Вирок № 48233088, 16.04.2014, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/13/14-к

Вирок

іменем України

16 квітня 2014 року

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі головуючого судді Юхимука Р.С., при секретарі Якимовій С.ВМ., за участю прокурора прокуратури м.Сєвєродонецька ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2, обвинувачених ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Сєвєродонецьку Луганської області, громадянина України, що працює: МЧПРА «А-плюс», дизайнер, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого і проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 122 КК України,

ОСОБА_4, що народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Сєвєродонецьку, громадянина України, працює: Сєвєродонецький технологічний інститут ім.В.Даля, столяр, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,

встановив:

В ніч з 11 серпня 2013 року на 12 серпня 2013 року приблизно о 00.00 годині ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, знаходячись біля четвертого під`їзду будинку № 11 по вулиці Вілєсова м.Сєвєродонецька, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязнених відносин, маючи злочинний намір, спрямований на завдання умисного тілесного ушкодження та реалізуючі його, підійшов до ОСОБА_2 та рукою наніс удару в обличчя ОСОБА_2, в цей самий час, до них підійшов ОСОБА_4, який також наніс ОСОБА_2 декілька ударів руками по голові. Від ударів ОСОБА_2 упав на землю, після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стали наносити удари ОСОБА_2 ногами по голові, в результаті чого ОСОБА_2 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді: «закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забитої рани, крововиливів голови, обличчя», які згідно висновку судово-медичної експертизи № 473 від 18.10.2013 року кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я. Також ОСОБА_3, діючи умисно, маючи злочинний намір, спрямований на спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження, наніс удару ногою ОСОБА_2 по кісті правої руки, чим спричинив йому тілесне ушкодження у вигляді: «закритого перелому основної фаланги 4 пальця правої кісті», яке згідно висновку судово-медичної експертизи № 473 від 18.10.2013 року кваліфікуються як тілесне ушкодження середньої тяжкості, за ознакою довготривалості розладу здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125 КК України та ч. 1 ст. 122 КК України не визнав повністю та суду пояснив, що 11 серпня 2013 року він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у дворі будинку, який розташований біля ТРК Джаз на лавочці розпивали пиво. ОСОБА_5 зателефонував її колишній співмешканець ОСОБА_2, після чого ОСОБА_5 попросила їх піти з нею забрати якісь речі, бо ОСОБА_2 був нетверезий і вона його опасалася. Вони разом з обвинуваченим ОСОБА_4 та дівчатами поїхали до ОСОБА_2 Вони були на велосипедах, а дівчата їхали на таксі. Приїхавши до поліклініки СПЗ приблизно о 00 години, вони побачили на лавочці трьох чоловіків, з якими в них виник словесний конфлікт. ОСОБА_5 пішла до ОСОБА_2, вони голосно розмовляли, після чого ОСОБА_5 попросила його піти разом з нею до квартири ОСОБА_2 за якимись речами. Двері квартири їм ніхто не відкрив, вони спустились вниз, де побачили, що чоловіки, які раніше були біля поліклініки СПЗ голосно розмовляють з ОСОБА_4 Коли один з них побачив обвинуваченого, то став розпиляти газ з балону, який потрапив обвинуваченому в очі у звязку з чим він нічого не бачив, що відбувалось навкруги. Він почув, як ОСОБА_5 закричала, що ОСОБА_2 її душить. Підійшов ОСОБА_4, відштовхнув ОСОБА_2 від ОСОБА_5, в результаті чого ОСОБА_2 впав на землю, як саме, обвинувачений не памятає. Як ОСОБА_2 душив ОСОБА_5, він не бачив. Коли ОСОБА_2 лежав на землі, то обвинувачений вдарив його два рази рукою в область голови. ОСОБА_4 не бив потерпілого. Після того, що сталось, він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 пішли по домівках. Майно в потерпілого ніхто не відбирав, що він робив, обвинувачений не бачив. Цивільний позов не визнав повністю.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України не визнав повністю та суду пояснив, що 11 серпня 2013 року ввечері він разом з ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у дворі будинку № 6 по вулиці Гагаріна розпивали пиво. Приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_5 сказала, що в її колишнього хлопця на імя ОСОБА_2 (потерпілий по справі ОСОБА_2М.) залишились її речі та запропонувала сходити разом з неї до ОСОБА_2, на що вони погодились. Вони разом з ОСОБА_3 поїхали на велосипедах, а ОСОБА_6 та ОСОБА_5 на таксі за адресою вулиця Вілєсова, будинок № 11, 4 підїзд. Коли вони приїхали ОСОБА_2 знаходився у дворі. Поговоривши з ОСОБА_2, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3 пішли у підїзд, де проживає ОСОБА_2, а він за ними. Біля підїзду ОСОБА_2 зустрів двох чоловіків, своїх знайомих, які сіли на лавочку, а ОСОБА_2 пішов у підїзд. Через деякий час один з чоловіків почав голосно з ним розмовляти. ОСОБА_4 запропонував поговорити, після чого чоловік виприснув у його бік газ, а ОСОБА_4 його відштовхнув, в результаті чого чоловік упав в палісадник. Через деякий час ОСОБА_4 почув, що ОСОБА_5 зве на допомогу. Прибігши до підїзду, ОСОБА_4 побачив, що ОСОБА_2 однією рукою тримає ОСОБА_5 за шию, тоді він правою рукою наніс удар ОСОБА_2 в область щелепи, в результаті чого він упав на землю. Після чого вони разом з ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 пішли в бік СШ № 17. Цивільний позов не визнав повністю.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що в період часу з 2006 по 2010 роки вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 (потерпілим по справі). Після того, як вони розійшлись, ОСОБА_2 постійно телефонував їй, шукав привід, щоб зайти до неї додому. 11 серпня 2013 року приблизно о 22 годині 30 хвилин вона разом зі своїми друзями ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 знаходились в районі будинку № 12 по вулиці Гагаріна, де гуляли, сиділи на лавочці. Їй декілька разів телефонував колишній співмешканець та став вимагати повернути блок живлення від іграшкової приставки, що в неї залишився. Свідок відмовила та стала вимагати повернути її речі, на що ОСОБА_2 запропонував прийти та забрати речі, бо він знаходиться у дворі свого будинку. Всі, окрім ОСОБА_7 пішли разом з нею. Вона та ОСОБА_6 на таксі приїхали до поліклініки СПЗ, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 поїхали на велосипедах. Біля поліклініки СПЗ у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник конфлікт з трьома невідомими чоловіками, які сиділи на лавочці біля входу до поліклініки. Вони вчотирьох пішли у двір будинку ОСОБА_2, а чоловіки залишились біля входу в поліклініку. Вона підійшла до ОСОБА_2 та стала вимагати, щоб він віддав їй речі, ОСОБА_2 сказав, що речей в нього немає. ОСОБА_5 наполягала, щоб оглянути квартиру ОСОБА_2 на предмет відсутності її речей. ОСОБА_2 запропонував, щоб вони пішли до нього, а двері їм відчинить його співмешканка. ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3 пішли до квартири ОСОБА_2, але двері їм ніхто не відчинив. Згодом ОСОБА_2 пішов за ними, вони зустрілись на третьому поверсі, але він сказав, що далі підійматись не буде. Вони разом стали спускатись вниз, а коли вийшли з підїзду, вона почула, як кричить ОСОБА_4 про газовий балончик. ОСОБА_3 побіг до ОСОБА_4, а ОСОБА_2 схопив її ззаду рукою за шию і так утримував. Що відбувалось у ОСОБА_4, вона не бачила, лише чула колотнечу. Вона намагалась вирватись від ОСОБА_2 і їй в очі потрапив газ з балону. Згодом до неї підійшли ОСОБА_3 з ОСОБА_4, вони пішли до ОСОБА_6 та пішли по домівках.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що 11 серпня 2013 року приблизно о 22 годині 30 хвилин вона разом зі своїми друзями обвинуваченими ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в районі будинку № 12 по вулиці Гагаріна гуляли у дворі на лавочці. Згодом ОСОБА_5 на мобільний декілька зателефонував її колишній співмешканець потерпілий по справі ОСОБА_2, після чого ОСОБА_5 попросила піти разом з нею забрати якісь її речі, мотивуючи це тим, що ОСОБА_2 в стані алкогольного спяніння та може поводитись неадекватно. Вона разом з ОСОБА_5 поїхали на таксі, а обвинувачені на велосипедах. Коли вони вийшли з таксі біля поліклініки СПЗ, то побачили, що у обвинувачених відбувається словесний конфлікт з трьома невідомими чоловіками, які сиділи на лавочці біля входу до поліклініки та розпивали спиртні напої. Вони пішли у двір до ОСОБА_2, де ОСОБА_5 з ОСОБА_2 голосно розмовляли. ОСОБА_2 був нетверезий, пив пиво на лавочці. ОСОБА_5 з обвинуваченим ОСОБА_3 пішли додому до ОСОБА_2, щоб забрати речі. Згодом ОСОБА_2 пішов за ними. Зі сторони поліклініки СПЗ прийшли троє незнайомих чоловіків, з якими в обвинувачених був конфлікт. ОСОБА_2 привітався з чоловіками. Один з чоловіків знову став словесно чіплятись до ОСОБА_4 Разом з чоловіками ОСОБА_2 пішли до підїзду, а за ними пішов ОСОБА_4 ОСОБА_1 з чоловіків став розпилювати газ з балону в обличчя ОСОБА_4 В той же час з підїзду вийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ОСОБА_4 відштовхнув чоловіка, який розпилював газ і вони впали на землю. Потім ОСОБА_2 став душити ОСОБА_5, його відштовхнув ОСОБА_4 Потім вони всі разом пішли по домівках.

Потерпілий в судовому засіданні пояснив, що 12 серпня 2013 року приблизно о 23 годині він знаходився у дворі будинку за місцем мешкання та вирішив зателефонувати своїй колишній співмешканці ОСОБА_5 з метою повернення адаптеру універсальний блок живлення для побутової техніки. Пізніше у двір будинку, де він знаходився прийшла ОСОБА_5 разом з двома хлопцями та однією дівчиною. В цих хлопцях він впізнав обвинувачених. Між ним та ОСОБА_5 відбулась розмова, в ході якої вона повідомила йому, що не віддасть адаптер, якщо він не поверне її речі. Він запропонував їй піднятись до нього додому і впевнитись в тому, що її речей в нього немає. Після чого вона разом з одним із обвинувачених ОСОБА_3 пішли в підїзд. Приблизно через 5 хвилин вони вийшли з підїзду і обвинувачений безпричинно розпилив йому в обличчя газ з балончику, потім наніс удар кулаком в обличчя. Обвинувачений ОСОБА_4 також підійшов, наніс декілька ударів по голові, після чого він упав. Він лежав на спині, закриваючи голову руками. Обвинувачений ОСОБА_3 наніс удар ногою по голові, але удар прийшовся по руці правій кісті руки. В результаті чого він відчув різкий сильний біль у правій кісті руки. Обвинувачені продовжили бризкати в обличчя з газового балончику, у звязку з чим він нічого не бачив, але він виразно відчував, що його бють двоє чоловіків по голові. Після декількох ударів він втратив свідомість. В руках у нього були гроші та ключі від квартири. Коли він отямився, навкруги нікого вже не було. Підвівшись, він прийшов додому, де він разом проживає зі співмешканкою ОСОБА_8 і її дочкою ОСОБА_9, які йому розповіли, що за час його відсутності в квартиру стукали невідомі та вони чули голоси чоловіка та жінки. Після чого в замочну щілину в квартиру запустили газ з балончика. Вмившись, він вийшов шукати на вулиці ключі, гроші та ланцюжок з хрестиком, яку також не виявив після того, як прийшов у свідомість. Потерпілий знайшов лише тапки, які з нього спали. В цей час на автомобілі підїхав його сусід з квартири № 65 ОСОБА_10, який відвіз його до лікарні, бо в нього дуже боліла права кість руки та була розбита голова.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 пояснила, що 11 серпня 2013 року приблизно о 21 годині її цивільний чоловік ОСОБА_2 вийшов у двір будинку, щоб поспілкуватись з сусідами, вона разом з дочкою ОСОБА_11 знаходились вдома, відпочивали. Через деякий час вона почула з двору будинку голоси. Виглянувши з вікна, вона побачила, як дівчина, яку ОСОБА_2 назвав ОСОБА_5 разом з одним з чоловіків (обвинувачений по справі ОСОБА_3В.) зайшли до їх підїзду. ОСОБА_2 залишився на лавочці. Через деякий час вона почула стук у вхідні двері, але не відкрила їх. Згодом вони разом з дочкою відчули запах газу та біль в очах, який надходив від вхідних дверей. Подивившись у вікно, вона побачила, що ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_3 