Рішення № 48270991, 10.08.2015, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/2685/15-ц

2/206/860/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.08.2015 року Самарський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Малихіної В.В.,

при секретареві: Сєдовій А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості і за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання договору поруки від 05.10.2006 року припиненим,

в с т а н о в и в:

27.05.2015 року Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК» звернулось до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2, про стягнення заборгованості.

Позивач обґрунтував позов тим, що 05.10.2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «УКРСОЦБАНК» (правонаступник всіх прав та обовязків якого є Публічне акціонерне товариство «УКРСОЦБАНК») та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 07.2/330-6, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 40000 доларів США 00 центів, зі сплатою 13 % річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості до 04 жовтня 2021 року. В якості забезпечення виконання позичальником ОСОБА_2 зобовязань по договору кредиту між ОСОБА_1, позичальником та Банком укладено договір поруки від 05.10.2006 року, відповідно до якого (п. 1.1) Поручитель зобовязується перед Банком відповідати за виконання Позичальником умов, щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, а також штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту № 07.2/330-6 від 05.10.2006 року. Позичальник, порушуючи виконання умов Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 07.2/330-6 від 05.10.2006 року, в односторонньому порядку, припинив повертати основну суму кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом. На повідомлення позивача про порушення основного зобовязання з вимогою щодо погашення заборгованості за договором кредиту відповідачем не було вжито жодних заходів щодо погашення заборгованості. Станом на 08.05.2015 року сума заборгованості по договору кредиту складає 71055 доларів США 18 центів у гривневому еквіваленті станом на 08.05.2015 року складає 1412438 гривень 10 копійок, з яких: сума заборгованості за кредитом 34100 доларів США 00 центів, з яких: строкова заборгованість складає 20476 доларів США 00 центів, прострочена заборгованість - 13624 доларів США 00 центів, що у гривневому еквіваленті складає 706635 гривень 89 копійок; сума заборгованості за відсотками 25409 доларів США 61 цент, що у гривневому еквіваленті складає 526549 гривень 65 копійок; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту 4026 доларів США 04 центів, що у гривневому еквіваленті складає 86429 гривень 40 копійок; розмір пені за несвоєчасне повернення відсоткам 7519 доларів США 53 центів, що у гривневому еквіваленті складає 155823 гривень 16 копійок. Вищенаведене стало підставою звернення позивача до суду з вказаним позовом. Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір у сумі 3654 грн. (а.с. 2-5).

14 липня 2015 року представник відповідача ОСОБА_3 від імені ОСОБА_1 звернулась до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання договору поруки від 05.10.2006 року припиненим. З посиланням на те, що окрім договору поруки від 05.10.2006 року укладеного між ним та відповідачами, відповідачі з 28.07.2008 року уклали договір про внесення змін та доповнень до договору кредиту шляхом підписання додаткової угоди до кредитного договору № 09.2/330-6 від 05.10.2006 року, яким абзац 2 п. 1.3.1. договору кредиту змінили та виклали в новій редакції, а саме: «Вартість предмету іпотеки складає 582516,00 грн. 00 коп. що за курсом НБУ на дату укладення цього договору (за 100 Дол.США 484,28 грн.) еквівалентно сумі 120284,96 доларів США 96 центів, яка належить позичальнику на праві приватної власності. Іпотечний договір підлягає нотаріальному посвідченню, обтяження нерухомого майна іпотекою реєстрації в Державному реєстрі іпотек у встановленому порядку, а на відчуження нерухомого майна нотаріусом накладається заборона», без його повідомлення та згоди, чим вважає було збільшено обсяг зобовязання та його відповідальності, як поручителя згідно кредитного договору та договору поруки. У звязку з чим звертається із зустрічним позовом (а.с. 49-50).

В судовому засіданні представник Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, а у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити, у звязку з його безпідставністю та невірним тлумаченням норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, зустрічний позов підтримала та просила задовольнити.

Представник третьої особи ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, проти задоволення зустрічного позову не заперечував.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи, дослідивши письмові докази, що в матеріалах справи, суд вважає що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню та стягненню заборгованості за договором кредиту з відповідача ОСОБА_1, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Судом було встановлено, що між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір кредиту № 09.2/330-6 від 05.10.2006 року на суму 40000 доларів США, зі сплатою 13,0 відсотків річних та з кінцевим терміном повернення заборгованості до 04 жовтня 2021 року. Банк передав ОСОБА_2 в іноземній валюті вказану суму (а.с. 11).

