Постанова № 4820698, 18.09.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2009 р. справа № 2а-13786/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Масло І.В.

при секретаріГрішаєві Є.Є.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Масло І.В.,

при секретарі Грішаєві Є.Є.,

за участю:

представників позивача Рищенко Д.О., Захватова Ю.Ю.,

представників відповідачаПлітан А.О., Курицького Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк-52, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Фірма Олімп 2005» до Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000292300/1 від 31.07.2009 на суму 123360,34 грн. та № 0000292300/0 від 13.05.2009 на суму 123360,34 грн., -

В С Т А Н О В И В:

26.08.2009 ПП «Фірма Олімп 2005» звернулося до суду з позовом до Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000292300/1 від 31.07.2009 на суму 123360,34 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 03.08.2009 ним отримано вказане вище податкове повідомлення-рішення, яким було донараховано податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 123360,34 грн., у т.ч. основне зобовязання 85397,00 грн., штрафні санкції 37963,34 грн. Позивач не погоджується із таким донарахуванням, оскільки воно здійснене у звязку з безпідставним включенням до складу валових витрат оплати посередницьких угод за актами приймання-передачі послуг по нікчемним угодам, про що, зокрема, відповідач зазначив у акті перевірки № 1013/23/33560013 від 24.04.2009.

Згідно з вказаним актом, між позивачем та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір про надання послуг № 51 від 09.01.2007 і договір про надання послуг б/н від 01.01.2008, предметом яких є надання виконавцем посередницьких послуг. Результатом виконання зобовязань за цими договорами є укладення замовником угод (контрактів) з контрагентами, вказаними виконавцем, та/або на підставі проведення переговорів, а також укладання угод на підставі умов, вигідних для замовника. Здавання-прийомка послуг оформлюється актом виконаних робіт. На виконання вказаних договорів виконавцем надавалися посередницькі послуги (виконувався пошук контрагентів і проводилися переговори з ними для подальшого укладання угод із позивачем), систематично досягався результат виконання зобовязань виконавця за договорами, про що складалися акти прийому-передачі послуг. Однак, ці договори безпідставно були визнані Єнакієвською ОДПІ нікчемними з причин їх невідповідності вимогам діючого законодавства відносно їх предмета і форми. В свою чергу, така невідповідність є підставою для визнання судом таких угод оспорюваними, що виключає можливість визнання угод нікчемними. Позивач зазначає, що вказані вище договори в силу ст. 204 ЦК України є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом або рішенням суду. Підстави для визнання договорів недійсними, встановлені ст.ст. 203, 215 ЦК України, у даному випадку відсутні. Також, відповідач у акті перевірки зазначає, що договори порушують публічний порядок та направлені на заволодіння майном держави, але не наводить доказів на підтвердження такого висновку.

Крім того, у акті перевірки відповідачем зазначено, що акти прийому-передачі послуг, якими оформлені факти належного надання посередницьких послуг, не є підтвердженням витрат, які підлягають включенню до складу валових витрат. Такий висновок податкового органу суперечить положенням п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Позивач 03.06.2009 оскаржував податкове повідомлення-рішення у порядку, встановленому п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», але мотивоване рішення за результатами розгляду скарги позивач не отримав (т. 1 а.с. 2-6).

Під час судового розгляду позивач доповнив позовні вимоги та просив з підстав, викладених у позовній заяві, визнати також недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000292300/0 від 13.05.2009 на суму 123360,34 грн. (т. 1 а.с. 111).

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на те, що за результатами планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2008, було встановлено порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді безпідставного віднесення до складу валових витрат у сумі 341589,55 грн. по актам прийому-передачі послуг за нікчемними правочинами за 4 квартал 2007 року 131661,84 грн., за 2008 рік 209927,71 грн. Такий висновок зроблений податковим органом з тих підстав, що акти виконаних робіт по договорам про надання послуг № 51 від 09.01.2007 і № б/н від 01.01.2008 не містять конкретної інформації, яку позивач використав у власній господарській діяльності. Крім того, до перевірки не були надані звіти виконавця за вказаними договорами про виконану роботу. Крім того, вказані договори про надання послуг не відповідають вимогам законодавства щодо їх предмету та форми, у звязку із чим відповідно до ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України вони є нікчемними. Акти прийому-передачі підписувались керівництвом підприємства без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, що призвело до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Отже, є правомірним донарахування позивачу податкового зобовязання з податку на прибуток і застосування до нього штрафних санкцій.

Стосовно розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення № 0000292300/0 від 13.05.2009 представники відповідача пояснили, що рішенням від 17.06.2009 № 20523/10/25-013/164 строк розгляду скарги було продовжено. Листом від 31.07.2009 № 31603/10/25-012/201 підприємству направлено рішення про результати розгляду скарги скарга була залишена без задоволення. Рішення було отримано позивачем 10.08.2009, що підтверджується поштовим повідомленням.

Просили відмовити у задоволенні позову (т. 1 а.с. 101-102).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач приватне підприємство «Фірма Олімп 2005» зареєстровано виконавчим комітетом Єнакієвської міської ради Донецької області 19.05.2005, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 292930 (т.1 а.с. 92). Згідно з довідкою Управління статистики у місті Єнакієвому № 041344 від 15.08.2008 ПП «Фірма Олімп 2005» включено до ЄДРПОУ за № 33560013 (т. 1 а.с. 93), здійснює діяльність з оптової торгівлі будівельними матеріалами та ін. відповідно до Статуту (т. 1 а.с. 94-99). Позивач взятий на облік до Єнакієвської ОДПІ як платник податків 30.05.2005 (т. 1 а.с. 127), є платником податку на додану вартість згідно Свідоцтва № 06134141 від 06.06.2005 (т. 1 а.с. 128).

У період з 01.04.2009 по 17.04.2009 Єнакієвською ОДПІ проводилася планова виїзна перевірка ПП «Фірма Олімп 2005» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 31.12.2008, за результатами якої складено акт від 24.04.2009 № 1013/23/33560013 (т. 1 а.с. 7-39).

Згідно висновків акту перевірки встановлено, у тому числі, порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді включення до складу валових витрат суми витрат у розмірі 341589,55 грн., які складаються із сум по актам прийому-передачі послуг згідно нікчемних правочинів за 4 квартал 2007 року 131661,84 грн., за 2008 рік 209927,71 грн. (т. 1 а.с. 38).

У звязку з виявленими порушеннями податкового законодавства 13.05.2009 Єнакієвською ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000292300/0 від 13.05.2009 про сплату суми податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 123360,34 грн., у т.ч. за основним платежем 85397,00 грн., за штрафними санкціями 37963,34 грн. (т. 1 а.с. 85).

Позивач оскаржив вказане податкове повідомлення-рішення до Єнакієвської ОДПІ, рішенням якої скарга залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення без змін (т. 1 а.с. 87-90, 91, 123-126)

За результатами оскарження 31.07.2009 Єнакієвською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000292300/1, згідно з яким за порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 123360,34 грн., у т.ч. за основним платежем 85397,00 грн., за штрафними санкціями 37963,34 грн. (т. 1 а.с. 86).

Суд вважає вказане податкове повідомлення-рішення незаконним з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.01.2007 між ПП «Фірма Олімп 2005» і ПП ОСОБА_2 укладено договір № 51 про надання послуг, предметом якого є надання посередницьких послуг, до складу яких входять аналіз стану ринку збуту і споживання продукції, пошук потенційних контрагентів для наступного укладання угод (контрактів) із замовником, посередництво при укладанні угод (контрактів) між замовником і контрагентом шляхом проведення переговорів відносно визначення істотних умов угод (контрактів) між замовником і контрагентом, інші послуги, повязані з укладанням угод (контрактів), у т.ч. оформлення текстової частини проектів контрактів (т. 1 а.с. 41-43).

01.01.2008 між ПП «Фірма Олімп 2005» і ПП ОСОБА_2 укладено договір б/н про надання послуг, у якому визначені умови, аналогічні умовам договору № 51 від 09.01.2007 (т. 1 а.с. 44-46).

Фактичне надання послуг та вартість наданих послуг за вказаними вище договорами підтверджуються актами сдавання-прийомки послуг № 5 від 30.04.2008, № 6 від 31.05.2008, № 3 від 29.02.2008, № 7 від 30.06.2008, № 11 від 31.10.2008, № 9 від 31.08.2008, № 4 від 31.03.2008, № 10 від 30.09.2008, № 2 від 31.01.2008, № 8 від 31.07.2008, № 12 від 31.12.2007, № 10 від 31.10.2007, № 11 від 30.11.2007, № 8 від 31.08.2007, № 3 від 02.04.2007, № 9 від 30.09.2007, № 6 від 30.06.2007, № 5 від 31.05.2007, № 4 від 30.04.2007 (т. 1 а.с. 47-69, 71-84).

Відповідач у акті перевірки зазначає, що ПП «Фірма Олімп 2005» до складу валових витрат неправомірно віднесло витрати у вигляді вартості наданих послуг згідно вищевказаних актів сдавання-прийомки послуг, оскільки, по-перше, акти не містять повної інформації щодо надання послуг, передбачених договорами про надання послуг № 51 від 09.01.2007 та б/н від 01.01.2008 (т.1 а.с. 15), та, по-друге, вказані договори є нікчемними як такі, що не відповідають встановленим законодавством вимогам щодо їх предмету та форми та порушують публічний порядок (т. 1 а.с. 17-18).

Суд не погоджує таку позицію відповідача з наступних підстав.

Так, у відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

П. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Так, дослідженням у судовому засіданні вищевказаних актів сдавання-прийомки послуг встановлено, що вони містять перелік контрагентів позивача, кількість відвантаженої продукції, розмір прибутку, вартість посередницьких послуг та ін. інформацію, що свідчить про фактичне виконання ПП ОСОБА_2 послуг, передбачених договорами № 51 від 09.01.2007 та б/н від 01.01.2008.

Крім того, ці акти містять усі необхідні реквізити, передбачені п.п. 1, 2 ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність”, у тому числі у акті зазначено зміст та обсяг господарської операції.

До того ж, у Постанові Президії Верховного Суду України та Президії Ради суддів України № 7 від 03.04.2009 «Про стан здійснення судочинства адміністративними судами» наголошується, що згідно з практикою Верховного Суду України у даній категорії справ під час судового засідання судом мають зясовуватися обставини щодо фактичного наміру підприємства одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Одержання економічного ефекту у результаті надання послуг ПП ОСОБА_2 підтверджується договорами поставки будівельних матеріалів, укладеними ПП «Фірма Олімп 2005» із контрагентами, зазначеними у вказаних вище актах сдавання-прийомки послуг, протягом періоду, що перевірявся податковим органом (т. 1 а.с. 129-251, т. 2 а.с. 1-70), а також довідкою ПП «Фірма Олімп 2005» № 286 від 17.09.2009, згідно з якою у період з 01.10.2007 по 31.12.2008 по договорам, укладеним при посередництві ПП ОСОБА_2, отриманий прибуток в сумі 1879946,17 грн. (т.1 а.с. 121-122).

Отже, позивачем підтверджено факт використання у власній господарській діяльності посередницьких послуг, наданих ПП ОСОБА_2 згідно з договорами № 51 від 09.01.2007 та б/н від 01.01.2008, у звязку з чим суд, з огляду на положення п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, вважає, що позивач правомірно включив до складу валових витрат суму витрат на придбання цих послуг у 4 кварталі 2007 у розмірі 131661,84 грн. та у 2008 році 209927,71 грн.

Стосовно посилання представників відповідача на нікчемність договорів № 51 від 09.01.2007 та б/н від 01.01.2008 суд зазначає, що за змістом ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, спрямований, зокрема, на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з частиною 2 цієї статті є нікчемним. Як установлено ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемного правочину недійсним не вимагається. Отже, з огляду на ч. 2 ст. 215 ЦК підстави недійсності правочину, встановлені нормами ЦК та інших законодавчих актів, повинні мати імперативний характер.

Відповідач не зазначив, яким саме чином договори про надання послуг були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Доводи відповідача щодо заподіяння шкоди державі у вигляді не сплати податку на прибуток внаслідок неправомірного формування валових витрат у судовому засіданні свого підтвердження не знайшли та спростовуються обставинами, встановленими судом вище.

Суд також не приймає до уваги посилання відповідача на ст. 203 ЦК України, оскільки ця стаття передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в ЦК немає спеціальної підстави (норми) для цього.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні не знайшов підтвердження факт вчинення позивачем порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є неправомірним здійснення донарахування сум податку на прибуток підприємства, зроблене відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями № 0000292300/0 від 13.05.2009 і № 0000292300/1 від 31.07.2009.

У відповідності до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки суд прийшов до висновку про неправомірність донарахування контролюючим органом податкового зобовязання позивачу, то, відповідно, є неправомірним застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами, та державними цільовими фондами» при прийняті контролюючим органом податкового повідомлення в ньому зазначається підстава такого нарахування.

Оскільки відповідач не довів суду законну підставу нарахування позивачу, суд визнає недійсним податкове повідомлення рішення Єнакієвської ОДПІ № 0000292300/1 від 31.07.2009 на суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 123360,34 грн., у т.ч. за основним платежем 85397,00 грн., за штрафними санкціями 37963,34 грн., у звязку із чим задовольняє позовні вимоги ПП «Фірма Олімп 2005» у цій частині.

У задоволенні позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000292300/0 від 13.05.2009 суд відмовляє, оскільки воно вважається відкликаним відповідно до пп. 6.4.1"б" п. 6.4 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.п. 6.1, 6.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 № 253 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 27.05.2003 № 247), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 р. за № 467/7788.

У відповідності до ст. 94 КАС України суд стягує з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов приватного підприємства «Фірма Олімп 2005» до Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000292300/1 від 31.07.2009 на суму 123360,34 грн. та № 0000292300/0 від 13.05.2009 на суму 123360,34 грн. задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Єнакієвської обєднаної державної податкової інспекції № 0000292300/1 від 31.07.2009, яким донараховано суму податку на прибуток у розмірі 123360 (сто двадцять три тисячі триста шістдесят) грн. 34 коп. (за основним платежем 85397 (вісімдесят пять тисяч триста девяносто сім) грн. 00 коп., 37963 (тридцять сім тисяч девятсот шістдесят три) грн. 34 коп.)

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Фірма Олімп 2005» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 18 вересня 2009 року. Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 23 вересня 2009 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Масло І.В.