вийшли з підїзду. Як тільки ОСОБА_5 разом з ОСОБА_3 вийшли з підїзду, ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_2 та наніс йому удар кулаком по обличчю, одразу ж підбіг ОСОБА_4, який також почав наносити удари ОСОБА_2 руками по голові. ОСОБА_2 упав на асфальт перед входом у підїзд і обидва обвинувачених стали бити його ногами по тілу та голові, розпилюючи при цьому йому в обличчя газ з газового балону. Вона з вікна кричала, щоб припинили бійку. Обвинувачені вдвох били ОСОБА_2, їм ніхто не заважав, сусіди їм не допомагали, не перешкоджали особам, які його били, стояли в стороні. Коли вона знов виглянула у вікно, то побачила, що один з обвинувачених схопив стілець, який розбив його о ОСОБА_2 Згодом обвинувачені залишили ОСОБА_2 та пішли в сторону СШ № 17, ОСОБА_5 пішла разом з ними. ОСОБА_2 піднявся до квартири, був весь в крові, на ньому не було золотого ланцюжка, в якому він виходив з квартири, з хрестом. Після ОСОБА_2 знов пішов на вулицю, де зустрів сусіда з квартири № 65, з яким деякий час вони були на вулиці, а згодом він відвіз ОСОБА_2 до травмпункту.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 (дочка свідка ОСОБА_8А.) підтвердила пояснення, надані на досудовому слідстві, які повністю ідентичні поясненням свідка ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснив, що вони з потерпілим сусіди. На початку серпня 2013 року він разом з батьками та сусідом ОСОБА_13 святкували приїзд батька, коли повертались додому, у дворі будинку побачили ОСОБА_2, який сидів у дворі. Вони поспілкувались та пішли до підїзду ОСОБА_2, з якого вийшли обвинувачені та жінка і одразу ж один з обвинувачених став розпилювати газ з газового балончику, спочатку на ОСОБА_13, а потім на свідка та на його батька. Він бачив, як інший обвинувачений збив з ніг потерпілого, як саме не бачив, а потім взяв стілець, який стояв біля підїзду та розбив його о тіло ОСОБА_2 Після того, як в очі потрапив газ, вони розбіглись. Свідок чув, як з вікна кричала жінка, щоб припинили биття, але хто це був та з якого вікна кричали, він не бачив.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6. На початку серпня 2013 року вона разом з компанією святкували приїзд додому її чоловіка в барі «Трактир», який розташований по вулиці Курчатова м.Сєвєродонецька. Коли всі розійшлись, вони пішли по домівках. Вона йшла разом з чоловіком ОСОБА_15, сином ОСОБА_12 та сусідом ОСОБА_13 по вулиці Курчатова м.Сєвєродонецька. Чоловік та Олександр були досить нетверезими. Вона залишила їх біля ларька на зупинці у «Хитрого рынка», де вони купляли пиво, а сама пішла додому. Приблизно через годину, чоловік з сином прийшли додому. Чоловік скаржився, що печуть очі, одне око дуже сльозилося. Зранку чоловік казав, що не памятає подій, що відбулись ввечері, бо знаходився в стані алкогольного спяніння.

З картки травматологічного хворого (т. 2 а.с. 2) вбачається, що ОСОБА_2 12 серпня 2013 року о 03 годині 40 хвилин звертався за медичною допомогою; йому поставлено діагноз: закритий перелом основної фаланги 4 пальця правої кісті, забита рана потилиці голови справа, садна, що кровоточать. Закрита черепно-мозкова травма. Алкогольне сп`яніння.

З протоколу проведення слідчого експерименту від 18 грудня 2013 року та фото таблиці до нього за участю потерпілого ОСОБА_2 (т. 2 а.с. 82-83) вбачається, що потерпілий повністю підтвердив свої пояснення, надані на досудовому слідстві, вказавши та продемонструвавши обставини нанесення йому тілесних ушкоджень.

Згідно висновків експерта № 473 від 17 жовтня 2013 року, № 607 від 18 грудня 2013 року (т. 2 а.с. 47-48, 85-86) у ОСОБА_2 встановлено: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забита рана, крововиливи голови, обличчя, закритий перелом основної фаланги 4 пальця правої кісті. Вказані пошкодження утворились від дії тупих твердих предметів і по ступеню тяжкості кваліфікуються: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, забита рана, крововиливи голови, обличчя як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; закритий перелом основної фаланги 4 пальця правої кісті як тілесне ушкодження середньої тяжкості, за ознакою довготривалості розладу здоров`я.

Встановлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження могли утворитись при обставинах, вказаних ОСОБА_2 в ході слідчого експерименту 18 грудня 2013 року.

Закритий перелам основної фаланги 4 пальця правої кісті міг утворитись у ОСОБА_2 від удару обутої ноги по правій кісті.

Допитаний в судовому засіданні судово-медичний експерт ОСОБА_7 підтвердив висновки експертиз.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що вина обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Невизнання вини обвинуваченими суд сприймає як спосіб захисту, а підтверджуючи їх версію подій показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суд сприймає як спробу підтримання лінії захисту обвинувачених та відноситься до них критично, так як вони знаходяться в близьких дружніх стосунках з обвинуваченими та були учасниками вказаного правопорушення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 122 КК України як умисні дії, що виразилися у заподіянні легкого тілесного ушкодження та у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисному ушкодженні, яке не є небезпечним для життя та не потягло за собою наслідків, передбачених ст. 121 КК України, але що спричинило тривалий розлад здоровя.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України як умисні дії, що виразилися у заподіянні легкого тілесного ушкодження.

При призначенні ОСОБА_3 покарання, суд, враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, які згідно з частинами 2, 3 вимог ст. 12 КК України відносяться до правопорушень невеликої та середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, займається суспільно-корисною працею має офіційне постійне місце роботи.

Обставин, які помякшують покарання, згідно ст. 66 КК України, судом не виявлено.

Обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного спяніння.

Суд вважає необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання не повязане з позбавленням волі.

При призначенні ОСОБА_4 покарання, суд, враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно частини 2 вимог ст. 12 КК України відноситься до правопорушень невеликої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, до адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, займається суспільно-корисною працею має офіційне постійне місце роботи.

Обставин, які помякшують покарання, згідно ст. 66 КК України, судом не виявлено.

Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного спяніння.

Суд вважає необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання не повязане з позбавленням волі.

Цивільний позов, заявлений прокурором в інтересах КЗ Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня до обвинувачених про відшкодування коштів, витрачених закладом охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у розмірі 1 926,75 грн. на підставі ст. 1206 Цивільного кодексу України підлягає повному задоволенню у звязку з їх обґрунтованістю, які підтверджені доданими до матеріалів справи. (т. 2 а.с. 123)

Речових доказів та процесуальних витрат по справі немає.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд,

ухвалив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 122 КК України, призначивши йому покарання:

за ч. 2 ст. 125 КК України у вигляді виправних робіт на строк 1 рік із відрахуванням з суми заробітку засудженого в дохід держави 20%;

за ч. 1 ст. 122 КК України у вигляді виправних робіт на строк 2 роки із відрахуванням з суми заробітку засудженого в дохід держави 20%.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_3 остаточно покарання у вигляді виправних робіт на строк 2 роки із відрахуванням з суми заробітку засудженого в дохід держави 20%.

Заходи забезпечення кримінального провадження ОСОБА_3 не застосовувати.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, призначивши йому покарання у вигляді виправних робіт на строк 1 рік із відрахуванням з суми заробітку засудженого в дохід держави 20%.

Заходи забезпечення кримінального провадження ОСОБА_4 не застосовувати.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Комунального закладу Сєвєродонецька міська багатопрофільна лікарня (р/р 35429010002054 ГУДКСУ Луганської області м.Сєвєродонецьк Код 26447320 МФО 804013) кошти витрачені на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину ОСОБА_2 у розмірі 1 926 (одна тисяча девятсот двадцять шість) грн. 75 коп.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Розяснити учасникам судового провадження права, передбачені ч. 3 ст. 376 КПК України.

Суддя: