Ухвала суду № 48189173, 29.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2015 року м. Київ К/9991/41490/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011

у справі № 2а-1670/1765/11 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест»

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (ДПІ)

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 03.02.2011 № 0002791501/0.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався своїм процесуальним правом надати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 23.12.2010 № 12760/1501/34612470, про порушення позивачем норм пункту 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР) та підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ), а саме: неподання до ДПІ податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року.

За наслідками перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.02.2011 № 0002791501/0 про застосування до ТОВ «Інвестиційна компанія «Полтавабудінвест» штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 170,00 грн.

Відповідно до пункту 16.4 статті 16 Закону № 334/94-ВР платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Згідно із підпунктом «б» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

У судовому процесі встановлено, що позивач з використанням послуг кур'єрської служби доставки 08.11.2010 подав до ДПІ податкову декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року, що підтверджується копією кур'єрської накладної, яка приєднана до справи.

10.11.2010 ДПІ складено акт за № 448, в якому зазначено, що 08.11.2010 від позивача надіслані документи, оформлені з порушенням постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій» від 28.07.1997 р. № 799

12.11.2010 супровідним листом від 10.11.2010 № 25302/10/01-154 ДПІ повернуто на адресу позивача податкову декларацію з податку на прибуток.

16.11.2010 позивачем повторно надіслано податкову декларацію з податку на прибутку за 9 місяців 2010 року (супровідний лист від 15.11.2010, вих. № 288).

У відповідь на заперечення позивача до акту невиїзної документальної перевірки № 12760/15-01/34612470 від 23.12.2010, ДПІ повідомила, що податкову декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року повернуто у зв'язку із порушенням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій», а саме: на конверті відсутня позначка «Звіт».

Підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-ІІІ передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтовано висновку про неправомірне повернення ДПІ поданої у строк, визначений законом, податкової декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2010 року (по строку подання 09.11.2010 декларацію подано 08.11.2010).

Саме визначеним законодавцем обов'язком контролюючого органу щодо прийняття податкової декларації платника податку спростовується посилання ДПІ на неприйняття податкової декларації, з огляду на її направлення в порушення вимог Постанови № 799, а саме, відсутності на конверті позначки «Звіт».

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 25.03.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев