Рішення № 4799512, 03.08.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 45/110

03.08.09

За позовом: Приватного підприємства "Термобуд Стандарт"

До: Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська лізингова компанія"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Технопорт-груп”.

Про: стягнення 346.193,46 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники сторін:

Позивача: Янчук О.С., дов. від 04.02.2009 року № 02/17

Відповідача: не з'явилися

Третьої особи: не з'явилися

Суть спору (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог): стягнення заборгованості за договором фінансового лізингу № 080815/ФЛ-0538 від 15.08.2008 в сумі 346.193,46 грн., з яких 215.600,00грн. сума боргу у вигляді авансового лізингового платежу за договором фінансового лізингу №080815/ФЛ-0538 від 15.08.2008, збитки у розмірі 96.000,00 грн., штрафні санкції за порушення грошового зобов’язання в розмірі 11979,09 грн., інфляційні нарахування в сумі 19619,90 грн., 3 % річних в сумі 2 994,77грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач перерахував відповідачеві 215.600,00 грн. як авансовий лізинговий платіж, з метою придбання останнім необхідної позивачеві техніки. Позивач стверджує, що відповідач зазначеної техніки для позивача не придбав та позивачеві не передав.

Тому позивач просить стягнути суму сплачену відповідачеві, суму збитків та штрафних санкцій.

Відповідач проти задоволення позову заперечив та вказав, що позивач невчасно перерахував відповідачеві лізинговий платіж в сумі 215.600,00 грн. Також відповідач зазначив, що він не несе відповідальності за несвоєчасну поставку, відмову від поставки предмета лізингу, якщо такий продавець (постачальник) такого товару обрано лізингоодержувачем.

Ухвалою від 01.04.2009 порушено провадження у справі № 45/110 та призначено її до розгляду на 27.04.2009.

Ухвалою від 27.04.2009 розгляд справи відкладався на 27.05.2009, у зв’язку з неявкою відповідача.

В судовому засіданні 27.05.2009 позивач звернувся із заявою про зменшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 346193,46 грн.

Ухвалою від 27.05.2009 розгляд справи відкладався на 22.06.2009, у зв’язку з неявкою відповідача та необхідністю ознайомлення останнього із заявою про зменшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 22.06.2009 відповідач звернувся до суду із заявою про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Технопорт-груп”. Вказана заява мотивована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Технопорт-груп” є продавцем предмету лізингу за договором фінансового лізингу № 080815/ФЛ-0538 від 15.08.2008, тому, на думку заявника, рішення з даного спору може вплинути на права та обов’язки останнього.

Ухвалою від 22.06.2009 залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю “Технопорт-груп” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В судовому засіданні 03.08.2009, за згодою позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача (в попередніх судових засіданнях) дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами спору 15.08.2008 укладено договір фінансового лізингу № 080815/ФЛ-0538 (далі - Договір).

За умовами Договору відповідач (лізингодавець) зобов'язувався набути у власність предмет лізингу (автокран марки Chang Jians LT1025) та надати його позивачеві (лізингоодержувачу) за плату у володіння та користування, а позивач зобов'язувався сплачувати лізингові платежі, і перший лізинговий платіж в сумі 215600,00 грн. позивач мав сплатити відповідачеві 20.08.2008 (п. 3., 5., 5.1.1. Договору та додаток № 3 до Договору).

Згідно п. 2.2. Загальних правил фінансового лізингу (додаток № 1 до Договору) предмет лізингу та його продавець (постачальник) обрані та визначені лізингоодержувачем, і як наслідок лізингодавець не несе відповідальності за несвоєчасну поставку, відмову від поставки продавцем(постачальником) предмету лізингу. Лізингодавець також не несе відповідальності за недоліки та невідповідність предмета лізингу вимогам, інтересам та потребам лізингоодержувача, а також за втрати та збитки лізингоодержавуча, пов'язані з якістю або належністю предмета лізингу або будь-якої його складової частини для використання (експлуатації).

Між позивачем, відповідачем та ТОВ "Технопорт-груп" (третя особа) 15.08.2008 укладено договір купівлі-продажу №50, згідно якого ТОВ "Технопорт-груп" зобов'язувалася передати у власність відповідача товар, який відповідач зобов'язувався передати у лізинг позивачеві (п. 1.1.3.3. договору купівлі-продажу № 50).

Згідно п. 4.2.1. договору купівлі-продажу №50 відповідач зобов'язувався оплатити товар в сумі 215600,00 грн. до 22.08.2009, а решту суми 842400,00 протягом 2 робочих днів з моменту отримання від ТОВ "Технопорт-груп" письмового повідомлення про наявність товару на складі продавця.

Позивач 27.08.2008 сплатив відповідачеві 215600,00 грн., що підтверджується випискою з банку.

Позивач звернувся до відповідача з листами від 19.09.2008 № 518/26, від 14.11.2008 № 630/26 в яких повідомляв, що предмет лізингу йому не передано та просив повідомити причину затримки у передачі згаданого предмету лізингу.

Листом від 19.11.2008 № 648/26 позивач повідомив відповідача про те. що не заперечує проти розірвання Договору.

Відповідач листом від 20.11.2008 № 755-К повідомив позивача про те, що також не заперечує проти розірвання Договору, оскільки не може виконати взяті на себе договірні зобов'язання у зв'язку з ситуацією, яка склалася на фінансовому ринку України.

Позивач листами від 09.12.2008 № 718/26 та № 719/26 пред'явив відповідачеві вимогу про повернення 215600,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачу) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг) на певний строк і за встановлену плату ( лізингові платежі).

Згідно ч.2 ст.806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов’язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (статті 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускаються (ст. 525 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав умов Договору та договору купівлі-продажу № 50 саме через відсутність у відповідача для цього коштів, що підтверджується листом відповідача від 20.11.2008 № 755-К.

Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи, що відповідачем допущено істотне порушення умов Договору, оскільки не здійснено оплати предмету лізингу на користь третьої особи, то Договір є розірваним за згодою сторін, висловленою в листах останніх.

Щодо вимоги про повернення суми першого лізингового платежу, то відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються, зокрема, також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

З урахуванням того, що Договір за яким відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання є розірваним, і позивач пред'явив вимогу про повернення коштів 09.12.2008 (листи від 09.12.2008 № 718/26 та № 719/26) то відповідач зобов’язаний повернути позивачеві безпідставно отримані кошти в сумі 215600,00 грн. до 16.12.2008 включно на підставі ст.. 530 Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідач свого обов’язку не виконав, то вимоги позивача щодо стягнення з відповідача безпідставно отриманих грошових коштів в сумі 215600,00 грн. обґрунтовані матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення збитків в сумі 96000,00 грн., то згідно ч. 1, 2 ст 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Між позивачем та ТОВ "Фірма "Аспект" 04.09.2008 укладено попередній договір надання послуг автокраном № 04.09.08. За цим договором позивач зобов'язувався надати ТОВ "Фірма "Аспект" послуги автокраном марки Chang Jians LT1025, який позивач мав намір набути у володіння.

Відповідно до наданих позивачем документів, контрагент позивача (за попереднім договором надання послуг автокраном від 04.09.2008 № 04.09.08) - ТОВ "Фірма "Аспект" звернувся до позивача з претензією від 30.04.2009 № 30/04-вих про сплату штрафу згідно п. 4.2. попереднього договору надання послуг автокраном від 04.09.2008 № 04.09.08 в сумі 96.000,00 грн. за прострочення надання послуг на 100 днів.

В наступному ТОВ "Фірма "Аспект" надіслала позивачеві позовну заяву про стягнення з останнього 96000,00 грн. штрафу.

Позивач згідно платіжного доручення від 16.06.2009 № 1046 та виписки з банку від 17.06.2009 сплатив штрафні санкції на користь ТОВ "Фірма "Аспект" в сумі 96000,00 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем умов Договору.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 96000,00 грн. збитків є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 11979,09 грн. штрафних санкцій на підставі ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, то вони задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вказаною нормою передбачено порядок встановлення розміру штрафних санкцій, а не саму штрафну санкцію.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 11979,09 грн. штрафних санкцій на підставі ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції за період з грудня 2008 по травень 2009 в сумі 19619,60 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, перевіреним судом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача з 09.12.2008 по 27.05.2009 в сумі 2994,77 грн. підлягають задоволенню частково за уточненим розрахунком суду, оскільки у відповідача виник обов'язок сплатити позивачеві 215600,00 грн. до 16.12.2008 включно. Отже, починаючи з 17.12.2008 відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання.

Відповідно 3% річних нараховується з 17.12.2008 по 27.05.2009 (162 дня):

215600,00 грн. х 3% / 365 дня х 162 дня = 2870,73 грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача з 09.12.2008 по 27.05.2009 3% в сумі 2994,77 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 2870,73 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перша Західно-Українська лізингова компанія" (02070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, під'їзд 7, код 31362539, з будь якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного підприємства "Термобуд Стандарт" (80316, львівська область, Жовтківський район, м. Рава-Руська, вул. Коновальця, б. 14, к. 31, код 33361762, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) - 215600 (двісті п'ятнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп. – основного боргу, 96000 (дев'яносто шість тисяч) грн. 00 грн. – збитків, 19619 (дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'ятнадцять) грн. 60 коп. –збитків від інфляції, 2870 (дві тисячі вісімсот сімдесят) грн. 73 коп. –3% річних, 3340 (три тисячі триста сорок) грн. 90 коп. –витрат по оплаті державного мита, 113 (сто п"ять) грн. 26 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя С. Балац

Дата підписання рішення: 11.08.2009