Рішення № 4821971, 27.05.2008, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Справа № 22 - 521 /2008 рік Головуючий у І інстанції Кір'яков П.І.

Категорія 24 Суддя-доповідач Козлов О.М.

РІШЕННЯ

іменем України

27 травня 2008 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого: Ігнатоля Т.Г.,

суддів: Кочегарової Л.М., Козлова О.М.,

при секретарі Лепеха А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом

Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа" (далі

ККП„Маріупольтепломережа") до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією за

апеляційною скаргою Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа" на рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 04 березня 2008 року

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2007 року позивач - комунальне комерційне підприємство «Маріупольтепломережа» звернулося до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за користування тепловою енергією (опалення та гаряче водопостачання). В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що відповідачі, які зареєстровані в АДРЕСА_1, з 01 жовтня 2005 року не сплачують за спожиті послуги і тому станом на 01 серпня 2007 року виникла заборгованість в розмірі 1376 грн. 15 коп., яку і просив стягнути з відповідачів.

Рішенням Приморського районного суду міста Маріуполя від 04 березня 2008 року в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, як такого, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ККП «Маріупольтепломережа», яка доводи скарги підтримала, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є наймачем АДРЕСА_1, а також те, що відповідач ОСОБА_1 працює в органах прокуратури Донецької області, на посаді начальника відділу участі прокурорів у розгляді справ апеляційним судом Донецької області у місті Маріуполі управління підтримання державного обвинувачення прокуратури Донецької області, що підтверджується довідкою від 17 січня 2007 року.

Комунальне комерційне підприємство „Маріупольтепломережа" забезпечує відповідачів тепловою енергією, контролює теплопостачання та знижує оплату за неналежне надання послуг.

Наявність заборгованості відповідачів по оплаті послуг з теплопостачання та її розмір підтверджено розшифровкою особистого рахунку № 101098 по АДРЕСА_1.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ККП «Маріупольтепломережа» про стягнення заборгованості за теплопостачання за період з 01 жовтня 2005 року по 01 серпня 2007 року в сумі 1376 гри. 15 коп., суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 та члени його сім'ї повинні оплачувати надані послуги теплопостачання за вказаний період з урахуванням наявності пільг по оплаті комунальних послуг в розмірі 50% у відповідача ОСОБА_1, як працівника прокуратури на підставі ст. 49 ч.3 Закону України „Про прокуратуру". Оскільки відповідачам була нарахована плата за користування тепловою енергією у розмірі 3144 грн. 46 коп., і з урахуванням 50 % пільги сплаті підлягало 1572 грн. 23 коп., відповідачі фактично оплатили за період з 1 жовтня 2005 року по 1 серпня 2007 року 2008 грн. 24 коп., то зважаючи на це, суд прийшов до висновку про відмову в позові.

Перевіряючи у відповідності зі ст.303 ЦПК України законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів з такими висновками суду не може погодитися, виходячи з наступного.

Згідно з ч.3 ст.49 Закону України „Про прокуратуру", працівникам прокуратури та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива.

Зазначеною нормою закону встановлено лише пільги, гарантії та компенсації працівникам прокуратури, однак, порядок їх надання передбачено затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2003 року №426 (з наступними змінами) «Порядком надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу»(далі Порядок).

Порядком передбачено, що пільги, компенсації, гарантії, на які мають право пільговики, у тому числі і працівники прокуратури, надаються шляхом відшкодування пільговику передбаченої законодавством частини фактичних витрат за користування комунальними послугами.

Відшкодування витрат за надані пільговику послуги, щомісячно чи раз у квартал за рішенням керівника такої установи, проводяться за рахунок і в межах бюджетних асигнувань на утримання установ, де працює пільговик.

Пунктом 5 зазначеного Порядку передбачено, що для відшкодування фактичних витрат пільговик подає в бухгалтерію установи копії квитанцій про оплату за користування житлом (квартирну плату), паливом, телефоном і за комунальні послуги у строк, за який здійснюється відшкодування (абз.2 Порядку), а також довідку про склад сім'ї(раз на рік).

Згідно з п.8 Порядку грошовий еквівалент наданих пільг, компенсацій виплачується пільговику установою разом з іншими щомісячними виплатами (заробітна плата, грошове забезпечення, надбавки ,премії, матеріальна винагорода, пенсії тощо).

Вказаний прядок надання пільг стосується будь -яких бюджетних установ.

Статтею 52 Закону України «Про прокуратуру» передбачено фінансування органів міліції за рахунок коштів державного бюджету України.

Таким чином, висновок суду про надання пільги працівнику прокуратури за рахунок коштів ККП «Маріупольтепломережа» є необгрунтованим, оскільки це

суперечить принципам фінансування органів державної влади, Закону України «Про прокуратуру».

Тобто існує законодавчо визначений порядок надання пільг, компенсацій і гарантій працівникам бюджетних установ, в тому числі і працівникам прокуратури, але цей порядок залишився поза увагою суду першої інстанції.

Не дослідивши зазначеного Порядку, суд дійшов помилкового висновку про зменшення заборгованості відповідачів за надані послуги за рахунок ККП «Маріупольтепломережа». У зв'.язку з цим колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими.

За період з 1 жовтня 2005 року по 01 серпня 2007 року відповідачі повинні були проводити оплату за теплопостачання в розмірі 100% спожитої теплової енергії.

Розмір заборгованості за цей період становить 1376 грн. 15 коп.. Зазначена сума повинна бути стягнута з відповідачів солідарно, оскільки вони є наймачами та членами сім'ї наймача квартири в державному житловому фонді.

За таких обставин постановлене у справі рішення не можна визнати законним і обґрунтованим, а тому воно підлягає скасуванню з постановлениям нового рішення про повне задоволення позову ККП «Маріупольтепломережа» і стягнення з відповідачів заборгованості у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,309,316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Маріуполя від 04 березня 2008 року скасувати.

Позов Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь Комунального комерційного підприємства „Маріупольтепломережа" (р/р 26039010488100 в філії ЗАТ «Донгорбанк» м. Маріуполя, МФО 335780, ЄДРПОУ 33760279) заборгованість за теплопостачання за період з 01 жовтня 2005 року по 01 серпня 2007 року в сумі 1376 грн. 15 коп. та витрати на оплату судового збору по 07 грн. 50 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в розмірі по 51 грн. з кожного і витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі по 07 грн. 50 коп. з кожного.

Рішення набирає сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання чинності шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.