Вирок № 48233125, 31.03.2015, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/8250/14-к

Вирок

іменем України

31 березня 2015 року

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі головуючого судді Юхимук Р.С., при секретарі Якимовій С.М., за участю прокурора прокуратури м.Сєвєродонецька - Зінченко Ю.А., потерпілого - ОСОБА_2, обвинуваченого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за звинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м.Сєвєродонецьку Луганської області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

- 24 травня 2001 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст.ст. 17-81 ч. 3 КК України (ред. 1960 року) до позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, з застосуванням ст. 45 КК України з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців, штраф 700 грн.;

- 30 липня 2002 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, відповідно до ст. 71 КК України приєднано непогашений термін за вироком Сєвєродонецького міського суду від 24 травня 2001 року, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на 2 роки 6 місяців, звільнений 28 січня 2004 року на підставі постанови Свердловського міського суду від 21 січня 2004 року із застосуванням ст. 81 КК України умовно-достроково на термін 9 місяців 9 днів;

- 22 січня 2007 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки;

- 11 червня 2008 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 309 КК України до позбавлення волі терміном на 4 роки, відповідно до ст. 71 КК України приєднано 3 місяці позбавлення волі за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 22 січня 2007 року остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки 3 місяці, звільнений 09 березня 2011 року з Брянківської ВК згідно постанови Брянківського міського суду Луганської області від 28 лютого 2011 року умовно-достроково терміном на 1 рік 3 місяці 24 дні;

- 24 листопада 2011 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, із застосуванням ст. 71 КК України частково приєднано непогашений термін згідно вироку Сєвєродонецького міського суду від 11 червня 2008 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі та остаточно призначено покарання 3 роки позбавлення волі, звільнений 22 серпня 2014 року із Суходільської ВК (№ 36) за закінченням відбуття строку покарання,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, -

встановив:

23 жовтня 2014 року приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_3, перебуваючи в ТБ "Кредо", розташованого за адресою м.Сєвєродонецьк, проспект Хіміків, у відділі з продажу велосипедів, комплектуючих до них, спортивного одягу та взуття, розташованого на першому поверсі вищезазначеного торгового будинку, підійшов до вітрини, на якій для продажу стояли кросівки різноманітних виробників. ОСОБА_3 з вітрини взяв в руки кросівки фірми "The north face", які належать потерпілому ОСОБА_2, та роздивившись їх, у ОСОБА_3 раптово виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів шляхом вільного доступу, повторно, реалізуючи який, останній скоїв крадіжку вищезазначених кросівок, поклавши їх собі під куртку, та забезпечив собі змогу непомітно винести кросівки з торгівельного відділку та будівлі магазину "Кредо".

Згідно висновку товарознавчої експертизи № 206/7 від 27 листопада 2014 року залишкова вартість кросівок "The north face", на момент скоєння кримінального правопорушення, з урахуванням зносу за умови вільного ціноутворення на території України, може складати 1 120,00 грн.

Таким чином своїми протиправними діями ОСОБА_3 завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1 120,00 грн., а викраденим майном розпорядився на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України визнав повністю, від дачі показань та відповідей на питання відмовився, не заперечував проти визнання судом недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження. У скоєному розкаявся, просив не карати суворо.

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений та потерпілий правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності його позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

При призначенні покарання, суд, враховує тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 КК України відноситься до правопорушень середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебував на обліку у лікаря-нарколога з листопада 2001 року з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоідів, синдром залежності, з жовтня 2013 року знятий з обліку у зв'язку з відсутністю відомостей.

Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, що обтяжує покарання згідно ст. 67 КК України суд визнає рецидив злочину.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, при цьому при наявності обставини, що пом'якшує покарання, призначити покарання ближче до мінімального строку, передбаченого санкцією статті.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази по справі відсутні.

Долю процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, призначивши йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Запобіжний захід ОСОБА_3 - тримання під вартою - залишити без змін. Строк покарання обчислювати з 12 грудня 2014 року.

Керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави № рахунку 31111115700080 УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, іден.код одержувача 37944909 документально підтверджені витрати: за проведення товарознавчої експертизи № 206/7 від 27 листопада 2014 року у розмірі 343,98 грн.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Роз'яснити учасникам судового провадження права, передбачені ч. 3 ст. 376 КПК України.

Суддя: