Рішення № 4799513, 30.06.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/47

30.06.09

За позовом Національної телекомпанії України

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромторг-21"

Про стягнення 7 641,29 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Войтенко М.М. –предст. (дов. № 8-01-16/50 від 17.01.2009 р.)

Від відповідача не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромторг-21” про стягнення 6 400 грн. боргу за надані послуги відповідно до договору № 862-24 від 27.08.2008 р. про розміщення програм телеторгівлі, 625,31 грн. пені, 78,38 грн. 3 % річних з простроченої суми та 537,60 грн. інфляційної складової боргу.

Ухвалою суду від 26.03.2009 р. (суддя Шабунін С.В.) за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 46/47 та призначено розгляд справи на 22.04.09 р.

У судове засідання, призначене на 22.04.2009 р., позивач та відповідач уповноважених представників не направили, про причини їх нез’явлення суд не повідомили, документів на виконання вимог ухвали від 26.03.2009 р. не надали.

Зважаючи на неподання витребуваних судом документів та неявку представників сторін, розгляд справи ухвалою від 22.04.2009 р. відкладено на 13.05.2009 р., повторно зобов’язано позивача та відповідача виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі № 46/47.

За розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 13.05.2009 р. № 01-1/326 "Про передачу справи" справу № 46/47 передано на розгляд судді Прокопенко Л.В. у зв’язку із закінченням повноважень судді Шабуніна С.В.

Ухвалою суду від 18.05.2009 р справу прийнято до провадження суддею Прокопенко Л.В. розгляд справи призначено на 30.06.2009 р, зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали від 26.03.2009 р. про порушення провадження у справі №46/47.

Представник відповідача в судове засідання 30.06.2009 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 30.06.2009 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.08.08 р. між сторонами укладено договір про розміщення реклами №862-24 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов’язувався надати послуги з розміщення реклами відповідача.

У відповідності до п.1.2. договору відповідач зобов'язувався сплачувати вартість наданих послуг.

В п. 4.1. та п. 4.2. договору встановлено, що кількість та черговість розміщення реклами узгоджується сторонами у відповідних додатках до Договору, які є його невід»ємною частиною, ціна послуг також узгоджується в додатках до договору.

Згідно п. 4.3. Договору сплата вартості наданих послуг здійснюється відповідачем протягом 3 банківських днів з дня підписання відповідної угоди, але не пізніше як за 2 дні до розміщення реклами, у відповідності з додатками до договору.

Відповідно до додатку № 1 від 27.08.2008 р. до договору вартість послуг позивача становить 9 900,00 грн.

На виконання умов Договору між сторонами підписано Акт приймання –передачі послуг від 22.09.08р, у відповідності з яким вартість наданих позивачем послуг становить 9 900,00 грн.

Проте, вартість наданих послуг відповідачем оплачена не в повному обсязі.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 6 400,00грн.

Крім суми основного боргу позивач ставить вимоги про стягнення пені, що згідно розрахунку становить 624,31 грн., 3% річних, що згідно розрахунку становить 78,38 грн. та збитків від інфляції, що згідно розрахунку становить 537,60 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 ГК України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 6 400,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В п. 8.4. Договору зазначено, що в разі порушення відповідачем строків оплати, останній сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно ч.3 ст. 549 ЦК України пенею визнається неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 625,31 грн., (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми пені відповідачем суду не надано. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 625,31 грн. підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача сума 3% річних складає 78,38 грн., збитків від інфляції – 537,60 грн. (розрахунок в матеріалах справи). Контррозрахунку суми 3% річних та збитків від інфляції відповідачем суду не надано. Розрахунки 3% річних та збитків від інфляції відповідають матеріалам справи та чинному законодавству.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 78,38 грн. та збитків від інфляції у розмірі 537,60 грн. підлягають задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин та керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромторг-21" (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код 34634887, р/р 26000005947401 в ВАТ «Сведбанк»м. Київ, МФО 300164, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Національної телекомпанії України (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42, код 23152907, р/р 35223016000821 в УДК у Шевченківському районі ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019) 6 400(шість тисяч чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, 625 (шістсот двадцять п»ять)грн. 31 коп. пені, 78 (сімдесят вісім) грн. 38 коп. 3% річних, 537 (п'ятсот тридцять сім) грн. 60 коп. збитків від інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя Л.В.Прокопенко