Факт отримання ОСОБА_2 40000 доларів США підтверджено вказаним договором та заявою на видачу готівки, до того ж факт отримання грошових коштів ані відповідач, ані представник відповідача в судовому засіданні не заперечували (а.п. 14).

Факт повідомлення ОСОБА_2 про порушення основного зобовязання та про звернення стягнення на предмет іпотеки підтверджено самим повідомленням та корінцем поштового повідомлення від 14.12.2010 року (а.с. 15).

Факт повідомлення ОСОБА_1 про порушення основного зобовязання та про звернення стягнення на предмет іпотеки підтверджено самим повідомленням та корінцем поштового повідомлення від 14.12.2010 року (а.с. 16).

Одночасно з укладенням договору кредиту № 09.2/330-6 від 05.10.2006 року між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, було укладено договір поруки, згідно з яким ОСОБА_1 зобовязався відповідати за виконання позичальником умов щодо сплати суми кредиту, відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених договором кредиту № 09.2/330-6 від 05.10.2006 року. Поручитель та позичальник відповідають як солідарні боржники, що дає право кредитору звернутися із вимогою про виконання боргових зобовязань як до позичальника, так і до поручителя (а.с. 13).

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобовязання, а також у разі зміни зобовязання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як вбачається договору про внесення змін до договору кредиту № 09.2/330-6 від 05.10.2006 року укладеного 28 липня 2008 року, було змінено лише вартість предмету іпотеки, а отже судом не встановлено жодних нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення або розширення змісту основного зобовязання щодо дострокового повернення кредиту та плати за користування ним, а отже відсутні і підстави для визнання договору поруки припиненим (а.с. 51).

Вказані вище спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно п.1 ч. 2ст. 11 ЦК Українипідставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори й інші правочини.

Відповідно дост.1054 ЦК Україниза кредитним договором банкзобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Встановлено, що за вказаним кредитним договором позивач передав Позичальнику зазначену суму грошових коштів, про що свідчить кредитний договір та матеріали цивільної справи. Отже, вказаний правочин, у розумінніст. 1054 ЦК України, було укладено.

В силуст. 610 ЦК Українипорушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи той факт, що відповідач дотепер неналежно виконує свої обов'язки з повернення кредиту та відсотків за ним, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням її зобов'язань у розумінні наведеної норми.

Згідно до ч. 2ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Зважаючи на те, що Позичальник неналежно виконує свої обов'язки за кредитним договором, що полягає у фактичному припиненні сплати за ним, суд вважає позовні вимоги про дострокове стягнення кредитних коштів, заборгованості по відсоткам та пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Частиною першоюст. 553 ЦК Українипередбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності з ч.ч. 1, 2ст. 554 ЦК Україниу разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що кредитні зобовязання позичальника були забезпечені договором поруки від 05.10.2006 року з відповідачем ОСОБА_1 щодо договору про надання ОСОБА_2 кредиту № 09.2/330-6 від 05.10.2006 року.

Щодо суми заборгованості по кредиту, розрахунками по відсоткам та пені на загальну суму 1412438 гривень 10 копійок по суті конкретних заперечень від відповідача та його представника не було заявлено. Вони оспорювали в судовому засіданні договір поруки в цілому. Позивач же надав подобні розрахунки вимог банку у звязку з неповерненням ОСОБА_2 кредитної заборгованості за кредитним договором № 09.2/330-6 від 05.10.2006 р. станом на 08.05.2015 року. Суд вважає дані розрахунки. Суд вважає дані розрахунки заборгованості за договором кредиту, відсоткам та пені станом на 08.05.2015 року правильними (а.с. 7-10).

Керуючись 14,526,527,530,559,610,611,1050,1054 ЦК України, ст.ст.4- 8,10,11,18,57- 60,88,208,209,212- 215,218,224 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» (м. Київ, вул. Ковпака, 29, МФО 300023, ОКПО 00039019, т/р 29091805130003) заборгованість за договором кредиту № 07.2/330-6 від 05.10.2006 року, яка складається із: заборгованості за кредитом - 706635грн. 89коп, заборгованості за відсотками 526549 грн.65коп., розміру пені за несвоєчасне повернення кредиту 83429 грн.40коп, розміру пені за несвоєчасне повернення відсоткам 155823 грн. 16 коп., а всього 1412438 грн. 10коп.

Стягнути із ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» (м. Київ, вул. Ковпака, 29, МФО 300023, ОКПО 00039019, т/р 29091805130003) повернення суми сплаченого судового збору у розмірі 3654 грн. 00коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК» про визнання договору поруки від 05.10.2006 року припиненим - відмовити

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: В.В. Малихіна