Вирок № 48123862, 25.06.2012, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 1-200/11

1/2215/20/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Сенькова О.Г.

при секретарі Повзун С.В., Борикіній Л.В.

з участю прокурора Сурника Р.П., Арсенюка В.М.,

ОСОБА_1

та захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові справу про обвинувачення:

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Житомирі, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, до арешту працював старшим охоронником ПОП Зоро, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно ст.89 КК України не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.147, ч.2 ст.162, ч.3 ст.189, ч.1 ст.15- 189 ч. 2, ч.3 ст.365 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, до арешту працював охоронником ПОП Зоро, згідно ст..89 КК України не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.147, ч.2 ст.162, ч.3 ст.189, ч.1 ст.15- 189 ч. 2, ч.2 ст.365 КК України,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7, який народився в с.Комсомольське Гуляйпольського району Запорізької області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, не одруженого, до арешту працював охоронником ПОП Зоро, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.122, ч.2 ст.146, ч.2 ст.147, ч.2 ст.162, ч.3 ст.189, ч.2 ст.365 КК України,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_10, який народився в м.Житомирі, українця, громадяни України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, не працюючого, прож.: Житомирська обл.., Житомирський район, с.Рудинька, раніше не судимого, та

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_11, який народився в с.Левків Житомирського району, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, не одруженого, не працюючого, прож.:ІНФОРМАЦІЯ_12, раніше не судимого, обох в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189, ч.1 ст.15- 189 ч. 2, ч.2 ст.365 КК України,

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_13, який народився в с.Нова-Рудня, Житомирського району, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, не одруженого, не працюючого, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_14, згідно ст..55 КК України 1960 року не судимого, та

ОСОБА_14, ІНФОРМАЦІЯ_15, який народився і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_16, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, обох

в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.147, ч.2 ст.189, ч.2 ст.365 КК України,

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_17, який народився в смт.Чуднів Житомирської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_6, не одруженого, не працюючого, прож.: ІНФОРМАЦІЯ_18, раніше не судимого,

в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.2ст.189, ч.2 ст.365 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_16, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_12 та ОСОБА_8, працюючи охоронниками ПОП Зоро, а останній старшим охоронником, і будучи службовими особами, до обов'язків яких входило затримання у встановленому порядку осіб, які скоювали розкрадання майна, і складання про це актів, в період з жовтня 2009 року по 11 січня 2011 року під час затримання розкрадачів кукурудзи умисно скоювали дії, які явно виходили за межі наданих їм прав та повноважень.

Так, вони після затримання розкрадачів качанів кукурудзи і встановлення їх осіб, не встановивши реальний розмір заподіяної шкоди та незважаючи на вилучене майно, при реалізаційній ціні зерна кукурудзи 1 грн.72 коп. за 1 кг, вимагали у затриманих кошти явно не пропорційні кількості і вартості викраденого, зокрема від 300 грн. до 17000 грн. за викрадення від одного десятка до мішка качанів.

Для досягнення цієї мети підсудні, за попередньою змовою між собою, здійснювали психічний тиск на затриманих, шляхом вивезення їх в інший район сусідньої області, а саме в смт. Любар Житомирської області, чим позбавляли їх права вільного вибору місця свого перебування, та погрозою застосування фізичного насильства і передачі матеріалів у правоохоронні органи.

Крім того, незаконно проводили огляди та обшуки місць проживання затриманих.

Одержані від затриманих осіб кошти підсудні передавали ОСОБА_8, якому вони підпорядковувались, а той здавав їх в касу ТОВ А.Т.К.

Вказані злочини підсудні вчинили за таких обставин.

1). В один із днів на початку жовтня 2009 року близько 18 години невстановлені досудовим слідством охоронники ПОП Зоро виявили на кукурудзяному полі, що знаходилося біля с.Чорна Старокостянтинівського району та належало ТОВ А.Т.К., корову потерпілої ОСОБА_17, і повідомили про це підсудного ОСОБА_8, який перевищуючи свої службові повноваження, не встановивши розмір реально завданої шкоди, дав явно незаконне розпорядження охоронникам вимагати від потерпілої відшкодувати шкоду в сумі 1000 грн.

Однак потерпіла ОСОБА_17 відмовилась сплатити вказану суму. ОСОБА_8 дізнавшись по телефону від чоловіка потерпілої ОСОБА_18 про те, що раніше працював разом з ним, зменшив суму відшкодування до 500 грн. Вказану суму потерпіла та її чоловік передали охоронцям.

2).19 вересня 2010 року близько 19 години підсудний ОСОБА_14 та особа, щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження у звязку з розшуком, на кукурудзяному полі, що знаходилося біля с.Чорна Старокостянтинівського району та належало ТОВ А.Т.К., затримали малолітню ОСОБА_19, яка викрала декілька качанів, і на службовому автомобілі відвезли додому, де передали її матері ОСОБА_20

Про даний випадок вони повідомили підсудного ОСОБА_8, який перевищуючи свої службові повноваження, не встановивши реально завдану шкоду, дав явно незаконне розпорядження ОСОБА_14 та особі, щодо якої матеріали кримінальної справи виділено в окреме провадження у звязку з розшуком, вимагати від потерпілої відшкодувати шкоду в сумі 1000 грн.

Підсудний ОСОБА_14 та особа, щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження у звязку з розшуком, усвідомлюючи незаконний характер розпорядження, оскільки затребувана сума до відшкодування явно не пропорційна кількості і вартості викрадених качанів, предявили вимогу сплатити шкоду в сумі 1000 грн. Однак баба малолітньої ОСОБА_19 ОСОБА_21 передала їм лише 500 грн.

3).9 жовтня 2010 року в період з 13 до 15 години підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_14, на кукурудзяному полі, що знаходилося біля с.Білецьке Полонського району Хмельницької області та належало ТОВ А.Т.К., затримали потерпілого ОСОБА_22 і вилучили у нього 40 качанів.

Замість того, щоб скласти акт про розкрадання і відпустити потерпілого, підсудні, за попередньою змовою між собою, незаконно помістили його в салон автомобіля, чим обмежили його право на вільний вибір місця перебування.

Про даний випадок вони повідомили підсудного ОСОБА_8, який перевищуючи свої службові повноваження, не встановивши реально завдану шкоду та незважаючи на вилучення викраденої кукурудзи, дав явно незаконне розпорядження підсудним ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_14, вимагати від потерпілого відшкодувати шкоду в сумі 1000 грн.

Вказані підсудні, усвідомлюючи незаконний характер розпорядження, оскільки затребувана сума до відшкодування явно не пропорційна кількості і вартості викрадених качанів, предявили потерпілому вимогу сплатити шкоду в сумі 1000 грн. У разі не сплати коштів погрожували відвезти в смт.Любар.

Тоді потерпілій подзвонив своїй дружині ОСОБА_23 і попросив принести гроші. Через деякий час дружина потерпілого принесла і передала підсудним кошти в сумі 1000 грн. ОСОБА_7 після цього підсудні відпустили потерпілого, якого незаконно утримували в службовому автомобілі.

4).10 жовтня 2010 року близько 18 години підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_14, біля кукурудзяного поля, що знаходилося поблизу с.Білецьке Полонського району, затримали потерпілу ОСОБА_24 та вилучили у неї мішок качанів, які вона викрала з поля ТОВ А.Т.К..

Про даний випадок вони повідомили підсудного ОСОБА_8, який перевищуючи свої службові повноваження, не встановивши реально завдану шкоду та незважаючи на вилучення викраденої кукурудзи, дав явно незаконне розпорядження підсудним ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_14, вимагати від потерпілої відшкодувати шкоду в сумі 1000 грн.

Вказані підсудні, усвідомлюючи незаконний характер розпорядження, оскільки затребувана сума до відшкодування явно не пропорційна кількості і вартості викрадених качанів, предявили потерпілій вимогу сплатити шкоду в сумі 1000 грн. У разі не сплати коштів погрожували відвезти в смт.Любар, а також обшукати її будинковолодіння. Дану погрозу потерпіла сприйняла за реальну і передала ОСОБА_10 1000 грн.

5).12 жовтня 2010 року близько 8 години підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_14, біля кукурудзяного поля, що знаходилося поблизу с.Білецьке Полонського району, затримали потерпілого ОСОБА_25 та вилучили у нього мішок качанів, які він викрав з поля ТОВ А.Т.К..

Замість того, щоб скласти акт про розкрадання і відпустити потерпілого, підсудні, за попередньою змовою між собою, незаконно помістили його в салон автомобіля, чим обмежили його право на вільний вибір місця перебування.

Про даний випадок вони повідомили підсудного ОСОБА_8, який перевищуючи свої службові повноваження, дав явно незаконне розпорядження підсудним ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_14 доставити затриманого в смт.Любар.

Вказані підсудні, усвідомлюючи незаконний характер розпорядження, виконали його.

В приміщенні, де знаходилась охорона, ОСОБА_8, незважаючи на вилучення у затриманого ОСОБА_25 викраденого, з метою примусити потерпілого ОСОБА_25 сплатити значні кошти за скоєну крадіжку, перевищуючи свої службові повноваження, разом з невстановленою особою, нанесли по декілька ударів руками потерпілому по обличчі та ребрах. Крім того, ОСОБА_8 пригрозив ОСОБА_25 вивезти в ліс і побити, чим застосував до потерпілого психічне насильство.

Застосувавши до ОСОБА_25 фізичне та психічне насильство, підсудний ОСОБА_8 заставив потерпілого написати розписку про сплату 5000 грн., а у випадку не сплати цієї суми забрати худобу.

Після цього підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_14, усвідомлюючи незаконний характер розпорядження про вимагання 5000 грн., відвезли ОСОБА_25 в с.Білецьке Полонського району, де потерпілий в їх присутності продав частину худоби і отримані кошти разом з позиченими передав підсудному ОСОБА_8

Крім того, в с.Білецьке Полонського району підсудний ОСОБА_8, використовуючи психічно подавлений стан ОСОБА_25, додатково предявив вимогу про сплату 550 грн. ОСОБА_24 ж ОСОБА_25 позичив означену суму і передав підсудному ОСОБА_10

Таким чином, потерпілий ОСОБА_25 передав підсудним 5550 грн.

6).14 жовтня 2010 року в період з 14 до 17 години підсудний ОСОБА_10 та особа, щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження у звязку з розшуком, на кукурудзяному полі, що знаходилося біля с.Шевченка Старокостянтинівського району і належало ТОВ А.Т.К., затримали потерпілу ОСОБА_26 та вилучили у неї 40 качанів.

Про даний випадок вони повідомили підсудного ОСОБА_8, який перевищуючи свої службові повноваження, не встановивши реально завдану шкоду та незважаючи на вилучення викраденої кукурудзи, дав явно незаконне розпорядження ОСОБА_10, особі, щодо якої матеріали кримінальної справи виділено в окреме провадження у звязку з розшуком та не встановленій особі, вимагати від потерпілої відшкодувати шкоду в сумі 1500 грн.

Підсудний ОСОБА_10, особа, щодо якої матеріали кримінальної справи виділено в окреме провадження у звязку з розшуком та не встановлена особа, усвідомлюючи незаконний характер розпорядження, оскільки затребувана сума до відшкодування явно не пропорційна кількості і вартості викрадених качанів, предявили вимогу потерпілій сплатити шкоду в сумі 1500 грн.

Однак потерпіла ОСОБА_26 відмовилась сплатити вказану суму. Тоді невстановлена особа по мобільному телефону повідомила підсудного ОСОБА_8 про відмову потерпілої сплачувати кошти. Погрожуючи потерпілій відвезти в смт.Любар Житомирської області, ОСОБА_8 став вимагати сплатити 1500 грн. Дану погрозу потерпіла сприйняла за реальну і передала ОСОБА_10 означену суму грошей.

7).16 жовтня 2010 року близько 15 години підсудний ОСОБА_10 разом з ОСОБА_9 та невстановленою особою, на кукурудзяному полі, що знаходилося біля с.Чорна Старокостянтинівського району і належало ТОВ А.Т.К., затримали потерпілу ОСОБА_27 та вилучили у неї два мішки качанів.

Про даний випадок ОСОБА_10 повідомив підсудного ОСОБА_8, який перевищуючи свої службові повноваження, не встановивши реально завдану шкоду та незважаючи на вилучення викраденої кукурудзи, дав явно незаконне розпорядження ОСОБА_10, ОСОБА_9 та невстановленій особі, вимагати від потерпілої відшкодувати шкоду в сумі 3000 грн.

Підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_9 та невстановлена особа, усвідомлюючи незаконний характер розпорядження, оскільки затребувана сума до відшкодування явно не пропорційна кількості і вартості викрадених качанів, погрожуючи потерпілій відвезти в смт.Любар Житомирської області, предявили вимогу потерпілій сплатити шкоду в сумі 3000 грн.

Однак потерпіла ОСОБА_27 відмовилась сплатити вказану суму. Тоді підсудні та невстановлена особа, узгодивши суму відшкодування з підсудним ОСОБА_8, спочатку зменшили її розмір до 2500 грн., а потім до 1000 грн.

Із-за погрози відвезти ОСОБА_27 в іншу область та тривале утримання її в автомобілі примусили потерпілу передати підсудним ОСОБА_10, ОСОБА_9 та невстановленій особі 1000 грн.

Крім того, підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_9 та невстановлена особа замість того, щоб скласти акт про розкрадання та відпустити ОСОБА_27, за попередньою змовою між собою, перевищуючи свої повноваження та порушуючи вимоги законодавства про адміністративні правопорушення, всупереч волі потерпілої посадили її на заднє сидіння службового автомобіля ВАЗ-2121 Нива і незаконно утримували біля трьох годин, перевозячи із с.Чорна Старокостянтинівського району в с.Білецьке Полонського району, а потім назад.

8). 17 жовтня 2010 року близько 18 години підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_14 біля кукурудзяного поля, що знаходилося поблизу с.Чорна Старокостянтинівського району, затримали потерпілу ОСОБА_28 та вилучили у неї мішок качанів, які вона викрала з поля ТОВ А.Т.К..

Замість того, щоб скласти акт про розкрадання та відпустити потерпілу, підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_14 та ОСОБА_9, за попередньою змовою між собою, перевищуючи свої службові повноваження, незаконно посадили її в салон автомобіля, чим обмежили її право на вільний вибір місця перебування.

Про даний випадок вони повідомили підсудного ОСОБА_8, який перевищуючи свої службові повноваження, дав явно незаконне розпорядження підсудним ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_14 вимагати відшкодування за крадіжку кукурудзи в розмірі 2000 грн. та везти потерпілу в напряму с.Ст.Остропіль Старокостянтинівського району йому на зустріч.

Вказані підсудні, усвідомлюючи незаконний характер розпорядження, повезли потерпілу у вказаному напрямку. Неподалік с.Ст.Остропіль вони зустріли підсудного ОСОБА_8 ОСОБА_14 поля підсудні, за попередньою змовою між собою, заставили потерпілу написати розписку про те, що у випадку не сплати коштів в сумі 2000 грн. вона дозволяє підсудним розпорядитися її худобою та птицею. Крім того, підсудні пригрозили потерпілій забрати у неї живність у випадку не сплати коштів.

Після цього підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_14 та ОСОБА_8 відвезли ОСОБА_28 додому і незаконно утримували в автомобілі до тих пір, поки її мати не передала підсудним 1500 грн.

9). 23 жовтня 2010 року близько 18 години підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_14, біля кукурудзяного поля, що знаходилося поблизу с.Чорна Старокостянтинівського району, затримали потерпілого ОСОБА_29 та вилучили у нього мішок качанів, які він викрав на полі ТОВ А.Т.К..

Замість того, щоб скласти акт про розкрадання і відпустити потерпілого, підсудні, за попередньою змовою між собою, перевищуючи свої службові повноваження, із застосуванням фізичної сили, незаконно помістили його в салон автомобіля, чим обмежили його право на вільний вибір місця перебування, та заставили написати розписки-зізнання в щоденному розкраданні качанів та правомірності дій працівників охорони.

Про даний випадок вони повідомили підсудного ОСОБА_8, який перевищуючи свої службові повноваження, дав явно незаконне розпорядження підсудним ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_14 доставити затриманого в смт.Любар.

Вказані підсудні, усвідомлюючи незаконний характер розпорядження, виконали його.

В приміщенні, де знаходилась охорона, ОСОБА_8, незважаючи на вилучення у ОСОБА_29 викраденого, з метою примусити потерпілого сплатити значну суму відшкодування за скоєну крадіжку качанів, перевищуючи свої службові повноваження, став погрожувати йому застосувати фізичне насильство та знищити домашнє майно.

Застосувавши до ОСОБА_29 психічне насильство, підсудний ОСОБА_8 заставив потерпілого переписати розписки та вказати в них, що він погоджується на огляд його господарства, а також сплатити 2000 грн.

Після цього підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_14, усвідомлюючи незаконний характер розпорядження про вимагання коштів в сумі 2000 грн. та проведення огляду, відвезли ОСОБА_29 в с.Чорна Старокостянтинівського району, де ОСОБА_14 продовжував незаконно утримувати потерпілого, а ОСОБА_10 та ОСОБА_9 разом з невстановленими охоронниками ПОП Зоро, яких викликав ОСОБА_10 на підмогу, перевищуючи свої службові повноваження, провели незаконний огляд домогосподарства ОСОБА_29

Під час огляду вони виявили декілька мішків зерна кукурудзи і доповіли про це підсудному ОСОБА_8, який, прибувши до будинку потерпілого, дав вказівку підсудним ОСОБА_10 і ОСОБА_9 вимагати у потерпілого сплатити штраф спочатку в розмірі 10000 грн., а потім зменшив його до 5000 грн.

Під психічним тиском з боку підсудних потерпілий, якого незаконно утримували більше 5 годин, попросив свою дружину сплатити вказану суму.

Дружина потерпілого ОСОБА_30 передала підсудному ОСОБА_8 гроші в сумі 5000 грн.

10). 24 листопада 2010 року близько 17 години підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_13 виявили ОСОБА_31 та ОСОБА_32 на кукурудзяному полі, що знаходилося поблизу с.Чорна Старокостянтинівського району і належало ТОВ А.Т.К., котрі наламали два мішка качанів, і намагались їх затримати. Однак ОСОБА_31 та ОСОБА_32 вирвались і втекли.

Про даний випадок ОСОБА_10 та ОСОБА_13 повідомили підсудного ОСОБА_9 та особу, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження у звязку з розшуком, а потім підсудного ОСОБА_8, який через особу, щодо якої кримінальна справа закрита із-за відсутності в її діях складу злочину, встановив особи ОСОБА_31 і ОСОБА_32 та місце їх проживання.

Замість того, щоб скласти акт про розкрадання і відпустити потерпілих ОСОБА_31 та ОСОБА_32 або повідомити про крадіжку правоохоронні органи, підсудний ОСОБА_8, узгодивши з особою, щодо якої кримінальна справа закрита із-за відсутності в її діях складу злочину, суму відшкодування в розмірі 20000 грн., перевищуючи свої службові повноваження, в присутності ОСОБА_10, ОСОБА_13 та особи, матеріали кримінальної справи щодо якої виділені в окреме провадження у звязку з розшуком, став вимагати у потерпілих означену суму, незважаючи на вилучення викраденого майна.

Оскільки потерпілі заявили, що такої суми у них немає, підсудний ОСОБА_8, з метою досягнення свого наміру на вимагання вказаної суми грошей, запропонував потерпілим та ОСОБА_33 поїхати до адміністративного приміщення ТОВ А.Т.К., що знаходиться в смт.Любар Житомирської області, і там з відповідальними працівниками товариства вирішити питання про зменшення суми відшкодування.

Потерпілі та ОСОБА_33, будучи введеними в оману цією пропозицією, погодились поїхати з підсудними. Підсудний ОСОБА_9, усвідомлюючи незаконність дій ОСОБА_8, відвіз їх в смт.Любар до приміщення, в якому знаходилась охорона, замість офісу ТОВ А.Т.К.

Використовуючи пізній час, перебування в населеному пункті іншої області та погрожуючи тривалим тюремним увязненням за вчинення опору працівникам охорони і нібито їх побиття, підсудний ОСОБА_8 продовжив вимагання грошей в сумі 20000 грн. і визначив термін сплати до 6 години 25 листопада 2010 року.

В приміщенні охорони ОСОБА_8 неодноразово заставляв потерпілого ОСОБА_31 написати пояснення про те, що він побив охоронника. Однак останній відмовився написати пояснення такого змісту. Тоді підсудний ОСОБА_8, перевищуючи свої службові повноваження, декілька разів ударив потерпілого долонею по голові, чим заподіяв фізичний біль.

За вказівкою підсудного ОСОБА_8 два невстановлених досудовим слідством охоронники відвезли потерпілого ОСОБА_31 за межі населеного пункту, де погрожували застосувати до нього фізичне насильство, якщо він не напише пояснення як того вимагає ОСОБА_8 Після цього вони повернулись назад в приміщення охорони.

Продовжуючи психічний тиск на потерпілого ОСОБА_31 та його батьків, з метою вимагання грошей, підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_10 домовились між собою, що останній в присутності потерпілих ОСОБА_31, ОСОБА_32 та свідка ОСОБА_33 заявить про те, що нібито внаслідок побиття стан здоровя його погіршився.

Після виконання цієї домовленості підсудний ОСОБА_8 відвіз ОСОБА_10 в Любарську центральну районну лікарню, де останній симулював погіршення стану здоровя, внаслідок чого був госпіталізований. Про госпіталізацію ОСОБА_10 підсудний ОСОБА_8 повідомив Рудих. Лише після цього потерпілий ОСОБА_32 та ОСОБА_33 погодились сплатити вказану суму.

Підсудний ОСОБА_8, перевищуючи свої службові повноваження, з метою отримання коштів незаконно залишив ОСОБА_31 в приміщенні охорони під наглядом невстановлених підлеглих йому охоронників, чим обмежив право потерпілого на вільний вибір місця перебування, а ОСОБА_9 наказав відвезти ОСОБА_32 та ОСОБА_33 додому по гроші.

В ніч на 25 листопада 2010 року ОСОБА_33 та ОСОБА_32 зібрали лише 15000 грн., 200 доларів США та 50 євро, що разом складало 17100 грн. Про кількість зібраних грошей вони через потерпілого ОСОБА_31 повідомили ОСОБА_8, який погодився з цією сумою.

Вранці цього ж дня ОСОБА_33 передала підсудному ОСОБА_8 гроші в сумі 15000 грн., 200 доларів США і 50 євро, із них 10000 грн. ОСОБА_8 здав в касу ТОВ А.Т.К., 100 грн. повернув ОСОБА_33, 5000 грн. ОСОБА_8 і ОСОБА_10 поділи між собою, а 200 доларів і 50 євро ОСОБА_8 забрав собі.

Після того, як ОСОБА_33 привезла гроші, підсудний ОСОБА_8 відпустив потерпілого ОСОБА_31, якого на протязі 12 годин незаконно утримували в приміщенні охорони.

11). 23 грудня 2010 року близько 18 години підсудний ОСОБА_15 та особа, щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження у звязку з розшуком, біля кукурудзяного поля, що знаходилося поблизу с.Райки Старокостянтинівського району, затримали потерпілого ОСОБА_34 та вилучили у нього мішок качанів, які він викрав на полі ТОВ А.Т.К..

Замість того, щоб скласти акт про розкрадання і відпустити потерпілого, підсудний ОСОБА_15 та особа, щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження у звязку з розшуком, перевищуючи свої службові повноваження, за попередньою змовою між собою, із застосуванням фізичної сили, незаконно помістили його в салон автомобіля, чим обмежили потерпілого право на вільний вибір місця перебування.

Про даний випадок вони по телефону повідомили підсудного ОСОБА_8, який, не встановивши реально завдану шкоду та незважаючи на вилучення викраденої кукурудзи, перевищуючи свої службові повноваження, став вимагати у потерпілого гроші в сумі 500 грн., погрожуючи застосувати до нього фізичне насильство.

Оскільки із-за відсутності коштів ОСОБА_35 відмовився сплатити зазначену суму, то підсудний ОСОБА_8, перевищуючи свої службові повноваження, дав явно незаконне розпорядження ОСОБА_15 та особі, щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження у звязку з розшуком, доставити затриманого в смт.Любар.

Підсудний ОСОБА_15 та особа, щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження у звязку з розшуком, усвідомлюючи незаконний характер розпорядження, виконали його.

В приміщенні, де знаходилась охорона, ОСОБА_8, з метою примусити ОСОБА_34 сплатити кошти за скоєну крадіжку качанів, перевищуючи свої службові повноваження, дав вказівку невстановленим підлеглим охоронникам застосувати до потерпілого фізичне насильство.

Невстановлені охоронники виконуючи незаконне розпорядження ОСОБА_8 побили потерпілого, заподіявши йому тілесні ушкодження, ступінь тяжкості яких невстановлена із-за того, що він в правоохоронні органи та в медичні заклади з цього приводу не звертався.

Після цього підсудний ОСОБА_15 за вказівкою ОСОБА_8 вивіз потерпілого за межі смт.Любар і там залишив.

12). 10 січня 2011 року близько 12 години підсудний ОСОБА_10 та особа, щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження у звязку з розшуком, біля кукурудзяного поля, що знаходилося поблизу с. Воробіївка Полонського району, затримали потерпілого ОСОБА_36 та вилучили у нього мішок качанів, які він викрав з поля ТОВ А.Т.К..

Підсудний ОСОБА_10 та особа, щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження у звязку з розшуком, перевищуючи свої службові повноваження, стали вимагати у потерпілого сплатити 1000 грн. за крадіжку кукурудзи.

Однак ОСОБА_36 відмовився сплатити кошти і назвати своє прізвище. Тоді підсудний ОСОБА_10 та особа, щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження у звязку з розшуком, із застосуванням фізичної сили посадили його в салон автомобіля, яким керувала невстановлена особа.

Після цього потерпілий назвався прізвищем свого сусіда ОСОБА_37

Про даний випадок вони по телефону повідомили підсудного ОСОБА_8, який через деякий час підїхав до них. Не встановивши реально завдану шкоду та незважаючи на вилучення викраденої кукурудзи, ОСОБА_8, перевищуючи свої службові повноваження, став вимагати у потерпілого гроші в сумі 1000 грн., погрожуючи застосувати до нього фізичне насильство.

Через адміністратора ТОВ А.Т.К., котра проживає в с.Воробіївка, вони встановили особу потерпілого.

Замість того, щоб скласти акт про розкрадання і відпустити потерпілого, підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_10, особа, щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження у звязку з розшуком, та не встановлена особа, перевищуючи свої службові повноваження, продовжували вимагати у нього гроші та незаконно утримувати в салоні автомобіля, чим обмежили його право на вільний вибір місця перебування.

Після цього вони відвезли ОСОБА_36 до його співмешканки ОСОБА_38 і запропонували їй сплатити кошти замість потерпілого. Про те вона відмовилась це зробити.

На вимогу підсудних і осіб, котрі були з ними, потерпілий показав житловий будинок, що знаходиться по вул.Сафронова, 10 в с.Воробіївка Полонського району і належить ОСОБА_38, як на місце свого проживання, де вони незаконно провели огляд.

Пересвідчившись, що у потерпілого немає грошей та майна, підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_10, особа, щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження у звязку з розшуком, та не встановлена особа, перевищуючи свої службові повноваження, відвезли його в поле. Там підсудний ОСОБА_10, особа, щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження у звязку з розшуком, та не встановлена особа, за вказівкою ОСОБА_8 побили ОСОБА_36, наносячи удари руками і ногами по різних частинах тіла, внаслідок чого заподіяли йому легкі тілесні ушкодження.

Після цього підсудний ОСОБА_10, особа, щодо якої матеріали кримінальної справи виділені в окреме провадження у звязку з розшуком, та не встановлена особа, відвезли потерпілого в с.Северини Старокостянтинівського, де незаконно утримували до 24 години, чим обмежили його право на вільний вибір місця перебування.

13). 11 січня 2011 року близько 10 годин 30 хвилин підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на кукурудзяному полі, що знаходилося біля с.Чорна Старокостянтинівського району і належало ТОВ А.Т.К., затримали потерпілого ОСОБА_39, який викрадав качани кукурудзи.

Замість того, щоб скласти акт про розкрадання і відпустити потерпілого, підсудні заставили його сісти в салон автомобіля, чим обмежили його право на вільний вибір місця перебування.

Про даний випадок ОСОБА_9 повідомив підсудного ОСОБА_8, який перевищуючи свої службові повноваження, не встановивши реально завдану шкоду та незважаючи на вилучення викраденої кукурудзи, дав явно незаконне розпорядження підсудним ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, вимагати від потерпілого відшкодувати шкоду в сумі 3000 грн.

Вказані підсудні, усвідомлюючи незаконний характер розпорядження, оскільки затребувана сума до відшкодування явно не пропорційна кількості і вартості викрадених качанів, предявили потерпілому вимогу сплатити штраф в сумі 3000 грн. У разі не сплати коштів пригрозили застосувати фізичне насильство. Крім того, заставили потерпілого написати розписку про те, що у випадку не сплати штрафу він дозволяє здати на бойню худобу, яка знаходилась у власності його матері.

Дані погрози ОСОБА_39 сприйняв за реальні і по телефону попросив свого знайомого ОСОБА_40 привезти гроші в сумі 3000 грн.

Через деякий час ОСОБА_40 подзвонив підсудним і повідомив, що знайшов лише 2000 грн. Узгодивши запропонований розмір штрафу з ОСОБА_8, підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 погодились на таку суму штрафу і домовились з ОСОБА_40 про зустріч в смт.Любар Житомирської області.

В період з 10 годин 30 хвилин до затримання підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 працівниками міліції в смт.Любар о 15 годині 55 хвилин, останні незаконно утримували потерпілого ОСОБА_39 в салоні службового автомобіля, звідки він не мав змоги вільно вийти.

Щодо зазначених злочинів підсудні дали наступні показання.

Так, підсудний ОСОБА_41 в інкримінованих йому злочинах вину визнав частково і пояснив, що охоронники доповідали йому про затримання осіб, які вчиняли крадіжки качанів кукурудзи, або випасали худобу на полі з кукурудзою. Про всі випадки затримання він доповідав начальнику охорони ТОВ А.Т.К. ОСОБА_42, який через своїх працівників встановлював матеріальний стан затриманих і визначав суму відшкодування. Вказаний розмір відшкодування він повідомляв охоронникам.

Стосовно затримання потерпілих ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_22, ОСОБА_24 йому стало відомо з переданих коштів відповідно в сумі 500 грн., 1500 грн. і по 1000 грн. та актів виявлення розкрадання. Встановлений ОСОБА_42 розмір відшкодування для ОСОБА_17 він зменшив з 1000 грн. до 500 грн.

По епізоду затримання малолітньої ОСОБА_19 показав, що охоронники повідомили його про затримання ОСОБА_19, а він доповів про це ОСОБА_42, який визначив відшкодування в розмірі 1000 грн. Охоронники передали йому акт про затримання і гроші в сумі 500 грн.

По епізоду затримання потерпілого ОСОБА_25 пояснив, що він дав вказівку охоронникам привезти ОСОБА_25 в смт.Любар. До потерпілого насильство ніхто не застосовував. За розкрадання качанів кукурудзи потерпілий погодився сплатити 5550 грн. В той же день потерпілий сплатив йому 5000 грн., а наступного дня підсудний ОСОБА_10 передав йому 550 грн. і акт про розкрадання. Інших охоронників, котрі приймали участь у затриманні ОСОБА_25, він не памятає.

По епізоду затримання потерпілого ОСОБА_29 пояснив, що він дав вказівку підсудним ОСОБА_10 і ОСОБА_9 привезти ОСОБА_29 в смт.Любар. Потерпілому ніхто не погрожував. ОСОБА_42 дав вказівку вимагати від ОСОБА_29 сплатити 2000 грн. Цю вимогу він передав охоронникам. Через деякий час він разом з ОСОБА_42 поїхали до місця проживання ОСОБА_29, так як охоронники повідомили, що знайшли у домоволодінні потерпілого кукурудзу, де останній визначив відшкодування в розмірі 10000 грн., а оскільки потерпілий став проситись, то дану суму зменшив до 5000 грн. Дружина потерпілого передала йому 5000 грн., а він написав розписку про те, що претензій немає.

По епізоду затримання потерпілих ОСОБА_28 та ОСОБА_34 вину не визнав і заявив, що йому нічого не відомо про їх затримання.

По епізоду затримання ОСОБА_31 та ОСОБА_32 пояснив, що хтось із працівників охорони повідомив про побиття охоронників в с.Чорна Старокостянтинівського району. Від ОСОБА_42 йому стало відомо, що охоронників побили ОСОБА_31 та ОСОБА_32 і він же показав де вони проживають. Мати ОСОБА_31 ОСОБА_33 запропонувала гроші за вирішення конфлікту без правоохоронних органів. Про це він по телефону повідомив ОСОБА_42 Щоб всім було чути їхню розмову він увімкнув на телефоні гучномовця. ОСОБА_42 назвав суму до відшкодування в розмірі 20000 грн. ОСОБА_24 ОСОБА_33 взяла телефон і попросила ОСОБА_42 зменшити розмір відшкодування. Однак той не погодився. Тоді він запропонував ОСОБА_31, ОСОБА_32 та ОСОБА_33 проїхати в контору ТОВ А.Т.К., яка знаходиться в смт.Любар, і там розібратись.

Оскільки автомашини ОСОБА_42 біля контори не було, то вони поїхали до приміщення охорони. Там ОСОБА_10 заявив, що погіршився його стан здоровя, внаслідок побиття. Тоді він відвіз ОСОБА_10 в лікарню, де його госпіталізували. Про це він повідомив Рудих.

Після цього ОСОБА_31 залишився у них, а його батьки поїхали по гроші. Через деякий час вони повернулись і запропонували відшкодувати витрати на лікування ОСОБА_10 Спочатку ОСОБА_10 заявив, щоб йому сплатили 10000 грн. і автомобіль, але після його розмови з ним, той зменшив розмір відшкодування до 5000 грн. ОСОБА_43 цієї суми ОСОБА_10 передав йому 2000 грн. для придбання ліків.

Крім того, за заподіяну шкоду ОСОБА_33 передала йому 10000 грн., які він здав в касу ТОВ А.Т.К.. ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_13 написали заяви про те, що не мають претензій до ОСОБА_31 і ОСОБА_32

По епізоду затримання потерпілого ОСОБА_39 підтвердив, що підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 доповіли йому про затримання потерпілого, а він повідомив про це ОСОБА_42, який дав вказівку вимагати 3000 грн. для відшкодування шкоди. Цю вказівку він передав охоронникам. Суму відшкодування за згодою ОСОБА_42 зменшили до 2000 грн. Оскільки знайомий потерпілого побажав з ним зустрітись, то він сказав охоронникам привезти потерпілого в смт.Любар. Через деякий час дізнався, що ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 затримали працівники міліції.

Підсудний ОСОБА_10 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах не визнав і пояснив, що при затриманні потерпілих ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_29 він діяв відповідно до інструкції охоронника. Розмір відшкодування шкоди визначав ОСОБА_8

По епізоду затримання ОСОБА_25 заявив, що фізичного насильства до потерпілого не застосовував і не памятає хто із охоронників разом з ним затримував ОСОБА_25

По епізоду затримання ОСОБА_29 додатково пояснив, що до потерпілого фізичне насильство не застосовувалось. ОСОБА_29 добровільно поїхав з ними в смт.Любар, а потім добровільно сплатив 5000 грн. Вказівку про огляд господарства дав ОСОБА_8, однак він не приймав в цьому участі.

По епізоду затримання потерпілої ОСОБА_28 визнав, що разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_9 затримали потерпілу за крадіжку качанів кукурудзи і повідомили про це ОСОБА_28, який на той час заміщав ОСОБА_8 Від нього вони отримали вказівку про сплату потерпілою відшкодування. Потерпілій ніхто не погрожував, насильно не утримував і гроші вона сплатила добровільно.

По епізоду затримання потерпілих ОСОБА_31 та ОСОБА_32 вину визнав частково, зокрема, в частині заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень з необережності, і пояснив, що коли він намагався затримати ОСОБА_31, котрий вийшов з кукурудзяного поля з мішком качанів, то останній кинув мішка і став чинити йому опір. Між ними виникла бійка, під час якої вони упали на землю і там продовжили наносити один одному удари руками. Коли він утримував ОСОБА_31, то до нього підбіг батько ОСОБА_31 ОСОБА_32 і скинув його з сина. Після цього вони втекли з місця бійки.

Під час бійки потерпілий ОСОБА_31 розбив йому ніс. Крім того, на його тілі були опухлості та подряпини, а на голові і обличчі гематоми.

Про даний випадок вони повідомили ОСОБА_8, який через деякий час разом з ОСОБА_42 приїхали до них. ОСОБА_42 показав де проживають ОСОБА_31 та ОСОБА_32 ОСОБА_29 потерпілого ОСОБА_31 ОСОБА_33 запропонувала розібратись без міліції. Тоді ОСОБА_8 подзвонив ОСОБА_42 і, оскільки був увімкнутий гучномовець, всі присутні почули, що ОСОБА_8 отримав розпорядження вимагати у потерпілих відшкодувати шкоду в сумі 20000 грн.

Однак ОСОБА_32 і ОСОБА_33 заявили, що такої суми грошей у них немає. Тоді ОСОБА_8 запропонував їм поїхати в смт.Любар і там з керівництвом ТОВ А.Т.К. вирішити питання про зменшення суми відшкодування.

На службовому автомобілі він та ОСОБА_9 відвезли ОСОБА_31 та його батьків в смт. Любар до приміщення охорони.

Внаслідок побиття у нього погіршився стан здоровя і про це він повідомив ОСОБА_8 в присутності Рудих. Тоді ОСОБА_8 відвіз його в лікарню, де його помістили на стаціонарне лікування.

Через деякий час ОСОБА_33 привезла йому кошти на лікування в розмірі 5000 грн., з яких 2000 грн. він передав ОСОБА_8 для придбання продуктів харчування.

По епізоду затримання потерпілого ОСОБА_36 вину не визнав і заявив, що не приймав участь у затриманні потерпілого.

Підсудний ОСОБА_9 вину у вчиненні зазначених злочинів не визнав і пояснив, що він безпосередньо ОСОБА_27, ОСОБА_22, ОСОБА_24 не затримував, кошти не вимагав. Вони добровільно відшкодувала завдані збитки.

По епізоду затримання ОСОБА_25, ОСОБА_29 та ОСОБА_34 вину не визнав і показав, що він не приймав участі в їх затриманні.

По епізоду затримання потерпілої ОСОБА_28 визнав, що разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_14 затримали потерпілу за крадіжку качанів кукурудзи і повідомили про це ОСОБА_28, який на той час заміщав ОСОБА_8 Від нього вони отримали вказівку про сплату потерпілою відшкодування. Потерпілій ніхто не погрожував, насильно не утримував і гроші вона сплатила добровільно.

По епізоду затримання потерпілих ОСОБА_31 та ОСОБА_32 вину не визнав і пояснив, що ОСОБА_13 по телефону повідомив про те, що його та ОСОБА_10 побили особи, які скоїли крадіжку качанів кукурудзи. Тоді він разом з ОСОБА_44 забрали ОСОБА_10 та ОСОБА_13 і відвезли в будинок, де знаходилась охорона. Про побиття охоронників вони повідомили ОСОБА_8, а той, в свою чергу, ОСОБА_42 Яким чином вони встановили, що охоронників побили ОСОБА_31 та ОСОБА_32, йому не відомо. ОСОБА_42 показав будинок, в якому проживають потерпілі.

Після цього ОСОБА_8 викликав батьків ОСОБА_31 і з ними про щось розмовляв, а потім вони та охоронники вийшли на поле, де відбувалась бійка. Там мати ОСОБА_31 ОСОБА_33 просила ОСОБА_8 зменшити суму відшкодування. ОСОБА_8 дав їй свій мобільний телефон і вона з кимось розмовляла.

За вказівкою ОСОБА_8 він відвіз ОСОБА_31 та його батьків в смт.Любар, а потім батьків ОСОБА_31 назад в село, щоб вони зібрали кошти.

По епізоду затримання потерпілого ОСОБА_39 підтвердив, що разом з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 затримали потерпілого за крадіжку качанів кукурудзи і повідомили про це ОСОБА_8, який дав вказівку про сплату потерпілим відшкодування в сумі 3000 грн. Оскільки такої суми у потерпілого та його знайомого не було, то ОСОБА_8 зменшив суму відшкодування до 2000 грн. До потерпілого ніхто фізичного насильства не застосовував і насильно не утримував.

Підсудний ОСОБА_14 вину у вчиненні інкримінованих йому злочинах не визнав і по епізоду затримання неповнолітньої ОСОБА_19 показав, що він разом з ОСОБА_45 затримали неповнолітню ОСОБА_19, яка викрадала качани на кукурудзяному полі, і відвезли додому. Там ОСОБА_45 стосовно її матері склав акт. Про розмір відшкодування він не чув. Вважає, що при виконанні обовязків охоронника діяв відповідно до інструкції.

По епізоду затримання ОСОБА_22 заявив, що він не приймав участь в затриманні потерпілого.

По епізоду затримання ОСОБА_24 підтвердив, що разом з ОСОБА_10 затримали потерпілу, яка скоїла крадіжку качанів кукурудзи. В автомобілі ОСОБА_10 склав стосовно неї акт про розкрадання і вона сплатила кошти за заподіяну шкоду, однак в якому розмірі він не знає.

По епізоду затримання ОСОБА_25 пояснив, що він не приймав участь в затриманні потерпілого.

По епізоду затримання потерпілого ОСОБА_29 підтвердив, що разом з ОСОБА_10 затримав потерпілого, який скоїв крадіжку качанів кукурудзи. За вказівкою ОСОБА_8 вони доставили ОСОБА_29 в смт.Любар. Після розмови потерпілого з підсудним ОСОБА_8 вони відвезли його додому. Він не приймав участі в огляді господарства потерпілого і не позбавляв його волі. ОСОБА_9 не приймав участі в затриманні потерпілого.

По епізоду затримання потерпілої ОСОБА_28 визнав, що разом з ОСОБА_10 та ОСОБА_9 затримали потерпілу за крадіжку качанів кукурудзи і повідомили про це ОСОБА_28, який на той час заміщав ОСОБА_8 Від нього вони отримали вказівку про сплату потерпілою відшкодування. Потерпілій ніхто не погрожував, насильно не утримував і гроші нею сплачені добровільно.

Підсудний ОСОБА_15 вину не визнав і показав, що при охороні полів кукурудзи він біля с.Райки Старокостянтинівського району затримав ОСОБА_34, який викрав мішок качанів. Затриманий відмовився повідомляти про себе будь-які дані. Тоді він по телефону повідомив підсудного ОСОБА_8, який сказав передати телефон потерпілому. Про що вони розмовляли йому не відомо, але ОСОБА_8 наказав йому відвезти ОСОБА_46 в смт.Любар, де вимагав від потерпілого відшкодувати шкоду. В будинку охорони ОСОБА_35 знаходився біля 2-3 годин. За вказівкою ОСОБА_8 вони відвезли потерпілого за смт.Любар і там залишили. Він до потерпілого фізичне насильство не застосовував.

По епізоду затримання потерпілих ОСОБА_31 та ОСОБА_32 підсудний ОСОБА_13 вину не визнав і пояснив, що увечері 24 листопада 2010 року він разом з ОСОБА_10 оглядали кукурудзяне поле. Через деякий час він почув, що ОСОБА_47, який йшов попереду, кличе на допомогу. Коли він підбіг до нього, то побачив, що його бють ОСОБА_31 та ОСОБА_32 Останній кинувся до нього. Він заплутався в кукурудзі і упав. На нього упав ОСОБА_32 і почав душити. Потім ОСОБА_32 залишив його і утік. Про конфлікт він повідомив ОСОБА_9 та ОСОБА_44, а також ОСОБА_8 Останній, приїхавши до житлового будинку Рудих, викликав ОСОБА_32 та ОСОБА_33 і став з ними розмовляти з приводу їх побиття. Тоді він впізнав ОСОБА_32, як особу, котра душила його.

Після цього вони пішли оглядати місце на полі, де проходила бійка. Там ОСОБА_8 подзвонив ОСОБА_42 і він почув, що останній назвав суму до відшкодування в розмірі 20000 грн. ОСОБА_33 просила зменшити суму. Тоді ОСОБА_8 дав їй мобільний телефон і вона розмовляла з ОСОБА_42 про зменшення суми відшкодування.

Після цього він залишився разом з ОСОБА_44 в селі, а інші охоронники з ОСОБА_31, ОСОБА_32 та ОСОБА_33 поїхали в смт.Любар.

Підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вину не визнали, однак підтвердили, що вони разом із ОСОБА_9 затримали ОСОБА_39 за крадіжку кукурудзи. Про затримання потерпілого ОСОБА_9 повідомив підсудного ОСОБА_8, котрий дав вказівку вимагати відшкодувати шкоду в сумі 3000 грн. По телефону потерпілий попросив свого знайомого привезти гроші. Через деякий час знайомий повідомив, що може сплатити лише 2000 грн. Узгодивши цей розмір відшкодування з ОСОБА_8, вони запропонували привезти вказану суму. Вони домовились про місце передачі грошей в смт.Любарі. Там їх затримали працівники міліції. Крім цього, ОСОБА_11 заявив, що на місці затримання він склав акт про виявлення розкрадання. Фізичного насильства вони до потерпілого не застосовували.

Однак винність підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 у вчиненні зазначених злочинах підтверджується показаннями потерпілих та свідків, висновками судово-медичних і почеркознавчих експертиз, а також іншими доказами.

Зокрема : 1. З показів потерпілої ОСОБА_17 вбачається, що в перших числах жовтня 2009 року охоронники ПОП Зоро вимагали у неї кошти в сумі 1000 грн. за те, що нібито її корова паслась в кукурудзі, посіви якої вони охороняли. Із-за відсутності у неї такої суми грошей вона відмовилась платити. Оскільки її чоловік раніше працював разом з ОСОБА_8 в охоронній фірмі, то останній зменшив суму штрафу до 500 грн. Її чоловік позичив у сусідів гроші і передав охоронникам.

Аналогічні пояснення дав суду чоловік потерпілої свідок ОСОБА_18 Крім того, він пояснив, що одного із охоронників, які вимагали гроші, звати ОСОБА_31. Нікого із підсудних тоді не було.

2. Потерпіла неповнолітня ОСОБА_19 суду пояснила, що вона виламала декілька качанів кукурудзи. Крім того, корова, яку вона пасла, зайшла в кукурудзу. В цей час приїхали охоронники і відвезли її додому.

За твердженням потерпілої ОСОБА_20, двоє охоронників привезли її дочку додому і пояснили, що їх корова зайшла в кукурудзу, а дочка виламала декілька качанів. За це необхідно сплати штраф в сумі 1000 грн. Штраф заплатила її мати, проте яку суму, вона не знає.

Свідок ОСОБА_21 підтвердила, що сплатила охоронникам штраф в сумі 500 грн. за те, що її внучка ОСОБА_19 викрала декілька качанів кукурудзи.

Щодо розміру переданих охоронникам грошей потерпіла ОСОБА_20 та свідок ОСОБА_21 давали суперечливі показання. Так, на досудовому слідстві вони стверджували, що ОСОБА_21 передала 1000 грн. В судовому засіданні ОСОБА_21 заявила, що передала лише 500 грн., а потерпіла ОСОБА_20 пояснила, що не бачила і не знає яку суму передала охоронникам ОСОБА_21

Показання свідка ОСОБА_21 щодо передачі грошей в сумі 500 грн. узгоджуються з поясненнями підсудного ОСОБА_8 Тому ці показання свідка ОСОБА_21 суд визнає достовірними.

3. Згідно показань потерпілого ОСОБА_22, 9 жовтня 2010 року в період з 13 до 15 години його затримали на полі охоронники під час викрадання качанів кукурудзи. На момент затримання наламав близько 40 качанів. Підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 взяли його під руки, відвели до службового автомобіля і посадили в салон. Про його затримання підсудний по телефону повідомив свого керівника і той сказав їм, що він повинен сплатити 1000 грн. Він попросив зменшити суму, однак підсудні відмовились це зробити. Тоді він подзвонив своїй дружині і та принесла 1000 грн. Після цього підсудні відпустили його.

Показання потерпілого ОСОБА_22 підтвердила його дружина свідок ОСОБА_23 Крім того, свідок пояснила, що охоронники їй сказали, що якби вона не принесла гроші, то вони відвезли б чоловіка в смт.Любар.

Відповідно до даних протоколу предявлення фотознімків для впізнання ОСОБА_22 по фотознімку впізнав підсудного ОСОБА_10 як одного із охоронників, котрі його затримували (т.6 а.с.158).

Щодо участі підсудного ОСОБА_14 в скоєнні злочинів по даному епізоду, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 давали непослідовні показання. Так, на досудовому слідстві будучи допитаними в якості підозрюваних (т.6 а.с.136-137, 126-127) та обвинувачених (т.6 а.с.143, 131), останній в присутності захисника, вони стверджували, що при затриманні потерпілого ОСОБА_22 був присутній підсудний ОСОБА_48 В судовому засіданні вони заявили, що не памятають хто з ними був при затриманні ОСОБА_22

Показання ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засідання суд розцінює як намагання допомогти підсудному ОСОБА_14 уникнути кримінальної відповідальності за скоєне. Тому суд визнає достовірними показаннями ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які вони давали на досудовому слідстві і приймає їх до уваги.

4. Потерпіла ОСОБА_24 підтвердила, що 10 жовтня 2010 року близько 18 години її затримали ОСОБА_10 і ОСОБА_9 з мішком викрадених качанів, відвели до автомобіля і посадили в салон, де на той час знаходився третій охоронник. ОСОБА_10 по телефону доповів своєму керівництву про її затримання. Після розмови з керівництвом ОСОБА_10 сказав сплатити їй штраф в сумі 1000 грн. Вона почала проситись і заявила, що такої суми грошей немає. Тоді ОСОБА_10 повідомив, що якщо вона не сплатить вказану суму, то її відвезуть в смт.Любар і оглянуть її домоволодіння. Після таких погроз вона злякалась і позичила 1000 грн., які передала охоронникам.

Під час проведення впізнання по фотознімкам потерпіла по фотознімку впізнала ОСОБА_10, що підтверджується протоколом даної слідчої дії (т.6 а.с.99-100).

В судовому засіданні потерпіла впізнала підсудного ОСОБА_9, який затримував її разом з ОСОБА_10

Оцінюючи показання підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_14, які вони давали на досудовому слідстві і в суді щодо осіб, які приймали участь в затриманні ОСОБА_24, суд визнає достовірними їх показання на досудовому слідстві, де вони стверджували, що потерпілу затримали ОСОБА_9 та ОСОБА_10, оскільки ці показання узгоджуються з послідовними поясненнями ОСОБА_24

5. Потерпілий ОСОБА_25 суду пояснив, що в жовтні 2010 року біля поля, на якому росла кукурудза, його затримали працівники охорони з мішком викрадених качанів і відвезли в смт.Любар, де ОСОБА_8 і невідомий охоронник, який не приймав участь у затриманні, нанесли йому по декілька ударів по обличчю та ребрах. Крім того, ОСОБА_8 погрожував відвезти в ліс і переламати ребра. Після цього ОСОБА_8 став вимагати сплатити 5000 грн. за крадіжку качанів кукурудзи. Він злякався і погодився сплатити вказану суму, а також написав розписку. Разом з працівниками охорони, які його затримували, він повернувся додому, де продав дві свині та позичивши частину грошей, передав ОСОБА_49 5000 грн. Крім того, за вимогою одного із охоронників, котрі його затримували, він позичив і передав йому 550 грн.

Показання потерпілого ОСОБА_25 підтверджуються даними його розписок (т.6 а.с.57-58).

Згідно почеркознавчої експертизи від 03.06.2011 року № 83 П (т.6 а.с.76-81) розписки написані ОСОБА_25

По предявленим для впізнання фотознімках (т.6 а.с.22-23) потерпілий ОСОБА_25 впізнав підсудного ОСОБА_8, що підтверджується протоколом даної слідчої дії.

Під час відтворення обстановки та обставин події нанесення потерпілому ОСОБА_25 ударів останній показав і пояснив яким чином і куди саме підсудний ОСОБА_8 та невстановлена особа наносили йому удари (т.6 а.с.26-27).

Щодо участі підсудних ОСОБА_9 та ОСОБА_14 в скоєнні злочинів по даному епізоду, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_14 та ОСОБА_10 давали непослідовні показання. Так, на досудовому слідстві ОСОБА_8 та ОСОБА_10, будучи допитаним в якості підозрюваних (т.6 а.с.114-115, 126-127) та обвинувачених (т.6 а.с.121, 131), останній в присутності захисника, стверджували, що в затриманні потерпілого ОСОБА_25 приймав участь ОСОБА_9 Крім того, ОСОБА_10 пояснив, що під час затримання потерпілого був присутній підсудний ОСОБА_14

Підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_14 на досудовому слідстві також визнавали, що приймали участь в затриманні ОСОБА_25

В судовому засіданні ОСОБА_8 і ОСОБА_10 заявили, що не памятають хто був при затриманні ОСОБА_25, а підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_14 стали заперечувати свою участь в затриманні потерпілого.

Оцінюючи зазначені показання підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 і ОСОБА_14 суд визнає достовірними їх показання, які вони давали на досудовому слідстві, оскільки вони є послідовними і узгоджуються між собою. При цьому вони вказували на деталі, які могли бути відомі тільки особам причетним до злочину.

Твердження підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 і ОСОБА_14, про те, що слідчим Полонського РВ УВСУ в Хмельницькій області до них застосовувались недозволені методи ведення слідства, є необґрунтованими.

Так, слідчий Полонського РВ УМВСУ в Хмельницький проводив слідство лише по трьох епізодах, зокрема по затриманню потерпілих ОСОБА_22, ОСОБА_24 та ОСОБА_25 В повному обсязі досудове слідство проводилось старшим слідчим слідчого відділу УМВСУ в Хмельницькій області. Однак підсудні під час наступних допитів не повідомляли старшого слідчого про те, що до них застосовувались недозволені методи ведення слідства та не звертались зі скаргами в прокуратуру.

Прокуратурою Полонського району проведена перевірка повідомлень підсудних по факту застосовування до них недозволених методів ведення слідства з боку працівників Полонського РВ УМВСУ в Хмельницькій області і постановою заступника прокурора відмовлено в порушенні по даному факту кримінальної справи за відсутності події злочину.

Зміну показань підсудними ОСОБА_9 і ОСОБА_14 щодо їх участі у вчиненні злочинів при затриманні потерпілого ОСОБА_25, суд розцінює як намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне, а ОСОБА_8 і ОСОБА_10 допомогти їм в цьому.

Показання підсудного ОСОБА_8 в судовому засіданні про те, що він не застосовував фізичне насильство, суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються послідовними показаннями ОСОБА_25 Крім того, ОСОБА_8, будучи допитаним в якості підозрюваного (т.6 а.с. 114-115), стверджував, що декілька разів ударив потерпілого долонею по потилиці.

6. Потерпіла ОСОБА_26 підтвердила, що 14 жовтня 2010 року на полі, що належить ТОВ А.Т.К., викрала близько 40 качанів кукурудзи і там її затримали підсудний ОСОБА_10 з двома невідомими охоронниками. Незважаючи на вилучення викрадених качанів від неї стали вимагати сплатити штраф в сумі 1500 грн. Враховуючи, що вказана сума коштів для неї значна, вона відмовилась виконати вимогу охоронників. Однак після того, як їй пригрозили відвезти в смт.Любар, вона передала підсудному ОСОБА_10 1500 грн.

Згідно даних протоколу предявлення фотознімків для впізнання від 15 лютого 2011 року (т.4 а.с.191-192) потерпіла ОСОБА_26 впізнала по фото підсудного ОСОБА_10, який затримав її на полі.

7. Потерпіла ОСОБА_27 підтвердила, що 16 жовтня 2010 року близько 15 години на кукурудзяному полі наламала два мішка качанів і там була затримана підсудним ОСОБА_10 та особою схожою на підсудного ОСОБА_14 Охоронники всупереч її волі посадили в автомобіль і, порадившись з кимось по телефону, стали вимагати сплатити 3000 грн. У разі не сплати грошей погрожували відвезти в смт.Любар. Її зять просив охоронників відпустити її вказуючи на їх неправомірні дії. Після цього вони відвезли її в с.Білецьке Полонського, де забрали свого працівника, а потім повернулись у с.Чорна. Внаслідок психічного тиску вона вимушена була передати їм 1000 грн.

Свідок ОСОБА_50 підтвердила пояснення потерпілої ОСОБА_27 стосовно затримання останньої за крадіжку кукурудзи і сплати 1000 грн.

За свідченням ОСОБА_51, які він давав на досудовому слідстві, (т.4 а.с.155-157), 16 жовтня 2010 року охоронники ПОП Зоро затримали ОСОБА_27 за крадіжку качанів кукурудзи і утримували її в автомобілі. Водій автомобіля став вимагати сплатити за потерпілу гроші в сумі 3000 грн., а потім зменшив суму до 2500 грн. Він відповів, що таких грошей немає і вказав охоронникам на неправомірність їх дій. Тоді вони сказали, що відпустять потерпілу після сплати грошей.

Під час досудового слідства потерпіла ОСОБА_27 та свідок ОСОБА_51 по предявленим фотознімкам впізнали ОСОБА_9 як водія автомобіля і ОСОБА_10, що підтверджується даними протоколів вказаної слідчої дії (т.4 а.с.141-144, 160-163).

Також зазначених підсудних потерпіла ОСОБА_27 впізнала в судовому засіданні.

8. Потерпіла ОСОБА_28 пояснила, що підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_14 затримали її за крадіжку качанів кукурудзи і посадили в службовий автомобіль. Про даний випадок ОСОБА_10 доповів комусь по телефону. Після телефонної розмови сказав сплатити штраф в сумі 2000 грн. На автомобілі вони поїхали в напрямку с.Ст.Остропіль на зустріч з їх керівником. Посеред поля неподалік с.Ст.Остропіль вони зустрілись з підсудним ОСОБА_8 Після розмови з ним підсудні наказали написати розписки. Потім на двох автомобілях вони поїхали до неї додому. Вона просила, щоб її відпустили, однак її утримували до тих пір, поки мати не позичила гроші в сумі 1500 грн. і передала охоронникам.

Показання потерпілої ОСОБА_28 підтверджуються даними її розписок (т.5 а.с.171-172).

Згідно висновку почеркознавчої експертизи № 78 П від 17.05.2011 року (т.5 а.с.186-190) розписки написані ОСОБА_28

Свідки ОСОБА_52 і ОСОБА_53 підтвердили, що охоронники ПОП Зоро вимагали у потерпілої ОСОБА_28 гроші в сумі 2000 грн. за те, що вона вчинила крадіжку качанів кукурудзи. Вони тримали потерпілу і не відпускали. Тоді мати потерпілої позичила гроші і передала охоронникам. Після цього вони відпустили ОСОБА_28 Крім того, ОСОБА_52 заявила, що їй здається, що підсудного ОСОБА_8 серед охоронників не було.

Як убачається з протоколів про предявлення фотознімків для впізнання (т.5 а.с.125-132), потерпіла ОСОБА_28 впізнала підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_9 та ОСОБА_54

Твердження підсудного ОСОБА_8 про те, що він не давав вказівку ОСОБА_10, ОСОБА_14 та ОСОБА_9 вимагати у ОСОБА_28 сплати 2000 грн. за крадіжку кукурудзи, не зустрічався з нею на полі біля с.Ст.Остропіль і не їздив до неї додому, а також показання вказаних підсудних про те, що тоді з ними був помічник ОСОБА_8 по імені ОСОБА_28, а не ОСОБА_8, спростовуються дослідженими у справі доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_28 впізнала ОСОБА_8 на досудовому слідстві по фотографії і в судовому засіданні підтвердила, що саме ОСОБА_8 був тоді присутній.

На досудовому слідстві ОСОБА_8 у власноручних письмових поясненнях (т.6 а.с.220-2320) та в своїх показаннях в якості обвинуваченого (т.6 а.с.233-236, т.16 а.с.85-88) стверджував, що він, після узгодження з ОСОБА_42 розміру відшкодування, дав вказівку підсудним вимагати від потерпілої ОСОБА_28 грошове відшкодування за крадіжку кукурудзи. Потерпіла передала охоронникам 1500 грн., а вони передали йому цю суму і акт.

Підсудний ОСОБА_14, будучи неодноразово допитаним в якості обвинуваченого (т.14 а.с.226-227, т.16 а.с.126-127) пояснював, що про затримання ОСОБА_28 підсудний ОСОБА_10 повідомив ОСОБА_8

Показання підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_14 на досудовому слідстві суд визнає достовірними, так як вони узгоджуються з поясненнями потерпілої.

Крім того, свідок ОСОБА_55 пояснив, що з дозволу директора ПОП Зоро ОСОБА_56 у серпні-вересні 2010 року проходив неофіційне стажування у ОСОБА_8 на посаду начальника охорони. Під час проходження стажування обовязки ОСОБА_8 він не виконував. Про затримання розкрадачів кукурудзи ніхто з охоронників його не повідомляв і він ніколи не давав вказівку про те, який розмір відшкодування слід стягувати. Із-за постійних конфліктів з ОСОБА_8 він припинив стажування.

Посилання підсудного ОСОБА_8 та його захисника на дані протоколу очної ставки між ОСОБА_8 та потерпілою, де зазначено, що потерпіла бачить підсудного вперше, суд до уваги не приймає, оскільки під час проведення даної слідчої дії підсудний попереджався про кримінальну відповідальність за відмову від дачі показань та за дачу завідомо неправдивих показань, а тому є недопустимим доказом.

Свідчення ОСОБА_52 про те, що можливо не ОСОБА_8 приїжджав до будинку ОСОБА_28, судом до уваги не беруться, так як вони спростовуються наведеними доказами.

9. Потерпілий ОСОБА_29 пояснив, що 23 жовтня 2010 року близько 18 години його затримали підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_14 та ОСОБА_9 за крадіжку качанів кукурудзи і, застосувавши фізичну силу, посадили в салон автомобіля, де заставили написати розписки про щоденне викрадання качанів і правомірність дій охорони. Після цього підсудні відвезли його в смт.Любар. Там підсудний ОСОБА_8 погрожуючи застосуванням фізичної сили та знищенням його домашнього майна, заставив переписати розписки, а також написати згоду на проведення огляду його господарства. Крім то, ОСОБА_8 вимагав сплати 2000 грн. за вчинену крадіжку.

По дорозі додому ОСОБА_10 викликав на допомогу два екіпажі охорони. Підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_9 разом з іншими охоронниками проводили огляд його господарства, а ОСОБА_14 знаходився з ним в автомобілі перешкоджаючи вийти з нього. Під час огляду господарства охоронники знайшли кукурудзу, яку він зібрав з власної ділянки, і повідомили про це ОСОБА_8 Через деякий час до них приїхав ОСОБА_8 та ОСОБА_42 ОСОБА_8 визначив штраф в розмірі 10000 грн. Однак таких коштів в нього не було і про це він повідомив ОСОБА_8 ОСОБА_24 той зменшив розмір штрафу до 5000 грн. Він був вимушений погодитись з таким розміром. По його просьбі дружина передала ОСОБА_8 5000 грн., а останній написав розписку.

Свідок ОСОБА_30 підтвердила, що підсудні ОСОБА_10 та ОСОБА_9 затримали її чоловіка за крадіжку качанів і кудись відвезли. Через значний відрізок часу до їх будинку підїхали три автомобілі з охоронниками. ОСОБА_10 та ОСОБА_9 з шістьма невідомими їй охоронниками оглядали господарство, а один із охоронників залишився в автомобілі і не відпускав її чоловіка. Потім до них підїхав ОСОБА_8 з невідомим чоловіком, який назвався начальником охорони ТОВ А.Т.К. ОСОБА_8 дізнавшись, що в господарстві виявили кукурудзу, яку вона зібрала з власної ділянки, став вимагати сплатити штраф в сумі 10000 грн. По рекомендації ОСОБА_8 вона звернулась до начальника охорони ТОВ А.Т.К. про зменшення розміру штрафу, про те той заявив, що він немає відношення до цього. Тоді ОСОБА_8 зменшив розмір штрафу до 5000 грн. Після цього вона по просьбі чоловіка передала ОСОБА_8 вказану суму.

За свідченням ОСОБА_52 і ОСОБА_53, охоронники ПОП Зоро на трьох автомобілях приїхали до домогосподарства ОСОБА_29 і стали проводили його огляд. Весь час вони утримували ОСОБА_29 в автомобілі. Після неодноразових просьб вони відпустили його. Пізніше їм стало відомо, що потерпілий заплатив охоронникам 5000 грн.

Згідно даних протоколів предявлення фотознімків для впізнання (т.3 а.с.207-214) потерпілий ОСОБА_29 по фотознімках впізнав ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_10 та ОСОБА_9

Свідок ОСОБА_30 по фотознімку впізнала підсудного ОСОБА_8, якому передала гроші в сумі 5000 грн. (т.3 а.с.219-220), що підтверджується протоколом слідчої дії.

Показання підсудного ОСОБА_9 про те, що він не приймав участі в затриманні потерпілого ОСОБА_29 спростовуються дослідженими у справі доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_29 впізнав ОСОБА_9 і давав щодо нього послідовні показання. Підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_14 с цього приводу давали суперечливі пояснення. Зокрема, ОСОБА_8 у перших своїх показаннях підтвердив, що ОСОБА_9 приймав участь у затриманні потерпілого, однак в наступних своїх показах заявив, що не памятає чи там був ОСОБА_9

Підсудні ОСОБА_14 та ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснили, що при затриманні ОСОБА_29 підсудного ОСОБА_9 з ними не було. Однак на досудовому слідстві ОСОБА_14 неодноразово стверджував, що у затриманні потерпілого приймав участь ОСОБА_9 (т.14 а.с.226-227, т.16 а.с.126-127) такі ж пояснення давав ОСОБА_10 на очній ставці з ОСОБА_29 (т.3 а.с.230-233). Їх показання на досудовому слідстві суд визнає достовірними і приймає до уваги.

Заперечення підсудним ОСОБА_9 своєї участі в затриманні ОСОБА_29 суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєне.

Посилання підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на те, що огляд домоволодіння ОСОБА_29 проводився за його письмовою згодою, суд до уваги не приймає, оскільки вона отримана під погрозою психічного насильства з боку ОСОБА_8 і, більше того, чинним законодавством не передбачено право приватній охороні здійснювати огляд домоволодіння.

10. Потерпілий ОСОБА_31 суду пояснив, що увечері 24 листопада 2010 року він разом зі своїм батьком на полі ТОВ А.Т.К. наламали по мішку качанів кукурудзи. Тільки-но він вийшов з кукурудзи, як ззаду на нього напав ОСОБА_10, повалив на землю і почав бити, наносячи удари руками по обличчю і один раз ногою по ребрах. Коли ОСОБА_10 утримував його лежачого на землі, до них підбіг ОСОБА_32 і зі штовхнув ОСОБА_10 з нього. Скориставшись цим, він вирвався і втік разом з батьком додому.

До них додому приїхали охоронники, викликали батьків і з ними про щось розмовляли. Через деякий час додому повернулась мати і повідомила, що охоронники вимагають 20000 грн. і потрібно їхати в смт.Любар, щоб там домовитись з керівництвом ТОВ А.Т.К. про зменшення розміру штрафу.

Однак ОСОБА_9 відвіз їх до будинку, в якому знаходилась охорона, і там ОСОБА_8 вимагав у нього та батька написати пояснення про те, що вони викрадали качани і побили охоронників. Він відмовився написати пояснення такого змісту і тоді ОСОБА_8 декілька разів ударив його долонею по верхній частині голови.

Після цього ОСОБА_8 дав вказівку двом незнайомим охоронникам відвезти його в міліцію. Проте охоронники вивезли його на околицю смт.Любара і стали погрожувати фізичним насильством, якщо він відмовиться написати пояснення як вимагає ОСОБА_8

Коли вони повернулись, ОСОБА_8 знову заставив писати його пояснення. Під час цього ОСОБА_32 і ОСОБА_10 вийшли на ганок і про щось розмовляли. Потім ОСОБА_8 повернувся в приміщення будинку і через короткий проміжок часу туди зайшов ОСОБА_10, який заявив, що йому погано. Тоді ОСОБА_8 відвіз ОСОБА_10 в лікарню. Повернувшись ОСОБА_8 сказав батькам їхати додому і шукати гроші, а його залишили в будинку охорони до того часу, поки батьки не привезуть гроші.

Вранці батьки привезли 17000 грн. і тоді охоронники відпустили його. Із вказаної суми 5000 грн. передали ОСОБА_10, а решту для ОСОБА_8

Аналогічні пояснення дали суду потерпілий ОСОБА_32 та свідок ОСОБА_33 Крім того, вони пояснили, що ОСОБА_8 по телефону отримав розпорядження від невідомого чоловіка, якого він називав по батькові Степанович, вимагати у них 20000 грн. ОСОБА_33 по телефону просила цього чоловіка зменшити суму. Однак той відмовив їй в цьому. ОСОБА_8 пригрозив звернутись в міліцію у випадку не сплати грошей і тоді ОСОБА_31 та ОСОБА_31 будуть заарештовані і засуджені до тривалих строків увязнення. Гроші в сумі 15000 грн. та 200 доларів США і 50 євро, що еквівалентно 2100 грн., ОСОБА_33 передала ОСОБА_8 З цієї суми ОСОБА_8 повернув ОСОБА_33 100 грн. Вони не бачили, щоб на тілі ОСОБА_10 були тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_57 підтвердила, що позичила своїй сестрі ОСОБА_33 10000 грн. і разом з останньою їздила в смт.Любар, щоб передати гроші і забрати її сина. Всього вони передали охоронникам 17000 грн. Після передачі грошей охоронники відпустили ОСОБА_31

Згідно даних протоколів предявлення фотознімків для впізнання ОСОБА_31, ОСОБА_33 та ОСОБА_32 впізнали ОСОБА_8 (т.1 а.с.146-151), а ОСОБА_31 та ОСОБА_32 впізнали ОСОБА_9 (т.1 а.с.229-230, 234-235).

За висновком судово-медичної експертизи №499 від 27.12.2010 року (т.1 а.с.112) у ОСОБА_31 виявлені тілесні ушкодження у вигляді перелому 3-4-5 ребер зліва по передньо-аксілярній лінії з незначним зміщенням по ширині, які могли виникнути від одного-двух ударів тупих твердих предметів, якими могли бути кулаки рук, ноги сторонньої особи і відносяться до категорії середньої тяжкості. Крововиливи в правій надочній ділянці, по передній поверхні правого колінного суглобу могли виникнути також від ударів тупих твердих предметів, якими могли бути кулаки, ноги сторонньої особи і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

З розписки ОСОБА_10 від 24 листопада 2010 року (т.2 а.с.147) убачається, що йому відшкодована моральна шкода в сумі 5000 грн.

Постановою органу дізнання Старокостянтинівського РВ УМВСУ в Хмельницькій області від 5 лютого 2011 року (т.1 а.с.246) відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_31 та ОСОБА_32 по факту заподіяння ОСОБА_10 тілесних ушкоджень на підставі ст.6 п.2 КК України із-за відсутності в їх діях складу злочину.

З приводу заподіяння ОСОБА_31 тілесних ушкоджень підсудному ОСОБА_10, останній як на досудовому слідстві, так і в суді давав суперечливі показання.

Так, на досудовому слідстві під час допиту в якості обвинуваченого він пояснив, що ОСОБА_31 наносив йому удари руками в обличчя, душив його обома руками та прокусив вказівний палець. В судовому засіданні ОСОБА_10 заявив, що ОСОБА_31 розбив йому носа, на його тілі були опухлості та подряпини, а на голові і обличчі гематоми. З підсудних лише ОСОБА_9 пояснив, що у ОСОБА_10 одна із сторін обличчя була опухла.

Проте потерпілі ОСОБА_31 і ОСОБА_32 та свідок ОСОБА_33 заявили, що тілесних ушкоджень на обличчі ОСОБА_10 не було. Їх показання підтверджуються актом судово-медичного обстеження № 57 від 12.01.2011 року, згідно якого по записах в представлених на вивчення медичних документах у ОСОБА_10 будь-яких тілесних ушкоджень не було.

Крім того, будучи допитаним на досудовому слідстві в якості підозрюваного (т.1 а.с.165-166) підсудний ОСОБА_10 пояснив, що ОСОБА_8 сказав йому зайти в будинок охорони, в якому знаходились сімя Рудих, і повідомити про те, що стан його здоровя погіршився. ОСОБА_8 пояснив, що це потрібно для того, щоб ОСОБА_33 заплатили кошти. Даний факт підтвердив ОСОБА_10 під час допиту його в якості обвинуваченого 21 січня і 1 квітня 2011 року (т.1 а.с.204-207, т.14 а.с.249-252). Ці показання суд визнає достовірними і приймає до уваги, оскільки вони узгоджуються з наведеними доказами.

Такі дії підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_10 суд розцінює як один із способів психічного тиску на потерпілих під час вимагання у них грошей.

Розписки підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_13 підтверджують узгодженість їх дій при вчиненні злочинів щодо потерпілих ОСОБА_31 та ОСОБА_32

11. Потерпілий ОСОБА_35 підтвердив, що за крадіжку качанів кукурудзи його затримав ОСОБА_15 і відвіз в смт.Любар. Там йому нанесли декілька ударів і він назвав своє прізвище. Після цього його відвезли за смт.Любар і відпустили. Підсудний ОСОБА_15 фізичне насильство до нього не застосовував.

Однак на досудовому слідстві (т.5 а.с. 60-61) він стверджував, що його насильно посадили в автомобіль. Начальник охоронників по телефону вимагав сплатити кошти в сумі 500 грн., а у випадку їх не сплати погрожував фізичним насильством. В будинку охоронників, що знаходився в смт.Любар, він продовжив вимагати у нього гроші, а потім дав вказівку охоронникам побити його. Охоронники побили його, наносячи удари руками та ногами по різних частинах тіла. Наступного дня він розповів ОСОБА_58 і ОСОБА_59 про його затримання та побиття.

Показання потерпілого ОСОБА_34 на досудовому слідстві суд визнає достовірними, оскільки вони узгоджуються з іншими матеріалами справи, зокрема з показаннями підсудного ОСОБА_15 та даними протоколу про результати оперативно-технічних заходів, в яких викладена зафіксована розмова по телефону між ОСОБА_8 та ОСОБА_15 і ОСОБА_34

Згідно протоколу про результати здійснення оперативно-технічних заходів від 11 березня 2011 року (т.14 а.с.130-139), в якому викладена зафіксована 22 грудня 2010 року о 18 годині 22 хвилини телефонна розмова між ОСОБА_8 та ОСОБА_15 і ОСОБА_34, ОСОБА_8 вимагав у потерпілого 500 грн. У випадку не сплатити коштів погрожував фізичним насильством.

За свідченням ОСОБА_59, в кінці грудня 2010 року вона побачила потерпілого, на обличчі якого були синці. Крім того, він скаржився на біль в животі. Зі слів потерпілого їй стало відомо, що його затримали охоронники ПОП Зоро, відвезли в смт.Любар і там побили. Також вони вимагали гроші.

Аналогічні показання дав на досудовому слідстві свідок ОСОБА_58 (т.5 а.с.68).

Під час проведення впізнання по фотознімках потерпілий ОСОБА_35 впізнав ОСОБА_9 та ОСОБА_44, що підтверджується протоколом даної слідчої дії (т.5 а.с. 64-67).

Акт про виявлення факту розкрадання від 22 грудня 2010 року щодо потерпілого складено ОСОБА_44 (т.5 а.с.86).

За висновком почеркознавчої експертизи № 79П від 18 травня 2011 року (т.5 а.с.100-105) пояснення в акті виконані ОСОБА_34

12. Потерпілий ОСОБА_36 пояснив, що охоронники ПОП Зоро затримали його за крадіжку качанів кукурудзи і відвезли в поле, де на нього насварились і хтось із охоронників ударив рукою по обличчю. Після цього його відпустили.

Проте на досудовому слідстві потерпілий стверджував, що його затримали два охоронники. Відразу ж після його затримання вони, погрожуючи застосувати фізичне насильство, почали вимагати сплатити 1000 грн. за крадіжку качанів. Оскільки він відмовлявся сплатити таку суму грошей і не називав своє прізвище, охоронники із застосуванням фізичної сили посадили в автомобіль. Тоді він назвався прізвищем сусіда. Один із охоронників повідомив когось про його затримання. Через деякий час приїхав керівник охоронників і також став вимагати сплатити гроші в сумі 1000 грн. Через ОСОБА_60 охоронники встановили його дійсне прізвище. Після цього вони поїхали до його співмешканки ОСОБА_38, яка відмовилась сплатити за нього гроші. На вимогу охоронників він показав будинок співмешканки, в якому ніхто не проживає, як на своє місце проживання. Не знайшовши майна, охоронники вивезли його в поле і там за вказівкою керівника охорони почали бити. Спочатку його бив охоронник, який керував автомобілем, а потім до нього приєднались два охоронники, котрі його затримали. Після цього його відвезли в с.Северини до будинку охоронників і там заставили рубати дрова. Близько 24 години він, скориставшись тим, що охоронники відволіклися, втік додому (т.5 а.с.8-9).

Оцінюючи показання потерпілого ОСОБА_36, які він давав на досудовому слідстві і в судовому засіданні, суд визнає достовірними його показання на досудовому слідстві, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами. Причиною зміни потерпілим показань суд вважає відшкодування йому шкоди представниками підсудних.

Так, потерпілий ОСОБА_36 під час досудового слідства детально розповідав про обставини вчинення щодо нього злочинів. При цьому він вказував на деталі, які могли бути відомі тільки йому.

Свідки ОСОБА_37 та ОСОБА_61 підтвердили, що охоронники ПОП Зоро привозили до них ОСОБА_36, який знаходився в автомобілі. ОСОБА_36 попросив охоронників відвезти його до співмешканки і та сплатить гроші. Крім того, ОСОБА_61 пояснила, що бачила кров на носі ОСОБА_36 ОСОБА_14 охоронників знаходився ОСОБА_8 Свідок ОСОБА_37 впевнено заявив, що серед охоронників був підсудний ОСОБА_10

За свідченням ОСОБА_38, охоронники ПОП Зоро привезли до неї ОСОБА_36, якого затримали за крадіжку качанів кукурудзи. Один із охоронників запитав її чи вона буде платити гроші за потерпілого. Вона відмовилась платити штраф. Потерпілого утримували в автомобілі і її не допускали до нього. Від охоронників дізналась, що потерпілого хочуть везти на базу. Тоді вона запропонувала викликами представника влади і скласти акт. Незважаючи на це охоронники повезли потерпілого в напрямку с.Северини. Серед охоронників були ОСОБА_8 та ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_60 підтвердила, що підсудний ОСОБА_8 разом з іншими охоронниками привезли до неї ОСОБА_36 для встановлення його особи, оскільки він назвався ОСОБА_37.

Згідно висновку судово-медичної експертизи №156 від 3 червня 2011 року (т.5 а.с. 45) у потерпілого ОСОБА_36 виявлені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів по задній поверхні лівого плеча в середній третині, по передній поверхні лівої гомілки у верхній третині, забійної рани нижньої губи, які могли виникнути від удару тупим твердим предметом, якими могли бути кулаки рук, ноги сторонньої особи, або їм подібні предмети, можливо 10 січня 2011 року і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Потерпілий ОСОБА_36 по предявлених фотознімках впізнав ОСОБА_10 та ОСОБА_44 як осіб, котрі затримали його і били, а ОСОБА_8 як керівника охоронників, що підтверджується протоколами даної слідчої дії (т.5 а.с.27-32).

Під час проведення впізнання по фотознімках свідок ОСОБА_38 впізнала підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_8 ( т.5 а.с.23-26).

Як убачається з протоколу про результати здійснення оперативно-технічних заходів від 11 березня 2011 року (т.14 а.с.130-139), в якому викладені зафіксовані 10 січня 2011 року о 15 годині 51 хвилина та о 17 годині 29 хвилин телефонні розмови між ОСОБА_8 і ОСОБА_42, ОСОБА_8 погрожував застосувати фізичне насильство до потерпілого, щоб той сплатив 500 грн., та незаконно утримувати його на протязі тривалого часу.

Стосовно довідки Старокостянтинівської ЦРЛ № 1157 від 27 травня 2011 року (т.7 а.с.110) ОСОБА_36 14 січня 2011 року звертався за медичною допомогою. Встановлений діагноз забій грудної клітки та крововилив мяких тканин попереку і лівого плеча.

Протоколи предявлення фотознімків для впізнання свідку ОСОБА_61 (т.5 а.с.14-17) є недопустимими доказами, оскільки вони повторно предявлялись свідку для впізнання, тому суд їх до уваги не приймає.

13. З оголошених в судовому засіданні показань потерпілого ОСОБА_39, які він давав на досудовому слідстві (т.3 а.с.38-40, 134-136), убачається, що 11 січня 2011 року близько 11 години його затримали охоронники ПОП Зоро, коли він на кукурудзяному полі збирав качани, і заставили сісти в салон автомобіля. Водій автомобіля по імені ОСОБА_44 подзвонив своєму керівництву і повідомив про затримання. Після цього він став вимагати сплатити штраф в сумі 3000 грн. за крадіжку качанів, а іншому охороннику по імені ОСОБА_10 сказав скласти акт. Після цього охоронники заставили його написати розписку і попередили, що у випадку не сплати штрафу до нього застосують фізичне насильство. Про затримання він повідомив по телефону свого знайомого ОСОБА_40 і попросив знайти гроші в сумі 3000 грн. для сплати штрафу. Через деякий час ОСОБА_40 подзвонив на телефон охоронників і повідомив, що знайшов лише 2000 грн. Про це водій повідомив свого керівника і той погодився з цією сумою. Спочатку охоронники домовились з ОСОБА_40 зустрітися біля с.Білецьке Полонського району, а потім в смт.Любар. Близько 16 години в смт.Любар охоронників затримали працівники міліції. Весь цей час охоронники утримували його в автомобілі не даючи можливість з нього вийти.

Згідно оголошених в судовому засіданні показань ОСОБА_40, які він давав на досудовому слідстві (т.3а.с.131-133), 11 січня 2011 року близько 11 години йому подзвонив охоронник і повідомив про затримання ОСОБА_39 за крадіжку качанів кукурудзи. Також він сказав, що необхідно сплати за потерпілого штраф в розмірі 3000 грн. У випадку не сплати штрафу ОСОБА_39 відвезуть в смт.Любар і там з ним розберуться. Тоді він заявив, що такої суми грошей в нього немає і вони погодились зменшити розмір штрафу до 2000 грн. Про затримання ОСОБА_39 і вимагання в нього грошей він повідомив працівників Старокостянтинівського РВ УМВСУ в Хмельницькій області.

Відповідно до даних протоколу огляду від 11.01.2011 року (т.3 а.с.7-16) біля ресторану ОСОБА_59 руно, що знаходиться по вул.Кантимирівській в смт.Любар, затримано автомобіль марки ВАЗ-2121, держномер АМ7838ВВ, в якому перебували підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, а також потерпілий ОСОБА_39 В салоні автомобіля виявлено мішок білого кольору, в якому знаходилось 12 качанів кукурудзи.

Підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_12 під час досудового слідства зізнались, що 11 січня 2011 року близько 11 години затримали за крадіжку качанів кукурудзи потерпілого і за вказівкою ОСОБА_8 вимагали у нього кошти, а потім відвезли в смт.Любар, що підтверджується їхніми заявами (т.3 а.с.21, 25).

Згідно протоколу про результати здійснення оперативно-технічних заходів від 11 березня 2011 року (т.14 а.с.130-139), в якому викладені зафіксовані 11 січня 2011 року телефонні розмови між ОСОБА_8 і ОСОБА_9, ОСОБА_8 дав вказівку ОСОБА_9 спочатку вимагати у потерпілого ОСОБА_39 3000 грн., а потім 2000 грн., утримувати в автомобілі і відвезти в смт.Любар.

Акт про виявлення факту розкрадання від 11 січня 2011 року (т.3 а.с.153) складений підсудним ОСОБА_11, що підтверджується самим актом та висновком почеркознавчої експертизи №77П від 17 травня 2011 року (т.3 а.с. 171-174).

Зі змісту договору № 25/10, укладеного 20 квітня 2010 року між ПОП Зоро та ТОВ А.Т.К. на охорону посівів кукурудзи (т.2 а.с.22-29), убачається, що про порушення цілісності Обєкта та заподіяні збитки (пошкодження майна) Охорона сповіщає Власника та в чергову частину органу внутрішніх справ.

Факти крадіжки, грабежу, розбою, а також знищення або пошкодження майна Замовника будь-якими особами, які проникли на Обєкт, що охороняється, встановлюється органами дізнання, слідства або судом.

Згідно п.2.5, 2,7, 2.13, 3.1 посадової інструкції охоронника з охорони посівів та врожаю сільськогосподарських культур, затвердженої генеральним директором ПОП Зоро, (т.2 а.с.34) охоронник зобовязаний при затриманні правопорушника встановити його особу, скласти акт виявлення факту розкрадання встановленої форми, при необхідності відібрати пояснення від правопорушника. Викрадену правопорушником продукцію передати власнику обєкта охорони, а в необхідних випадках, правоохоронним органам, як речовий доказ.

У разі незаконного проникнення на територію, що охороняється, з метою розкрадання, пограбування матеріальних та інших цінностей, безпосередньої загрози життю та здоровю охоронника обєкта, інших працівників та осіб, які перебувають на території обєкта, що охороняється, протиправних дій проти персоналу охорони під час виконання покладених на нього завдань та обовязків застосовує проти порушників заходи необхідної оборони та затримання правопорушника відповідно до чинного законодавства України.

У разі затримання правопорушника та встановлення факту заподіяння останнім обєкту охорони матеріальної шкоди, вжити заходів до відшкодування заподіяної правопорушником шкоди в добровільному порядку шляхом узгодження суми відшкодування з послідуючим її внесенням в касу власника обєкта охорони.

Охоронник має право затримувати правопорушника, застосовувати до правопорушника спеціальні засоби індивідуального захисту та фізичну силу при його затриманні.

Свідок ОСОБА_56, директор ПОП Зоро, суду пояснив, що ОСОБА_8 працював старшим охоронником і займався підбором кандидатів на посаду охоронників. Після прийняття їх на роботу вони підпорядковувались ОСОБА_8 На підприємстві була розроблена і затверджена інструкція, якою керувались охоронники під час охорони посівів. Згідно інструкції в обовязки охоронників входило затримання розкрадачів кукурудзи та складання стосовно них актів. Йому не відомо яким чином визначався розмір відшкодування збитків.

За свідченням ОСОБА_62, вона до 13 березня 2011 року працювала старшим бухгалтером Любарського відділення ТОВ А.Т.К.. Кошти за шкоду заподіяну крадіжками кукурудзи здавав ОСОБА_8 Вона виписувала лише прибутковий касовий ордер, а гроші передавала в центральний офіс товариства, який знаходився в м.Києві, де велась касова книга. Про рух вказаних коштів вела чорнові записи, які вилучили працівники міліції. Преміальні охоронникам ПОП Зоро не виплачувала.

Показання свідка ОСОБА_62 про те, що вона приймала кошти за заподіяну шкоду внаслідок розкрадання кукурудзи, підтверджуються квитанціями до прибуткових касових ордерів (т.13 а.с.60-116) та прибутковими касовими ордерами (т.13 а.с.119-136), а також поясненнями головного бухгалтера ТОВ А.Т.К.. - свідка ОСОБА_43 Крім того, остання підтвердила, що ці кошти ОСОБА_62 передавала в касу центральної бухгалтерії товариства.

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи №76П від 16 травня 2010 року (т.13 а.с.150-155) рукописний текст та підписи в квитанціях до прибуткових касових ордерів та в прибуткових касових ордерах виконані ОСОБА_62

Згідно чорнових записів свідка ОСОБА_62, які велись в зошиті підписаному Штрафи Зоро (т.10 а.с.1-10) та в зошиті, в якому фіксувались видатки, (т.11 а.с.63-35) охоронникам ПОП Зоро виплачeна премія, зокрема: 17.09.2010 р. в розмірі 1500 грн., 27.09.2010 р. 5500 грн., 18.10.2010 р. 2000 грн., 10.12.2010 р. 3000 грн. і 13.01.2011 р. 3600 грн.

Дані чорнові записи суд визнає достовірними доказами і приймає до уваги, оскільки вони підтверджуються іншими доказами. Так, в чорнових записах за 28 грудня 2010 року є запис про видачу ОСОБА_42 коштів в сумі 200 грн. для придбання алкотестера. Даний факт свідок ОСОБА_42 підтвердив в судовому засіданні.

Крім того, підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 на досудовому слідстві стверджували про те, що їм за затримання розкрадачів кукурудзи виплачувались преміальні (т.14 а.с.216-217; т.3 а.с.81-82, 100-102;).

За свідченням ОСОБА_42, підсудний ОСОБА_8 повідомляв його про затримання осіб, які вчиняли крадіжки або пошкоджували посіви кукурудзи, та сплачений ними штраф. Розмір штрафу за розкрадання кукурудзи визначали охоронники ПОП Зоро. Він ніколи не давав охоронникам вказівок про те, який розмір відшкодування повинні були сплатити затримані та не отримував від ОСОБА_8 коштів і актів про затримання. Щодо затримання ОСОБА_29, то дружина останнього просила його зменшити розмір штрафу. Однак він відповів, що до цього немає відношення. Про конфлікт між охоронниками і Рудими йому повідомила незнайома жінка. Він показав охоронникам, де проживає сімя Рудих.

Відповідно до даних довідки ТОВ А.Т.К. № 30/01-1 від 30 січня 2011 року середня реалізаційна вартість кукурудзи у 2010 році складала 1721 грн. за 1 тонну.

За висновками судово-психіатричних експертиз № 191 від 04.05.2011 року, №234 від 25.05.2011 року, № 217 від 18.05.2011 року і № 257 від 08.06.2011 року (т.13 а.с. 224-226, 202-203, 247-248, 179-18) підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_14 визнані осудними, проте ОСОБА_9 виявляв і виявляє психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, в стані нестійкої ремісії, а ОСОБА_14 виявляв і виявляє легку розумову відсталість.

Під час досудового слідства проведено 25 очних ставок між підсудними та потерпілими і свідками. Проте лише очна ставка між підсудним ОСОБА_10 та потерпілим ОСОБА_29 проведена відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. По решті очних ставок з участю ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, які будучи в статусі підозрюваних та обвинувачених, попереджались про кримінальну відповідальність за давання завідомо неправдивих показань та відмову від їх давання відповідно за ст..384-385 КК України. Ці очні ставки є недопустимими доказами і до уваги судом не беруться.

В судовому засіданні не знайшли свого підтвердження інкриміновані підсудним злочини, передбачені ст..147 ч.2, 189 ч.2, 189 ч.3, ч.1ст.15-189 ч.2 КК України, а також кваліфікуючі ознаки їх злочинних діянь.

Зокрема, органи досудового слідства необґрунтовано кваліфікували дії підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за ст..147 ч.2 КК України як захоплення або тримання особи як заручника з метою спонукання родичів затриманого, фізичної особи до вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника, що спричинило тяжкі наслідки.

Обовязковою ознакою цього злочину є особлива мета, яку переслідує субєкт злочину. Діючи з прямим умислом, винний має на меті спонукання родичів заручника, юридичної, фізичної або службової особи до вчинення чи утримання від вчинення будь-якої дії як умови звільнення заручника.

В судовому засіданні встановлено, що підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 затримували осіб, які вчиняли дрібні крадіжки качанів кукурудзи і, перевищуючи свої службові повноваження, вимагали явно не пропорційні суми відшкодування завданим збиткам. Отримані кошти здавали в касу ТОВ А.Т.К., а не привласнювали.

Отже, затримання таких осіб та вимагання у них, або їх родичів і близьких, коштів хоча здійснювалось з порушенням чинного законодавства, однак проводилось з метою відшкодування шкоди.

За таких обставин суд вважає, що у діях підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 відсутній склад злочину, передбачений ст.147 ч.2 КК України, тому їх за вказаною статтею слід виправдати.

Органами досудового слідства не вірно кваліфіковані одні і ті ж дії підсудних ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 за ст..189 ч.2 і за ст..365 ч.2 КК України в редакції до 07.04.2011 року, а ОСОБА_9 за ст..189 ч.3 КК України і за ст..365 ч.2 КК України в редакції до 07.04.2011 року.

Відповідно до диспозиції ст.. 189 КК України вимаганням є вимога передачі майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

Як установлено в судовому засіданні, згідно посадової інструкції підсудні при виконанні обовязків охоронників мали право у разі затримання правопорушника та встановлення факту заподіяння останнім обєкту охорони матеріальної шкоди, вживати заходів до відшкодування заподіяної шкоди в добровільному порядку, шляхом узгодження суми відшкодування з послідуючим її внесенням в касу власника обєкта охорони.

Проте, не встановивши реальний розмір збитків та незважаючи на вилучене викрадене майно, підсудні, шляхом психічного тиску та погроз застосування фізичного насильства на затриманих, вимагали до відшкодування кошти явно не пропорційні розміру заподіяної шкоди. Одержані від затриманих кошти здавались в касу ТОВ А.Т.К..

Отже, такі дії підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 явно виходили за межі наданих їм повноважень, тому вони повинні нести кримінальну відповідальність лише за перевищення службових повноважень.

Законом України Про внесення змін до деяких актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення №3207-VI від 07.04.2011 року прийнята ст..365-1 КК України, яка передбачає кримінальну відповідальність за перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права, санкція якої передбачає кримінальну відповідальність у виді штрафу з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, тоді як ст.365 КК України в редакції до 07.04.2011 року встановлена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі.

Згідно ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, помякшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Враховуючи, що ст. 365-1 КК України помякшує кримінальну відповідальність за перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права, тому дії підсудних слід перекваліфікувати: ОСОБА_8 з ч.3 ст.365 КК України, а ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 з ч.2 ст.365 КК України на ч.1 ст.365-1 КК України як умисне вчинення службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми дій, які явно виходять за межі наданих повноважень і завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян.

Кваліфікуючу ознаку спричинення тяжких наслідків при перевищенні службових повноважень органи досудового слідства інкримінували підсудному ОСОБА_8 безпідставно, оскільки матеріальна шкода завдана його злочинними діями складає 34550 грн., що не перевищує 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи, що вимагання коштів у затриманих розкрадачів кукурудзи з метою відшкодування заподіяної шкоди при вилученні викраденого, без встановлення реального розміру збитків та в розмірі не пропорційному завданій шкоді підлягає кваліфікації як перевищення службових повноважень, тому в діях підсудних ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 відсутній склад злочину, передбачений ст.. 189 ч.2 КК України, а в діях підсудного ОСОБА_9, передбачений ст.189 ч.3 КК України.

З цих же підстав підлягають виключенню із обвинувачення ОСОБА_8 та ОСОБА_10 епізоди вимагання грошей у потерпілих ОСОБА_31 та ОСОБА_32 в сумі 10000 грн., ОСОБА_27, ОСОБА_22, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_29, ОСОБА_28 та ОСОБА_39, а також епізоди вимагання грошей підсудним ОСОБА_8 у потерпілих ОСОБА_20, ОСОБА_26, ОСОБА_17 та ОСОБА_34

Щодо вимагання підсудними ОСОБА_8 та ОСОБА_10 грошей у потерпілих ОСОБА_31 та ОСОБА_32 в сумі 5000 грн. і ОСОБА_8 200 доларів США і 50 євро, що еквівалентно 2100 грн., то ці їх дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.189 КК України як вимагання вчинене за попередньою змовою групою осіб та службовою особою з використанням свого службового становища.

Оскільки підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 при виконанні своїх службових повноважень, за попередньою змовою між собою з корисливих мотивів позбавляли волі потерпілих, тому їх дії за ч.2 ст.146 КК України кваліфіковані вірно.

Суд виключає з обвинувачення підсудних за ч.2 ст. 146 КК України кваліфікуючі ознаки викрадення потерпілих, і позбавлення волі, що супроводжувалось заподіяння фізичних страждань потерпілим, та здійснювалось протягом тривалого часу, як такі, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду і на досудовому слідстві.

Також підлягає виключенню з обвинувачення підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч.2 ст.146 КК України кваліфікуюча ознака незаконне позбавлення волі щодо малолітньої дитини, оскільки ОСОБА_9 взагалі не приймав участь в затриманні малолітньої ОСОБА_19, а ОСОБА_8 не знав про затримання малолітньої особи.

Не знайшло свого підтвердження в суді обвинувачення підсудного ОСОБА_9 у вчиненні злочинів щодо потерпілої ОСОБА_17 Так, ОСОБА_9 як на досудовому слідстві, так і в суді стверджував, що вказані злочини не вчиняв. Охоронником в ПОП Зоро почав працювати з жовтня 2010 року.

З показів підсудного ОСОБА_8, потерпілої ОСОБА_17 та свідка ОСОБА_18 вбачається, що даний злочин вчинений на початку жовтня 2009 року і ОСОБА_9 не приймав в ньому участь.

Враховуючи зазначені обставини, суд вважає, що вказаний епізод із обвинувачення підсудного ОСОБА_9 слід виключити із-за відсутності в його діях складу злочину.

В судовому засіданні не підтвердились висновки досудового слідства про вчинення підсудними ОСОБА_8 та ОСОБА_13 злочинів стосовно потерпілого ОСОБА_63 та підсудними ОСОБА_8, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 щодо потерпілої ОСОБА_64

Так, ОСОБА_8 визнав, що отримав кошти від когось із охоронників, які їм передали вказані потерпілі, проте заявив, що вказівку вимагати кошти для відшкодування шкоди у цих потерпілих не давав. Ці його показання в судовому засіданні не спростовані.

З показань підсудного ОСОБА_13 убачається, що він не приймав участі у затриманні потерпілих ОСОБА_63 та ОСОБА_64, так як на той час охороняв поля в Чуднівському районі, а в Хмельницьку область його перевели у жовтні 2010 року. Дані показання підтвердив ОСОБА_8

Підсудний ОСОБА_14 також заявив, що не приймав участь у затриманні ОСОБА_64

Потерпілий ОСОБА_63 заявив, що серед підсудних немає охоронників, котрі його затримували. Згідно даних протоколу його допиту в якості потерпілого (т.4 а.с.202-203) він описував охоронників як осіб віком до 30 років, тоді як ОСОБА_13 більше 50 років.

Потерпіла ОСОБА_64 суду пояснила, що охоронники, які її затримали, ні до кого не дзвонили і вимогу про сплату штрафу в сумі 500 грн. предявили відразу ж після затримання.

З протоколів предявлення фотознімків для впізнання (т.4 а.с.215-218) вбачається, що потерпіла впізнала ОСОБА_10 та ОСОБА_9 як осіб, котрі затримували її. Однак в судовому засіданні вона заявила, що нікого із підсудних не впізнає, можливо це були ОСОБА_10 та ОСОБА_12

Наведені докази не дають суду підстав вважати, що підсудні ОСОБА_13 приймав участь у вчиненні злочинів щодо потерпілого ОСОБА_63 та разом з ОСОБА_14 стосовно потерпілої ОСОБА_64, а підсудний ОСОБА_8 давав вказівку вимагати у потерпілих кошти 500 грн. і обмежувати їх у вільному виборі місця знаходження.

За таких обставин дані епізоди з обвинувачення ОСОБА_13 та ОСОБА_14 слід виключити із-за відсутності в їх діях складу злочину, а ОСОБА_8 - за недоведеністю участі в скоєнні злочину.

По епізоду затримання потерпілих ОСОБА_19 і ОСОБА_20 дії підсудного ОСОБА_14 за ст.146 ч.2 КК України кваліфіковані не вірно.

Як на досудовому слідстві, так і суді підсудний ОСОБА_14 стверджував, що він разом з ОСОБА_45 затримали малолітню ОСОБА_19 за крадіжку качанів кукурудзи і відвезли її додому, де ОСОБА_45 щодо її матері ОСОБА_20 склав акт.

Аналогічні показання дали суду потерпілі ОСОБА_19, ОСОБА_20 та свідок ОСОБА_21 Крім того, вони підтвердили, що охоронники насильно потерпілих не утримували і волі не позбавляли.

Дії підсудного ОСОБА_14 щодо затримання на полі і доставляння до місця проживання неповнолітньої ОСОБА_19, котра вчинила дрібне викрадення майна, а також складання акта відносно її матері ОСОБА_20, суд вважає правомірними, так як вони вчинені відповідно до інструкції охоронника.

Дослідженими у справі доказами не доведена винність підсудного ОСОБА_8 у вчиненні, злочину передбаченого ст..146 ч.2 КК України щодо потерпілого ОСОБА_22 Як встановлено в суді, ОСОБА_8 під час затримання потерпілого знаходився в іншому місці і ніхто із підсудних по даному епізоду не підтвердив, що ОСОБА_8 давав вказівку про незаконне позбавлення волі потерпілого або його викрадення.

Показаннями потерпілого ОСОБА_22 спростовані твердження органів досудового слідства про те, що до нього застосовувалося фізичне насильство.

По епізоду затримання потерпілої ОСОБА_24 дії підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_14 за ст.146 ч.2 КК України кваліфіковані не вірно.

Крім показань вказаних підсудних, котрі заперечують факт незаконного позбавлення волі ОСОБА_24 та її викрадення, сама потерпіла пояснила, що її волі не позбавляли і не викрадали, а також не застосовували до неї насильства.

Тому даний епізод із обвинувачення підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_14 слід виключити із-за відсутності в їх складу злочину.

В судовому засіданні не підтвердились висновки досудового слідства про те, що підсудні ОСОБА_10, ОСОБА_9 та ОСОБА_14 застосовували фізичне насильство стосовно потерпілого ОСОБА_25 Під час досудового слідства і в суді вони заперечували даний факт. Сам потерпілий стверджував, що охоронники, котрі його затримували, в смт. Любар до нього насильство не застосовували. Тому суд вважає, що дану кваліфікуючу обставину з їх обвинувачення слід виключити.

Також не підтвердились висновки досудового слідства проте, що підсудний ОСОБА_9 приймав участь у скоєнні злочинів стосовно потерпілої ОСОБА_26 Так, на досудовому слідстві і в суді підсудний заперечував свою участь в затриманні ОСОБА_26 Даний факт підтвердив підсудний ОСОБА_10 На досудовому слідстві ОСОБА_9 для впізнання потерпілій не предявлявся. Потерпіла ОСОБА_26 не впевнена, що в її затриманні приймав участь ОСОБА_9 Будь-яких інших доказів, які б підтверджували винність ОСОБА_9 у вчиненні даного злочину, відсутні. Тому даний епізод із обвинувачення підсудного ОСОБА_9 слід виключити.

Органами досудового слідства по даному епізоду не вірно кваліфіковані дії підсудних ОСОБА_10 та ОСОБА_8 за ст.146 ч.2, 162 ч.2 КК України як незаконне позбавлення волі та викрадення людини і незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння, незаконне проведення в них огляду і обшуку.

Як убачається з показань підсудного ОСОБА_8, у затриманні потерпілої ОСОБА_26 він участі не приймав. Підсудний ОСОБА_10 заявив, що потерпілу волі не позбавляли і не викрадали, вона сама запросила їх до своєї хати, ніхто із учасників її затримання домоволодіння не оглядав і не обшукував. Показання ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердила потерпіла ОСОБА_26

За таких обставин суд вважає, що дані епізоди із обвинувачення підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_10 підлягають виключенню із-за відсутністю в їх діях складу злочину.

В судовому засіданні не доведено, що підсудний ОСОБА_11 приймав участь у вчиненні злочинів щодо потерпілої ОСОБА_27 На досудовому слідстві і в суді він давав послідовні показання про те, що не приймав участь у затриманні потерпілої. Підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_10 і ОСОБА_9 також підтвердили даний факт. В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_27 категорично заявила, що серед охоронників, котрі її затримували, ОСОБА_11 не було., хоча на досудовому слідстві впізнала його по фотознімку. Також по фотознімку його впізнав і свідок ОСОБА_51

Аналіз зазначених доказів не дає суду підстав вважати доведеною винність підсудного ОСОБА_11 у вчиненні злочинів щодо потерпілої ОСОБА_27, тому даний епізод з його обвинувачення слід виключити.

Також не доведена винність підсудного ОСОБА_8 у вчиненні, злочину передбаченого ст..146 ч.2 КК України щодо потерпілої ОСОБА_27 Як встановлено в суді, ОСОБА_8 під час затримання потерпілої знаходився в іншому місці і ніхто із підсудних по даному епізоду не підтвердив, що ОСОБА_8 давав вказівку про незаконне позбавлення волі потерпілої або її викрадення.

Не підтвердились висновки досудового слідства про те, що до потерпілої ОСОБА_28 з боку підсудних ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_14 застосовувалось фізичне насильство. Підсудні та сама потерпіла заперечують даний факт. Тому вказану кваліфікуючу ознаку із обвинувачення підсудних по даному епізоду слід виключити.

По епізоду затримання потерпілого ОСОБА_29 органи досудового слідства необґрунтовано кваліфікували дії підсудного ОСОБА_8 за ст.162 ч.2 КК України, визнавши його співвиконавцем в незаконному проведенні огляду домоволодіння потерпілого ОСОБА_29

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_8 дав вказівку підсудним ОСОБА_10 та ОСОБА_9 провести огляд домоволодіння ОСОБА_29, однак сам в цьому участь не приймав.

Згідно ч.2 ст.27 КК України співвиконавцем є особа, яка у співучасті з іншими субєктами злочину безпосередньо чи шляхом використання інших осіб, що відповідно до закону не підлягають кримінальній відповідальності за скоєне, вчинили злочин.

Оскільки підсудний ОСОБА_8 дав вказівку про незаконне проведення огляду домоволодіння потерпілого, а сам безпосередньо участь в цьому не приймав, тому він є організатором даного злочину і його дії слід перекваліфікувати з ч.2 ст.162 КК України на ч.3ст.27-162 ч.2 КК України.

Не підтвердились в суді висновки досудового слідства про те, що ОСОБА_9 приймав участь в затриманні потерпілого ОСОБА_34 В судовому засіданні підсудний даний факт заперечує. Ці показання підтвердили підсудні ОСОБА_8 та ОСОБА_15 Потерпілий ОСОБА_35 хоча на досудовому слідстві впізнав по фотографії ОСОБА_9, однак не допитувався про те, які саме дії вчиняв підсудний. В судовому засіданні він заявив, що його можливо бив ОСОБА_9 На таких суперечливих показаннях потерпілого не може ґрунтуватися обвинувачення ОСОБА_9 про вчинення щодо ОСОБА_34 злочинів.

Не знайшли свого підтвердження висновки досудового слідства про те, що підсудні ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 застосовували фізичне насильство до потерпілого ОСОБА_39 На досудовому слідстві і в суді підсудні заперечували даний факт. Сам потерпілий вказував, що до нього фізичне насильство з боку підсудних не застосовувалось, а лише мали місце погрози його застосування. Тому дану ознаку із обвинувачення підсудних слід виключити.

Органи досудового слідства безпідставно кваліфікували дії ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч.1ст.15, 189 ч.2 КК України як замах на вимагання грошей у ОСОБА_40 Зазначене обвинувачення ґрунтується лише на зафіксованій телефонній розмові між ОСОБА_8 та ОСОБА_42 Інших будь-яких доказів на підтвердження такого висновку органами досудового слідства та обвинуваченням в судовому засіданні не надано.

За таких обставин суд вважає, що підсудних ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за ч.1 ст.15,189 ч.2 КК України слід виправдати.

Також підлягають виправданню за цими статтями підсудні ОСОБА_11 та ОСОБА_12, оскільки по епізоду затримання потерпілого ОСОБА_39 їх дії одночасно кваліфіковані за ст..189 ч.2 КК України як закінчений злочин і за ч.1ст.15, 189 ч.2 КК України як замах на вчинення цього злочину.

По епізоду затримання потерпілих ОСОБА_31 та ОСОБА_32 органи досудового слідства не вірно кваліфікували дії підсудного ОСОБА_10 за ст..122 ч.2 КК України як умисне заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень, вчинене з метою залякування потерпілого та примусу до певних дій.

Як установлено в судовому засіданні, ОСОБА_10 намагався затримати потерпілого ОСОБА_31, який скоїв крадіжку кукурудзи. Однак останній чинив опір і між ними виникла обопільна бійка, під час якої ОСОБА_10 умисно наніс удари ногою в область ребер, внаслідок чого заподіяв потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень, що не відповідало небезпечності посягання.

Згідно інструкції охоронника ОСОБА_10 у випадку протиправних дій проти охорони під час виконання ними службових обовязків мав право застосовувати проти порушників заходи необхідної оборони та затримання правопорушника відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до ч.3 ст.36 КК України перевищення меж необхідної оборони визначається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.

Оскільки за заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони кримінальним законодавством не передбачена кримінальна відповідальність, тому ОСОБА_10 за ст..122 ч.2 КК України слід виправдати.

Дії підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за ч.2 ст.162 КК України кваліфіковані вірно, оскільки вони, будучи службовими особами, незаконно провели огляди і обшуки іншого володіння потерпілих.

В судовому засіданні не підтвердились висновки досудового слідства про те, що підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 незаконно проникали до житла та вчиняли проникнення, огляди і обшуки із застосуванням насильства та погрозою його застосування, тому зазначені кваліфікуючі ознаки із їх обвинувачення за ч.2ст.162 КК України слід виключити.

Таким чином, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів суд вважає доведеною винність підсудного ОСОБА_8 в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.146; ч.2ст.27, 162 ч.2; ч.2 ст.162, ч.2 ст.189 ч.2, ч.1 ст.365-1 КК України, підсудного ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.162, ч.2 ст.189, ч.1 ст.365-1 КК України, ОСОБА_9 в скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.162, ч.1 ст.365-1 КК України, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.146, ч.1 ст.365-1 КК України.

Обираючи покарання підсудним, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особи підсудних та обставини, що помякшують і обтяжують покарання підсудних.

Так, підсудні ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_12 по місцю роботи і проживання характеризуються позитивно, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до кримінальної відповідальності притягуються вперше, ОСОБА_9 має на утриманні неповнолітню дитину і страждає на психічні та поведінкові розлади, ОСОБА_12 хворіє ішемічною хворобою серця, ОСОБА_13 - туберкульозом, а ОСОБА_8 - цукровим діабетом, гіпертонічною хворобою 2-ї стадії і діабетичною ангіопатією.

Обставиною, що помякшує покарання підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10 ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_12, суд визнає усунення заподіяної шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання підсудних у справі не встановлено.

Також суд враховує неправомірну поведінку самих потерпілих та їх просьбу не позбавляти волі підсудних.

З врахуванням зазначених обставин суд прийшов до висновку, що виправлення підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_12 може бути без ізоляції від суспільства і рахує за можливе звільнити їх від відбування покарання з випробуванням.

Визначаючи розмір моральної шкоди заподіяної потерпілому ОСОБА_39, суд враховує характер та обсяг психічних страждань перенесених ним внаслідок незаконного позбавлення волі та відшкодування шкоди, а тому з врахуванням вимоги розумності і справедливості вважає за необхідне стягнути солідарно з підсудних ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в сумі 1000 грн.

Керуючись ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 146; ч.2 ст.27, 162 ч.2; ч.2ст.162; ч.2 ст.189; ч.1 ст.365-1 КК України і обрати йому покарання:

- за ч.2 ст.146 КК України 4 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.27, 162 ч.2 КК України 3 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.162 КК України 2 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.189 КК України 5 років позбавлення волі;

- за ч.1 ст.365-1 КК України 68000 грн. штрафу з позбавленням права займати керівні посади в охоронних структурах та посади охоронника в них на строк три роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_8 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк пять років.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з іспитовим строком два роки 6 місяців.

ОСОБА_16 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст.162, ч.2 ст.189, ч.1 ст.365-1 КК України і обрати йому покарання:

- за ч.2 ст.146 КК України 3 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.162 КК України 2 роки позбавлення волі;

- за ч.2 ст.189 КК України 4 роки позбавлення волі;

- за ч.1 ст.365-1 КК України 60000 грн. штрафу з позбавленням права займати посади охоронника в охоронних структурах на строк два роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_10 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування покарання з іспитовим строком два роки.

ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 146, ч.2 ст.162, ч.1 ст.365-1 КК України і обрати йому покарання:

- за ч.2 ст.146 КК України 4 роки обмеження волі;

- за ч.2 ст.162 КК України 2 роки позбавлення волі;

- за ч.1 ст.365-1 КК України 55000 грн. штрафу з позбавленням права займати посади охоронника в охоронних структурах на строк два роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_9 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з іспитовим строком два роки.

ОСОБА_14 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 146, ч.1 ст.365-1 КК України і обрати йому покарання:

- за ч.2 ст.146 КК України 3 роки обмеження волі;

- за ч.1 ст.365-1 КК України 55000 грн. штрафу з позбавленням права займати посади охоронника в охоронних структурах на строк два роки.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_14 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк три роки.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_14 від відбування покарання з іспитовим строком два роки.

ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 визнати винними у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 146, ч.1 ст.365-1 КК України і обрати їм покарання:

ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_12 за ч.2 ст.146 КК України 2 роки обмеження волі кожному;

ОСОБА_13 один рік обмеження волі;

ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за ч.1 ст.365-1 КК України 51000 грн. штрафу з позбавленням права займати посади охоронника в охоронних структурах на строк один рік.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_11, ОСОБА_15 та ОСОБА_12 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк два роки кожному, а ОСОБА_13 один рік обмеження волі.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_11, ОСОБА_65, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 від відбування покарання з іспитовим строком один рік.

Згідно ст.76 КК України зобовязати ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_15, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і періодично зявлятись до них для реєстрації.

Виправдати: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 за ст.147 ч.2 КК України; ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 за ст..189 ч.2 КК України; ОСОБА_9 за ст..189 ч.3 КК України; ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ч.1ст.15, 189 ч.2 КК України; ОСОБА_10 за ст..122 ч.2 КК України.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу підсудним ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 змінити із взяття під варту на підписку про невиїзд, підсудним ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13 залишити попередню підписку про невиїзд, підсудним ОСОБА_11 та ОСОБА_12 також залишити попередню заставу.

Стягнути солідарно з ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 на користь ОСОБА_39 моральну шкоду в розмірі 1000 грн.

Стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області (р/р 31258272210321, МФО 815013, код 25575309 за дослідження) судові витрати:

- з ОСОБА_8 в сумі 1825 грн.47 коп.,

- з ОСОБА_9 в сумі 1117 грн.47 коп.,

- з ОСОБА_10 та ОСОБА_14 в сумі по 956 грн.37 коп. з кожного,

- з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в сумі по 328 грн.08 коп. з кожного,

- з ОСОБА_13 в сумі 166 грн.98 коп.,

- з ОСОБА_15 в сумі 818 грн.70 коп.

Речові докази: автомобіль марки ВАЗ-2121, держномер АМ7838ВВ; автомобіль марки ВАЗ-2121, держномер АМ0405АТ; автомобіль марки ВАЗ-21213, держномер АМ4930ВА; автомобіль марки ВАЗ-2121, держномер АМ8258ВВ; автомобіль марки ВАЗ-2121, держномер АМ2625АК, які знаходяться на зберіганні у ПОП Зоро, - залишити ПОП Зоро.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницької області на протязі 15 діб з моменту проголошення через Старокостянтинівський райсуд.

Суддя