надав.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

01.02.2007 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) був укладений договір поставки № 34/11, відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов’язується прийняти даний товар та своєчасно здійснити оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 7.1. договору, ціни на товар встановлюються за згодою сторін в заявці (специфікації) відповідно до затвердженого прайс – листа постачальника, який діє на дату оформлення замовлення.

Пунктом 8 договору встановлено, що оплата за отриману партію товару здійснюється протягом десяти банківських днів.

Згідно до п. 10.2 договору, покупець за даним договором за несвоєчасну оплату поставленого товару покупець оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми не оплаченого товару, за кожен день прострочки платежу.

За видатковою накладною № ЦР – 0015832 від 29 жовтня 2008 року, позивач поставив відповідачу товар на суму 3199,98 грн., а.с. 15.

Однак, відповідачем було оплачено лише 568,98 грн. 24 листопада 2008 року та 1000,00 грн. – 14 січня 2009 року, що підтверджується банківською випискою, на явною в матеріалах справи, а.с. 16.

Таким чином, сума несплаченого боргу склала 1631,00 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 1631,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача збитки від інфляції – 225,58 грн., 3% річних - 22,77 грн., пеню – 182,16 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 17 липня 2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з ТОВ «Ахтіар - С» (м. Севастополь, вул. Жовтневої революції, 50; м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31, рахунок № 260033121 в СФ ВАТ «Укргазбанк», МФО 324797, ЄДРПОУ 32896568) на користь ПП «Цар – Риба» (м. Севастополь, вул. Промислова, 7, рахунок № 26003945172141 в СФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Севастополь, МФО 324195, ЄДРПОУ 31183178) 2061,51 грн., у тому числі: основний борг – 1631,00 грн., збитки від інфляції – 225,58 грн., 3% річних - 22,77 грн., пеня – 182,16 грн.

3. Стягнути з ТОВ «Ахтіар - С» (м. Севастополь, вул. Жовтневої революції, 50; м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31, рахунок № 260033121 в СФ ВАТ «Укргазбанк», МФО 324797, ЄДРПОУ 32896568) на користь ПП «Цар – Риба» (м. Севастополь, вул. Промислова, 7, рахунок № 26003945172141 в СФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Севастополь, МФО 324195, ЄДРПОУ 31183178) 102,00 грн. державного мита.

4. Стягнути з ТОВ «Ахтіар - С» (м. Севастополь, вул. Жовтневої революції, 50; м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 31, рахунок № 260033121 в СФ ВАТ «Укргазбанк», МФО 324797, ЄДРПОУ 32896568) на користь ПП «Цар – Риба» (м. Севастополь, вул. Промислова, 7, рахунок № 26003945172141 в СФ АКБ «Укрсоцбанк» м. Севастополь, МФО 324195, ЄДРПОУ 31183178) 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.