Ухвала суду № 48404469, 05.08.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/5494/15 Головуючий у І інстанції Білик Г.О. Провадження № 22-ц/780/4380/15 Доповідач у 2 інстанції Данілов О. М.Категорія 05.08.2015

УХВАЛА

Іменем України

05 серпня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Данілова О.М.,

суддів: Мережко М.В., Матвієнко Ю.О.,

при секретарі: Токар Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2015 року у справі за скаргою ОСОБА_3 на дії відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області, заінтересовані особи: начальник відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області Арутюнян Сергій Рафікович, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області із скаргою на дії начальника ВДВС Броварського МРУЮ у Київській області, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що після набрання законної сили рішення суду за його позовом до ОСОБА_5 він отримав виконавчий лист про стягнення суми позики в сумі 1186410 грн., трьох відсотків річних від простроченої суми в розмірі 2527 грн. 87 коп. та судових витрат в сумі 1820 грн., що разом складає 1190757 грн. 87 коп. та подав його для виконання до ВДВС Броварського МРУЮ.

Виконавчий лист тривалий час перебував на виконанні, 12 квітня 2013 року на адресу скаржника надійшов лист державного виконавця із пропозицію залишити майно боржника за собою та сплатити різницю між сумою майна та заборгованості, що він і зробив та постановою від 17 квітня 2013 року зазначене майно було передано йому у власність.

В подальшому, 20 травня 2013 року зазначена постанова була скасована начальником ВДВС Броварського МРУЮ Арутюняном С.Р., оскільки державним виконавцем при винесенні постанови не було враховано наявності ще одного арешту на майно, яке було передано ОСОБА_3

Вважає дії начальника ВДВС Броварського МРУЮ Арутюняна С.Р. незаконними, оскільки стягнення за виконавчими документами проводиться в порядку черговості, його виконавчий документ надійшов першим на примусове виконання, а тому саме він мав отримати майно належне ОСОБА_5

Просив суд, визнати дії начальника ВДВС Броварського МРУЮ неправомірними та скасувати постанову начальника ВДВС Броварського МРУЮ Арутюняна С.Р. від 20 травня 2013 року.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2015 року, скаргу ОСОБА_3 було задоволено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, постановлену з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2015 року та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі.

В свою чергу ВДВС Броварського МРУЮ у Київській області також подав апеляційну скаргу на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2015 року, в якій посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, постановлену з грубим порушенням та неправильним застосування норм матеріального та процесуального права, з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2015 року та постановити нову ухвалу, якою визнати дії начальника ВДВС Броварського МРУЮ у Київській області правомірними.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2010 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено та накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_5 в межах позовних вимог в сумі 1500952 грн., в тому числі на комплекс (номер майна в реєстрі 19445682) розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1,9335 га., для ведення фермерського господарства, що знаходиться на території Броварського району Київської області у с. Богданівка, кадастровий номер земельної ділянки 3221280801:01:025:007.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 вересня 2010 року з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 стягнуто суму позики в сумі 1186410 грн., три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 2527 грн. 87 коп. та судові витрати в сумі 1820 грн., що разом складає 1190757 грн. 87 коп.

На підставі зазначеного рішення суду, 18 травня 2011 року ОСОБА_3 отримав виконавчий лист № 2-4267/11.

29 серпня 2011 року державним виконавцем ВДВС Броварського МРУЮ Дячком С.В. відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 суму коштів в розмірі 1190757 грн. 87 коп.

На 08 січня 2013 року, 22 лютого 2013 року та 03 квітня 2013 року були призначені прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, але вони не відбулися через відсутність покупців та 12 квітня 2013 року на адресу скаржника було направлено лист з пропозицію в пятиденний строк з дня його отримання повідомити про бажання залишити за собою нереалізоване майно чи відмовитися від його прийняття.

ОСОБА_3 погодився прийняти майно та сплатив різницю між вартістю майна боржника та сумою його боргу.

17 квітня 2013 року державним виконавцем ВДВС Броварського МРУЮ Лобко О.С. винесено постанову про передачу майна ОСОБА_3 та складено акт про передачу майна.

27 травня 2013 року приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова А.А. зареєструвала право власності ОСОБА_3 на майновий комплекс за адресою: АДРЕСА_1.

Разом з тим, 20 травня 2013 року начальником ВДВС Броварського МРУЮ Арутюняном С.Р. винесено постанову, якою скасовано постанову про передачу майна стягувачу від 17 квітня 2013 року та визнано недійсним акт від 17 квітня 2013 року, оскільки державним виконавцем Лобко О.С. не було враховано наявність заборони (арешту) на це майно боржника відповідно до ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 03 лютого 2011 року та наявності на виконанні Відділу рішення Дніпровського районного суду м. Києва про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 заборгованості в сумі 1981820 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення скарги ОСОБА_3 та як наслідок визнання неправомірними дій начальника ВДВС Броварського МРУЮ Київської області та скасування постанови останнього від 20 травня 2013 року, суд першої інстанції виходив із того, що державний виконавець ВДВС Броварського МРУЮ Лобко О.С. при виконанні виконавчого листа про стягнення коштів з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 та при винесенні постанови про передачу майна стягувача від 17 квітня 2013 року діяла в чіткій відповідності до ЗУ «Про виконавче провадження» та до посадової інструкції, а постанова начальника ВДВС Броварського МРУЮ Арутюняна С.Р. про скасування постанови про передачу майна від 17 квітня 2013 року є помилковою та не відповідає вимогам чинного законодавства.

З такими висновками колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи та не узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.

03.02.2011 року Дніпровський районний суд м. Києва наклав арешт на те ж саме майно, на яке було накладено арешт Броварським міськрайонним судом Київської області для забезпечення суми позову ОСОБА_2, а саме: майновий комплекс (номер майна в реєстрі 19445682), та земельну ділянку площею 1,9335 га ( кадастровий номер ділянки НОМЕР_1), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва (цивільна справа № 2-200/1-11) про стягнення суми позики з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2А, набрало законної сили 02 червня 2011 року.

При формуванні державним виконавцем Рамазановим М.Р. документів на реалізацію допущено порушення, а саме: державний виконавець не врахував наявність заборони (арешту) на майно боржника, що накладений ухвалою № 2-200/1/11 від 03.01.2011, виданою Дніпровським районним судом міста Києва.

Таким чином, враховуючи ч.3.ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення чи земельну ділянку, державний виконавець подає запит до відповідних місцевих органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, про належність такого майна боржнику на праві власності, а також перевіряє, чи не перебуває це майно під арештом. Виходячи з цього, підстави для передачі майна на реалізацію у державного виконавця Рамазанова М.Р. були відсутні.

Окрім того, 20 травня 2013 року начальником ВДВС Броварського МРУЮ Арутюняном С.Р. винесено постанову, якою скасовано постанову про передачу майна стягувачу від 17 квітня 2013 року та визнано недійсним акт від 17 квітня 2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 подав скаргу на дії начальника Відділу Державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області 05 червня 2013 року.

Відповідно до вимог ст. 385 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлений судом.

Згідно з ч.4 ст. 82 ЗУ «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.8 ст. 82 ЗУ «Про виконавче провадження», скарга, подана у виконавчому провадженні начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, розглядається у десятиденний строк з дня її надходження. За результатами розгляду скарги начальник відділу виносить постанову про її задоволення чи відмову, яка в десятиденний строк може бути оскаржена до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду. Скарга, подана без додержання вимог, викладених у частині шостій цієї статті, розглядається начальником відділу в порядку, встановленому Законом України "Про звернення громадян".

В ухвалі Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2015 року (а.с. 137-140) не зазначені дані щодо пропущення строку на оскарження постанови ОСОБА_3, окрім того відсутні будь-які відомості про задоволення клопотання про поновлення строку на оскарження постанови начальника відділу Державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області від 20 травня 2013 року та про поновлення строку на оскарження постанови ОСОБА_3

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив фактичні обставини справи, не надав належної правової оцінки доказам, а тому ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2015 року необхідно скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, встановити наявність фактичних даних, які мають значення для справи, сприяти всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, оцінивши докази в їх сукупності і в залежності від встановленого вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись ст. 303,307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та Відділу державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області задовольнити частково.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 18 червня 2015 року скасувати та направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: