Рішення № 4844492, 12.05.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

12.05.2009

Справа №2-23/1607-2009

за позовом Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго", м. Сімферополь

до СПД Любушкіна Дмитра Евгенійовича, м. Сімферополь

про стягнення 9 570,43 грн.

Суддя Доброрез І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – Омельченко А.В., представ. за довір. №20-3/3313/25 від 25.12.2008р.

Від відповідача – не з’явився.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача 9570,43 грн. заборгованості за договором №1511 від 13.01.2004 року, в тому числі 7521,97 грн. сума основного боргу, 273,45 грн. – 3% річних, 1775,01 грн. – інфляційних збитків, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач тричі не забезпечив явку свого представника в судові засідання 06.04.2009р., 21.04.2009р. та 12.05.2009р., не представив запрошені документи, в тому числі відзив на позовну заяву, незважаючи на те, що про день та місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Тим самим судом згідно статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але відповідач своїми правами не скористався.

Відповідно до абз. 3,4,6 п. 3.6 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі , якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не виявлення його відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Суд вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухав доводи представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ :

13.01.2004р. між Орендним підприємством „Кримтеплокомуненерго” (Постачальник) та фізичною – особою підприємцем Любушкіним Д.Е. (Споживач) був укладений договір №1511 на відпуск теплової енергії.

Згідно з пунктом 1.1 договору Постачальник бере на себе зобов’язання забезпечувати Споживача тепловою енергією у вигляді теплоносія та гарячої води в договірних об’ємах, а Споживач зобов’язується оплачувати отриману теплову енергію згідно встановлених тарифів в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до пункту 6.1 Договору розрахунки за спожиту теплову енергію проводяться згідно узгодженим тарифам, в строк до 25 числа наступаючого за розрахунковим місяця.

Пунктом 6.2. передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що споживачі які мають прибори обліку теплової енергії сплачують по затвердженим тарифам та показникам приборів обліку теплової енергії пропорційно займаємої площі, а по приладам обліку гарячої води – пропорційно кількості людей що проживають.

Згідно п.10.1 договору він вступає в силу з 01.01.2004р. та діє до 31.12.2008р. Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття рішення господарським судом, ліквідації сторін (п.10.2 договору).

Відповідно до пункту 10.4 Договору він вважається пролонгованим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде заявлено письмово однією із сторін.

Сторони не представили суду доказів припинення дії вказаного договору, згоди сторін на його припинення, відповідного рішення суду про розірвання договору або визнання його недійсним, у той час як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.

Так, позивачем надавалися послуги з теплопостачання у відповідності до умов договору, що підтверджується доданими до матеріалів справи рахунками за теплопостачання, реєстрами відправки рахунків, актами про облік витрат теплової енергії.

Проте, відповідачем вказані рахунки не були сплачені в добровільному порядку та в повному обсязі, в результаті чого за відповідачем станом на лютий 2009 року склалася заборгованість у розмірі 7521,97 грн. за надані послуги яка склалась у період з 01.11.2006р. по 31.12.2006р., що і стало підставою для звернення Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання —відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів оплати заборгованості за надані йому послуги згідно виставлених рахунків за договором №1511 від 13.01.2004 року.

При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих йому позивачем послуг, через що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 7521,97 грн. за надані послуги за період з 01.11.2006р. по 31.12.2006р. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.610,611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплатою неустойки.

Крім того, позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 273,45 грн. та індексу інфляції – 1775,01 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 273,45 грн. та індексу інфляції у сумі 1775,01 грн. підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено і підписано 12 травня 2009 р.

З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд

ВИРІШІВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи – підприємця Любушкіна Д.Е. 950000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Батуріна, 44/50 (банківськи реквізити невідомі) на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" 95026, АР Крим, м. Сімферополь вул. Гайдара – 3а (рахунок 2600700145930 в філії ВАТ «Укрсімбанк», МФО 324786, ЄДРПОУ 03358593) 7521,97 грн. основного боргу, 273,45 грн. 3% річних, 1775,01 інфляційних втрат, 102 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.