Постанова № 4819531, 16.07.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2009 р.                                                                       справа № 2а-5856/09/0570

час прийняття постанови: 13-50

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Смагар С.В.

при секретарі                                                  Куранді Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донбасенергоремонт», м. Донецьк

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області

про зобов’язання вчинити певні дії

за участю представників:

від позивача: Волкової Н.В. – за дов. від 31.12.2008р.

від відповідача: Лисенко Л.М. – за дов. від 20.05.2009р.

ВСТАНОВИВ:

Відкритим акціонерним товариством «Донбасенергоремонт» заявлено позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про зобов’язання розпорядитися державним майном, а саме: створити комісію з питання вибору способу управління державним майном – дамба гідрозолоудаління, будівля для чергового на греблі другої черги, гребля першої черги, гребля другої черги земляна; та визначення порядку передачі об’єктів, затвердити склад комісії, видати наказ із визначенням способу управління майном, встановити нового балансоутримувача майна, прийняти рішення про передачу об’єктів новому балансоутримувачу, затвердити акт приймання-передачі майна протягом одного місяця з моменту прийняття рішення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на відсутність дій з боку відповідача як суб’єкта владних повноважень по розпорядженню державним майном, яке перебуває на балансі позивача, але не увійшло до його статутного фонду, відповідно до норм діючого законодавства.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає, що ним здійснюється необхідні дії по управлінню державним майном позивача, яке не увійшло до статутного фонду підприємства.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Донбасенергоремонт» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 26 червня 1995 року, включене до ЄДРПОУ за номером 05470992.

Постановою господарського суду Донецької області від 8 грудня 2005 року у справі № 27/83Б позивач визнаний банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та відповідно до статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992, № 2343-XII була сформована ліквідаційна маса банкрута. Ухвалою суду від 16 березня 2009 року строк ліквідаційної процедури позивача та повноваження ліквідатора були продовжені до 8 червня 2009 року. Ухвалою суду від 8 липня 2009 року строк ліквідаційної процедури позивача та повноваження ліквідатора були продовжені до 8 вересня 2009 року.

Судом встановлено, що на балансі Відкритого акціонерного товариства «Донбасенергоремонт» знаходиться майно, яке не увійшло до статутного фонду підприємства, однак перебуває на балансі позивача, і є державним майном.

Згідно з довідкою «Про наявність держмайна на балансі Відкритого акціонерного товариства «Донбасенергоремонт» станом на 01 грудня 2008 року при проведенні інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутного фонду при приватизації, встановлено наступне майно, що належить державі: будівля чергового на греблі 2 (адреса майна: с. Штерівка, м. Міусінськ, Луганська область), гребля другої черги-земляна (адреса майна: с. Штерівка, м. Міусінськ, Луганська область), гребля першої черги-земляна (Штерівка, м. Міусінськ, Луганська область), дамба гідрозолоудалення зі земляної насипи (Штерівка, м. Міусінськ, Луганська область).

Актом перевірки Фонду державного майна України по Луганській області щодо стану утримання, збереження та використання майна, яке не увійшло до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Донбасенергоремонт», але залишилось на його балансі, від 26 червня 2008 року встановлено, що під час приватизації зазначеного державного підприємства, згідно з актом оцінки та планом приватизації, затвердженими наказами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 24 квітня 1995 року № 1507 та від 1 червня 1995 року № 2350 до статутного фонду товариства не увійшли, але залишились у державній власності наступні об’єкти, розташовані у м. Міусинську Луганської області: будівля для чергового на греблі другої черги, інвентаризаційний номер 9211; гребля першої черги земляна, інвентаризаційний номер 9218; гребля другої черги земляна відкоси крепл. бут., інв. № 9217; дамба гідрозолоудаління з земляного насипу, інвентаризаційний номер 9454. Крім цього, в акті зазначено, що на території м. Міусинська розташовано Штерівське водосховище з гідротехнічними спорудами – греблями першої та другої черги, якими регулюється стік річки Міус. Водосховище є водним фондом України і в зв’язку з розташуванням на річці загальнодержавного значення Міус, вважається транскордонною ділянкою басейну Сіверського Дінця та Приазов’я, на які діють правила та вимоги щодо якісних та кількісних показників прикордонних з Росією створах відповідно до міжурядової угоди «Про спільне використання та охорону транскордонних водних об’єктів”. У зв’язку з тим, що у разі руйнування дамби другої черги Штерівського водосховища можуть бути затоплені населені пункти, розташовані у низині, водосховище вважається екологічно небезпечним об’єктом. У ході перевірки представниками регіонального відділення Фонду державного майна України Луганської області надані копії клопотань ліквідатора ВАТ «Донбасенергоремонт» та Міусинської міської ради до Кабінету Міністрів України щодо визначення нового органу управління з метою здійснення подальшої передачі гідротехнічних споруд Штерівського водосховища на баланс державного підприємства. Запропоновано ліквідатору підприємства провести списання об’єкту державної власності – дамби гідрозолоудаління (інв. № 9454) відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 року № 1314.

Як вбачається з матеріалів справи, ліквідатор ВАТ «Донбасенергоремонт» неодноразово звертався до відповідача з проханням про призначення нового балансоутримувача майна, у зв’язку з тим, що підприємство, яке визнано судом банкрутом, як по технічним, так і по фінансовим причинам, утримувати зазначені об’єкти не має можливості, зазначивши, що дані гідротехнічні споруди є джерелами підвищеної небезпеки та при здійсненні неналежного контролю за їх експлуатацією можуть нанести шкоду населеним пунктам, які знаходяться нижче течії річки Міус в транскордонній полосі.

Як вбачається з листа Міністерства економіки України від 1 грудня 2008 року № 3205-20/5923-04 щодо передачі гідротехнічних споруд, які не ввійшли до статутних фондів господарських товариств, з метою визначення органу управління гідротехнічними спорудами Штерівського водосховища наказом Міністерства економіки України від 4 листопада 2008 року № 624 «Про утворення робочої групи з питання визначення органу управління гідротехнічними спорудами Штерівського водосховища та шляхів їх подальшого використання» було утворено робочу групу. За результатами обговорення на засіданні порушеного питання, а також листа державного підприємства «Проектна контора» об’єднання «Укррибгосп» від 11 листопада 2008 року № 40 робоча група дійшла висновку, що зазначені гідротехнічні споруди можуть бути використані для ведення рибництва та їх доцільно передати державному підприємству, що належить до сфери управління Держкомрибгоспу, за умови укладання договору щодо використання водного об’єкта з метою риборозведення.

Листом від 23 грудня 2005 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області на адресу ліквідатора позивача зазначило, що відповідно до Положення «Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фонді господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі» з метою збереження державного майна, недопущення його руйнування запропоновано прийняти наступні управлінські рішення: будівлю автостанції-приватизувати або укласти договір оренди; будинок для чергового на греблі, дамбу гідрозоловидалення, греблю (2 од.) – передати до Управління Міністерства аграрної політики України (Державний департамент рибного господарства, згідно Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів “Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» від 21 вересня 1998 року № 1482.

Як вбачається з листа Фонду державного майна України від 23 грудня 2008 року № 10-16-18698 на адресу ліквідатора позивача, відповідно до статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» гідротехнічні захисні споруди не підлягають приватизації, як об’єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення. Відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 29 червня 2004 року № 1905-ІV вони не можуть бути і об’єктами оренди. Також, згідно до Закону України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» зазначене державне майно не є об’єктами безоплатної передачі з державної в комунальну власність. Зазначено, що Фондом державного майна України щодо цих об’єктів не може бути прийнято жодного з управлінських рішення окрім передачі їх до сфери управління інших галузевих органів виконавчої влади. Звернено увагу ліквідатора позивача на те, що Фондом державного майна України спільно з державним комітетом рибного господарства України тривалий час проводиться робота щодо передачі гідротехнічних споруд і ставків, які не увійшли до статутних фондів господарських товариств в процесі приватизації, але залишились на їх балансі, до сфери управління Держкомрибгоспу, як галузевого органу виконавчої влади, на баланс ДП «Укрриба», проте позитивного результату зазначена робота не принесла.

Усі вищезазначені обставини встановлені під час судового розгляду справи і не заперечуються сторонами. Проблемою даного спору є наявність чи відсутність повноважень та дій відповідача як суб’єкта владних повноважень по управлінню державним майном, яке знаходиться на балансі позивача, але не увійшло до його статутного фонду.

Повноваження регіональних відділень Фонду державного майна України визначені Положенням про регіональне відділення та про представництво Фонду державного майна України у районі, місті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 1994 року № 412. Відповідно до пункту 1 даної постанови регіональне відділення Фонду державного майна України є державним органом, який створюється Фондом державного майна і йому підпорядковується. Відповідач є юридичною особою, включений до ЄДРПОУ за номером 13511245. Таким чином, відповідач є суб’єктом владних повноважень як державний орган, в розумінні статті 3 КАС України і дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

Наказом Фонду держмайна України та Міністерства економіки України від 19 травня 1999 року № 908/68 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 червня 1999 року за № 414/3707) затверджене Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі (надалі – Положення № 908/68).

Відповідно до пункту 1.3 Положення № 908/68 управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства відповідно до таких принципів: забезпечення ефективності використання та збереження державного майна, здійснення заходів контролю; сприяння підвищенню ефективності діяльності підприємств, зокрема - покращення фінансового стану господарських товариств, на балансі яких перебуває державне майно, яке не увійшло до статутних фондів; наявність альтернативних (залежно від груп майна у межах чинного законодавства) способів забезпечення управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі; пріоритетність вибору способів управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, дотримання якого забезпечує надходження коштів до Державного бюджету України.

Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що відповідач є належним відповідачем у даній адміністративній справі, гідротехнічні споруди, які знаходяться на балансі позивача, але не увійшли до його статутного фонду, перебувають у сфері управління відповідача, що підтверджується листом відповідача від 24 березня 2008 року № 17-2414.

Пункт 1.4 Положення № 908/68 визначає способи управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, які є такими:

- здійснення приватизації відповідно до Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про Державну програму приватизації» та інших нормативно-правових актів;

- передача майна в оренду відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна»;

- передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності»;

- передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 № 1482;

- передача майна господарським товариствам на умовах відповідного договору безоплатного зберігання (далі - договору зберігання) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до підпунктів 1.4.1, 1.4.2 пункту 1.4 Положення № 908/68 при визначенні способу управління попередньо аналізуються висновки інвентаризаційних комісій про результати інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, але перебуває на їх балансі. Пріоритетним при обранні способу управління державним майном є спосіб його приватизації. Якщо відповідне державне майно не підлягає приватизації, то застосовуються наступні за черговістю способи управління, викладені у пункті 1.4. При потребі обрання іншого з перерахованих способів управління державним майном та за умови відповідності обраного в даному разі способу чинному законодавству державні органи приватизації створюють Комісію, залучаючи фахівців відповідного органу приватизації, відповідного галузевого міністерства (іншого центрального органу виконавчої влади), органу місцевого самоврядування (місцевої державної адміністрації) та представників господарських товариств тощо. На підставі висновку Комісії видається наказ державного органу приватизації, яким визначається спосіб управління майном.

Аналіз зазначених норм посвідчує, що у випадку неможливості приватизації майна відповідно до чинного законодавства, про обрання іншого способу управління майном має бути відповідачем виданий наказ про визначення способу управління майном на підставі висновку комісії.

Під час судового розгляду справи встановлено, що відповідач обрав спосіб управління державним майном позивача - передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98 № 1482, однак жодного документу, який би посвідчував про обрання ним способу управління державним майном позивача, яке знаходиться на його балансі, але не увійшло до статутного фонду підприємства, у встановленому порядку, відповідач не надав.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача в частині зобов’язання відповідача створити комісію для обрання способу управління державним майном, яке не увійшло до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Донбасенергоремонт» та, на підставі висновку комісії, видати наказ, яким визначити спосіб управління державним майном, яке не увійшло до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Донбасенергоремонт».

Стосовно позовних вимог позивача про зобов’язання відповідача визначити порядок передачі об’єктів, встановити нового балансоутримувача майна, прийняти рішення про передачу об’єктів новому балансоутримувачу, затвердити акт приймання-передачі майна протягом одного місяця з моменту прийняття рішення суд зазначає, що вони є передчасними, оскільки дані дії відповідача можливі тільки після визначення ним у встановленому діючим законодавством порядку способу управління державним майном. Враховуючи, що таке рішення не було прийнято відповідачем, а суд не може підміняти та привласнювати повноваження та функції суб’єкта владних повноважень, в цій частині позовних вимог суд відмовляє.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Відкритого акціонерного товариства «Донбасенергоремонт» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області про зобов’язання розпорядитися державним майном, а саме: створити комісію з питання вибору способу управління державним майном – дамба гідрозолоудаління, будівля для чергового на греблі другої черги, гребля першої черги, гребля другої черги земляна; та визначення порядку передачі об’єктів, затвердити склад комісії, видати наказ із визначенням способу управління майном, встановити нового балансоутримувача майна, прийняти рішення про передачу об’єктів новому балансоутримувачу, затвердити акт приймання-передачі майна протягом одного місяця з моменту прийняття рішення, задовольнити частково.

Зобов’язати Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області створити комісію для обрання способу управління державним майном, яке не увійшло до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Донбасенергоремонт» та, на підставі висновку комісії, видати наказ, яким визначити спосіб управління державним майном, яке не увійшло до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Донбасенергоремонт».

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Донбасенергоремонт» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 грн. 70 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 липня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 21 липня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Смагар С.В.