Рішення № 4827760, 16.09.2009, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 2-1538/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2009 року Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді – Ротар М.М., при секретарі Попенко О.В.,

За участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином,

ВСТАНОВИВ:

15.07.2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначала, що 12.07.2008 року близько 15-00 години на подвір’ї будинку АДРЕСА_1 відповідач безпідставно почав ображати позивача в нецензурній формі, у відповідь на зауваження наніс їй удар рукою в область обличчя та голови. В результаті цього позивачу були спричинені легкі тілесні ушкодження. В зв’язку з цим позивач просить стягнути з відповідача витрати на лікування в сумі 163,07 грн та витрати на правову допомогу в сумі 400 грн.

Крім цього просить суд стягнути з відповідача моральну шкоду, яка була спричинена ушкодженням здоров’я, принизливим поводженням, фізичним стражданням, психологічними та моральними переживаннями та матеріальними витратами, що негативно впливає на стан здоров’я позивача, стосунки з людьми, моральну шкоду вона оцінює у 2000 гривень

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, пояснив, що ніяких протиправних дій відносно позивача він не вчиняв, тілесні ушкодження не наносив.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.

В судовому засіданні було встановлено, що 12 липня 2008 року о 15 годин за адресою АДРЕСА_1 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виникла сварка, в ході якої ОСОБА_3 вдарив ОСОБА_1 рукою в обличчя, в наслідок чого спричинив їй легкі тілесні ушкодження. Дана обставина в судовому засіданні підтвердилася поясненнями позивача ОСОБА_1 , Постановою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 травня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 , Актом судово-медичного дослідження від 17.07.2008 року, дослідженою в судовому засіданні медичною карткою ОСОБА_1 , дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінальних справ № 1-170/2009, № 1-33/2009, №1-405/2008 року та свідченнями свідка ОСОБА_4

Крім того вина відповідача у спричинені шкоди позивачу підтверджується постановою ДІМ Вознесенського МВ УМВС про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.04.2009 року відносно громадянина ОСОБА_3 за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 КК України, оскільки постанова про відмову в порушені кримінальної справи не спростовує відсутність вини відповідача у спричинені шкоди позивачу, так як відсутність складу злочину не свідчить про відсутність вини для настання цивільної відповідальності. Відповідно до вищевказаної постанови було встановлено , що 12.07.2008 року відповідач ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_1 легкі тілесні ушкодження, а саме вдарив останню рукою в обличчя.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. В даному випадку протиправність поведінки заподіювача шкоди - відповідача ОСОБА_3 , полягає в нанесенні позивачу ОСОБА_1 легких тілесних ушкодженні.

Частиною другої вищеназваної статті передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе що шкоди завдано не з її вини.

Відповідач ОСОБА_3 заперечував в судовому засіданні факт спричинення позивачу ОСОБА_1 шкоди у вигляді тілесних ушкоджень, пояснюючи тим, що дійсно між ними виникла сварка на ґрунті неприязнених відносин, але тілесні ушкодження ОСОБА_1 він не спричиняв, при цьому доказів на підтвердження своїх заперечень відповідач ОСОБА_3 не надав.

Згідно довідки КУ «Центральна районна лікарня» № 1137/06 від 15.09.2009 року позивач ОСОБА_1 зверталася до сімейного лікаря 17.07.2008 року та їй було поставлено діагноз – ушиб голови. З приводу цього сімейним лікарем, невропатологом та психіатром їй було призначено відповідне лікування. Крім цього дана обставина підтверджується дослідженою в судовому засідання медичною карткою ОСОБА_1 Відповідно до фіскальних чеків позивачем було придбано медикаментів на загальну суму 158,07 гривень. Але суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування матеріальних збитків, оскільки відповідно до призначення лікарів позивачу були призначені медикаменти : фламидез, фезам, персен, кардиофит, феназепам, амитриптилин, сульпирид, гидазепам, придбання яких підтверджується фіскальним чеком від 18.07.2008 року № 2271 на загальну суму 74,31 гривні. Що стосується інших медикаментів, які були придбані позивачем згідно фіскальних чеків від 04.08.2008 року на суму 71,70 гривень та від 17.07.2008 року на суму 12,06 гривень, суд вважає, що вони не відносять до даної справи, оскільки позивачем не надано доказів, які б підтверджували необхідність у придбанні таких медикаментів.

Крім того позивачу протиправними діями відповідача була завдана моральна шкода, яка виразилася в тому, що позивач перенесла нервовий стрес, фізичний біль та страждання. Враховуючи роз’яснення Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 щодо розміру виплати моральної шкоди, ст. 23 ЦК України та ст. 1167 ЦК України, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що є правові підставі для часткового задоволення позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 500 гривень.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Враховуючи обставини справи, часткове задоволення позовних вимог позивача, суд вважає достатнім відшкодування відповідачем на користь позивача судових витрат в розмірі 104 гривень, а саме процент задоволення позовних вимог складає 26 % ( 574,07 грн. х 100% : 2163 грн), таким чином судові витрати, що підлягають стягненню пропорційно становлять 400 грн. х 26% : 100% = 104 гривні.

Згідно ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від оплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Таким чином з відповідача в дохід держави стягуються судові витрати: судовий збір в розмірі 39,26 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 15 гривень.

Керуючись ст. 10, 11, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином, – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 :

- 74,31 гривень - відшкодування матеріальних збитків;

- 500 гривень – відшкодування моральної шкоди;

- 104 гривні – витрати на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_3 39,26 гривень судового збору на користь держави в особі Вознесенського міськфінвідділу (місцевий бюджет м.Вознесенська, банк УДК в Миколаївській області, код банку 23406957, МФО 826013, код платежу: 22090100, р/р 31415537700007).

Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення на користь держави в особі державного бюджету м. Вознесенська 22050000 (р/р 31210259700007, МФО 826013, код ЄДРПОУ: 23406957, банк УДК в Миколаївській області) в сумі 15 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів після проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: М.М. Ротар