Рішення № 4845123, 05.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/189

05.08.09

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства “Красноармійське автопідприємство “Укрбуд” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Мс ойл кард” про стягнення 39 273,69 грн. за участю представників від позивача —Перепльотки О.С. (довіреність від 27.04.2009 р. б/н), від відповідача —не з’явився,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2008 року Закрите акціонерне товариство “Красноармійське автопідприємство “Укрбуд” звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мс ойл кард” 20 637,92 грн. боргу з повернення попередньої плати, перерахованої за споживання паливно-мастильних матеріалів за договором від 05.02.2007 р. № 05/12-ПКЕ, 18 058,51 грн. інфляційної складової боргу та 577,26 грн. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2009 р. порушено провадження у справі № 37/189 за вказаними вимогами та призначено справу до розгляду на 28.04.2009 р. (суддя Кондратова І.Д.).

28.04.2009 р. в судовому засіданні оголошено перерву 26.05.2009 р.

За розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва № 01-1/488 від 18.05.2009 р. справу № 37/189 передано на розгляд судді Чебикіній С.О. у зв’язку з призначенням судді Кондратової І.Д. суддею Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2009 р. справу № 37/189 прийнято до свого провадження суддею Чебикіною С.О. та призначено до розгляду на 17.06.2009 р.

У судовому засіданні, що відбулося 17.06.2009 р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого не погоджується з періодом нарахування 3 % річних та збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції.

17.06.2009 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 30.06.2009 р.

20.07.2009 р. позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог, якою відмовляється від вимог про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційної скло вдової боргу та просить стягнути з нього основний борг, витрати на відрядження представника та судові витрати.

У судовому засіданні 30.06.2009 р. представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою Закрите акціонерне товариство “Красноармійське автопідприємство “Укрбуд” просить стягнути з відповідача 20 637,92 грн. боргу, 1 321,84 грн. витрат на відрядження представника та покласти на нього судові витрати.

За наслідками судового засідання 30.06.2009 р. оголошено перерву до 05.08.2009 р., а також продовжено строк вирішення спору за відповідною сумісною заявою представників сторін.

У судове засідання, призначене на 05.08.2009 р. відповідач уповноваженого представника не направив, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача підтримав заявлені вимоги з врахуванням заяви про уточнення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та подані докази, суд вважає, що провадження у справі в часині вимог про стягнення 3 % річних та інфляційної складової боргу підлягає припиненню, решта вимог —задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що 08.02.2007 р. між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання нафтопродуктів з використанням пластикових смарт-карт на АЗС системи безготівкових розрахунків “МС Ойл Кард” № 05/12-ПКЕ, за умовами якого постачальник (відповідач) зобов’язався передавати покупцю товар (паливно-мастильні матеріали), що є в наявності на кожній з АЗС, які працюють у системі безготівкових розрахунків “МС Ойл Кард” та надавати послуги (дії по відпуску товару та заправленню автотранспорту та інші сервісні послуги) мийка, шино монтаж, ремонт автомобілів тощо), а покупець –прийняти товар або послугу і оплатити їх на умовах даного договору.

У п. 11.1 договору сторони встановили, що договір набуває сили з моменту його підписання обома сторонами та діє до повного виконання розрахунків. Якщо за місяць до закінчення строку дії договору не поступило письмового повідомлення про бажання розірвати договір, він вважається продовженим на кожен наступний рік на тих самих умовах.

Згідно з п. 3.1 вказаної угоди постачальник постачає покупцю товар та надає послуги на умовах EXW - АЗС (мийка, СТО та ін.) за вимогою покупця. Постачальник, на час укладення даного договору, надає покупцю варіант обслуговування –“Електронний гаманець”, який закріплюється заявкою на оформлення і видачу пластикових карт.

Відповідно до з п. 4.3 договору умовою оплати товару та послуг сторони встановили 100 % передоплату.

Позивач зазначає, що на виконання умов зазначених договорів він перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в якості передоплати за товар та послуги, проте партнерські відносини між ними припинилися, у зв’язку з чим у квітні 2008 року Закрите акціонерне товариство “Красноармійське автопідприємство “Укрбуд” повернуло Товариству з обмеженою відповідальністю “Мс ойл кард” 27 смарт-карток та з звернулося з вимогою про повернення їх завдаткової вартості.

Станом на 01.10.2008 р. між сторонами було складено та підписано акт звірки розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем з попередньої плати склала 19 730,42 грн. та 1 080,00 грн. з завдаткової вартості смарт-карток.

У жовтні 2008 року позивач направив відповідачу письмову вимогу № 413/09-10 від 31.10.2008 р. про повернення завдаткової вартості 27 смарт-карток та суми попередньої плати за договором № 05/12-ПКЕ від 08.02.2007 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та його представник у судовому засіданні факт масності у підприємства боргу з повернення попередньої плати не заперечив.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з оплати товару, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з передачі товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 20 637,92 грн., що не заперечується сторонами.

Доказів передачі товару на суму 20 637,92 грн., який оплачений позивачем, чи повернення цієї суми відповідачем суду не надано.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 20 637,92 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Заявою про уточнення позовних вимог позивач відмовляється від позову в частині стягнення 18 058,51 грн. інфляційної складової боргу та 577,26 грн. 3 % річних.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 та п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову, в разі якщо таку відмову прийнято судом, є підставою для припинення провадження у справі.

Розглянувши заяву позивача про відмову від позову в указаній частині вимог, суд вважає, що вона не суперечить діючому законодавству, тому приймається судом, що згідно з п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України тягне за собою припинення провадження у справі в частині стягнення 3 % річних в розмірі 577,26 грн. та інфляційної складової боргу в розмірі 18 058,51 грн.

Заявою про уточнення позовних вимог позивач просить покласти на відповідача судові витрати в розмірі 1 832,58 грн., що складаються з 392,74 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1 321,84 грн. витрат на відрядження представника.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України визначено склад судових витрат, до яких включаються державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов’язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи.

Оскільки витрати позивача на відрядження представника до суду обумовлені розглядом позову у справі № 37/189, вказані суми слід вважати іншими витратами, пов’язаними з розглядом справи.

Виходячи з положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та зважаючи на відмову позивача від позову в частині позовних вимог, з відповідача підлягає до стягнення 206,38 грн. державного мита та 62,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Провадження у справі в частині вимог про стягнення 577,26 грн. 3 % річних та 18 058,51 грн. інфляційної складової боргу припинити.

2. В іншій частині вимог позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мс ойл кард” (02660, м. Київ, вул. Попудренка, 52, ідентифікаційний код 32527593) на користь Закритого акціонерного товариства “Красноармійське підприємство “Укрбуд” (85303, Донецька обл., м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 31, ідентифікаційний код 01236070) 20 637 (двадцять тисяч шістсот тридцять сім) грн. 92 коп. боргу з повернення попередньої плати, 1 321 (одну тисячу триста двадцять одну) грн. 84 коп. витрат, пов’язаних з розглядом справи, 206 двісті шість) грн. 38 коп. державного мита та 62 (шістдесят дві) грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Чебикіна

08.09.2009 р.