Рішення № 48109150, 06.08.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

справа № 760/12239/14-ц

провадження № 2/760/5363/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2015 року м. Київ

Солом'янський районний суд м. Києва у складі судді Шевченко Л. В.,

За участю секретаря судового засідання Бугайчука О. Р.,

За участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення страхового відшкодування, ухвалив таке рішення.

Позиції осіб, які беруть участь у справі:

26.06.2015 позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення страхового відшкодування, у якому просив стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування в розмірі 31 707,44 грн., пеню в розмірі 3 059,77 грн. та 3 % річних в розмірі 2 514,88 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 16.09.2012 у м. Києві на бул. Вернадського - вул. Краснова, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Honda Accord, д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_4, та транспортного засобу марки Toyota Corolla, д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Внаслідок ДТП транспортному засобу Toyota Corolla, д/н НОМЕР_2, були завдані механічні пошкодження, а його власнику - матеріальний збиток у розмірі 81 707,44 грн.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 21.09.2012 ОСОБА_4 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Honda Accord, д/н НОМЕР_1, ОСОБА_4 на момент ДТП була застрахована в ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5335737 від 21.02.2012 та за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту СТД № 7440839 від 20.02.2012.

17.09.2012 водій автомобіля Honda Accord, д/н НОМЕР_1, ОСОБА_4, подала до відповідача заяву (повідомлення) про дорожньо-транспорту пригоду з необхідними документами.

Відповідач, здійснивши відповідні розрахунки страхових відшкодувань, прийняв рішення та здійснив виплату на користь позивача страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5335737 від 21.02.2012 у розмірі 49 490 грн. (ліміт відповідальності 50 000 грн. - франшиза 510 грн.).

Враховуючи те, що розмір відновлювального ремонту транспортного засобу Toyota Corolla, д/н НОМЕР_2, становить 81 707,44 грн., а відповідачем відшкодовано лише 49 490 грн., позивач вважає, що з відповідача належить стягнути 31 707,44 грн. (81 707,44 грн. - 49 490 грн. - 510 грн. франшиза).

Оскільки наразі страхове відшкодування не виплачене, позивач вважає, що відповідач повинен сплатити зазначену суму, а також понести відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

Розмір заборгованості відповідача за період з 27.10.2012 по 18.06.2015 складає 37 282,09 грн., з яких:

31 707,44 грн. - сума страхового відшкодування;

3 059,77 грн. - пеня;

2 514,88 грн. - три проценти річних.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та треті особи у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини першої статті 224 ЦПК «у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи».

Враховуючи ці обставини та зважаючи на думку представника позивача, який не заперечував проти розгляду справи у відсутності відповідача, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи, всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд

встановив:

16.09.2012 у м. Києві на бул. Вернадського - вул. Краснова, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки Honda Accord, д/н НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, під керуванням ОСОБА_4, та транспортного засобу марки Toyota Corolla, д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

ОСОБА_2 керував автомобілем Toyota Corolla, д/н НОМЕР_2, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу Toyota Corolla, д/н НОМЕР_2, серії НОМЕР_6 (а.с. 11).

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 21.09.2012 ОСОБА_4 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та до неї застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу (а.с. 12).

Автомобіль Toyota Corolla, д/н НОМЕР_2, внаслідок ДТП отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою УДАІ ГУМВС України в м. Києві від 16.09.2012 (а.с. 13).

Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Honda Accord, д/н НОМЕР_1, ОСОБА_4, на момент ДТП була застрахована в ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5335737 від 21.02.2012 та за договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту СТД № 7440839 від 20.02.2012 (а.с. 14).

Ліміт відповідальності страховика за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності складає 50 000 грн., франшиза 510 грн. Розмір страхової суми за договором добровільного страхування цивільної відповідальності складає 100 000 грн., франшиза 510 грн.

На виконання вимог, передбачених статтею 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ОСОБА_4 подала до ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» заяву (повідомлення) про дорожньо-транспортну пригоду від 17.09.2012 та необхідні документи (а.с. 18-19). Крім цього, 04.10.2012 із заявою про виплату страхового відшкодування на підставі полісу № АВ/5335737 до відповідача звернувся ОСОБА_2 (а.с. 20).

17.09.2012 ОСОБА_4 подала до ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» заяву про факт настання страхового випадку з необхідними документами згідно з умовами договору добровільного страхування цивільної відповідальності (а.с. 21-22).

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 40/09/12 від 27.09.2012 матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Toyota Corolla, д/н НОМЕР_2, складає 81 707,44 грн. (а.с. 25-28).

Позивач визнав факт виплати йому страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5335737 від 21.02.2012 у розмірі 49 490 грн. (50 000 грн. ліміт відповідальності - 510 грн. франшиза).

Встановивши усі обставини справи та здійснивши загальну оцінку доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково з таких підстав.

Відповідно до статті 979 ЦК «за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору».

Факти укладення договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту СТД № 7440839 від 20.02.2012 та настання страхового випадку встановлені судом.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 ЦК, який кореспондується з пунктом 3 частини першої статті 20 Закону «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Пункт 5.1 договору добровільного страхування цивільної відповідальності передбачає, що «страховик здійснює страхову виплату протягом 15 днів після оформлення і підписання сторонами страхового акту». За умовами п. 5.2 цього договору «страховий акт оформлюється Страховиком на підставі письмової заяви Страхувальника і документів, що підтверджують факт настання страхового випадку, його причини й обставини, а також розмір заподіяного збитку. Строк складання страхового акту - один робочий день після одержання всіх необхідних документів».

Суд встановив, що відповідач отримав необхідну заяву 17.09.2012. Отже, страхову виплату відповідач повинен був здійснити не пізніше 03.10.2012.

Стаття 992 ЦК передбачає, що «у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом».

Відповідно до пункту 5.6 договору добровільного страхування цивільної відповідальності «страховик несе відповідальність за порушення строку страхових виплат шляхом сплати пені в розмірі 0,01 % від суми страхової виплати за кожний день прострочення».

Позивач нарахував пеню в розмірі 3 059,77 грн. за 965 днів прострочення.

За правилами пункту першого частини другої статті 258 ЦК період, за який нараховується пеня за прострочення виконання зобов'язання не може перевищувати одного року. Виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

Таким чином, суд вважає, що пеню з відповідача належить стягнути за 365 днів прострочення.

Крім того, частиною третьою статті 551 ЦК, зокрема передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки.

Така правова позиція суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 03.09.2014 № 6-100цс14, який враховується судом під час розгляду цієї справи відповідно до вимог статті 360-7 ЦПК України.

Отже, розрахунок пені:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення31707.4419.06.2014 - 18.06.20153650.01 %1157.32

Згідно з частиною другою статті 625 ЦК «боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».

Верховний Суд України у своєму листі від 19.07.2011 «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» роз'яснив, що «оскільки зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процентів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання».

Суд розглядає справу не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (частина перша статті 11 ЦПК).

Позивач просив суд стягнути з відповідача лише 3 % річних, а про стягнення інфляційних витрат позовні вимоги не пред'явив.

Періодом прострочення позивач зазначив з 27.10.2012 по 18.06.2015. Суд встановив, що страхову виплату відповідач повинен був здійснити не пізніше 03.10.2012. Однак, визначаючи початок перебігу строку з 27.10.2012, позивач здійснив арифметичну помилку, що підтвердив у судовому засіданні його представник.

Отже, розрахунок 3 % річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів31707.4427.10.2012 - 18.06.20159653 %2514.88

Таким чином, загальний розмір страхового відшкодування складає:

31 707,44 + 1 157,32 + 2 514,88 = 35 379,64 грн.

З урахуванням викладеного суд робить висновок про необхідність захистити порушені права позивача в обраний ним спосіб судового захисту, що відповідає статті 16 ЦК.

Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Розподіляючи судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд зазначає, що з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір в розмірі 353,80 грн.

Керуючись статтями 258, 551, 625, 979-984, 988-990, 992 ЦК, Законом України «Про страхування», Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 1, 4-11, 18, 57-66, 79, 88, 157-196, 208, 209, 212-215, 218, 224-226, 360-7 ЦПК, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, про стягнення страхового відшкодування - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (код ЄДРПОУ 13490997, місцезнаходження: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5, місце реєстрації: 01015, АДРЕСА_1) 31 707,44 грн. (тридцять одну тисячу сімсот сім гривень 44 копійки) страхового відшкодування за договором добровільного страхування цивільно-правової відповідальності № 7440839 від 20 лютого 2012 року, 1 157,32 грн. (одну тисячу сто п'ятдесят сім гривень 32 копійки) пені та 2 514,88 грн. (дві тисячі п'ятсот чотирнадцять гривень 88 копійок) три проценти річних, а всього 35 379,64 грн. (тридцять п'ять тисяч триста сімдесят дев'ять гривень 64 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (код ЄДРПОУ 13490997, місцезнаходження: 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 5) на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5, місце реєстрації: 01015, АДРЕСА_1) 353,80 грн. (триста п'ятдесят три гривні 80 копійок) судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду міста Києва через Солом'янський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л. В. Шевченко