Рішення № 4833276, 26.11.2007, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа №2-2155/2007

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2007 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Горчакової О.І., за участю секретаря - Запорожець М. В., за участю прокурора - Решетняк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області цивільну справу за позовною заявою Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1, третя особа: виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області як орган опіки та піклування, щодо позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду 12 жовтня 2007 року з позовом до відповідача щодо позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, посилаючись на те, що громадянка України - ОСОБА_2 та громадянин Росії - ОСОБА_1, які у шлюбі не перебувають та проживають окремо, мають спільну дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. Мати малолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_2, рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 жовтня 2006 року позбавлена батьківських прав по відношенню до дитини. У серпні 2006 року ОСОБА_3 було влаштовано до дитячого відділення Лозівської міської лікарні на обстеження, а з 01 вересня 2006 року переведено до Лозівської школи-інтернату І-ІІ ст. для дітей, які потребують соціальної допомоги. З того часу батько відвідав сина лише один раз, не надавав дитині ніякої матеріальної допомоги, навіть не вказав адреси свого перебування. Батьківську плату за утримання ОСОБА_3 в інтернаті батько не сплачує, у зв'язку з чим адміністрація школи-інтернату подала клопотання до служби у справах дітей щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно сина ОСОБА_3. На момент підготовки позовної заяви щодо позбавлення батьківських прав матері, громадянин ОСОБА_1 - батько хлопчика, був офіційно попереджений щодо відповідальності по дотриманню прав неповнолітніх, і в той же день він написав заяву, в якій не заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, вказавши адресу свого проживання місто Москва, а в поясненні зазначив місце своєї реєстрації: Московська область, Ленінський район, сел. Волщево. Службою у справах дітей було направлено лист до прокуратури Ленінського району Московської області з проханням вирішити питання щодо позбавлення батьківських прав батька, ОСОБА_1, але майже через шість місяців їхнє звернення було повернуто з Росії з відміткою «за невостребованием». У лютому 2007 року службою було направлено листа до Генерального консула РФ у м. Харків з проханням вирішити питання щодо встановлення статусу малолітньому ОСОБА_3. Повторний лист було направлено 12 квітня 2007 року, на який було отримано відповідь, відповідно до якої було повідомлено, що Генеральним консульством направлено запит у Російську Федерацію, після отримання відповіді буде повідомлено про результати. ОСОБА_3 фактично є дитиною позбавленою батьківського піклування, мешкає у Лозівській школі-інтернаті, але жодними пільгами не користується, оскільки його статус є не визначеним. 19 вересня 2007 року громадянин ОСОБА_1 прийшов до служби у справах дітей і знову написав заяву, в якій не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно сина, мотивуючи своє рішення тим, що він має іншу сім'ю, не має власного житла і роботи. У зв'язку з викладеним представник позивача звернувся до суду і прохає позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно сина та стягнути з нього на утримання дитини аліменти.

У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги позовної заяви та пояснила, що, дійсно, громадянка України - ОСОБА_2 та громадянин Росії - ОСОБА_1 перебували у громадянському шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дитина - ОСОБА_3. Мати малолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_2 за рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 жовтня 2006 року була позбавлена батьківських прав по відношенню до дитини. У серпні 2006 року ОСОБА_3 було влаштовано до дитячого відділення Лозівської міської лікарні на обстеження, а з 01 вересня 2006 року переведено до Лозівської школи-інтернату І-ІІ ст. для дітей, які потребують соціальної допомоги. З того часу батько відвідав сина лише один раз, не надавав дитині ніякої матеріальної допомоги, навіть не вказав адреси свого перебування. На момент підготовки позовної заяви щодо позбавлення батьківських прав матері, громадянин ОСОБА_1 - батько хлопчика, був офіційно попереджений щодо відповідальності по дотриманню прав неповнолітніх, і в той же день він написав заяву, в якій не заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_3. 19 вересня 2007 року громадянин ОСОБА_1 прийшов до служби у справах дітей і знову написав заяву, в якій не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно сина, мотивуючи своє рішення тим, що він має іншу сім'ю, не має власного житла і роботи.

Відповідач, ОСОБА_1, у судове засідання не з'явився, проте надав заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти того, щоб його було позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, та стягнуто на утримання останнього аліменти. Також зазначив, що з'явитися у судове засідання не зможе з причини свого від'їзду до міста Київ на роботу та прохав розглянути справу за його відсутності.

Представник третьої особи, виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області як органу опіки та піклування, позов підтримала, просила задовольнити його у повному обсязі.

Прокурор також вважав за необхідне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 та стягнути з нього аліменти на утримання хлопчика, оскільки відповідач свідомо ухиляється від виховання і утримання сина, не турбується про його фізичний і духовний розвиток.

Допитана у судовому засіданні 14 листопада 2007 року в якості свідка - ОСОБА_4 - вихователь Лозівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Харківської області для дітей, які потребують соціальної допомоги, пояснила, що ОСОБА_3, навчається у школі-інтернаті, має нормальний фізичний та психічний розвиток, його батьки ніколи до школи не приходять, матеріальну допомогу не надають. Батько хлопчика -ОСОБА_1, обіцяв останньому, що буде навідувати його, але не виконав свої обіцянки, що засмутило дитину, яка весь час чекала батька. Після того, як хлопчика помістили в інтернат, окрім дідуся, який мешкає у селищі Краснопавлівка, ніхто його не відвідує.

Допитана у судовому засіданні медична сестра Лозівської загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Харківської області для дітей, які потребують соціальної допомоги - ОСОБА_5, пояснила, що ОСОБА_3 навчається у школі-інтернаті з 06 вересня 2006 року, на хронічні захворювання не страждає, має нормальний фізичний розвиток. Його батько не навідує хлопчика, не допомагає йому матеріально, не купує ліки, якщо ОСОБА_3 хворіє, не купує одяг. Коли у школі-інтернаті проводяться всілякі концерти, які присвячуються тому чи іншому святу, на які приходять батьки учнів, ОСОБА_1 ніколи не з'являється, іноді тільки приходить прадід хлопчика.

У судовому засіданні був допитаний безпосередньо ОСОБА_3, який пояснив, що батько - ОСОБА_1, його не навідує, не забирає на свята, хоча раніше обіцяв приходити, матеріальної допомоги не надає. Повідомив, що знає про те, що батько відбував покарання у місцях позбавлення волі, але за який саме злочин йому не відомо. Батько не купує йому одяг, продукти харчування. Іноді його навідує прадід по материній лінії. Хлопчик зазначив, що його батька треба позбавити батьківських прав відносно нього.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, показання свідків, неповнолітнього ОСОБА_3, думку прокурора, дослідивши всі письмові докази у справі, дійшов висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач по справі - ОСОБА_1, є батьком, а - ОСОБА_2, є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження (а. с. 7). Мати малолітнього ОСОБА_3, ОСОБА_2 за рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25 жовтня 2006 року була позбавлена батьківських прав по відношенню до дитини (а.с. 8). ОСОБА_1 має реальну можливість виховувати і утримувати свого сина, але він свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків. ОСОБА_1 - батько хлопчика, 16 серпня 2006 був офіційно попереджений щодо відповідальності по дотриманню прав неповнолітніх, і в той же день він написав заяву, в якій не заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 (а.с. 14, 15). У серпні 2006 року ОСОБА_3 було влаштовано до дитячого відділення Лозівської міської лікарні на обстеження, а з 01 вересня 2006 року переведено до Лозівської школи-інтернату І-ІІ ст. для дітей, які потребують соціальної допомоги. З того часу батько відвідав сина лише один раз, не надавав дитині ніякої матеріальної допомоги. Батьківську плату за утримання ОСОБА_3 в інтернаті батько не сплачує, у зв'язку з чим адміністрація школи-інтернату подала клопотання до служби у справах дітей щодо позбавлення відповідача батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 (а.с. 11). 19 вересня 2007 року громадянин ОСОБА_1 прийшов до служби у справах дітей і знову написав заяву, в якій не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно сина, мотивуючи своє рішення тим, що він має іншу сім'ю, не має власного житла і роботи (а.с. 24).

У судовому засіданні, достовірно встановлено, що ОСОБА_1 свідомо не виконував своїх батьківських обов'язків по відношенню до свого сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Виходячи з вищевикладеного, суд встановив, що своїми діями відповідач порушує зобов'язання, закріплені в статті 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Такі ж вимоги закріплені і в ст. 180 Сімейного Кодексу України.

Принцип № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».

В ч.2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402 зазначено, що «Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону вказано, що «Сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.»

Згідно статті №12 цього Закону вказано, що «Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров»я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Статтею 15 Закону встановлено, що «Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею».

Статтею 164 Сімейного Кодексу України встановлені підстави позбавлення батьківських прав, а саме п.2 ч.1 - ухиляння від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини. Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов'язку - виконання батьківських обов'язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено виходячи з поведінки відповідача, не дивлячись на те, що він мав задовільний стан здоров'я, перешкод у спілкуванні з сином йому ніхто не чинив і не чинить, у тривалому відрядженні не знаходився.

Виходячи з вищевикладеного, діючи в інтересах дитини, суд вважає можливим задовольнити позов і позбавити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження батьківських прав відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

У відповідності до ч.2 ст. 166 СК України, «Особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини».

Статтею 180 СК України передбачений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно із ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, тобто з 24 травня 2007 року.

Суд вважає за необхідне стягнути аліменти з відповідача на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 12 жовтня 2007 року і до досягнення сином повноліття, на його особистий рахунок в Лозівському відділенні №2841 Державного ощадного банку України.

Відповідно до ст. 81, ст. 88 ЦПК України, суд стягує з ОСОБА_1, на користь держави судовий збір у розмірі 51 гривня та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у Лозівському міськрайонному суді Харківської області у розмірі 07 грн. 50 коп.

Суд роз'яснює відповідачу ОСОБА_1, що відповідно до ст. 168 СК України «Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав».

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Керуючись положенням ст. ст. 10, 11, 57, 60, 81, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України; ст. ст. 164, 165, ч.2 ст. 166, 169, 180, 182, 183, 191, 243, 244, СК України; ст. . ст. 8, 11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року №2402; ч.2 ст. 3 Конвенції «Про права дитини» від 27 вересня 1991 року; принципу № 6 Декларації «Про права дитини», проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області до ОСОБА_1, третя особа: виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області як орган опіки та піклування, щодо позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця міста Котельниково Волгоградської області Росії, паспорт НОМЕР_1, виданий УМВС Дзержинського району міста Волгограда 10.02.2004 року, код підрозділу 342-002, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1, батьківських прав по відношенню до сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця міста Котельниково Волгоградської області Росії, офіційно не працюючого, який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 - аліменти на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 12 жовтня 2007 року і до досягнення сином повноліття, на особистий рахунок дитини НОМЕР_2, відкритий в Лозівському відділенні №2841 ВАТ , Державний Ощадний банк України".

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 51 гривні.

Стягнути з ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Лозівському міськрайонному суді Харківської області у розмірі - 07 грн. 50 коп. на користь: УДК у Лозівському районі м. Лозова, код ЄДРПОУ 24134414, МФО 851011, розрахунковий рахунок 31211259700015 за кодом бюджетної класифікації 22050000 «Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах».

Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.