Ухвала суду № 48449744, 02.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2015 року

справа № 804/16114/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Уханенка С.А.

суддів: Богданенка І.Ю. Дадим Ю.М.

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 р. по справі за позовом публічного акціонерного товариства "Комбінат "Придніпровський" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

У листопаді 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення СДПІ з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську №0000152610 від 14.10.2013р., яким позивачу збільшене грошове зобов’язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 70 017грн. 00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 35 008грн. 50коп.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 р. адміністративний позов задоволено. Скасовано податкове-повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000152610 від 14.10.2013р.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що публічне акціонерне товариство "Комбінат "Придніпровський" 22.12.1995р. зареєстроване виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради в якості юридичної особи та перебуває на обліку Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

У період з 04.09.2013 року по 24.09.2013 року посадовою особою податкового органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Комбінат «Придніпровський», з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «ВКФ «Експостач» за період з 01.01.2012р. по 29.02.2012р. та з ТОВ «Електронна компанія «ЕДВАНС» за період з 01.03.2012р. по 30.04.2012р., за результатами якої складено акт №225/26.1-01528186 від 01.10.2013р.

Не погодившись з висновками акту №225/26.1-01528186, позивачем 08.10.2013р. подано заперечення за вих.№6/808.

Відповідно до висновків вказаного акту податковим органом встановлено допущені позивачем наступні порушення п. 44.1 ст.44, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого, ПАТ «Комбінат «Придніпровський» завищено суму ПДВ на загальну суму 70’ 017грн., в тому числі які віднесені до складу податкового кредиту січня 2012р. у сумі 28’ 803,0грн., лютого 2012р. у сумі 39’ 444,0грн., березня 2012р. на суму 980,0грн., квітня 2012р. на суму 800,0грн.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми “Р” №0000152610 від 14.10.2013р., яким позивачу збільшене грошове зобов’язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 70 017грн. 00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 35 008грн. 50коп.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням ПАТ «Комбінат «Придніпровський» подано скаргу від 25.10.2013р. за вих. №6/852 до Окружної державної податкової служби – Центральний офіс з обслуговування великих платників податків.

Рішенням Міжрегіонального ГУ Міндоходів – Центральний офіс з ОВП від 12.11.2013р. №11293/10/10-334 скаргу ПАТ «Комбінат «Придніпровський» від 25.10.2013р. залишено без розгляду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що факт здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується відповідними первинними документами, дослідженими під час судового розгляду.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пунктів 198.2, 198.3. ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 93.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між ПАТ «Комбінат Придніпровський» та ПП «ВКФ «Експостач» було укладено договір про надання транспортних послуг №71 від 01.01.2012р. Згідно умов договору ПП «ВКФ «Експостач» зобов’язаний надавати ПАТ «Комбінат Придніпровський» транспортні послуги своїм автомобільним транспортом, а також здійснювати експедирування і виконувати вантажно-розвантажувальні послуги, розрахунки за надані послуги здійснюються відповідно до акту виконаних робіт на рахунок виконавця.

По придбаним за цим договором послугам ПАТ «Комбінат Придніпровський» було включено до складу податкового кредиту за січень-лютий 2012р. податкові накладні виписані контрагентом ПП «ВКФ «Експостач».

Виконання зазначеного вище договору підтверджується наданими позивачем податковими накладними, до яких додано реєстр отриманих та виданих податкових накладних та актами виконаних робіт.

Також, між ПАТ «Комбінат Придніпровський» та ТОВ «Електронна компанія «Едванс» було укладено договір №125 від 21.12.2010р. про надання послуг по ремонту та профілактиці комп’ютерної техніки.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано податкові накладні, до яких додано реєстр отриманих та виданих податкових накладних та акти виконаних робіт.

