Ухвала суду № 48184445, 07.08.2015, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 4-с/754/89/15

Справа № 754/10531/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

07 серпня 2015 року Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря Базік А.В.

розглянувши у судовому засіданні скаргу Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ», заінтересована особа: Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозов О.М., ОСОБА_2 на дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «БАНК ФОРУМ» звернулись до суду зі скаргою про визнання неправомірними дій державного виконавця щодо винесення постанови від 15.06.2015р. про відмову у відкритті виконавчого провадження, оскільки державний виконавець не вжив всіх заходів, які передбачені діючим законодавством, щодо примусового виконання рішення суду та знехтував приписами ст.25 Закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні представник «БАНК ФОРУМ» скаргу підтримав, посилаючись на обставини, викладені в скарзі, просив задовольнити.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився. Про день та час розгляду скарги повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив.

Інші сторони повідомлені належним чином в судове засідання не з'явились.

Суд, заслухавши пояснення представника ПАТ «БАНК ФОРУМ», дослідивши матеріали справи, приходить до слідуючого.

Встановлено, що Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 10.02.2015р. задоволені вимоги Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних особі на ліквідацію ПАТ «БАНК ФОРУМ» Соловйової Наталії Анатоліївни до ОСОБА_2, третя особа: ПП Паливно-енергетичний комплекс «Современник» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

17.07.2015р. ПАТ «БАНК ФОРУМ» (стягував) звернувся до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа № 2-992, виданого Деснянським районним судом м.Києва 21.04.2015р.

15.06.2015р. Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозов О.М виніс постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження, керуючись ст.ст. 21, 23, п.8 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження»

В оскаржуваній постанові вказано, що майно боржника на яке необхідно звернути стягнення знаходиться на тимчасово окупованій території, отже виключна можливість проведення виконавчих дій щодо майна боржника до повернення тимчасової території під загальну юрисдикцію України.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до провадження виконавчих дій, мають право звернутись до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження здійснюється на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону а інших законів.

Статтею 7 цього ж Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Згідно ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», зобов'язує державного виконавця виконувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до п. 1, 2, 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Так, Законом передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

За правилами ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Крім того, частиною 1 ст. 25 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документи і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогами, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Нормою ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець у протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Відповідно до п. 2 ч.2 ст. 25 цього Закону у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що державний виконавець виніс постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 15.06.2015р. передчасно, без вжиття всіх необхідних заходів для виконання рішення суду та наданих для цього Законом повноважень, оскільки відповідно Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014р., визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб. Тобто, Закони України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим тимчасово окупованій території України» та "Про виконавче провадження" жодним чином не встановлюють будь-яких обмежень щодо виконання рішень судів, оскільки відповідно до ст. 14 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для виконання всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Суду державним виконавцем не надано доказів, які б підтверджували повне виконання своїх дій у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження», тому суд знаходить вимоги скарги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 388 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Оскільки, суд задовольняє скаргу, судові витрати в розмірі 121,80грн. покладаються на відділ державної виконавчої служби і стягуються на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 383-389 ЦПК України, ст. ст. 1-11, 19, 24-26, 35, 49 Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим тимчасово окупованій території України», суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «БАНК ФОРУМ», заінтересована особа: Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України СивокозовО.М., ОСОБА_2 на дії державного виконавця щодо відмови у відкритті виконавчого провадження - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова Олександра Миколайовича щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження від 15.06.2015р. за виконавчим листом № 2-992, виданого 21.04.2015р. Деснянським районним судом міста Києва.

Скасувати постанову Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сивокозова Олександра Миколайовича від 15.06.2015р. про відмову в відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом №2-992, виданого 21.04.2015р. Деснянським районним судом міста Києва та зобов'язати прийняти постанову про відкриття виконавчого провадження.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на користь держави судові витрати в розмірі 121,80грн.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через Деснянський районний суд міста Києва протягом п'яти днів після її проголошення.

Суддя Бабко В.В.