Ухвала суду № 48048534, 08.07.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2015 року м. Київ К/9991/38823/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2012

у справі № 2а-14846/11/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Науково-виробничий центр технологій зберігання та переробки зернових «Співдружність»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (ДПІ)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2012, позов задоволено: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення № 0002502305, № 0002512305 від 03.06.2011.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу грошового зобов`язання із податку на додану вартість, з податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 19.05.2011 № 1723/2305/33290880, про порушення позивачем норм підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР) та пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), а саме: 1) завищено податковий кредит на суму 348464,00 грн. у податковому обліку лютий, березень, травень 2008 року, квітень, червень, серпень, вересень 2009 року, січень-травень, грудень 2010 року за податковими накладними, виписаними ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Проф-строй», ТОВ «Сорекс 2006», ПП «Співдружність-Кентавр»; 2) завищено валові витрати у податковому обліку за 1-2-й квартали 2008 року, 2-3-й квартали 2009 року, 1-й квартал 2010 року за наслідками господарських операцій із ТОВ «Техенергоресурс» та ТОВ «Електроспецтех».

За результатами перевірки ДПІ стосовно ТОВ «Науково-виробничий центр технологій зберігання та переробки зернових «Співдружність» прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.06.2011: № 0002512305 - про донарахування грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 360372,50 грн. (у т.ч., 288298,00 грн. - основний платіж та 72074,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції); № 0002502305 - про донарахування грошового зобов`язання з податку на прибуток у сумі 169061,25 грн. (у т.ч., 135249,00 грн. - основний платіж та 33812,25 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

У судовому процесі встановлено, що між ТОВ «Науково-виробничий центр технологій зберігання та переробки зернових «Співдружність» та ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Проф-строй», ТОВ «Сорекс 2006», ПП «Співдружність-Кентавр» укладено ряд договорів: 1) від 08.01.2008 № 8/01, від 11.03.2008 № 21, від 29.04.2008 № 29/04, згідно з умовами яких позивач (замовник) доручає, а ТОВ «Електроспецтех» (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати та здати замовнику будівельно-монтажні роботи; 2) від 23.03.2010 № 23/03/1-2010 та від 12.04.2010 № 12/04/1-2010, згідно з умовами яких позивач (замовник) доручає, а ТОВ «Проф-строй» (підрядник) зобов'язується збудувати та здати в строк склад готової продукції та залізничний відпуск (договір від 23.03.2010 № 23/03/1-2010); виготовити та здати металеві конструкції (договір від 12.04.2010 № 12/04/1-2010); 3) від 27.10.2010 № 27/10-10, згідно з умовами якого позивач (підрядник) доручає, а ТОВ «Сорекс 2006» (субпідрядник) зобов'язується виконати будівельно-монтажні роботи; 4) від 07.12.2009 № 287, від 25.02.2010 № 68, від 01.03.2010 № 75, від 09.04.2009 № 42 та від 17.08.2009 № 17/08-2009, згідно з умовами яких позивач (замовник) доручає, а ПП «Співдружність-Кентавр» (підрядник) зобов'язується виконати будівельно-монтажні та електромонтажні роботи на об'єктах, визначених в договорі.

Відповідно до пункту 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 цього Закону визначено. що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно із абзацами першим, другим підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті).

На підставі досліджених у судовому процесі доказів (завірених належним чином копій договорів від 08.01.2008 № 8/01, від 11.03.2008 № 21, від 29.04.2008 № 29/04, від 23.03.2010 № 23/03/1-2010, від 12.04.2010 № 12/04/1-2010, від 27.10.2010 № 27/10-10, від 07.12.2009 № 287, від 25.02.2010 № 68, від 01.03.2010 № 75, від 09.04.2009 № 42, від 17.08.2009 № 17/08-2009, податкових накладних, актів приймання виконаних робіт, платіжних доручень), оцінка яких відповідає нормам ст. 86 КАС України, суди попередніх інстанцій встановили факт придбання позивачем послуг у ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Проф-строй», ТОВ «Сорекс 2006», ПП «Співдружність-Кентавр».

Як визначено в абзаці першому підпункту 7.2.4 цього пункту 7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Проф-строй», ТОВ «Сорекс 2006», ПП «Співдружність-Кентавр» на час здійснення господарських операцій із позивачем, були зареєстровані платниками податку на додану вартість у встановленому законом порядку.

Відповідно до встановлених у справі обставин суди першої та апеляційної інстанцій зробили правильний висновок, що задекларовані позивачем суми податкового кредиту та валових витрат за господарськими операціями з ТОВ «Техенергоресурс», ТОВ «Електроспецтех», ТОВ «Проф-строй», ТОВ «Сорекс 2006», ПП «Співдружність-Кентавр» підтверджується документами бухгалтерського обліку та податковими накладними. У судовому процесі ДПІ не доведено, що інформація в цих документах не відповідає дійсності, тоді як відповідно до частини другої статті 71 КАС України саме на відповідача покладено такий процесуальний обов'язок.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність вищенаведених висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев