Ухвала суду № 48233855, 10.08.2015, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

10 серпня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

головуючого - судді : Оніпко О.В., суддів : Хилевича С.В.,Собіни І.М.

секретар - Шептицька С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про роз»яснення рішення апеляційного суду Рівненської області від 25 травня 2015 р. у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Рівненської обласної дирекції до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи і доводи заяви, колегія суддів , -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського районного суду від 16.07.2014 р. задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Рівненської обласної дирекції до ОСОБА_1 та звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 014/52/918-3 від 18.07.2006 р. (зі змінами від 15.08.2007 р.,12.02.2008 р., 20.10.2011р.) - житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 та належить відповідачці на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Шпанівської сільської ради Рівненського району 09.06.2006 р. на підставі рішення виконавчого комітету Шпанівської сільської ради Рівненського району від 24.05.2006 р. за № 124 та витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 10990136, виданого КП «РОБТІ» 20.06.2006 р.

Звернуто стягнення на земельну ділянку площею 0,12 га, розташовану на території с. Великий Олексин Шпанівської сільської ради та належить ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_1, виданого 23.05.2011 р. Шпанівською сільською радою на підставі договору дарування від 14.02.2001 р. № 2-195 для задоволення вимог АТ «Райффайзен Банк Аваль» у сумі 772 551, 44 грн., у т.ч. 649 798,93грн. - заборгованість по тілу кредиту; 53 196,37 грн. - заборгованість за відсотками; 69 566,14 грн. -пеня .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 3441 грн. судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 25 травня 2015 року апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_1 - задовольнено частково.

Резолютивну частину рішення Рівненського районного суду від 16 липня 2014 р. змінено, доповнено її четвертий абзац після слів : «…пеня - 69 566,14 грн.» словами: «шляхом продажу з прилюдних торгів, за початковою ціною, встановленою на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб»єктом оціночної діяльності /незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій».

В решті рішення залишено без змін.

____________________

Головуючий у 1-й інст. - Красовський О.О.

Провадження № 22ц/787/1038/2015 Доповідач - Оніпко О.В.

16.06.2015 р. ОСОБА_1 подала до апеляційного суду Рівненської області заяву, у якій зазначала, що рішення є незрозумілим для неї, просила постановити ухвалу про його роз»яснення, зокрема, в частині, чи підлягає або не підлягає дане рішення примусовому виконанню на період чинності Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

У мотивувальній частині вказаного судового рішення зазначено про те, що Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», згідно зі ст. 1 якого, нерухоме житлове майно, яке виступає предметом іпотеки на забезпечення зобов'язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами іноземній валюті не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника), носить тимчасовий характер, отже, на час ухвалення рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності для цього підстав, чинність вказаного Закону є підставою для подальшого визначення порядку його виконання у відповідності до вимог діючого законодавства.

Відповідно до вимог ч.ч.1,2 ст.221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Подання заяви про роз'яснення рішення суду допускається, якщо воно ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання.

Рішення суду має бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Виходячи з наведеного, рішення апеляційного суду Рівненської області від 25.05.2015 р. є зрозумілим та не потребує роз»яснення .

Керуючись ст. 221 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз»яснення рішення апеляційного суду Рівненської області від 25 травня 2015 р. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Головуючий

Судді :