Досліджені судом першої інстанції первинні документи розкривають зміст господарських операцій, підтверджують рух активів позивача та отримання ним реального результату в процесі господарської діяльності, тому колегія суддів вважає, що публічне акціонерне товариство "Комбінат "Придніпровський" сформувало податковий кредит з податку на додану вартість відповідного періоду, за результатом проведення господарських операцій із вказаними контрагентами з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Факт здійснення позивачем господарських операцій з ПП «ВКФ «Експостач» та ТОВ «Електронна компанія «Едванс» підтверджується відповідними первинними документами, які були в наявності у відповідача під час проведення перевірки та досліджувалися ним, що не заперечується відповідачем.

Вищевказані документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є документами первинного обліку.

Крім того, як вбачається з акту перевірки, висновок податкового органу сформований на підставі висновків акту ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська №1816/225/32466363 від 10.12.2012р. «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «ВКФ «Експостач» щодо документального підтвердження господарських відносин, із платниками податків їх реальності та повноти відображення в обліку за січень, лютий 2012р.», яким встановленого відсутність факту реального здійснення господарських операцій ПП «ВКФ «Експостач» та акту ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська №938/221/24423768 від 20.05.2013р. «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Електронна компанія «Едванс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2010р. по 31.01.2013р.», яким встановлено здійснення ТОВ «Електронна компанія «Едванс» правочинів без мети реального настання правових наслідків.

Водночас, відповідачем не наведено доводів та не подано доказів, які безспірно б підтверджували недобросовісність саме позивача, як платника податків та\або свідчили про його обізнаність щодо протиправного характеру діяльності названих постачальників.

За висновками суду апеляційної інстанції, формування суб'єктом господарювання податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами, законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальності та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого права та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити суми сплаченого ПДВ до податкового кредиту.

Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагента.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо відсутності у ПП «ВКФ «Експостач» власного транспорту, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки відсутність власного транспорту не позбавляє можливості надавати транспортні послуги транспортом взятим у користування в порядку передбаченому чинним законодавством. При цьому, матеріали справи не містять доказів щодо дослідження відповідачем даного питання.

Також, суд апеляційної інстанції вважає за необхідність зазначити щодо помилковості буквального розуміння податковим органом зазначення в договорі про надання транспортних послуг №71 від 01.01.2012р., що транспортні послуги надаються своїм автомобільним транспортом, оскільки дана вказівка свідчить, про надання послуг не транспортом Замовника.

Посилання відповідача на специфічну продукцію, яка підлягала перевезенню, що в свою чергу потребує наявності певного переліку документів, також обґрунтованого не прийняті судом першої інстанції, з огляду на не доведеність їх відсутності податковим органом та надання позивачем цих документів до суду.

Щодо ненадання товарно-транспортних накладних, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних. Факт відсутності у підприємства товарно-транспортних накладних на поставлений товар або наявність в таких накладних певних недоліків при наявності інших документів, які підтверджують факт його передачі покупцю, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права формування податкового кредиту.

Доводи податкового органу щодо відсутності реальності операцій, здійснюваних позивачем з ТОВ «Електронна компанія «Едванс», з огляду на встановлення нереальності господарської діяльності контрагента ТОВ «Електронна компанія «Едванс» з іншими контрагентами, щодо яких також встановлено відсутність реального здійснення господарських відносин, тобто по ланцюгу постачання, також є безпідставними та не приймаються судом апеляційної інстанції, з огляду на викладений вище висновок суду, що невиконання свого зобов'язання однією із сторін господарських відносин не може вважатись підтвердженням наявності мети ухилення від сплати податків та отримання податкової вигоди іншою стороною.

Крім того, в матеріалах справи містяться судові рішення, якими визнано неправомірними дії податкових органів по проведенню перевірок, на відповідні акти яких посилається відповідач.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо підтвердження реальності господарських відносин позивача у перевіряємий період.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2014 р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту її виготовлення в повному обсязі.

В повному обсязі ухвала виготовлена 05.08.2015 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: Ю.М. Дадим