ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 12/156
21.08.09
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінчіторе Пекеджінг Солюшнз»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «М’ясний Альянс»
Про стягнення 34 578, 63 грн.
Суддя Л.В.Прокопенко
Представники:
Від позивача Усенко А.Н. –предст. (дов. № 3 від 20.05.2009 р.)
Від відповідача Брунь В.П. –предст. (дов. № 1ю від 22.07.2008 р.)
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про стягнення з ТОВ «М’ясний альянс»34 578,63 грн. заборгованості за договором поставки згідно замовлень від 11.07.2008 р., 11.08.2008 р. та 16.09.2008 р.
Ухвалою суду від 15.04.2009 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 15.05.2009 р.
В судових засіданнях 15.05.2009 р. та 22.05.2009 р. оголошувалися перерви.
22.05.2009 р. позивачем подано клопотання про збільшення позовних вимог на 3 375 грн., що становить суму витрат на оплату юридичних послуг.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у відзиві.
Ухвалою суду від 27.05.2009 р. розгляд справи відкладено на 03.07.2009 р.
Ухвалою заступника голови суду від 27.05.2009 р. розгляд справи продовжено на один місяць.
В судовому засіданні 03.07.2009 р. позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, а саме, крім заявлених вимог, позивач також просить стягнути з відповідача пеню за період з 19.01.2009 р. по 03.07.2009 р. в розмірі 5 740,28 грн., а також штраф у розмірі 7% від розміру заборгованості, що становить 2 420,51 грн., інфляційне збільшення в розмірі 1 521, 46 грн.
Також, 03.07.2009 р. відділом діловодства суду отримано від представників сторін Заяву про продовження строку вирішення спору.
Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України за клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою цієї статті, а саме у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, то суд задовольнив зазначене клопотання.
Ухвалою суду від 03.07.2009 р. розгляд справи відкладено на 31.07.2009 р., продовжено строк вирішення спору по справі № 12/156.
В судовому засіданні 31.07.2009 р. оголошено перерву для виготовлення повного тексту рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
11.07.2008 р. позивачем отримано від ТОВ «М’ясний Альянс»замовлення на поставку плівки «LINTHERM 115»0,423х500 м. у кількості 2 рулони, плівки «LINTHERM 140»0,422х500 м. у кількості 2 рулони, та плівки «LINTHERM 200»0,423х350 м.
11.07.2008 р. позивач поставив відповідачу плівку «LINTHERM 115»на суму 1 774, 22 грн., плівку «LINTHERM 140»на суму 2 103,65 грн. та плівку «LINTHERM 220»на суму 3243, 24 грн., що підтверджується видатковою накладною № 343 від 11.07.2008 р.
11.08.2008 р. позивач отримав від відповідача замовлення на поставку плівки «LINTHERM 115»0,423х500 м. у кількості 3 рулони на суму 2 661, 34 грн. та плівки «LINTHERM 200»0,423х350 м. у кількості 6 рулонів на суму 6 486, 48 грн.
Поставка зазначеного товару відбулася 11.08.2008 р. згідно видаткової накладної №396.
16.09.2008 р. позивач отримав від відповідача замовлення на поставку плівки «LINTHERM 115»0,423х500 м. у кількості 6 рулонів, плівки «LINTHERM 200»0,423х350 м. у кількості 9 рулонів, плівки «LINTOP 70»0,416х820 м. у кількості 2 рулонів, плівки «LINTOP 70»0,416х830 м. у кількості 2 рулони.
17.09.2008 р. позивач поставив відповідачу товар за вказаним замовленням згідно видаткової накладної № 457.
Таким чином, позивачем поставлено продукцію на загальну суму 41 088,03 грн.
01.12.2008 р. між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого відповідач визнав існування заборгованості в розмірі 34 578,63 грн.
17.12.2008 р. позивачем в порядку ст. 530 ЦК України скеровано відповідачу претензію про оплату отриманого товару, на яку не отримано відповіді і задоволення.
Крім суми основного боргу в розмірі 34 578,63 грн. позивач також просить стягнути пеню в порядку ч. 2ст. 231 ГК України в розмірі 5 740,28 грн., а також штраф у розмірі 7% від розміру заборгованості, що становить 2 420,51 грн. в порядку ч. 2 ст. 231 ГК України, та інфляційне збільшення в розмірі 1521,46 грн. в порядку ст. 625 ЦК України.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3 375 грн. вартості юридичних послуг згідно договору про надання юридичних послуг від 30.01.2008 р. №1/2009, укладеного позивачем з ПП «Ковбасинський Олександр Борисович». Оплата юридичних послуг підтверджується платіжним дорученням № 1316 від 19.05.2009 р.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
Відповідач стверджує, що його уповноваженими представниками не отримувався товар від позивача згідно видаткових накладних від 11.07.2009 р. № 343, 11.08.2008 р. № 396 та 17.09.2008 р. № 457, оскільки накладні від імені відповідача підписано невідомою особою.
Накладну № 457 від 17.09.2008 р. підписано невідомою особою. При цьому довіреність МА № 0000841 від 17.08.2008 р. не відписано керівником відповідача, а підпис, що на ній міститься, не відповідає підпису Альмендєєва Д.В.
Накладна №396 від 11.08.2008 р. підписана особою, щодо якої відсутні повноваження на отримання товару. Довіреність МА № 000749 від 12.08.2008 р. видана пізніше передачі товару особі, яка підписала накладну №396 від 11.08.2008 р.
Накладна № 343 від 11.07.2008 р. підписана особою, щодо якої відсутні повноваження на отримання товару, вказаного в ній. Підпис на накладній не співпадає з підписом уповноваженої особи. Яка вказана в довіреності НБК № 474983 від 11.07.2008 р.
Також відповідач стверджує, що акт звіряння розрахунків з 01.09.2008 р. по 01.12.2008 р. не відповідає дійсності і не може бути належним доказом по справі, оскільки підписаний не уповноваженою особою.
Станом на 01.12.2008 р. єдиною уповноваженою особою на підписання договорів був директор ТОВ «М’ясний Альянс»Лісін О.С., що підтверджується статутом товариства та протоколом загальних зборів учасників товариства від 14.07.2008 р.
Додатково щодо позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій відповідач посилається на неможливість застосування до правовідносин сторін положень ст. 231 ГК України, оскільки вказана стаття стосується лише господарських зобов’язань, в якому хоча би однією стороною є суб’єкт господарювання, що належить до державного сектору економіки.
Також відповідач заперечує можливість стягнення 3 375 грн. оплати вартості юридичних послуг, оскільки позивачем не надано достовірних доказів їх надання.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Незважаючи на той факт, що між сторонами не підписано договір у вигляді єдиного документу, між ними укладено договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами тощо.
Надані суду доручення на отримання ТМЦ серія МА №0000841 від 17.09.2008 р., МА № 0000749 від 12.08.2008 р., НБК № 474983 від 11.07.2008 р., а також видаткові накладні № 457 від 17.09.2008 р., № 396 від 11.08.2008 р., № 343 від 11.07.2008 р. містять всі необхідні істотні умови договору купівлі-продажу, а саме –предмет договору, вартість, ціну, а також зазначені документи містять підписи та печатки представників сторін.
Твердження відповідача, який заперечує факт отримання товару за вказаними документами не можуть бути прийняті до уваги з огляду на наступне.
Візуальний огляд підписів представників відповідача, що містяться на довіреностях на отримання ТМЦ та відповідних їм видаткових накладних свідчить про те, що вони співпадають, у зв’язку з чим у суду відсутні підстави для висновку про отримання товару невідомими особами, а не представниками відповідача.
Щодо недоліків в отриманні первинних документів на отримання матеріальних цінностей (зокрема, датування довіреності МА №0000749 12.08.2008 р., тоді як відповідна видаткова накладна датована 11.08.2008 р.), то вказані недоліки не можуть спростувати факт отримання відповідачем товару, тоді як лише свідчать про неналежне оформлення сторонами документів при оформленні документів.
Щодо невідповідності підпису представника відповідача Альмендєєва Д.В. на довіреності та видатковій накладній його підпису на паспорті, то цей факт також не може поставити під сумнів отримання товару відповідачем. По-перше, законодавство не містить жодного застереження щодо обов’язкового співпадіння підпису особи у паспорті та інших документах, що нею підписуються. По-друге, згідно наданої відповідачем копії паспорту Альмендєєва Д.В. зазначена особа по-різному підписалася навіть на двох сторінках власного паспорту (при отриманні та досягненні 25-річного віку), що зайвий раз свідчить про неможливість використання зразку підпису на вказаному паспорті.
З твердженням відповідача про те, що акт звірки рахунків є правочином і до нього мають застосовуватися положення ЦК України щодо правочинів, суд не може погодитися, оскільки зазначений акт є бухгалтерським документом і не може розцінюватися як дія, що спрямована на набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов’язків.
Акт лише підтвердив існування заборгованості на отриманий товар, що виникла раніше, і факт його не підписання сам по собі заперечити наявність заборгованості не може.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.
Позивач заявив вимогу про перерахування коштів 17.12.2008 р., яка отримана відповідачем 18.12.2008 р., таким чином, заборгованість мала бути погашена до 15.12.2008 р. включно.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов’язання мають виконуватися належним чином; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 34 578, 63 грн. підлягає до задоволення.
Вимоги в частині стягнення інфляційних витрат розмірі 1521, 46 грн. підлягають до задоволення, оскільки можливість їх стягнення прямо передбачена ст. 625 ЦК України.
Щодо позовних вимог в частині стягнення відповідача пені за період з 19.01.2009 р. по 03.07.2009 р. в розмірі 5 740,28 грн., а також штрафу у розмірі 7% від розміру заборгованості, що становить 2 420,51 грн. згідно ст. 231 ГК України, то в задоволенні позовних вимог в цій частині суд відмовляє, оскільки вказаною статтею прямо передбачено її поширення виключно на господарські зобов’язання, в яких хоча би однією стороною є суб’єкт господарювання, що належить до державного сектору економіки.
В даному випадку договірні відносини виникли між суб’єктами господарювання, що не належать до державного сектору економіки.
Також не можуть бути задоволені позовні вимоги в частині стягнення 3 375 грн., що становить суму витрат на оплату юридичних послуг, оскільки надані суду документи не підтверджують факт оплати позивачем платіжним дорученням від 19.05.2009 р. № 1316 юридичних послуг саме за надання юридичної допомоги щодо стягнення заборгованості з ТОВ «М’ясний Альянс», що є предметом розгляду по даній справі.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-89, 93 ГПК України, ст. ст. 525, 526, 625, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «М’ясний Альянс»(02081, м. Київ, вул. Сортувальна, 5, код ЄДРПОУ 31723193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вінчіторе Пекеджінг Солюшнз» (04073, м. Київ, вул. Скляренка, 9, код ЄДРПОУ 3438302, п/р 2600900151377 у банку КРД «Райффайзен Банк Аваль», МФО 322904) 34 578, 63 грн. заборгованості, 1521, 46 грн. інфляційних витрат, 361 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя Л.В.Прокопенко
Судове рішення № 4845127, Господарський суд м. Києва було прийнято 21.08.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 12/156. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: