Ухвала суду № 48304192, 03.08.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2015 року м. Київ К/800/17606/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:ГоловуючогоНечитайло О.М.СуддівКошіля В.В. Моторного О. А.розглянувши у попередньому судовому засіданнікасаційну скаргу Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року

у справі №2а/0470/12932/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Босфор»

до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі

про визнання дій незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Босфор» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі (далі - відповідач) про визнання дій незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 17 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року, позовні вимоги задовольнив частково, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 25 серпня 2011 року №0001351801/10/153/16338 у частині нарахування штрафу у розмірі 7 955,98 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю.

Позивач надіслав до суду касаційної інстанції письмові заперечення на касаційну скаргу відповідача, за змістом яких просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення попередніх інстанцій - без змін.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили такі фактичні обставини справи.

На підставі договорів оренди від 15 листопада 2005 року та від 12 листопада 2008 року, у користуванні позивача знаходились земельні ділянки за кадастровими номерами 1211000000:04:223:0052 та 12110000020:04:223:0084.

Позивачем подано до податкового органу податкову декларацію від 26 січня 2010 року з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2010 рік №1779, якою самостійно визначено податкове зобов'язання у розмірі 477 419,36 грн.

Контролюючий орган на підставі підпункту 20.1.1 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України провів камеральну перевірку своєчасності сплати до бюджету позивачем узгоджених податкових зобов'язань зі сплати орендної плати за земельні ділянки за серпень-грудень 2010 року, за результатами якої склав акт від 25 серпня 2011 року №95/153/31223676, яким встановив порушення позивачем вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, що виразилось у порушенні позивачем граничного терміну сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 25 серпня 2011 року №00011361801/10/153/16338, яким за порушення строку сплати узгоджених податкових зобов'язань на 120 календарних днів, до позивача застосовано штраф у розмірі 27 711,11 грн. та №00011361801/10/153/16339, яким за порушення строку сплати узгоджених податкових зобов'язань на 27 календарних днів - застосовано штраф у розмірі 3 783,00 грн.

У відповідності до приписів статті 220 КАС України, перегляд спірних судових рішень здійснюється у межах касаційної скарги, тобто у частині нарахування спірним рішення від 25 серпня 2011 року №0001351801/10/153/16338 штрафу у розмірі 7 955,98 грн.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Фактичною підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення слугувало порушення позивачем граничного терміну сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи спірне рішення у частині нарахування штрафу у розмірі 7 955,98 грн., виходили з безпідставності застосування відповідачем положень статті 126 Податкового кодексу України та нарахування позивачу штрафу за ставкою 20 %, оскільки порушення граничного строку погашення зобов'язань з земельного податку допущено позивачем у 2011 році, у зв'язку з чим, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, які передбачають за порушення податкового законодавства, вчиненого у період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2011 року, застосування штрафних санкцій не більше 01,00 грн. за кожне порушення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з такими висновками попередніх судових інстанцій з огляду на наступне.

Так, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 01 січня 2011 року, регулюються Податковим кодексом України, яким визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно положень статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Водночас пунктом 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 01,00 грн. за кожне порушення.

Зі змісту вказаного пункту випливає, що ця норма встановлює особливості застосування штрафних санкцій до суб'єктів господарювання за порушення податкового законодавства у визначений період, які полягають у встановленні максимальної ставки санкцій за кожне порушення.

Таким чином, системний аналіз наведених норм Податкового кодексу України дає підстави вважати, що порушення строку сплати, визначеного податковим законодавством, суми самостійно визначеного грошового зобов'язання, слід розуміти як порушення податкового законодавства за яке відповідно до пункту 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України може бути застосована відповідальність, передбачена статтею 126 Податкового кодексу України, але не більше 01,00 грн. за кожне порушення.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наявність у позивача узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, сплачених з порушенням термінів сплати, визначених податковим законодавством.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій відносно того, що оскільки несвоєчасна сплата податкових зобов'язань мала місце з 01 січня до 30 червня 2011 року (30 січня 2011 року граничний строк сплати), то на підставі пункту 7 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до правопорушень, вчинених у період з 01 січня до 30 червня 2011 року, застосовуються штрафні санкції в розмірі не більше 01,00 грн. за кожне правопорушення.

За встановлених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що нарахування позивачу штрафу у розмірі 7 955,98 грн. за встановлені актом порушення, відповідає правильному застосуванню наведених вище норм Податкового кодексу України, а відтак рішення від 25 серпня 2011 року №0001351801/10/153/16338 обґрунтовано скасоване у зазначеній частині.

Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 січня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2012 року у справі №2а/0470/12932/11 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Нечитайло О.М. Судді:Кошіль В.В. Моторний О.А.