Ухвала суду № 48189172, 08.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 року м. Київ К/9991/78045/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

при секретарі: Корецькому І.О.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства (ДП) «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012

у справі № 2а-15420/10/0470 Дніпропетровського окружного адміністративного суду

за позовом Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби (СДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати ухвалені у справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заперечуючи проти касаційної скарги, представник СДПІ просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» податкових зобов'язань із податку на прибуток, податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки СДПІ, викладені в акті перевірки від 12.05.2005 № 15/13-323-41/31950828, про порушення підприємством норм підпункту 4.1.1 пункту 4.1 ст.4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3, підпунктів 5.4.8, 5.4.10 пункту 5.4, пункту 5.9 ст. 5, підпункту 8.2.2 пункту 8.2 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), підпункту 3.1.1 пункту 3.1 ст.3, пункту 4.1 ст.4, підпунктів 7.2.1, 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР): завищено валові витрати у податковому обліку за 3-й квартал 2004 року на 2083,00 тис. грн. та податковий кредит на 416666,67 грн. за серпень 2004 року за операціями з поставки від підприємства «Укрінвопромінвест» послуг з проведення обстеження системи управління охорони праці та послуг з проведення оцінки протипожежного стану.

За наслідками перевірки та адміністративного оскарження СДПІ стосовно позивача прийнято податкові повідомлення-рішення від 16.05.2006: 0000461323/012834 - про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 867055,31 грн., з яких 458182,20 грн. - основний платіж та 408873,11 грн. - штрафні (фінансові) санкції; №0000471323/0-12833 - про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 742932,95 грн., з яких 495429,13 грн. - основний платіж та 247503,82 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (замовник) та підприємством «Укрінвопромінвест» (виконавець) укладені договори підряду від 12.08.2004: № 48/08 - про проведення оцінки протипожежного стану та № 21/08 - про обстеження системи управління охороною праці. За умовами договору № 48/08 виконавець зобов'язується у відповідності до Закону України «Про охорону праці» провести моніторинг технічного стану всіх комплексів, територій та об'єктів виробничого призначення (далі -протипожежна оцінка) підприємства замовника та всіх його філій, а за умовами договору № 21/08 - здійснити обстеження системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності працівників позивача та всіх його філій у процесі трудової діяльності; надати консультаційну допомогу із підвищення ефективності системи управління охороною праці.

З посиланням на виконання вказаних договорів сторони підписали акти від 30.08.2004 № 50 та № 21 про завершення етапу робіт на загальну суму 2500000,00 грн. (в тому числі, ПДВ 416666,67 грн.); підприємством «Укрінвопромінвест» виписані на адресу позивача податкові накладні. На підставі вказаних документів позивач задекларував валові витрати та податковий кредит у податкових деклараціях з податку на прибуток та з податку на додану вартість за зазначені вище податкові звітні періоди та сплатив вартість послуг.

Згідно з пунктом 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір; Закон № 334/94-ВР втратив чинність, за виключенням деяких статей, з 1 квітня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України (ПК)) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності..

До складу валових витрат включаються, згідно з підпунктом 5.2.1 вказаної статті, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону № 334/94-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків у яких виник спір; Закон № 168/97-ВР втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності ПК) встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації..

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на збільшення валових витрат та податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження документами бухгалтерського обліку витрат на придбання товарів (робіт,послуг), а податковою накладною, виписаною постачальником - платником податку, митною декларацією, іншими документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

У судовому процесі встановлено, що вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.10.2009 по справі № 1-59/2009 громадянина ОСОБА_2 (директор ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» станом на серпень 2004 року) визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого частиною 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України. В цій частині вирок залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 06.04.2010. Вироком встановлено, що ОСОБА_2, перебуваючи на посаді директора ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», користуючись службовим становищем, уклав з підприємством «Укрінвопромінвест» договори підряду від 12.08.2004: №48/08 на проведення оцінки протипожежного стану та №21/08 на обстеження системи управління охороною праці, дав вказівку головному бухгалтеру підприємства здійснити стовідсоткову передплату за цими договорами, яка була проведена на рахунок підприємства «Укрінвопромінвест» 13.08.2004 в сумі 2500000,00 грн. Достовірно знаючи, що ДП «Дніпропетровський облавтодор» ніяких результатів робіт від підприємства «Укрінвопромінвест» не отримало, підписав акти від 30.08.2004 № 50 та № 21, які містять завідомо неправдиві відомості, що роботи за вище вказаними договорами виконані в повному обсязі. Внаслідок цих дій підприємство «Укрінвопромінвест» безпідставно отримало від ДП «Дніпропетровський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» грошові кошти в сумі 2500000,00 грн. Договори від імені цього підприємства були укладені ОСОБА_3 без наміру та можливості їх виконання, оскільки на підприємстві були відсутні спеціалісти необхідної кваліфікації, матеріально-технічна база, нормативно-технічна документація та передбачені законодавством ліцензії на виконання такого роду робіт (а.с. 77 - 136, т.5).

Суди попередніх інстанцій, враховуючи встановлення вироком Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 20.10.2009 обставин безтоварності господарських операцій з поставки позивачу від підприємства «Укрінвопромінвест» послуг із проведення оцінки протипожежного стану та обстеження системи управління охороною праці, правильно застосували норми частини 4 ст. 72 КАС України та зробили обґрунтований висновок про правомірне зменшення податковим органом у податковому обліку позивача сум валових витрат та податкового кредиту на 2083,00 тис. грн. та 416666,67 грн. відповідно та донарахування податкових зобов'язань згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 16.05.2006 № 0000461323/012834 та №0000471323/0-12833.

Відповідно до частини 4 ст. 72 КАС України (у редакції, чинній на дату ухвалення постанови суду першої інстанції) вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували цю норму процесуального права, зробивши висновок, що обставини щодо безтоварності господарських операцій між позивачем і підприємством «Укрінвопромінвест» є встановленими.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку судів попередніх інстанцій, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Дніпропетровський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев