Ухвала суду № 48345539, 13.08.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5628/15 Справа № 186/300/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Кривошея С. С. Доповідач - Каратаєва Л.О.

Категорія 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Каратаєвої Л.О.

суддів: - Кочкової Н.О., Григорченка Е.І.

за участю секретаря - Левцунова І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2015 року по справі за позовом прокурора м. Першотравенська в інтересах держави в особі комунального закладу «Першотравенська центральна міська лікарня» Дніпропетровської обласної ради до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,-

в с т а н о в и л а:

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2015 року позовні вимоги прокурора м. Першотравенська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі комунального закладу «Першотравенська центральна міська лікарня» Дніпропетровської обласної ради до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави в особі КЗ "Першотравенська центральна міська лікарня" Дніпропетровської обласної ради 4723 ,88 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 судовий збір на користь держави у розмірі 243,60 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 19 травня 2014 року ОСОБА_4 визнано винним в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначено покарання у виді штрафу на користь держави в сумі 3400 грн. На підставі п. "г" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08 квітня 2014 року звільнений від відбуття покарання.

Відповідно до вищезазначеного вироку 05 жовтня 2012 року внаслідок скоєння ДТП з вини ОСОБА_4 була травмована ОСОБА_5, якій заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: закритого вивиху грудного відділу правої ключиці, закритих переломів лонної кістки, кубовидної кістки лівої стопи, забійної рани лобної області зліва, гематоми лобної, тім'яної області з правої сторони, множинних забоїв (садна, гематоми) обличчя, верхніх і нижніх кінцівок, струсу головного мозку, які, відповідно до висновку експерта №522 від 25 вересня 2013 року, за ознакою тривалого розладу здоров'я - тривалістю понад трьох тижнів (більше 21 дня) відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень від злочину потерпіла ОСОБА_5, протягом 48 ліжко-днів (з 05.10.2012 року по 22.11 2012 року) знаходилась на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні комунального закладу "Першотравенська центральна міська лікарня" Дніпропетровської обласної ради, яка є бюджетною установою і утримується за бюджетні кошти.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 1191 ЦК України держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

Відповідно до ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Пунктом 3 Постанови ВСУ N 11 від 07 липня 1995 року "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" передбачено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з "Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.

Відповідно до Порядку, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування.

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Відповідно до п.2 "Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 липня 1993 №545, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонару лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Згідно п.3 вищезазначеного Порядку визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров'я або прокурора. У разі коли при ухваленні вироку сума коштів, витрачених на стаціонарне лікування потерпілого, ще не була визначена і рішення про їх відшкодування не було прийнято, стягнення провадиться в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до довідки КЗ "Першотравенська ЦМЛ" ДОР витрати на лікування ОСОБА_5, що знаходилася на лікуванні в хірургічному відділенні КЗ "Першотравенської центральної міської лікарні" ДОР, яка є установою, що фінансується за рахунок бюджетних коштів, з 05 жовтня 2012 року по 22 листопада 2012 року склали 4723 грн. 88 коп.

Суд першої інстанції всебічно дослідив обставини справи та надані сторонами докази, застосував відповідні правовідносинам норми матеріального права та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам ст.ст. 213, 214 ЦПК.

Доводи апеляційної скарги про те, що КЗ "Першотравенської центральної міської лікарні" є комунальним закладом, тому медична допомога повинна надаватися безкоштовно не спростовують правильність рішення суду першої інстанції, яке є вмотивованим з посиланням на відповідні норми матеріального права, які передбачають відшкодування витрат на лікування за рахунок фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - відхиленню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: