Рішення № 4845126, 14.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/292

14.07.09

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк з іноземним капіталом «Промекономбанк»

до акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»

про стягнення заборгованості 474 710,13 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Шелкаєв Р.В. –представник за довіреністю № и2705/1ю від 27.05.2009 року;

від відповідача: не з’явився.

встановив :

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк з іноземним капіталом «Промекономбанк»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»про стягнення заборгованості 474 710,13 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 05.01.2009 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк з іноземним капіталом «Промекономбанк»(позивачем) та акціонерним банком «Банк регіонального розвитку»(відповідачем) був укладений договір про надання міжбанківського валютного кредиту № 050109/USD1, згідно умов якого банк надає позичальнику міжбанківський кредит в сумі 120 000,00 доларів США з 05.01.09 по 14.01.09.

Відповідно до п.1.2. договору про надання міжбанківського валютного кредиту № 050109/USD1 плата за кредит встановлюється у розмірі 13 % річних, з розрахунку 360 днів у році.

Сторонами неодноразово вносились зміни до договору про надання міжбанківського валютного кредиту № 050109/USD1 в частині розміру відсоткової ставки та строку користування кредитом, шляхом укладення додаткових угод до договору № 050109/USD1 від 05.01.09.

Відповідно до п. 5.1 договору про надання міжбанківського валютного кредиту № 050109/USD1 за несвоєчасне повернення кредиту та/або сплати відсотків за його користування позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідач у встановлений договором строк 02.03.09 не повернув усієї суми кредиту, чим порушив п.4.2. договору.

12.03.2009 року позивач направив відповідачу претензію за вих. № и1203/6юи з вимогою сплатити заборгованість до 18.03.2009 року.

Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 474 710,13 грн., у т.ч. 469 700,00 грн. –заборгованість за кредитом, 5 010,13 грн. –пеня за несвоєчасне погашення кредиту.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.04.2009 року порушено провадження у справі № 33/292 і призначено до розгляду на 02.06.2009 року.

У судовому засідання 02.06.2009 року представники сторін подали документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти позову заперечував та зазначив, що Постановою Правління НБУ № 157 від 23.03.2009 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»строком на шість місяців –з 24.03.2009 року до 23.09.2009 року, тобто виконання зобов’язання по договору зупинено на час мораторію. Крім того зазначив, що заборгованість відповідача перед позивачем з повернення кредиту складає 60 217,15 доларів США, а не 61 000,00 доларів США як стверджує позивач.

Представники сторін подали заяву про продовження строку розгляду справи.

Суд задовольнив клопотання представників сторін про продовження розгляду справи.

Керуючись ст. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 06.07.09 для надання додаткових доказів по справі.

У судовому засіданні 06.07.2009 року відповідно до ст. 77 ГПК України судом оголошено перерву до 14.07.09 для надання додаткових доказів по справі.

14.07.09 представник відповідача в судове засідання не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

05.01.2009 року між відкритим акціонерним товариством комерційний банк з іноземним капіталом «Промекономбанк»(позивачем) та акціонерним банком „Банк регіонального розвитку” (відповідачем) був укладений договір про надання міжбанківського валютного кредиту № 050109/USD1.

Згідно п.п. 1.1 договору № 050109/USD1 від 05.01.2009 банк надає позичальнику міжбанківський кредит в сумі 120 000,00 доларів США з 05 січня 2009р. по 14 січня 2009р.

Відповідно до п.1.2. договору про надання міжбанківського валютного кредиту № 050109/USD1 плата за кредит встановлюється у розмірі 13 % річних, з розрахунку 360 днів у році.

Згідно п.п. 1.3 договору № 050109/USD1 від 05.01.2009 відлік строку по нарахуванню відсотків починається з дня зарахування усієї суми кредиту на кореспондентський рахунок позичальника та закінчується днем зарахування усієї суми кредиту та відсотків за кредитом на кореспондентський рахунок банку. При цьому перший та останній дні строку вважаються одним днем.

Сторонами неодноразово вносились зміни до договору про надання міжбанківського валютного кредиту № 050109/USD1 в частині розміру відсоткової ставки, суми кредиту та строку користування кредитом, шляхом укладення додаткових угод до договору № 050109/USD1 від 05.01.09, зокрема додатковим договором № 17 від 12.02.09 було внесено зміни до п.п. 1.1, 1.2, 4.1, 4.2 договору та встановлено, що сума кредиту становить 62 000 доларів США, строк користування кредитом –з 12.02.09 по 13.02.09, плата за кредит –15 відсотків річних.

Додатковим договором № 18 від 13.02.09 встановлено, що сума кредиту становить 61 000 доларів США, строк користування кредитом –з 13.02.09 по 17.02.09.

Додатковим договором № 19 від 17.02.09 встановлено, що строк користування кредитом – з 17.02.09 по 25.02.09, плата за кредит –22 відсотки річних.

Додатковим договором № 20 від 25.02.09 встановлено, що строк користування кредитом – з 25.02.09 по 27.02.09.

Додатковим договором № 21 від 27.02.09 встановлено, що строк користування кредитом – з 27.02.09 по 02.03.09, плата за кредит –22 відсотки річних.

Позивач зобов’язання за договором № 050109/USD1 від 05.01.2009 виконав в повному обсязі, що підтверджується меморіальним ордером № 1417 від 05.01.09, що знаходиться в матеріалах справи, та не заперечується відповідачем.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Згідно з п. 5.2. договору № 050109/USD1 від 05.01.2009 у випадку зарахування на рахунок банку коштів для погашення кредиту пізніше строку, вказаного у п.4.2., позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом, включаючи дату повернення, вказану у п.4.2.

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.

12.03.2009 року позивач направив відповідачу претензію за вих. № и1203/6юи з вимогою сплатити заборгованість до 18.03.2009 року. Претензія була залишена відповідачем без відповіді, а претензійні вимоги без виконання.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 61 000,00 доларів США, що відповідно до офіційно встановленого курсу Національного банку України складає 469700,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.1 договору про надання міжбанківського валютного кредиту № 050109/USD1 за несвоєчасне повернення кредиту та/або сплати відсотків за його користування позичальник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, пеня за порушення строків погашення кредиту в сумі 650,67 доларів США, що відповідно до офіційно встановленого курсу Національного банку України складає 5010,13 грн., визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Посилання відповідача на введення у нього мораторію на задоволення вимог кредиторів суд не бере до уваги виходячи з наступного.

Як встановлено судом, згідно з постановою Правління Національного банку України № 157 від 23.03.2009 року „Про призначення тимчасової адміністрації в Акціонерному банку „Банк регіонального розвитку” у відповідача призначено тимчасову адміністрацію строком на 1 рік - з 24.03.2009 до 23.03.2010 та з метою створення сприятливих умов для фінансового стану банку введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 6 місяців з 24.03.2009 року до 23.09.2009 року.

Відповідно до ч.2 статті 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»мораторій - зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Враховуючи дані норми, при введені в банку мораторію на задоволення вимог кредиторів, останній звільняється від відповідальності за невиконання тих зобов’язань на які поширюється дія мораторію, позаяк вина банку у невиконанні або несвоєчасному виконанні цих зобов'язань відсутня.

При розгляді справи судом було встановлено, що банк повинен був виконати свої зобов’язання з повернення кредиту до введення мораторію. Ці зобов’язання відповідач не виконав без поважних на те причин, тим самим порушивши права та законні інтереси позивача.

Конституцією України закріплений обов’язок держави забезпечувати захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання (стаття 13), та передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом (стаття 55).

Зазначені положення Конституції України реалізовані у статті 15 ЦК України, відповідно до якої кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також у статті 20 ГК України, згідно з якою держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Реалізація цивільно-правового захисту відбувається шляхом усунення порушень цивільного права чи інтересу, покладення виконання обов’язку по відновленню порушеного права на порушника.

Таким чином, у разі порушення законних прав та інтересів осіб, суд зобов’язаний їх захистити у спосіб передбачений, зокрема, статтею 16 ЦК України, частиною 2 статті 20 ГК України.

Так, пунктом 5 частини 2 статті 16 ЦК України передбачено, що одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов’язку в натурі.

Аналогічне положення міститься і у частині 2 статті 20 ГК України, якою встановлено, що права та законні інтереси суб’єктів господарювання та споживачів захищається, зокрема, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.

Відтак, виходячи з аналізу зазначених положень норм чинного законодавства, порушені права та інтереси позивача підлягають захисту, зокрема, шляхом присудження до стягнення з відповідача за договором про надання міжбанківського кредиту № 050109/USD1 від 05.01.2009 та нарахованих штрафних санкцій.

При цьому, суд зазначає, що положення законодавства щодо звільнення від відповідальності банків за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов'язань у разі оголошення мораторію, не звільняють ці банки від обов’язку виконувати зазначені зобов’язання.

Системний аналіз змісту положень частини 2 статті 58, пункту 2 частини 3 та частини 5 статті 85 Закону дає підстави для висновку про те, що відповідно до положень частини 2 статті 58 та пункту 2 частини 3 статті 85 вказаного Закону банк звільняється від відповідальності, яка виникає у зв’язку із невиконанням зобов’язань на які поширюється дія мораторію, саме під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Відносно відповідальності за невиконання або несвоєчасне виконання цих зобов'язань, яка настала до моменту введення мораторію, чи настане після його зняття або закінчення строку його дії, то до банку така відповідальність може бути застосована.

Посилання відповідача на те, що після 02.03.09 ним помилково було сплачено на користь позивача 782,85 доларів США як сплата процентів, і відповідно ця сума підлягає зарахуванню до виконання зобов’язання з повернення самого кредиту, суд не бере до уваги виходячи з наступного.

Згідно п.п. 1.3 договору № 050109/USD1 від 05.01.2009 відлік строку по нарахуванню відсотків починається з дня зарахування усієї суми кредиту на кореспондентський рахунок позичальника та закінчується днем зарахування усієї суми кредиту та відсотків за кредитом на кореспондентський рахунок банку. Оскільки після 02.03.09 відповідач не виконав свого зобов’язання щодо повернення усієї суми кредиту, позивач правомірно продовжував нараховувати на суму кредиту відсотки, які відповідно до додаткового договору № 21 до договору № 050109/USD1 від 05.01.2009 становлять 22 відсотки річних, з розрахунку 360 днів у році, а відповідач продовжував їх сплачувати.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування, обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення 469 700,00 грн. заборгованості за кредитом, 5 010,13 грн. пені обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.5 ст. 49, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(04050, м. Київ, вул. Дегтярівська, 8-А, к/р 32000190901 в ГУ НБУ по м. Києву і Київській області, МФО 300540, код ЄДРПОУ 19338316) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк з іноземним капіталом «Промекономбанк»(83062 м. Донецьк, просп. Ленінський, 4, к/р 32008172501 в Управлінні НБУ в Донецькій області, МФО 394512, код ЄДРПОУ 20058668) суму заборгованості по кредиту в розмірі 469 700 (чотириста шістдесят дев’ять тисяч сімсот) грн. 00 коп., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 5010 (п’ять тисяч десять) грн. 13 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 4747 (чотири тисячі сімсот сорок сім) грн. 10 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя С.М.Мудрий