Ухвала суду № 48450122, 22.04.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/9152/15-к

Провадження 1-кс/127/4058/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

слідчого судді Михайленка А.В.,

при секретарі Бабіну О.Г.,

за участю прокурора Пастернака Д.О.,

слідчого Василенка М.О.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши клопотання старшого слідчого військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4, який народився 09 липня 1982 року в м. Калинівка, Вінницької області, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, призваного на військову службу Калинівським РВК Вінницької області, громадянина України, неодруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого військової прокуратури Вінницького гарнізону Центрального регіону України ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4.

Клопотання мотивовано тим, що військовою прокуратурою Вінницького гарнізону Центрального регіону України проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015020420000104, за підозрою військовослужбовця військової частини польова пошта В2248 сержанта ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 408 КК України.

військовослужбовець військової частини польова пошта В2248 сержант ОСОБА_4 16.05.2014 призваний на військову службу Калинівським районним військовим комісаріатом на виконання вимог Закону України від 17.03.2014 року №1126 VII про затвердження Указу Президента України від 17.03.2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» та проходить військову службу на посаді заступника командира 2-го взводу 2-ої роти військової частини польова пошта В2248 відповідно до наказу командиру військової частини польова пошта В2248 №9 від 16.05.2014.

Відповідно до вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», положень Військової присяги та ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України сержант ОСОБА_4 зобовязаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обовязок та вимоги військових статутів, беззастережно виконувати накази начальника, стримувати інших й самому не допускати негідних вчинків, виконувати свій конституційний обовязок по захисту Вітчизни.

15 грудня 2014 року, на виконання наказу командира військової частини польова пошта В2248 №215 від 15 грудня 2014 року «щодо вибуття у щорічну основну відпустку», сержант ОСОБА_4 вибув у щорічну основну відпустку терміном на 20 діб з 15.12.2014 по 05.01.2015. На підставі цього наказу сержанта ОСОБА_4 було занесено до книги обліку тимчасово відсутнього та тимчасово прибулого до військової частини особового складу 9 батальйону територіальної оборони (далі «книги»).

05 січня 2014 року сержант ОСОБА_4, не бажаючи проходити військову службу у військовій частині польова пошта В2248, не зявився із відпустки до вказаної вище військової частини та прибув до місця свого постійного проживання вул. Першотравнева 3, м. Калинівка, Вінницької області.

В період часу з 05 січня 2015 року по теперішній час сержант ОСОБА_4, маючи обєктивну можливість прибути до місця дислокації військової частини польова пошта В2248, цього не зробив. До березня 2015 року, сержант ОСОБА_4 перебував за місцем свого проживання, а саме: вул. Першотравнева, 3, м. Калинівка, Вінницької області, однак на даний час переховується, на виклики слідчого та прокурора не реагує, що унеможливлює проведення відповідних слідчих дій, за місцем проживання відсутній.

Сержант ОСОБА_4, знаходячись за межами військової частини польова пошта В2248 проводить час на власний розсуд, не маючи наміру повернутись у військову частину, та взагалі ухилитись від військової служби, протизаконно припинив виконувати свій конституційний обовязок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який повинен виконувати кожний громадянин України на підставі ст. ст. 17, 65 Конституції України, намагаючись повністю виключити себе із сфери військово-службових правовідносин.

Таким чином, сержант ОСОБА_5, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військової частини польова пошта В2248, яка дислокується в м. Гайсин, Вінницької області, в порушення ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», положень Військової присяги та ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 05 січня 2015 року, діючи з прямим умислом та з метою ухилитися від проходження військової служби взагалі, знаючи про те, що він повинен проходити військову службу за призовом під час мобілізації, незаконно припинив виконувати свій конституційний обовязок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України не зявився у розташування військової частини польова пошта В2248, та в подальшому проводив час на власний розсуд, не маючи наміру повернутись у військову частину, не робив ніяких заходів у період з 05 січня 2015 року і по теперішній час для повернення на військову службу, проживаючи в ІНФОРМАЦІЯ_3, хоча мав обєктивну можливість це зробити,

чим вчинив дезертирство, тобто незявлення з відпустки з метою ухилитися від військової служби, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 408 КК України. він же, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період військової частини польова пошта В 2248, яка дислокується в м. Гайсин та приймає участь в проведенні Антитерористичної операції, в порушення п.п. 1, 2 ст. 1, п. 4 ст. 2 Закону України «Про військовий обовязок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, направленим на незявлення до військової частини польова пошта В 2248 (місця служби) з метою ухилитися від військової служби, незаконно припинив виконувати свій конституційний обовязок по захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та в період з 05 січня 2015 року до моменту затримання, 21 квітня 2015 року не зявився до місця несення військової служби військової частини польова пошта В 2248, чим вчинив дезертирство, тобто незявлення з відпустки з метою ухилитися від військової служби, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 408 КК України.

21 квітня 2015 року військовослужбовцю військової частини польова пошта В2248 сержанту ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких заходів не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1. Вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Дана обставина підтверджується допитами ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, повідомлення про підозру ОСОБА_11

2. Вік та стан здоровя підозрюваного. Вік підозрюваного становить 33 роки. Скарг на стан здоровя підозрюваний не висловлював.

3. Міцність соціальних звязків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявності в нього родини й утриманців. Підозрюваний ОСОБА_4 одружений, утримає троє дітей.

4. Наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання. Підозрюваний ОСОБА_4 проходить військову службу у військовій частині-польова пошта В2248, однак у звязку із самовільним залишенням військової частини свої службові обовязки не виконує. Має місце постійного проживання ІНФОРМАЦІЯ_4.

5. Репутація підозрюваного. Підозрюваний ОСОБА_4 по службі та по місцю постійного проживання характеризується негативно. Веде аморальний спосіб життя.

6. Майновий стан підозрюваного. Підозрюваний ОСОБА_4 постійно проживає з батьками по місцю постійного проживання. У власності майна не має.

7. Наявність судимостей у підозрюваного. Підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий.

8. Дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів. Запобіжні заходи стосовно підозрюваного ОСОБА_4 не обирались.

9. Наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення. 21 квітня 2015 року військовослужбовцю військової частини польова пошта В2248 сержанту ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України. Підозри по іншим злочинам військовою прокуратурою Вінницького гарнізону не повідомлялись.

В ході досудового розслідування встановлено ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення, що є підставою для застосування запобіжного заходу.

Так, ОСОБА_4 вчинив злочин, який пов'язаний з неприбуттям до військової частини польова пошта В2248 терміном понад 4 місяці. При цьому своїми умисними діями ОСОБА_4 вживав заходів, що унеможливлювали повернення його до військової частини польова пошта В2248, а саме: не прибував на виклик до прокурора, залишав місце проживання в невідомому напрямку, на дзвінки офіцерів військової частини польова пошта В2248 не відповідав та про місце перебування не повідомляв. Веде аморальний спосіб життя.

Наведені факти свідчать про те, що у слідства наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 з метою переховатись від органів досудового розслідування, може залишити місце проживання, що ускладнить проведення досудового розслідування в подальшому, а тому до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

ОСОБА_4 заперечував щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заперечували проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, просили відмовити в обранні запобіжного заходу.

Прокурор клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного, захисників, прокурора, слідчого, дослідивши матеріали клопотання слідчого, прийшов до наступного висновку.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При цьому відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання ОСОБА_4 та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, на час розгляду клопотання підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 408 КК України обґрунтовані, про що свідчать докази, які зібрані в кримінальному провадженні та доведені прокурором при розгляді даного клопотання.

При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, який пов'язаний з неприбуттям до військової частини польова пошта В2248 терміном понад 4 місяці. При цьому своїми умисними діями ОСОБА_4 вживав заходів, що унеможливлювали повернення його до військової частини польова пошта В2248, а саме: не прибував на виклик до прокурора, залишав місце проживання в невідомому напрямку, на дзвінки офіцерів військової частини польова пошта В2248 не відповідав та про місце перебування не повідомляв.

Крім того, суд враховує суспільну небезпечність діяння, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 в період проведення АТО та визнання Україною агресії з боку іншої держави, тому суд вважає, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу тримання під вартою.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, суд переконується, що відповідно до ст. 182 КПК України, достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обовязків є сума застави в розмірі 20 мінімальних заробітних плат.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід тримання під вартою, строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 21.04.2015 року.

Строк дії ухвали до 19.06.2015 року.

Одночасно визначити розмір застави в сумі 24360 гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, код ЄДРПОУ: 26286152, банк: ГУ ДКСУ в Вінницькій області, МОФ 802015, р/р: 37310009000080, призначення платежу внесення застави до Вінницького міського суду Вінницької області).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обовязки:не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобовязаний виконувати покладені на нього обовязки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: