Постанова № 48179333, 10.08.2015, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/5256/15-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - Труханова Л. М.Номер провадження 33/788/179/15 Суддя-доповідач Крамаренко В. І. Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2015 року суддя Апеляційного суду Сумської області Крамаренко В. І. ,розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 9 червня 2015 року за якою, ОСОБА_3, 1977 року народження, мешканець м. Суми, працюючий настоятелем у Раснянському Святодимитриевському монастирі на підставі ст. 130 ч.1 КУпАП притягнутий до адміністративної відповідальності і на нього накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 9 червня 2015 року, ОСОБА_3 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП і на нього накладено стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік, за те, що він 20.05.2015 року о 13 годині 20 хвилин рухаючись по вул. Сумській 68 в смт. Краснопілля керував автомобілем ВАЗ 21011 державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння і від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

На дану постанову надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_3 в якої він вказує на те, що суд не в повній мірі врахував всі пом'якшуючи обставини по справі і призначив відносно нього занадто суворе адміністративне стягнення. Так на його думку суд не врахував такі обставини як те, що він раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, являється священнослужителем, має хвору мати, яку потрібно транспортувати до медичних закладів, також автомобіль потрібен йому для своєчасного забезпечення братії монастиря продуктами, засобами особистої гігієни та всім необхідним для життєдіяльності та проведення богослужінь. Враховуючи такі обставини він просить скасувати постанову судді, або змінити захід стягнення на штраф у розмірі встановленому санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, не пов'язаний з позбавленням права керувати транспортним засобом.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

3 липня 2015 року під час розгляду адміністративної справи в апеляційному суді ОСОБА_3 підтвердив, що дійсно вживав спиртні напої, але йому не було запропоновано працівниками ДАІ пройти медичне освідчення на стан сп'яніння, у зв'язку з цим розгляд справи було відкладено на 10.07.2015 року і в судове засідання були викликані свідки, які були зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

10 липня 2015 року в судове засідання не з`явились свідки та ОСОБА_3, який надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з його відрядженням до 15.07.2015 року.

17 липня 2015 року в судове засідання не з`явились свідки і розгляд справи було відкладено на 31.07.2015 року.

31 липня 2015 року в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а від ОСОБА_3 знову надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку перебування його у відрядженні. 10 серпня 2015 року від ОСОБА_3 в черговий раз до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його у відрядженні до 2 вересня 2015 року.

У зв'язку з тим, що всі обставини справи з'ясовані, були допитані свідки по справі та ОСОБА_3, а також враховуючи те, що ОСОБА_3 був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи відносно нього, беручи до уваги його останнє клопотання про відкладення справи та посвідчення про відрядження в якому зазначено, що йому лише дозволяється поїздка до святих місць, вважаю, що знаходження ОСОБА_3 періодично у відрядженнях, які співпадають з визначеними судом датами розгляду поданої ним апеляційної скарги не є поважними причинами, які перешкоджають розгляду справи, і свідчать про ігнорування скаржником вимог закону. За таких обставин вважаю за необхідне розглянути адміністративну справу без участі скаржника.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 315666 від 20.05.2015р., ОСОБА_3 о 13 годині 20 хвилин рухаючись по вул. Сумській 68 в смт. Краснопілля керував автомобілем ВАЗ 21011 державний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння і від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовився в присутності свідків. Даний протокол складений згідно чинного законодавства і сумнівів щодо його законності не має.

Також вина ОСОБА_3 у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які підтвердили, що він у їхній присутності відмовився від проходження медичного огляду для виявлення стану сп'яніння.

Крім цього в судове засідання були викликані свідки ОСОБА_4, який працює інспектором ДПС ВДАІ УМВС України в Сумській області і безпосередньо складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_7 та свідок ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що йому повідомили по телефону про те, що автомобіль білого кольору створив аварійну ситуацію в м. Краснопіллі по вулиці Перемоги. Він виїхав туди але схожого автомобіля там вже не було і він здійснив патрулювання і виявив схожій автомобіль білого кольору і зупинив його. Підійшовши до автомобілю він побачив водія схожого на священнослужителя з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Представившись і перевіривши документи він запропонував в присутності двох свідків пройти медичний огляд на стан сп'яніння, на що водій сказав, що він лише причащався і це не є порушенням, а тому відмовляється проходити медичний огляд.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні апеляційного суду ще раз підтвердила, що ОСОБА_7 у її присутності відмовився від проходження медичного огляду для виявлення стану сп'яніння.

Крім того в судовому засіданні в суді першої інстанції та в апеляційному суді ОСОБА_3 пояснив, що він служить священиком в монастирі, а тому під час служби вимушений вживати вино і на його думку в силу свого відношення до релігії, він не може вважатись особою, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, вважаю, що такі твердження ОСОБА_3 являються помилковими і такими, що не можуть бути взяті до уваги, як такі, що виправдовують керування транспортним засобом після вживання алкогольних напоїв, а тому вина ОСОБА_3 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП повністю доведена.

Що ж стосується посилання ОСОБА_3 на те, що суддя не в повній мірі врахував всіх пом'якшуючих обставин у справі, то такі його доводи є необґрунтованими, адже суддя в постанові зазначив, що враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини. Стягнення на ОСОБА_3 накладено в межах санкції ст. 130 ч.1 КУпАП, і воно є не самим максимальним яке передбачене санкцією цієї статті.

Враховуючи вищезазначені обставини, вважаю, що рішення судді щодо ОСОБА_3 про накладення на нього такого адміністративного стягнення, як позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів є законним і обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

На підставі викладеного і керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 9 червня 2015 року відносно ОСОБА_3 залишити - без змін, а подану ним апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду Сумської областіКрамаренко В. І.