Постанова № 4819636, 08.07.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2009 р.                                                                       справа № 7320/09/0570

час прийняття постанови: 13.00 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Могильницького М.С.

при секретарі                                                  Асмановій Е.Е.

за участю представника позивача -           Білецької О.О.

представника відповідача 1 – Державної                                         податкової адміністрації у м. Севастополі           не з’явився

представника відповідача 2 – Державної                                                             

податкової інспекції у м. Краматорську                    Романченка О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» до Державної податкової адміністрації у м. Севастополі, Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання дій посадових осіб ДПА у м. Севастополі щодо проведення планової перевірки за дотриманням суб’єкту підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) від 2 квітня 2009 року та складання акту перевірки від 14 квітня 2009 року неправомірними та визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001642304 від 28 квітня 2009 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації у м. Севастополі, Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання дій посадових осіб ДПА у м. Севастополі щодо проведення планової перевірки за дотриманням суб’єкту підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) від 2 квітня 2009 року та складання акту перевірки від 14 квітня 2009 року неправомірними та визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001642304 від 28 квітня 2009 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що перевірка, яка проводилась відповідачем, відповідно до ч. 7 ст. 11№ носить характер позапланової, оскільки здійснювалась в межах повноважень податкових органів, визначених законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відсутність у відповідача наказу керівника податкового органу про проведення перевірки із зазначенням підстав її проведення, на думку позивача, свідчить про проведення даної перевірки неправомірно, а відтак акт перевірки не може братися до уваги як документ, що стверджує факт проведення перевірки, адже він був складений незаконно.

Крім цього, позивач посилається на прийняття відповідачем оскаржуваних рішень всупереч вимогам Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 19 Конституції України, та неправомірністю у зв’язку з цим застосування штрафних санкцій згідно п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», так як в своїй діяльності позивач використовує лише ті реєстратори розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру розрахункових операцій.

Тому просить суд визнати дії посадових осіб ДПА у м. Севастополі щодо проведення планової перевірки за дотриманням суб’єкту підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) від 2 квітня 2009 року та складання акту перевірки від 14 квітня 2009 року неправомірними та визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001642304 від 28 квітня 2009 року

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини, просив їх задовольнити.

Відповідач 2 – Державна податкова інспекція у м. Краматорську, надав суду заперечення проти позову. В обґрунтування своїх заперечень відповідач 2 посилається на те, що гральні автомати, які використовуються позивачем не забезпечують реалізацію фіскальних функцій, що є порушенням п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому застосування штрафних санкцій згідно оскаржуваних рішень є правомірним.

Крім цього, відповідач 2 зазначає, що відповідно до п. 1 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2002 року № 199, визначено, що дія цих вимог поширюється на реєстратори розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (надані послуги) та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), крім тих реєстраторів, що застосовуються для обліку та реєстрації з купівлі-продажу іноземної валюти. Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій автоматами з продажу товарів (послуг), іншими реєстраторами, які не передбачають друкування розрахункових і звітних документів, а також додаткові вимоги щодо реалізації фіскальних функцій спеціалізованими реєстраторами для конкретних сфер застосування (у разі необхідності) встановлюються Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарними і грошовим обігом.

Відповідно до п. 1 Вимог щодо реалізації фіскальних функцій гральними автоматами, у відповідності з додатком 4 до протокольного рішення Державної комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 року № 13, для цих вимог поширюється на гральні автомати в частині виконання ними фіскальних функцій і обліку кількості жетонів або їх замінників – кредитів, які використовуються у грі на цьому автоматі.

01.07.2008 року Наказом ДПА України № 430 було затверджено нову редакцію Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій і до Державного реєстру РРО включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», призначену для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Таким чином, як зазначає відповідач 2, порушення, встановлені за результатами перевірок та висновки, відображені в актах є обґрунтованими та відповідають вимогам діючого законодавства.

Тому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення аналогічні обґрунтуванню позову. Просив позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача 1 у судове засідання не з’явився; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки у судове засідання суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи, заперечення проти позову суду не надавав.

Представник відповідача 2 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду пояснення аналогічні запереченням проти позову. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, які з’явились до суду, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» зареєстроване виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 9 листопада 2005 року як юридична особа та має ідентифікаційний код 33792358, включено до ЄДРПОУ, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську, діє на підставі статуту.

Посадовими особами Державної податкової адміністрації у м. Севастополі (головним державним податковим ревізором-інспектором та завідувачем сектору КРО) на підставі направлень № 0315/000315 та № 0316/000316 від 2 квітня 2009 року виданих Державною податковою адміністрацією у м. Севастополі, здійснений вихід з метою проведення перевірки торгового об'єкту Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» – залу гральних автоматів, розташованого за адресою: м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, 152-а.

У відповідності до статті 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР, контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Питання проведення органами державної податкової служби України планових, позапланових перевірок врегульовано виключно нормами Закону України «Про державну податкову службу в Україні», зокрема, статтею 11№, в тому числі щодо питань, визначених статтею 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Зазначене узгоджується з вимогами статті 19 Конституції України, у відповідності до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі, щодо порядку проведення перевірок органами податкової служби.

Стаття 11№ Закону України «Про державну податкову службу в Україні» містить дві сьомі частини, які суперечать одна одній по змісту стосовно проведення позапланових перевірок. Логічним при внесені сьомої частини до цієї статті було б виключення з неї старої редакції, адже остання прямо суперечить і виключає можливість існування останнього доповнення. З огляду на це, застосуванню підлягає та сьома частина статті 11№, якою Закон України «Про державну податкову службу в Україні» був доповнений більш пізньою датою.

У відповідності до цієї сьомої частини статті 11№ Закону України «Про державну податкову службу в Україні» позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а в інших випадках - за рішенням суду.

Частиною восьмою статті 11№ Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

У відповідності до положень статті 11І Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Аналізуючи зміст положень статті 11№ Закону України «Про державну податкову службу в Україні», суд приходить до висновку про те, що підставою для проведення планової виїзної перевірки платника податків є наявність останнього у плані роботи такого органу державної податкової служби. При цьому така перевірка може бути реалізована органами податкової служби не більше одного разу на рік.

У відповідності до положень частини 4 статті 11№ Закону України «Про державну податкову службу в Україні» право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслане письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Відповідач 1 не надав суду доказів направлення позивачеві відповідного повідомлення про проведення планової перевірки за 10 днів до її початку.

Як вбачається з матеріалів справи копія наказу про перевірку позивачеві не була надана в день проведення перевірки під розпис. Копії наказу про проведення позапланової перевірки представником відповідача 1 суду не надано.

Оцінюючи фактичні дані, матеріали справи та пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про те, що відповідачем 1 фактично проведена позапланова виїзна перевірка в порядку здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку саме для позапланової перевірки, за відсутності належних на те документів, зокрема відповідного наказу керівника податкової служби. Однак, ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою статті 11І Закону України «Про державну податкову службу в Україні», є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

А відтак, посилання позивача на факт невручення йому під розписку копії наказу про проведення перевірки при фактичному допуску фахівців Відповідача 1 до перевірки не свідчить про неправомірність її проведення та неправильність її результатів, оскільки такі висновки не випливають із приписів ст. 11І Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Перевірка проводилася з питань дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР; Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячними і плодовими алкогольними напоями і тютюновими виробами» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР; Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» від 23.03.1996р. № 98/96-ВР; Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» від 01.06.2000р.; Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637.

За наслідками перевірки, Відповідачем 2 було прийняте Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001642304 від 28 квітня 2009 року, яким до Позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 5 260,00 грн. з яких:

3400.00 грн. – за порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо проведення розрахункових операцій через гральні автомати, які не зареєстровані в органах державної податкової служби та не переведені у фіскальний режим роботи, обрахованих в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян помножених на кількість автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи (340,00 х 10 = 3400.00грн.), відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

1360.00 грн. – за порушення п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо незабезпечення зберігання в КОРО, обрахованих в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян помножених на збережених звітних чеків (20 х 17.00 х 4 = 1360.00 грн.) відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

250.00 грн. – за порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, обрахованої в п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність - надлишок (50.00 грн. х 5 = 250.00 грн.), відповідно до ст. 22 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

250.00 грн. – за порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо не проведення розрахункової операції через РРО на повну суму покупки (послуги), обрахованих в п’ятикратному розмірі суми покупки, яка не проведена через РРО (50.00х 5 = 250.00 грн.), відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В ході перевірки встановлені наступні порушення:

1.          Проведення розрахункових операцій через гральні автомати, які не зареєстровані в органах державної податкової служби і непереведені у фіскальний режим роботи.

Десять ігрових автоматів, які знаходяться у залі ігрових автоматів за адресою: м. Севастополь, пр. Генерала Острякова, 152-а, та які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «КСІ-У», обладнані куп’юроприймачами, через які здійснюється оплата за послуги гри. Ігрові автомати нефіскалізовані, що є порушенням п. 1 ст. 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

2.          Проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій при продажу товарів (надані послуг) на суму 50.00 грн.

Як вбачається з акту перевірки на одному із гральних автоматів було зроблено ставку на суму 50.00 грн. (введена в автомат купюра вартістю 50.00 грн.), зазначена операція через реєстратор розрахункових операцій МІНІ-600.02 МЕ не проведена, розрахунковий документ не виданий, що є порушенням п. 1, п. 2 ст. 3 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

3.          Не забезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (50.00 грн.) сумі коштів, яка зазначена в поточному «Х»-звіті (0.00 грн.), що є порушенням п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

4.          Незабезпечення зберігання фіскального звітного чеку.

При перевірці КОРО встановлено порушення порядку зберігання фіскальних звітних Z-звітів в кількості 4-х штук за 26.12.2008 року, за 08.01.2009 року, за 04.03.2009 року та за 16.03.2009 року, що є порушенням п. 9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Вказані порушення не заперечуються позивачем.

Згідно ст. 12 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Відповідно до Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1315 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2006 р. № 1773) Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі - Державний реєстр) - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Частиною 1 статті 13 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002р. «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» передбачає оснащення реєстраторів розрахункових операцій фіскальними блоками, які забезпечують безумовне виконання ними фіскальних функцій, містить вимоги до фіскального блока, фіскальної пам’яті збереження інформації, тощо. Пункт 2 цієї Постанови дає визначення поняття «фіскалізації» як перехід від нефіскального до фіскального режиму роботи реєстратора. Також зазначено, що фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації реєстратора (п. 3 Постанови).

Виходячи з висновків акту перевірки, позивачу ставиться в провину використання гральних автоматів які не переведені у фіскальний режим роботи.

Розкриваючи ширше поняття «фіскалізації» та досліджуючи процес переходу від нефіскального до фіскального режиму роботи реєстратора слід виходити з нижче приведених термінів, визначених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»:

- фіскальні функції – це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо);

- фіскальна пам'ять - це запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою;

- фіскальний режим роботи - це режим роботи реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій.

Згідно Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства фінансів України від 18.04.2006р. № 40/374, гральний автомат - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Дане визначення не містить вказівки на те, що гральний автомат виконує фіскальні функції, а іншого виду гральних автоматів законодавець не визначає.

Модель реєстратора розрахункових операцій згідно п. 12 Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. № 1315 включається до Державного реєстру за поданням заявника, тобто виробника або постачальника відповідної моделі. А оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» є лише користувачем даних реєстраторів, тому не вповноважене самостійно ініціювати питання щодо включення таких моделей в Державний реєстр.

Відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» Кабінетом Міністрів України було розроблено Постанову від 07.02.2001 за № 121 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій2 (далі –Постанова № 121).

Пунктом 2 цієї Постанови № 121 Міністерство промислової політики було зобов’язане забезпечити до 1 лютого 2003 року організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Однак, у зв’язку з тим, що були відсутні технічні рішення для фіскалізації гральних автоматів, терміни переведення на облік із застосуванням РРО, діяльності з використанням гральних автоматів неодноразово переносилися.

Згідно з останніми змінами внесеними до Постанови № 121, для переведення суб’єктів підприємницької діяльності які використовують гральні автомати на облік із застосуванням РРО, встановлений термін – 31 грудня 2006 року.

Як зазначає податкова інспекція у своїх листах та повідомленнях опрацювання технічних рішень з фіскалізації гральних автоматів було закінчено у поточному році, свідченням чого є включення наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 року № 430 до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп’ютерно-касову систему «Фіскал», яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Проте, в судовому засіданні відповідач 2 не зумів пояснити яким же чином з 01.07.2008 р. слід проваджувати комп’ютерно-касову систему «Фіскал», не надав суду будь-яких технічних висновків, можливостей її використання та доказів того, що дана система забезпечує повне виконання фіскальних функцій кожного окремого грального автомата. Крім того, комп’ютерно-касова система «Фіскал» не може бути пріоритетною в використанні суб’єктами господарювання, оскільки вона відповідає таким же вимогам, як і інші реєстратори розрахункових операцій, що використовуються позивачем.

При цьому, суд зазначає, що відсутність на загальнодержавному рівні таких технічних рішень з фіскалізації гральних автоматів не є провиною позивача, останній позбавлений можливостей впливу на розв’язання проблеми застосування реєстраторів розрахункових операцій у діяльності з використанням гральних автоматів, і забезпечення реалізації їх фіскальних функцій мала б здійснити держава в особі Міністерства промислової політики у визначений термін, чого зроблено не було. А відтак, наведені обставини не можуть бути підставою для заборони використання в господарській діяльності підприємця гральних автоматів не оснащених фіскальною функцією.

Пункт 2 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачає відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Цей Закон не передбачає застосування до суб’єктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за використання грального автомата, не оснащеного фіскальною функцією, тим більше що правових підстав використання інших гральних автоматів ніж тих, які не оснащені фіскальною функцією, у позивача не було.

Стаття 19 Конституції України визначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Держкомстандарту України від 30.12.1997р. № 822, організація азартних ігор та парі віднесена до сфери послуг,а тому розрахункові операції під час їх надання з гри на гральному автоматі, виходячи з вимог ст. 3 Закону № 265 та Постанови № 121 проводились позивачем на час здійснення перевірок з використанням зареєстрованих, опломбованих у встановленому порядку та переведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій, з роздрукуванням та видачею відповідного розрахункового документа на суму проданих кредитів на право гри на гральних автоматах. А безпосередню відповідальність за не проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, який знаходився на місці проведення розрахунків та не роздрукування відповідного розрахункового документа згідно п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до позивача вже застосована.

Суд також зазначає, що реєстратор розрахункових операцій МІНІ – 600.02 МЕ (заводський № ПА 62200026, фіскальний № 0515003848), що використовується позивачем в гральному залі, включений до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, про що свідчить копія реєстраційного посвідчення № 0515003848.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем, при використанні гральних автоматів не оснащених фіскальною функцією, не порушене положення п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому застосування відповідачем 2 штрафних (фінансових) санкцій згідно п. 2 ст. 17 цього Закону є безпідставним.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001642304 від 28 квітня 2009 року на суму 3400.00 грн.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору при звернені до суду згідно зі ст. 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» до Державної податкової адміністрації у м. Севастополі, Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання дій посадових осіб ДПА у м. Севастополі щодо проведення планової перевірки за дотриманням суб’єкту підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) від 2 квітня 2009 року та складання акту перевірки від 14 квітня 2009 року неправомірними та визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001642304 від 28 квітня 2009 року - задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28 квітня 2009 року № 0001642304, прийняте у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» в частині застосування штрафних санкцій на суму 3400.00 грн.

Судові витрати в сумі 1 (одна) гривня 70 копійок стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КСІ-У» (ЄДРПОУ 33792358, 84323, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ювілейна, 70).

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 8 липня 2009 року в присутності представника позивача, представника відповідача 2 – Державної податкової інспекції у м. Краматорську.

Повний текст постанови складений та підписаний 13 липня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Могильницький М.С.