Вирок № 48233107, 25.02.2015, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/528/15-к

Вирок

іменем України

25 лютого 2015 року

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі головуючого судді Юхимука Р.С., при секретарі Якимовій С.М., за участю прокурора прокуратури м.Сєвєродонецька - Першина В.В., потерпілого - ОСОБА_2, захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката Шепель М.В., захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6, обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за звинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м.Магадані Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого:

- 19 квітня 2006 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, із застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

- 08 серпня 2006 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки, відповідно до ст. 71 КК України приєднано 6 місяців позбавлення волі за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 19 квітня 2006 року, остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; звільнений 07 грудня 2010 року з Комісарівської ВК Луганської області по відбуттю строку покарання;

- 27 жовтня 2011 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки, звільнено 11 січня 2013 року з Чернухінської ВК Луганської області по відбуттю строку покарання;

- 25 листопада 2014 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області від 25 листопада 2014 року за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, із застосуванням ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням строком на 1 рік,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, що народився у м.Сєвєродонецьку Луганської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, що проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

- 21 жовтня 2003 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 357, ст. 69 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць;

- 18 січня 2006 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст. 198 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік, із застосуванням ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком на 1 рік;

- 13 червня 2007 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки, згідно ст. 71 КК України приєднано 3 місяці позбавлення волі за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 18 січня 2006 року та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строком на 2 роки 3 місяці, звільнений 01 червня 2009 року по відбуттю строку покарання;

- 17 січня 2012 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік; 22 червня 2012 року у період відбування покарання Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 1485, ч. 2 ст. 185, ст. 198 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки; звільнений 23 грудня 2013 року з Брянківської ВК № 11 Луганської області по відбуттю строку покарання,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

встановив:

23 грудня 2014 року о 12 годині 00 хвилин ОСОБА_3, маючи злочинний намір на відкрите викрадення чужого майна, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, знаходячись у приміщенні магазину «ІНФОРМАЦІЯ_5» за адресою АДРЕСА_1, маючи спільний злочинний намір з ОСОБА_5, виявив мобільний телефон "Samsung" SM-G7102 вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 11/7 від 12 січня 2015 року 3 048,23 грн., який знаходився на столі біля прилавку магазина, вказав на нього останньому з метою реалізації свого злочинного наміру та його подальшого викрадення.

Після чого ОСОБА_5, реалізуючи спільний злочинний намір з ОСОБА_3 підійшов до столу, викрав вказаний мобільний телефон та став ховати його до свого верхнього одягу. В цей час ОСОБА_3 знаходився поблизу ОСОБА_5 та бачив, що останній викрав вказаний мобільний телефон та почав його ховати. Під час цього потерпілий ОСОБА_2 побачив факт викрадення його мобільного телефону та з метою припинення злочину направився до вказаних осіб.

ОСОБА_3 та ОСОБА_5 розуміючи, що факт викрадення ними мобільного телефону викритий потерпілим, прийняли спроби залишити приміщення магазину з викраденим майном, під час чого ОСОБА_5 у грубій формі виказав вимогу до потерпілого ОСОБА_2 відійти від нього та утримуючи при собі викрадений ним мобільний телефон, залишив приміщення магазину. В подальшому ОСОБА_3 також залишив приміщення зазначеного магазину.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю, розкаявся, від дачі пояснень та відповідей на питання відмовився, не заперечував проти визнання судом недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю, розкаявся, від дачі пояснень та відповідей на питання відмовився, не заперечував проти визнання судом недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Враховуючи те, що обвинувачені в повному обсязі визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та потерпілий також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особи обвинувачених, прийшов до висновку, що вина обвинувачених у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна, скоєне повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна, скоєне повторно, за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні покарання ОСОБА_3, суд враховує тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до тяжкого правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, скоїв новий злочин протягом іспитового строку, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра не знаходиться, перебуває на обліку у лікаря нарколога з жовтня 2013 року з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоідів, синдром залежності.

Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставинами, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає - рецидив злочинів.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, можливе лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі.

За наявності обставини, що пом'якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд вважає можливим застосувати ст. 69 КК України та призначити обвинуваченому покарання нижче за нижчу межу, передбаченого санкцією статті.

Обвинувачений скоїв кримінальне правопорушення до відбуття покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 листопада 2014 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ст. 70 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки, із застосуванням ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробуванням строком на 1 рік, тому суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 78 КК України призначає йому покарання за правилами, передбаченими ст. 71 КК України.

При призначенні покарання ОСОБА_5, суд враховує тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до тяжкого правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра не знаходиться, перебуває на обліку у лікаря нарколога з лютого 2006 року з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоідів, синдром залежності.

Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставинами, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає - рецидив злочинів.

За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, можливе лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням йому покарання у вигляді позбавлення волі.

За наявності обставини, що пом'якшує покарання та істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд вважає можливим застосувати ст. 69 КК України та призначити обвинуваченому покарання нижче за нижчу межу, передбаченого санкцією статті.

Цивільний позов не заявлено.

Речові докази по справі, що були об'єктом злочинних дій, відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України, підлягають поверненню їх законному володільцю - потерпілому ОСОБА_2

Долю процесуальних витрат необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 4 місяці.

На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 25 листопада 2014 року у вигляді 2 місяців позбавлення волі і остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Запобіжний захід ОСОБА_3 - тримання під вартою залишити без змін.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня винесення вироку, зарахувавши в строк відбуття покарання час знаходження обвинуваченого під вартою з 23 грудня 2014 року - з дня його затримання.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Запобіжний захід ОСОБА_5 - тримання під вартою залишити без змін.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з дня винесення вироку, зарахувавши в строк відбуття покарання час знаходження обвинуваченого під вартою з 23 грудня 2014 року - з дня його затримання.

Речові докази по справі:

- мобільний телефон "Samsung" SM-G7102, переданий під розписку потерпілому ОСОБА_2 - залишити законному володільцю;

Керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України стягнути з обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь держави № рахунку 31111115700080 УДКСУ у м.Сєвєродонецьку/м.Сєвєродонецьк/24060300, іден.код одержувача 37944909 документально підтверджені витрати: за проведення товарознавчої експертизи № 11/7 від 12 січня 2015 року у розмірі 343,98 грн. у рівних частках - по 171 (сто сімдесят одна) грн. 99 коп. з кожного.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору.

Роз'яснити учасникам судового провадження права, передбачені ч. 3 ст. 376 КПК України.

Суддя: