Ухвала суду № 48405920, 26.02.2015, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/3343/15-к

Провадження 1-кс/127/1053/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2015 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

слідчого судді Михайленка А.В.,

при секретарі Наконечній А.В.,

за участю прокурора Ужвака О.С.,

слідчого Дегтярьова О.М.,

захисника ОСОБА_1,

розглянувши клопотання старшого слідчого ВР ЗЛКР СВ Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області майор міліції ОСОБА_2 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працюючого, без реєстрації, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3.

Клопотання мотивовано тим, що ВРЗ по лінії КР СВ Вінницького МВ УМВС України у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального правопорушення, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120150200100001139 від 24.02.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

ОСОБА_3 на протязі 2014 року вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України, по яких йому оголошено про підозру та разом із обвинувальним актом направлено для розгляду до Вінницького міського суду Вінницької області, однак він для себе належних висновків не зробив та знову вчинив умисний корисливий злочин.

Так він, 24.02.2015 року, приблизно о 18.15 годині, перебував неподалік будинку №14 по вулиці Червоноармійській у м. Вінниці, де помітив раніше незнайомого йому малолітнього ОСОБА_4, у якого у руці знаходився мобільний телефон і у нього виник умисел на відрите викрадення чужого майна та самозбагачення за рахунок інших осіб. Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_4, після чого схопив, вирвав із рук останнього та відкрито заволодів мобільним телефоном марки «Samsung Galaxy», моделі «GT-S7262», ІМЕІ №351659061983985 та ІМЕІ №351660061983983, в корпусі білого кольору, вартістю 700 гривень, що належить ОСОБА_5. Після чого ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення злочину зник, а через деякий час був затриманий перехожими та працівниками міліції.

Своїми умисними діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 КК України, - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.

24.02.2015 року в ІТТ Вінницького МВ на підставі ст. 208 - 211 КПК України був затриманий ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, офіційно не працюючий, без реєстрації, проживаючий в ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий.

25.02.2015 року ОСОБА_3 оголошено по підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, а 26.02.2015 року провадження перекваліфіковано та оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України

Допитаний як підозрюваний 25.02.2015 року ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, визнав себе винним повністю і дав зізнальні показання.

Вина ОСОБА_3 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: заявою ОСОБА_5 від 24.02.2015 року, протоколом огляду місця подій від 24.02.2015 року, рапортом міліціонера ППС ОСОБА_6 та іншими матеріалами у справі.

Підозрюваний ОСОБА_3 хоча на даний час являється не судимими, однак притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів невеликої та середньої тяжкості і, незважаючи на це, вчинив повторний, умисний, тяжкий та корисливий злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від 4 до 6 років, не має постійного місця проживання та реєстрації, не має місця роботи і навчання та постійного джерела доходів, незважаючи на це на шлях виправлення не став.

Таким чином у слідства виникли підстави вважати, що ОСОБА_3:

1) перебуваючи на волі, може переховуватися від органів слідства та суду, оскільки він не має місця реєстрації та постійного місця проживання, не має місця роботи і навчання (п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України);

2) вчиняти інші правопорушення, зокрема в 2014 році вчинив два кримінальних правопорушення, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 190 КК України та, незважаючи на це, продовжує свою злочинну діяльність та вчинив повторний, умисний, тяжкий та корисливий злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), тому беручи до уваги вищевказані факти свідчать про неможливість запобігання вищезазначених ризиків застосуванням більш мяких запобіжних заходів, тому необхідно застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

ОСОБА_3 та його захисник заперечували щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання.

Прокурор клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя, вислухавши думку підозрюваного та його захисника, прокурора, матеріали клопотання слідчого, прийшов до наступного висновку.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При цьому відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання ОСОБА_3 та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так, на час розгляду клопотання підозри щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення обґрунтовані, про що свідчать докази, які зібрані в кримінальному провадженні та доведені прокурором при розгляді даного клопотання.

При вирішенні питання щодо задоволення клопотання слідчий суддя враховує, що слідчим та прокурором доведено, що встановлені під час розгляду клопотання обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам, тому переконується в доцільності задоволення клопотання та застосування щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу тримання під вартою.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану, суд переконується, що достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обовязків є сума застави в розмірі 40 мінімальних заробітних плат.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком 60 (шістдесят) днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 24.02.2015 року.

Строк дії ухвали до 24.04.2015 року.

Одночасно визначити розмір застави у межах 40 мінімальних заробітних плат, тобто в сумі 48 720 гривень у національній грошовій одиниці,яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, код ЄДРПОУ: 26286152, банк: ГУ ДКСУ в Вінницькій області, МОФ 802015, р/р: 37310009000080, призначення платежу внесення застави до Вінницького міського суду Вінницької області).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 у разі внесення застави наступні обовязки: прибувати на виклики слідчого, не відлучатись із населеного пункту, де він зареєстрований.

Термін дії обов'язків,покладених судом,у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобовязаний виконувати покладені на нього обовязки, повязані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: