Ухвала суду № 4818813, 21.05.2009, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2009 року м. Одеса

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.,

суддів - Димерлія О.О.

- Яковлева Ю.В.

при секретарі - Мішиєвій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2008 року по справі за адміністративним позовом спільного українсько-англійського підприємства „Пакон-Юн" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 4 жовтня 2007 року за №0000612350/0 та податкового повідомлення - рішення №0000622350/0 від 4 жовтня 2007 року , -

В С Т А Н О В И Л А :

Спільне українсько-англійське підприємство „Пакон-Юн" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі СП ТОВ „Пакон-Юн")звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі ДПІ у Приморському районі м. Одеси) про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 4 жовтня 2007 року за №0000612350/0 та податкового повідомлення - рішення №0000622350/0 від 4 жовтня 2007 року виданого ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем неправомірно винесені оскаржувані повідомлення оскільки дата виникнення податкових зобов'язань при імпорті визначена позивачем правомірно відповідно до п.п. 7.3.6. п.7.3. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" тобто з дати подання вантажної митної декларації №50060000/7/214497 із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті, а саме з 31 травня 2007 року.

На підставі абз. 7 п.11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість" позивач включив суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний період та відбулося включення позивачем зобов'язань по податковому векселю до податкового кредиту наступного звітного періоду.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2008 року позов задоволений та суд визнав нечинними податкові повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 4 жовтня 2007 року за №0000612350/0 та від 4 жовтня 2007 року № 0000622350/0.

Не погоджуючись з рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається , що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема апелянт не погоджується з висновком суду щодо безпідставності проведеної перевірки, що спростовується положеннями п. 9 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу України».

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що відстрочення сплати ПДВ при імпорті шляхом видачі податкового векселя можливо лише за умови оформлення митної декларації, при цьому зобов'язання щодо сплати ПДВ виникає саме у день оформлення митної декларації. В даному випадку ВМД оформлена 01 червня 2007 року, що підтверджується штампом митного органу, а податковий вексель датований 31 травня 2007 року, тобто вексель виданий не по податковим зобов'язанням яки виникли при імпорті товару за зазначеної ВМД. Таке привило до порушення позивачем вимог пп. 7.3.6. п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 та п.11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість", що підтверджує правомірність оскаржуваних рішень відповідача.

У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови суду та винесення нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є платником податку ну додану вартість та подав до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2007 року якою задекларував бюджетне відшкодування з ПДВ.

На підставі направлення №001145/1538 від 30 серпня 2007 року співробітниками ДПІ у Приморському районі м. Одеси була проведена позапланова документальна перевірка фінансово - господарської діяльності позивача з питання правомірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2007 року.

За результатами зазначеної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси 21 вересня 2007 року був складений акт № 8117/23-5012/22447150/03/30/85 яким встановлені порушення позивачем вимог пп. 7.3.6. п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 та п.11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість" на підставі чого 04 листопада 2007 року відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0000612350/0 яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 342 504 грн. та рішення № 0000622350/0 яким позивачу визначено податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 342 504 грн. та штрафні фінансові санкції на суму 68 500 грн. 80 коп.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що зазначена позапланова документальна перевірка позивача буда проведена відповідачем в порушення вимог ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу України»,тобто без рішення суду.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що на виконання вимог п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 та п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість" позивачем надана ВМД №50060000/7/214497 з відміткою про отримання митним органом 31 травня 2007 року та податковий вексель серії АА № 0027287 від 31 травня 2007 року на суму податкового зобов'язання 357 873 грн. 30 коп. зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю.

Посилаючись на положення п.п. 7.3.6. п.7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суд першої інстанції визначив дату виникнення податкових зобов'язань при імпорті товарів датою подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Враховуючи встановлений судом факт подання митної декларації позивачем саме 31 травня 2007 року суд визначив право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2007 року.

Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи відповідача щодо виникнення податкового зобов'язання по даті оформлення зазначеної ВМД, тобто 01 червня 2007 року, що підтверджує факт видачі зазначеного податкового векселя 31 травня 2007 року по податковим зобов'язанням які ще не виникли та неправомірно відображено обсяги поставки імпортованої продукції у декларації з ПДВ за травень 2007 року. Таке суд мотивує недоведеністю обставинами справи та посиланнями на ст.ст. 6, 43 Митного Кодексу України.

Колегія судів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7,10,11,70,71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Так на векселі (а.с. 41-42) є відмітка митного органу яка підтверджує, що вексель виданий заме за ВМД №50060000/7/214497 від 31.05.2007 року. У графі «С» ВМД №50060000/7/214497 податковий вексель серії АА № 0027287 від 31 травня 2007 року зазначений як документ поданий митному органу.

Крім того 31.05.2007 року митним органом на ВМД №50060000/7/214497 проставлений штамп про отримання митної декларації митним органом (подання декларації в розумінні п.п. 7.3.6. п.7.3. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість») а 01.06.2007 року проставлений круглий штамп про завершення митного контролю відповідно до обраного позивачем митного режиму (ІМ-40) та є дозволом на випуск вантажу у вільний обіг, що не є датою подання ВМД.

Таким чином висновок відповідача (обґрунтування правомірності оскаржуваних податкових повідомлень - рішень), що податковий вексель від 31 травня 2007 року виданий не по податковим зобов'язанням яки виникли при імпорті товару за зазначеної ВМД не відповідає обставинам справи.

Тому колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2008 року по справі за адміністративним позовом спільного українсько-англійського підприємства „Пакон-Юн" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення від 4 жовтня 2007 року за №0000612350/0 та податкового повідомлення - рішення №0000622350/0 від 4 жовтня 2007 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий суддя:

Судді: