Вирок № 48008753, 21.07.2010, Андрушівський районний суд Житомирської області

Справа №: 1-126/10

Провадження № -

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2010 року

Андрушівський районний суд Житомирської області в складі : Головуючого-судді: Карповця В.В.

при секретарі:ОСОБА_1

з участю прокурора: Прокопенко О.В. з участю адвоката ОСОБА_2

з участю законного представника неповнолітньої ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Андрушівка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженки ІНФОРМАЦІЯ_2, гром. України, українки, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, на утриманні неповнолітніх дітей не має, жительки с. Іванків вул. Ковальова 6.60 раніше не судимої,

за ст.185 ч.1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2010 року близько 14 год. підсудна ОСОБА_4, перебуваючи в приміщенні Іванківської ОСОБА_5 ступеню, с. Іванків вул. Мельника 6.4, з підвіконня шляхом вільного доступу таємно викрала мобільний телефон марки «Самсунг С3310» вартістю 656 гривень із стартовим пакетом «Київстар» вартістю 25 гривень, які належать ОСОБА_6, а всього майна на загальну суму 681 гривня. Викраденим розпорядилась на власний розсуд, привласнила його.

Підсудня ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому їй злочині визнала повністю та показала, що 11.02.2010 року вона перебувала на заняттях в Іванківській ЗОШ. Біля 14 години вона попросилася вийти з класу. Проходячи по коридору на підвіконні побачила мобільний телефон, якого вирішила викрасти та залишити собі. На дворі оглянувши даний мобільний телефон вона впевнилась, що він належить її однокласнику ОСОБА_6 В подальшому вимкнула даний мобільний телефон та вийняла з нього сім-карту, яку викинула на території школи. Зайшовши до класу зрозуміла, що ОСОБА_6 шукає свій мобільний телефон. Разом із ОСОБА_6 по всіх класах школи ходила директор школи ОСОБА_7 та запитувала у учнів про мобільний телефон. Прийшовши додому заховала даний мобільний телефон у тумбочку і періодично користувалась ним. Даний телефон ніхто не бачив, мала намір залишити його собі. 03.03.2010 року до неї додому прийшли працівники міліції, яким відразу розповіла про скоєну крадіжку. У вчиненому розкаялась, просила суворо не карати по можливості помякшити покарання.

Крім повного визнання своєї вини, вина ОСОБА_4 в інкримінованому їй злочині доведена зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами :

-допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_6, повністю підтвердив покази підсудньої ОСОБА_4 Притепнзій до підсудньої не має, щодо міри покарання покладається на розсуд суду.

-протоколом огляду місця події від 03.03.2010 року, а саме господарства за адресою с. Іванків вул. Ковальова 6.60, яке належать ОСОБА_8, де було виявлено мобільний телефон «Самсунг СЗЗ10», який належить ОСОБА_6 (а.с. 7);

-висновком товарознавчої експеризи №5\265 від 26.04.2010 року, яким встановлено залишкову вартістьмобільного телефону «Самсунг СЗЗ10» становить 656 гривень (а.с. 25-30);

-оголошеними в судовому засіданні показаннями свідків: ОСОБА_9, ОСОБА_7 (а.с. 32-35);

Виходячи з наведеного суд вважає вину підсудньої доведеною і кваліфікує її дії за ст.185 ч.1 КК України, так як вона скоїла таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_4. - не має.

Обставини, що помякшують відповідальність ОСОБА_4 вчинення злочину в неповнолітньому віці, щире каяття в скоєному злочині, відшкодування заподіяних збитків.

Призначаючи покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу підсудньої, яка є неповнолітньою, раніше не притягувалась до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, потерпілий будь-яких претензій не має.

За наведених обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудньої можливе без ізоляції від суспільства, тому обирає міру покарання в межах санкції ст.185 ч.1 КК України, з одночасним застосуванням ст.ст. 75, 76, 104 КК України..

Цивільний позов не заявлено.

Суд стягує з підсудньої на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 150,24 грн. за проведення товарознавчої експертизи.

Речові докази: мобільний телефон «Самсунг СЗЗ10» ІМЕЛ 358081023193434, який зберігається у ОСОБА_6- повернути власнику ОСОБА_6.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у скоєнні злочину, передбаченого ст.185 ч.1 КК України та призначити їй за цим законом покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76, 104 КК України звільнити засуджену від відбування призначеного їй покарання з випробуванням встановивши при цьому іспитовий строк на 1 (один ) рік.

Зобов'язати засуджену повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїзжати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід відносно засудженої до набрання вироком чинності залишити попереднім - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області (код 25574601, МФО 811039, р/р 31258272211843) судові витрати за проведення товарознавчої експертизи в розмірі 150 грн.24 коп.

Речові докази по справі: мобільний телефон «Самсунг СЗЗ 10» ІМЕЛ 358081023193414, який зберігається у ОСОБА_6- повернути власнику ОСОБА_10.

На виром може бути подана апеляція, до апеляційного суду Житомирської області через Андрушівський районний суд на протязі пятнадцяти діб з моменту його проголошеним.

Суддя:ОСОБА_11