Ухвала суду № 48048546, 30.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2015 року м. Київ К/800/18300/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщені суду справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року у справі №820/18149/14 за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства „Реал Банк" Кадирова Владислава Володимировича про визнання бездіяльності протиправою та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства „Реал Банк", в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ „Реал Банк" Кадирова Владислава Володимировича при розгляді вимог щодо відшкодування коштів за його вкладом по договору банківського вкладу фізичних осіб „Реальний прибуток" з можливістю поповнення та виплатою процентів щомісяця від 03.03.2014 р. №4010/БТ; визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення його в Загальний реєстр вкладників Публічного акціонерного товариства „Реал Банк", які мають право на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу фізичних осіб „Реальний прибуток" з можливістю поповнення та виплатою процентів щомісяця від 03.03.2014 р. №4010/БТ; зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ „Реал Бан"Кадирова Владислава Володимировича включити його в Загальний реєстр вкладників публічного акціонерного товариства „Реал Банк", які мають право на отримання відшкодування за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу фізичних осіб „Реальний прибуток" з можливістю поповнення та виплатою процентів щомісяця від 03.03.2014 р. №4010/БТ.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року, в задоволенні вищезазначеного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 03.03.2014 року між публічним акціонерним товариством „РЕАЛ БАНК" в особі директора Лисичанської філії Перерви О.М. та ОСОБА_1 укладений договір банківського вкладу фізичних осіб „ЗРУЧНИЙ" з автоматичним щомісячним продовженням № 4010/БТ від 03.03.2014 року. Згідно з п. 2.1 договору банківського вкладу, ПАТ „РЕАЛ БАНК" прийняло від вкладника грошові кошти в сумі 190483,15 грн. на строк зберігання коштів з 3 березня 2014 року до 3 квітня 2014 року та відкритий вкладнику вкладний (депозитний рахунок) №2630750113258, згідно квитанції №630 від 03.03.2014 року.

Постановою правління Національного банку України №109 від 28.02.2014 року ПАТ „РЕАЛ БАНК" віднесений до категорії неплатоспроможних.

Виконавчою дирекцією ФГВФО прийняте рішення №10 від 28.02.2014 року „Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ „РЕАЛ БАНК", відповідно до якого запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Кадирова В.В. уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію в ПАТ „РЕАЛ БАНК".

Правлінням НБУ прийнята постанова №295 від 21 травня 2014 року „Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ „РЕАЛ БАНК".

Виконавчою дирекцією ФГВФО від 21.05.2014 року прийняте рішення №34 „Про початок процедури ліквідації ПАТ „РЕАЛ БАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", відповідно до якого розпочато процедуру ліквідації ПАТ „РЕАЛ БАНК" та призначено Кадирова В.В. уповноваженою особою ФГВФО на ліквідацію ПАТ „РЕАЛ БАНК".

ОСОБА_1 20.03.2014 року звернувся до відповідача із запитом про включення його до реєстру вкладників на відшкодування йому за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб суми вкладу за Договором банківського вкладу.

Листом від 07.04.2014 року за вих. № 08-206/1183 відповідач повідомив позивача про не можливість повернення вкладу з тих підстав, що договір банківського вкладу укладений ОСОБА_1 після 28.02.2014 року, за наслідками чого вони не підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тому уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства „Реал Банк" Кадиров Владислав Володимирович не включив позивача до реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За вищевикладених обставин, позивач вважає незаконною відмову уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства „Реал Банк" Кадирова Владислава Володимировича щодо не включення його до реєстру вкладників на відшкодування грошових коштів за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а відмову у відшкодуванні вкладу - безпідставною, оскільки не ґрунтується на вимогах діючого законодавства України.

Суди першої та апеляційної інстанції, відмовляючи в позові послалися на ті обставини, що правочини, тобто укладений договір банківського вкладу від 03.03.2014 року між публічним акціонерним товариством „РЕАЛ БАНК" в особі директора Лисичанської філії Перерви О.М. та ОСОБА_1 вчинений органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемним, який не створює юридичних наслідків, позивачем не надано доказів щодо протиправності дій відповідачів, тому позовні вимоги позивача є необґрунтованими.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, щодо повноважень та функцій Фонду відносно виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначені Законом України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" №4452 від 23.02.2012 року.

Частиною 1 статті 26 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Також, ч.2 ст.26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та п.8 р.I Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 року №14 визначено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст.27 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", відповідно до якого уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах „Урядовий кур'єр" або „Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

При цьому, уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч.4 ст.26 цього Закону.

Перелік складається станом на день прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на день прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, незалежно від кількості вкладів в одному банку (п.4 р.III Положення №14).

Відповідно до ч.1,ч.3 ст.6 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 28.02.2014 року ПАТ „РЕАЛ БАНК" постановою Правління Національного банку України №109 віднесений до категорії неплатоспроможних.

Договір банківського вкладу фізичних осіб „ЗРУЧНИЙ" з автоматичним щомісячним продовженням № 4010/БТ укладений між публічним акціонерним товариством „РЕАЛ БАНК" в особі директора Лисичанської філії Перерви О.М. та ОСОБА_5 укладений 03.03.2014 року, тобто після постанови НБУ про віднесення його до неплатоспроможних та призначення уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ „Реал Банк".

Тобто у директора Лисичанської філії ПАТ „РЕАЛ БАНК" Перерви О.М. при укладанні вказаного договору з позивачем були відсутні належні повноваження для укладання даного правочину, а тому договір від 03.03.2014 року є нікчемним.

Судами попередніх інстанцій також встановлено що під час дії тимчасової адміністрації в ПАТ „РЕАЛ Банк" 28.02.2014 року ОСОБА_5 отримав за своїм вкладом 561753.42 грн. та 9696.02 грн., які одразу ж були оформлені як окремі вклади за договорами: № 4010/БТ від 03.03.2014 року на ім'я ОСОБА_1 в в розмірі 190483,15 грн.; № 4011/ВТ від 03.03.2014 року на ім'я ОСОБА_6 в розмірі 190483,15 грн.; № 4012/БТ від 03.03.2014 року на ім'я ОСОБА_7 в розмірі 190483,14 грн.

Таким чином, позивач розділив свій вклад та відсотки по вкладу в розмірі 571449,44 грн. згідно виписки з банку.

Згідно ч.2 ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.

Відповідно п.1 ч.4 ст.38 Закону України „Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст.38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

З урахуванням того, що спірний правочин укладений 03.03.2014 року, тобто вже після призначення уповноваженої особи Фонду, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про нікчемність даного правочину та відсутності правових підстав для включення ОСОБА_1 до повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ „РЕАЛ БАНК" за рахунок ФГВФО.

Судами першої та апеляційної інстанції також встановлено, що 23.06.2014 року ОСОБА_1, подана кредиторська вимога щодо включення його вимог до реєстру акцентованих вимог кредиторів і зазначена вимога була акцептована та включена до реєстру акцептованих вимог кредиторів та віднесена до 4 черги.

Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірних висновків про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається, при цьому колегія суддів зазначає, що справа переглядається в межах касаційних скарг.

Керуючись ст.ст. 220, 2202, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: