Ухвала суду № 48115985, 21.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2015 року м. Київ К/800/3106/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Цвіркуна Ю.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року

по справі №813/4402/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» (надалі - ТОВ «Партнер Дістрібьюшн»)

до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у Залізничному районі м.Львова)

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м.Львова №0001752210/7346 від 20.05.2014р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2014р. у задоволені позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014р. рішення суду першої інстанції скасовано та прийняте нове, яким позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014р. та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» зазначає, що рішення суду другої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом апеляційної інстанції надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, податковим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2014р., за результатами якої складено акт №69/13-03-2210-17/37171990 від 30.04.2014р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення позивачем п.198.6 ст.198 та п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України, що полягає у неправомірному віднесенні до податкового кредиту за лютий 2014р. суми податку на додану вартість в розмірі 224108,22грн., оскільки ця сума сформована за рахунок податкових накладних №23 від 31.01.2014р., №25 від 31.01.2014р., №28 від 31.01.2014р., №30 від 31.01.2014р., №27 від 31.01.2014р., №29 від 31.01.2014р., №31 від 31.01.2014р., виписаних ФОП ОСОБА_1, які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі названого акту ДПІ у Залізничному районі м.Львова прийнято податкове повідомлення-рішення №0001752210/7346 від 20.05.2014р, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за податку на додану вартість в розмірі 280135,10грн., в т.ч. основний платіж - 224108,00грн., штрафні санкції - 56027,10грн.).

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив про відсутність у позивача права на включення суми платку на додану вартість до податкового кредиту за спірними податковими накладними, оскільки такі не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючі позовні вимоги, суд апеляційної інстанції цілком вірно та обґрунтовано виходив з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, у період з 05.06.2014р. по 26.06.2014р. відповідачем була проведена повторно виїзна перевірка ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість (з врахуванням уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість) в розрізі контрагентів за січень-березень 2014р.

За результатами цієї перевірки, враховуючи коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації було складено акт від 04.07.2014 р. №1477/13-03-22-04/37171990, в якому зазначено про те, що ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» по контрагенту ФОП ОСОБА_1 включив накладні на суму 457812,89 грн. до реєстру після усунення механічних помилок (нумерація податкових накладних), які виникли в базі ТОВ «Партнер Дістрібьюшн».

У зв'язку з цим позивачем було подано уточнений реєстр виданих та отриманих податкових накладних за січень 2014р.

За наслідками цієї перевірки податковим органом вказано про завищення суми податкового кредиту в Декларації з податку на додану вартість за березень 2014 р. в сумі 29875,17грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного (звітного) податкового періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в сумі 29875,17грн., чим порушено абз.11 п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі матеріалів перевірки податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення №0002562204 18.07.2014р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 29875,17грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 14937,50 грн.

ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» було сплачено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 29 875,17 грн. та застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 14937,50 грн.

При цьому, ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» подано до ДПІ у Залізничному районі м. Львова податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2014р. (від 19.03.2014р. №9014600116) та дод.5 до декларації «розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», згідно якої задекларовано у складі податкового кредиту за лютий 2014р. взаємовідносини з ФОП ОСОБА_1, суму податку на додану вартість 489189,72 грн., в т.ч. податкові накладні виписані ФОП ОСОБА_1, для ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» у грудні 2013р. на суму податку на додану вартість в сумі 24633,33 грн., у січні 2014р. на суму податку на додану вартість 405729,56 грн., у лютому 2014р. - 58826,83 грн.

З боку ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» було подано до податкової інспекції реєстр отриманих та виданих податкових накладних за період лютий 2014р., яким самостійно було виправлено механічні помилки та включено до складу податкового кредиту за лютий 2014р. податкові накладні виписані ФОП ОСОБА_1, у січні 2014р. (дані податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних).

Таким чином, сума податку на додану вартість по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1, була включена до податкової декларації з податку на додану вартість (з врахуванням реєстру отриманих та виданих податкових накладних за лютий 2014р. не змінилася та становить 457812, 89грн. (податкові накладні виписані в січні 2014р., однак підприємством отримані в лютому 2014р.).

Враховуючи вищенаведене, актом повторної позапланової виїзної перевірки від 04.07.2014р. №1477/13-03-22-04/37171990 підтверджено суму податкового кредиту включену по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1, за січень 2014р. на суму податку на додану вартість 457812,89грн.

Суми податку на додану вартість включено до складу податкового кредиту ТОВ «Партнер Дістрібьюшн» у січні-лютому 2014р. та відображено у реєстрі виданих податкових накладних за січень-лютий 2014 р., що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за січень-лютий 2014р.

Відтак, податкові накладні включені ТзОВ «Партнер Дістрібьюшн» до складу податкового кредиту були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодекс (п.14.1.181. ст.14 Податкового кодексу України)

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу), чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна, згідно вимог ст. 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, які відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації такої в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового Кодексу України податкова накладна в якій сума податку на додану вартість перевищує 10 тисяч гривень, підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно з пп. 49.8 ст. 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Враховуючи наведені норми права та встановлені обставини справи колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, отриманими від ФОП ОСОБА_1

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В.Вербицька

____ Ю.І. Цвіркун