Постанова № 4820855, 28.05.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 травня 2009р.                                                                                    Справа № 2а-2750/09/2370 09год.30хв.                                                                           .                                     м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Новікової Т.В.,

при секретарі - Комишній О.М.,

за участю представника позивача - Темчишиної - Благодір С.П. (за дов. від 06.01.2009р.

№133/07),

відповідач - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні    адміністративну справу за позовом

управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області до

закритого акціонерного товариства «Черкаський агротешгачний комбінат» про стягнення

заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської областізвернулося до суду з адміністративним позовом від 28.04.2009р. № 3474/07 до закритогоакціонерного товариства «Черкаський агротепличний комбінат» про стягненнязаборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійнестрахування у сумі 310790грн.41коп. В обґрунтування позовних вимог позивач, зпосиланням на ст. 15, пп.6 п. 2 ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державнепенсійне страхування» №1058-IVвід 09.07.2003р., Інструкції про порядок обчислення ісплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язковедержавне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановоюПенсійного фонду України від 19.12.2003р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиціїУкраїни від 16.01.2004р. № 64/8663, вважає, що відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків і за лютий та березень 2009р. у сумі 310790грн.41коп., не сплаченої увстановлений термін та в повному обсязі. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Ухвала про призначення справи до розгляду та копія позовної заяви з додатками направлялися відповідачу за зазначеною в матеріалах справи адресою (від 06.05.09р.).

Виходячи з положень ч.8 ст.35, ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, не повідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали адміністративного позову, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Закрите акціонерне товариство «Черкаський агротепличний комбінат», зареєстроване Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області 26.03.2001р., ідентифікаційний код 31448762, є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 15 Закону України №1058-IVвід 09.07.2003р. та зареєстроване в управлінні ПФУ в Черкаському районі Черкаської області.

За результатами перевірки проведеної управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі, щодо правильності нарахування та сплати страхових внесків відповідачем визначено заборгованість зі сплати страхових внесків (розрахунок суми позову а.с.6).

На підставі розрахунків суми страхових внесків від 20.03.2009р. на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за лютий 2009р., які відповідачем самостійно визначено в розмірі 33,2% страхових внесків у сумі 139731грн. 40коп. та 1-3% загального оподаткованого доходу в сумі 10521грн. 94коп. і за березень 2009р. від 21.04.2009р. в розмірі 33,2% страхових внесків у сумі 149294грн.69коп. та 1-3% загального оподаткованого доходу в сумі 11242грн. 38коп. наданих до територіального органу ПФУ, загальна сума страхових внесків, що підлягає сплаті становить 310790грн.41коп. про що направлено вимогу від 01.04.2009р. № Ю-146, яку відповідач отримав 04.04.2009р. та вимогу від 05.05.2009р. № Ю-146, яку відповідач отримав 08.05.2009р.

У відповідності із п.10 ст.20 Закону №1058 якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески до них застосовуються фінансові санкції, передбачені законом № 1058.

На момент розгляду справи судом за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 310790грн.41коп.

Оскільки відповідач не сплатив заборгованість в повному обсязі тому позивач правомірно звернувся до суду про стягнення заборгованості.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV(далі - Закон № 1058-IV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Статтею 1 Закону № 1058-IVпередбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вказаної статті страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Згідно з ч. 1 статті 15 Закону № 1058-IVплатниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.

Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України.

У відповідності до ч. 1 статті 19 Закону № 1058-IVдля роботодавця страхові внески до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно зі ст. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, розробленої відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Інструкція), обчислення страхових внесків зазначеною категорією платників здійснюється щомісячно за ставками, визначеними пунктами 4.1, 4.2, 4.5 цієї Інструкції.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР за ставкою 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці".

Частиною 6 статті 19 Закону № 1058-IVпередбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону № 1058-IVстрахувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно з пп. 5.1.5 та 5.1.6 Інструкції у разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід) у розмірах, установлених для страхувальників (32 відсотки цих сум).

Перерахування страхових внесків здійснюється платниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески(п.5.1.4 Інструкції).

Відповідно до ч. 9 ст. 20 Закону № 1058-IVднем сплати страхових внесків вважається:

-     у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківськогорахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках,передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списанняустановою банку, установою Державного казначейства України суми платежу збанківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу їїзарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду;

-     у разі сплати сум страхових внесків готівкою - день внесення страхувальникомкоштів у банківську установу чи відділення зв'язку для перерахування на банківськірахунки органу Пенсійного фонду та/або Накопичувального фонду.

Частиною 3 статті 106 Закону № 1058-IVвстановлено, що орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.                                                                                                                     Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. На підставі ч.3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28.05.2009р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 02.05.2009р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ч.2 ст. 128,158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з закритого акціонерного товариства «Черкаський агротепличний комбінат» (19601 Черкаська область, Черкаський район, с.Геронимівка, вул.Геронимівська, 1    р/р 260013275, в ЧОД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 354411, ЄДРПОУ 31448762)на   користь      управління   Пенсійного   фонду   України   в   Черкаському  районіЧеркаської області (18008, м.Черкаси, вул.Вернигори, 17 код21366780 МФО354507, р/р256013011730 в ОПЕРВ Черкаського обласного управління ВАТ «Державний ощаднийбанк України»), заборгованість зі сплати страхових внесків на суму 310790грн. 41коп.. (триста десять тисяч сімсот дев'яносто гривень, 41коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. J85-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.