YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Донецька область

/

Донецький окружний адміністративний суд

Постанова № 4812311, 12.03.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення

12.03.2009

Номер справи

2а-1538/09/0570

Номер документу

4812311

Форма судочинства

Адміністративне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) МАНГУШСЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КОМУНАЛЬНИК"

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2009 р. справа № 2а-1538/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Головіної К.І.

при секретарі Усатюк Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецької області до Мангушського комунального підприємства «Комунальник», ОСОБА_1 про стягнення у доход держави коштів, одержаних без установлених законом підстав, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Першотравневому районі Донецької області звернулася з позовом до Мангушського комунального підприємства «Комунальник», ОСОБА_1 про стягнення у доход держави коштів, одержаних без установлених законом підстав.

При проведенні перевірки Мангушського комунального підприємства «Комунальник» встановлено, що 12 січня 2004 року між відповідачами у справі було укладено договір оренди транспортного засобу № 1 від 12.01.2004 року, а саме автомобіля ВОЛГА ГАЗ 3110 державний номерний знак НОМЕР_1, оплата за договором складає 200 грн. на місяць Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи № 1 від 12.01.2004 року не відповідає вимогам ст. 799 ЦК України, тобто не був нотаріально посвідчений, а також в договорі не передбачені строк оренди автомобіля.

Відповідно до ч.1 ст. 220 Цивільного Кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Таким чином, вищезазначений договор є нікчемним у зв'язку з тим, що КП «Комунальник» не дотримані вимоги закону щодо його ноторіального посвідчення, наслідком чого він ухилився від сплати державного мита. Вказаний договір з обох сторін навмисно порушує інтереси держави у сфері публічно-правових відносин, виникаючих при наповнені Державного бюджету України.

У відповідності до статті 208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, то у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Просили стягнути з Мангушського комунального підприємства «Комунальник» та з громадянина ОСОБА_1 за нікчемним правочином кошти на загальну суму 3 162 грн..

Представник позивача в судове засідання не з'явився, до суду надіслав заяву про розгляд справи без його учсті, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача Мангушського комунального підприємства «Комунальник» та відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялися належним чином, про що свідчить повідомлення про отримання судової повістки, причини неявки суду не повідомили. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за їх відсутності відповідачі суду не надавали. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не є обґрунтованими і не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як зазначено у ч.2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за звернення суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Згідно з п. 7 ч.1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом п.1 ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 11 ч.1 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Отже, виходячи зі змісту п. 7 ч.1 ст. 3 КАС України, п. 11 ч.1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державна податкова інспекція як орган державної влади, звертаючись з відповідним судовим позовом, здійснює владні управлінські функції, виступає суб'єктом владних повноважень.

Згідно з ч.2 ст. 50 КАС України позивачем в адміністративній справі може бути, зокрема, суб'єкт владних повноважень.

Судом встановлено, що державною податковою інспекцією у Першотравневому районі Донецької області проведено виїзну планову документальну перевірку Мангушського комунального підприємства «Комунальник» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 31.03.2008 рік, про що складено акт від 06.08.2008 р. № 350/23-32796420 (а.с. 12-15).

При проведенні перевірки встановлено, що 12 січня 2004 року між Мангушським комунальним підприємством «Комунальник» та громадянином ОСОБА_1 було укладено договір оренди транспортного засобу № 1 від 12.01.2004 року, а саме автомобіля ВОЛГА ГАЗ 3110 державний номерний знак НОМЕР_1, строк дії договору не зазначено, оплата за договором складає 200 грн. на місяць (а.с.15).

Мангушське комунальне підприємство «Комунальник» зареєстроване Першотравневою районною державною адміністрацією 29.12.2003 року, включене до ЄДРПОУ за № 32796420, знаходиться на податковому обліку у державній податковій інспекції у Першотравневому районі Донецької області 14.01.2004 року.

На момент укладення спірної угоди відповідач Мангушське комунальне підприємство «Комунальник» було зареєстровано у встановленому законом порядку.

Виконання спірного договору підтверджується видатковими касовими квитанціями на загальну суму 3 162 грн. з урахуванням податку з доходів фізичних осіб 15% від суми договору, а саме: № 37 від 14.03.2007 року на суму 170 грн.; № 57 від 11.04.2007 року на суму 170 грн.; № 91 від 08.06.2007 року на суму 170 грн.; № 122 від 30.07.2007 року на суму 170 грн.; № 157 від 06.09.2007 року на суму 340 грн.; № 165 від 11.09.2007 року на суму 170 грн.; № 182 від 21.09.2007 року на суму 782 грн.; № 212 від 07.11.2007 року на суму 170 грн.; № 250 від 28.12.2007 року на суму 170 грн.; № 4 від 09.01.2008 року на суму 340 грн.; №18 від 30.01.2008 року на суму 340 грн.; № 900836 серія 01 ААВ від 24.03.2008 року на суму 170 грн. (а.с. 16-21).

Позивач посилається на положення ст. 208 ГК України, однак судом не можуть бути застосовані санкції за укладення угоди (вчинення господарського зобов'язання) з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, встановлені ГК України з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 207 Господарського Кодексу України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним із них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, чи відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення статей 207 та 208 ГК України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, а тому згідно з частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 215, частиною 2 статті 228 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому статті 10 Закону України «Про державну податкову службу» в Україні від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ, можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів із позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. У разі задоволення позову висновок суду про нікчемність правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

Санкції застосовуються за вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. За змістом частини 1 статті 208 ГК України застосування передбачених нею санкцій можливе лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною.

Ці санкції не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування зазначених санкцій необхідна наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, учинення удаваного правочину з метою приховати ухилення від сплати податків.

Посилання позивача на факт ухилення від оподаткування КП «Комунальник» суд вважає припущенням, яке не підтверджено належними та допустимими доказами. З матеріалів справи не вбачається встановлення позивачем фактів ухилення від оподаткування, в тому числі і по спірній угоді.

До того ж, лише тільки факт несплати відповідачем податків і зборів не є підставою для визнання недійсними укладених ним угод. Спірна угода не містить обов'язків сторін щодо сплати податків. Із змісту угоди не витікає мета на ухилення від сплати податків та намір сторін діяти відповідним чином, в угоді взагалі відсутні умови, обов'язки, чи відповідальність сторін за сплату податків, у зв`язку з чим порушення, які не стосуються змісту угод не можуть бути підставами для визнання їх недійсними.

Обов`язок сплачувати відповідні податки встановлений законодавством України і не залежить від змісту угоди. Порушення вимог податкового законодавства може бути підставою для притягнення особи, що його припустила до відповідальності, встановленої законодавством.

Відповідно до положень Цивільного Кодексу України, недійсною визнається угода, яка укладена з метою, що завідомо суперечна інтересам держави та суспільства. З огляду на це податковий орган повинен довести у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення безпосередньо спірних угод, а також вину сторони у формі умислу. Слід зазначити, що завідомість полягає у наявності та прагнення досягнення сторонами відповідної протиправної мети не в момент виконання дії, а до неї.

Позивачем, не визначено та документально не підтверджено те, що до укладення спірного договору сторони чи одна із сторін мали на увазі мету, суперечну інтересам держави і суспільства та прагнули її досягнення.

Частиною 1 ст. 208 ГК України передбачено застосування санкцій лише судом. Це правило відповідає нормі ст. 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки санкції, передбачені цією частиною, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК України. Тому такі санкції можуть застосовуватись лише протягом строків, встановлених ст. 250 ГК України.

У відповідності до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Враховуючи зазначені вимоги, на час розгляду справи сплинув передбачений ст. 250 ГК України строк для застосування адміністративно-господарської санкції.

Враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приходить до висновку про недоведеність податковою інспекцією того, що спірний договір укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків і що ці наміри суперечать інтересам держави і суспільства, не встановлений факт протиправності предмету укладеного договору, або таким, що суперечить законодавству.

На підставі зазначеного відсутні підстави для задоволення позову.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 69-71, 94, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені позову Державної податкової інспекції у Першотравневому районі Донецької області до Мангушського комунального підприємства «Комунальник», ОСОБА_1 про стягнення у доход держави коштів, одержаних без установлених законом підстав - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 12 березня 2009 року.

Повний текст постанови складений 16 березня 2009 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Головіна К.І.

Часті запитання

Який тип судового документу № 4812311 ?

Документ № 4812311 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 4812311 ?

Дата ухвалення - 12.03.2009

Яка форма судочинства по судовому документу № 4812311 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 4812311 ?

В Донецький окружний адміністративний суд

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 4812311, Донецький окружний адміністративний суд

Судове рішення № 4812311, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 12.03.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 4812311 відноситься до справи № 2а-1538/09/0570

Це рішення відноситься до справи № 2а-1538/09/0570. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:

1) МАНГУШСЬКЕ КОМУНАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО "КОМУНАЛЬНИК"

Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 4811999

Наступний документ : 4812406

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;