Вирок № 48123878, 23.04.2012, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 1-14/2011

1/2215/7/2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2012 року Старокостянтинівський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Сенькова О.Г.

при секретарі Повзун С.В.

з участю прокурора Січка В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Старокостянтинові справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився і проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, обіймаючи посаду голови кооперативу Яремицький, який утворений з метою газифікації села, і будучи наділений правом розпоряджатися коштами відповідно до п.3.7 Статуту, в один із днів першої декади квітня 2008 року на підставі видаткового касового ордера без номера і дати отримав від касира кооперативу ОСОБА_2 12000 грн. для оплати виконаних робіт Хмельницьким ВАТ Будівельно-монтажне управління по газифікації. Однак вказану суму грошей в касу товариства не здав, а привласнив.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 вину не визнав і пояснив, що для газифікації с. Яремичі Старокостянтинівського району був створений кооператив Яремецький, головою якого обрано його, а касиром ОСОБА_2 Члени кооперативу здавали кошти касиру, частину яких вона передала йому для оплати виконаних робіт, а частину вносила безпосередньо в касу Хмельницького ВАТ БМУ по газифікації, або передавала через представників Старокостянтинівської дільниці підрядника. Так, в січні 2008 року він отримав від ОСОБА_2 40000 грн., в період з лютого по квітень 2008 року - 30000 грн., в липні 2008 року - 11000 грн., в серпні і жовтні 2008 року - відповідно 3650 грн. та 5700 грн. і всі зазначені суми грошей передав представнику товариства. Кошти в сумі 12000 грн. від ОСОБА_2 не отримував і в касовому ордері не розписувався. Вважає, що вказану суму привласнила ОСОБА_2

Однак винність підсудного ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного злочину підтверджується показаннями свідків, висновками почеркознавчих експертиз, бухгалтерськими документами та іншими матеріалами справи.

Так, свідок ОСОБА_3 підтвердила, що була обрана касиром кооперативу і приймала кошти від його членів. Кошти здавали 53 члени кооперативу із розрахунку 3240 грн. з кожного. Вартість робіт по газифікації села складала 166836 грн. За період її роботи касиром до кооперативу надійшло 161870 грн. Частину грошей в сумі 83000 грн. вона передавала для підсудного на підставі касових ордерів, а передачу решти коштів документально не оформила. Особисто вона здала в касу підрядника та його працівникам 57800 грн. У жовтні 2008 року була виявлена нестача коштів. При звірці виявилось, що кошти в сумі 12000 грн., які вона передала підсудному на початку квітня 2008 року згідно видаткового касового ордера без номера і дати, в касу товариства здані не були.

Оцінюючи показання підсудного ОСОБА_1 і свідка ОСОБА_3 щодо отримання підсудним грошей в сумі 12000 грн., суд визнає достовірними показання свідка ОСОБА_3, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами.

Зокрема, як убачається з даних видаткового касового ордера без номера і дати (т.1 а.с.163), підсудний отримав від ОСОБА_3 гроші в сумі 12000 грн. Про отримання зазначених коштів він вчинив власноручний напис про розмір суми і підпис.

Даний факт підтверджується висновками почеркознавчих експертиз №2 від 16 січня 2009 року (т.2 а.с.26-34) і №8 від 9 лютого 2012 року, згідно яких підпис про отримання грошей виконаний підсудним і ним же виконаний рукописний текст одержаної суми.

З приводу отримання коштів від ОСОБА_3 в сумі 12000 грн. підсудний ОСОБА_1 давав непослідовні показання. Так, будучи допитаним в якості підозрюваного (т.2 а.с. 185-186), він визнав, що отримав вказану суму грошей, проте не памятає на які цілі використав. Під час допиту в якості обвинуваченого свою вину у вчиненні вказаного злочину не визнав і на підставі ст..63 Конституції України відмовився давати показання.

В судовому засіданні підсудний також давав непослідовні показання. Зокрема, спочатку він стверджував, що підпис і рукописний текст про розмір одержаної суми виконані не ним. Потім він заявив, що довіряв ОСОБА_2 і підписав чистий бланк касового ордера. В подальшому підсудний відмовився від цих показань і повернувся до своїх попередніх пояснень.

За свідченням начальника дільниці Хмельницького ВАТ БМУ по газифікації ОСОБА_4, 21 грудня 2007 року між товариством та кооперативом Яремицький був укладений договір підряду на виконання робіт по газифікації с.Яремичі. Вартість вказаних робіт складала 166836 грн. На початку 2008 року ОСОБА_1 здав в касу товариства 40000 грн., а потім тричі по 10000 грн. передав йому для внесення в касу. Вказані кошти він вніс в касу частинами, а саме: 30 грудня 2008 року в сумі 14000 грн. і 5 січня 2009 року в сумі 17226 грн. В жовтні 2008 року до нього звертались як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2 для проведення звірки, після якої ОСОБА_1 здав в касу 5700 грн., а ОСОБА_2 - 16700 грн. Тоді ж вони виявили нестачу коштів.

Свідок ОСОБА_5, яка працює техніком дільниці Хмельницького ВАТ БМУ по газифікації, показала, що вартість робіт по газифікації с.Яремичі згідно укладеного договору складала 166836 грн. Кошти передавали ОСОБА_1 і ОСОБА_2 На початку 2008 року ОСОБА_1 здав в касу товариства 40000 грн. Після цього він тричі по 10000 грн. передав начальнику дільниці ОСОБА_4 В травні і в червні 2008 року ОСОБА_2 передала їй відповідно 12700 грн. і 5000 грн. В липні 2008 року ОСОБА_1 передав касиру товариства ОСОБА_6 кошти в сумі 11000 грн. В серпні 2008 року ОСОБА_1 передав їй 3650 грн., а ОСОБА_2 через інженера ОСОБА_7 - 11000 грн., на які вона виписала один касовий ордер на суму 14650 грн. В жовтні 2008 року ОСОБА_2 передала їй спочатку 11000 грн., а потім 5700 грн. У цьому ж місяці ОСОБА_1 передав їй 5700 грн. Кошти в сумі 6000 грн. і 3800 грн. здані безпосередньо касиру ОСОБА_6

З оголошених в судовому засіданні показань ОСОБА_6, які вона давала на досудовому слідстві (т.2 а.с.70), убачається, що вона в с.Яремичі особисто від ОСОБА_1 прийняла гроші в сумі 11000 грн.

Показання зазначених свідків підтверджується бухгалтерськими документами.

Так, кооператив Яремицький був створений 7 вересня 2009 року як громадське обєднання для газифікації с.Яремичі, що підтверджується Статутом кооперативу (т.1 а.с.140-143).

До кооперативу увійшли 57 мешканців села, проте кошти здали лише 53 особи. Виходячи із вартості робіт по договору підряду №399 від 21 грудня 2007 року та інших необхідних витрат, кожний член кооперативу повинен був здати 3240 грн., а всього 171690 грн. Станом на 18 листопада 2008 року, тобто на час переобрання голови і касира кооперативу, в касу кооперативу здано 161870 грн. Вказані обставини підтверджуються протоколом зборів кооперативу від 07.09.2006 року, відомістю про здані кошти та прибутковими касовими ордерами про надходження коштів в касу кооперативу (т.1 а.с.136-137, 145-146,165-341).

Відповідно до даних акту №1 (т.1 а.с.149-151) вартість підрядних робіт по газифікації с.Яремичі складає 166836 грн.

Згідно вилучених в бухгалтерії Хмельницького ВАТ БМУ по газифікації прибуткових касових ордерів (т.2 а.с. 13-19) та наданій суду картки рахунку №361, де обліковуються розрахунки з кооперативом Яремицький, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період виконання ними своїх обовязків в кооперативі здано в касу товариства кошти в сумі 148202 грн.

Крім того, зі змісту квитанції до прибуткового касового ордера від 22.10.2007 року видно, що ОСОБА_1 за виконання проектних робіт в касу інституту Хмельницкагропроект внесено 1400 грн. (т.1 а.с.152).

Згідно відомості про витрати коштів кооперативу (т.1 а.с.138) на транспортні послуги витрачено 200 грн., на придбання будівельних матеріалів, книги обліку та бланків касових ордерів затрачено 120 грн.

Отже, документально підтверджені витрати складають 149922 грн. Відмінусувавши витрати від кількості зданих грошей членами кооперативу нестача складає 11948 грн. (161870 грн.-149922 грн.), тобто на 52 грн. менше, ніж підсудний отримав коштів по касовому ордеру. Зазначена різниця виникла внаслідок того, що свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 внесено в касу на 52 грн. більше, ніж вони отримали від підсудного та ОСОБА_2

Так, гроші в сумі 30000 грн., які підсудний передав ОСОБА_4 в період з лютого по квітень 2008 року, гроші в сумі 11000 грн. і 5700 грн., які ОСОБА_2 передала ОСОБА_5 відповідно 14 і 30 жовтня 2008 року, а також гроші в сумі 5700 грн. отримані ОСОБА_5 від ОСОБА_1 16 жовтня 2008 року, всього 52400 грн., ОСОБА_5 та ОСОБА_4 здані в касу по касових ордерах: №653 від 28.11.2008 року в сумі 21226 грн., №785 від 30.12.2009 року в сумі 14000 грн. і №03 від 27.01.2009 року в сумі 17226 грн., всього 52452 грн.

Отже, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 отримали від підсудного і ОСОБА_2 гроші в сумі 52400 грн., а внесли в касу 52452 грн., тобто на 52 грн. більше.

Таким чином, винність ОСОБА_1 у привласненні грошей в сумі 12000 грн. також підтверджується даними бухгалтерських документів, які узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_2 та висновками почеркознавчих експертиз.

Щодо твердження підсудного ОСОБА_1 проте, що його показання в якості підозрюваного, де він визнав свою вину, дані ним під психологічним тиском Старокостянтинівського міжрайонного прокурора, його заступника та слідчого, то суд вважає їх надуманими і розцінює як намагання уникнути відповідальності за скоєний злочин.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_1 у привласненні чужого майна, яке було ввірене йому, доведена, тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.191 КК України.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, зокрема, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, по місцю проживання характеризується позитивно, є особою похилого віку.

Обставин, що помякшують і обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 у справі не встановлено.

З врахуванням зазначених обставин суд прийшов до висновку, що підсудному ОСОБА_1 слід обрати покарання у виді штрафу, яке є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Цивільний позов Старокостянтинівського міжрайонного прокурора в інтересах кооперативу Яремицький про стягнення 12000 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позов кооперативу Яремицький про стягнення, крім 12000 грн., 4320 грн. задоволенню не підлягає, оскільки не встановлена нестача на вказану суму.

Керуючись ст. 323-324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України і обрати йому покарання у виді штрафу в сумі 600 грн.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити попередню підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь кооперативу Яремицький в особі його голови ОСОБА_8 матеріальну шкоду в сумі 12000 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Хмельницькій області (р/р 31258272210321, МФО 815013, код 25575309 за дослідження) судові витрати в сумі 831 грн.34 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Хмельницької області на протязі 15 діб з моменту проголошення через Старокостянтинівський райсуд.

Суддя