Постанова № 4799203, 17.04.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 квітня 2009 р.                                                                       справа № 2а-4375/09/0570 час прийняття постанови: 15.10 година Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого                                                  судді Могильницького М.С. при секретарі                                                  Фенделєвій В.Є. за участю представника позивача           Ковальова С.В. представника відповідача Гой В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання нечинним Акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 18 березня 2008 року № 1 та зобов’язання виключити з Державного реєстру заборон відчужень рухомого майна запис про поширення права податкової застави на активи ВАТ «Донецькміськгаз» згідно з активами, на які поширюється право податкової застави від 18 березня 2008 року № 1 на суму 926489.26 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання нечинним Акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 18 березня 2008 року № 1 та зобов’язання виключити з Державного реєстру заборон відчужень рухомого майна запис про поширення права податкової застави на активи ВАТ «Донецькміськгаз» згідно з активами, на які поширюється право податкової застави від 18 березня 2008 року № 1 на суму 926489.26 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 18 березня 2008 року відповідачем було складено Акт опису активів, на які поширюється право податкової застави № 1. 25 березня 2008 року відповідачем було внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про поширення права податкової застави на активи ВАТ «Донецькміськгаз» згідно Акту опису. Зазначений акт позивач вважає незаконним як за формою, так і по суті, а тому і таким, який підлягає визнанню як нечинний. Також позивач, вважає, що дії відповідача в частині внесення до Реєстру запису про поширення податкової застави на активи позивача згідно Акту опису є незаконними, а тому відповідача належить зобов’язати виключити зазначений запис з Реєстру.

Форма, за якою СДПІ складено Акт опису, не передбачена жодним Законом України.

Позивач вважає, що відповідач, склавши Акт опису за формою, яка не передбачена Законами України порушив ч. 2 ст. 19 Конституції України, тому Акт опису рівно як і всі дії, спрямовані на його виконання, є незаконними.

Відповідач не надав детальної характеристики жодного об’єкту, які передав у податкову заставу, чим порушив приписи Акту на підставі якого діяв.

Станом на дату складання Акту опису податковий борг позивача складав 20187377.21 грн., але на цю ж дату відповідач вже описав майно позивача на загальну суму 20332734.75 грн. актами опису активів: актом опису активів № 4 від 30.03.2004р. на суму 1953098.25 грн., актом опису активів № 1 від 31.01.2005 року на суму 16448.78 грн., актом опису активів № 8 від 19.05.2005 року на суму 16587181.86 грн., актом опису активів № 6 від 17.11.2006 року на суму 1326723.43 грн., актом опису активів, на які поширюється право податкової застави від 21.11.2007 року № 15.

Отже, як зазначає позивач, станом на 18.03.2008 року активів підприємства було описано менше за суму податкового боргу на 145357.54 грн. Натомість 18 березня 2008 року відповідач додатково описав Актом опису активи позивача на суму 926489.26 грн. Таким чином, станом на 18 березня 2008 року відповідач загалом описав активи позивача на суму 21259224.01 грн., яка є більшою за суму податкового боргу, що є неприпустимим.

Згідно п. 4.3 Рішення Конституційного Суду України розмір податкової застави, виходячи із загальних принципів права, повинен відповідати сумі податкового зобов’язання, що забезпечувало б конституційну вимогу справедливості та розмірності.

Тому просить суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідач надав суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що жодними Законом України не встановлено (не затверджено) жодної форми актів, якими би користувався податковий орган (форми актів затверджується або наказами ДПА України, або постановами КМУ). Твердження позивача про необхідність встановлення (затвердження) форми акту відповідним Законом є безпідставним, оскільки у цьому немає необхідності. Дотримання форми акту необхідно у тому випадку, коли форма затверджена відповідним нормативно-правових актом, у разі коли форма акту не затверджена таким нормативно-правовим актом, акт складається довільної форми.

В акті опису міститься інформація, достатня для ідентифікації описаних активів.

Позивач коди підрахував загальну суму за 4-ма актами опису активів зазначив, що сума описаних активів (станом на 21.1.2007 року) за Актом від 19.05.2005 року № 8, яким описані труби нержавіючі, складає 16587181.86 грн., а за Актом від 17.11.2006 року № 6 – 1326723.43 грн. Однак, згідно з постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2005 року Акт від 19.05.2005 року № 8 був визнаний частково недійсним на суму 9213568.43 грн. і був чинним в частині опису активів на суму 7373613.43 грн.

У цей період, коли Акт опису активів № 8 був чинним на суму 7373613.43 грн., у зв’язку із збільшенням суми податкового боргу був складений Акт від 17.11.2006 року № 6, яким були описані труби нержавіючі (які були виключені з акту № 8) на суму 1326723.43 грн.

Коли судоми рішенням Акт опису активів від 19.05.2005 року № 8 був визнаний чинним на всю суму описаних активів, Акт від 17.11.2006 року № 6 був скасований і виключений з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується витягом з цього реєстру від 04.08.2008 року, який наданий позивачем як доказ.

Таким чином, станом на 18 березня 2008 року сума описаних у податкову заставу активів менша ніж сума податкового боргу навіть з урахуванням цього акту.

Тому просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав суду пояснення аналогічні запереченням проти позову. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

18 березня 2008 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку був складений Акт опису активів № 1, на які поширюється право податкової застави, яким описані наступні активи:

-          споруда гаража з профілакторієм (рік забудови – 1997, площа – 454.6 кв.м., стіни з цегли, перегородки із цегли, інвентаризаційний № 398800, адреса: м. Донецька, вул. Лівобережна, 55, ступінь зносу – 37.9%) вартістю 459067.45 грн.;

-          споруда адміністративно-лабораторного корпусу виробничої бази (рік забудови – 1999, площа – 164.6 кв.м., 1 поверх, стіни ж/б блоки, перегородки із цегли, інвентаризаційний № 40209, адреса: м. Донецьк, вул. Лівобережна, 55, ступінь зносу – 34.5%) вартістю 153025.39 грн.;

-          споруда складських приміщень (рік забудови – 1997, площа – 447.7 кв.м., 1 поверх, стіни ж/б колони облицьовані металевими листами, перегородки відсутні, інвентаризаційний № 398500, адреса: м. Донецька, вул. Лівобережна, 55, ступінь зносу – 37.9%) вартістю 150113.72 грн.;

-          малогабаритна АЗС на виробничій базі (рік забудови – 2004, інвентаризаційний № 40261, адреса: м. Донецька, вул. Лівобережна, 55, ступінь зносу – 30.3%) вартістю 107572.93 грн.;

-          споруда трансформаторної підстанції (рік забудови – 1997, площа – 54.0 кв.м., інвентаризаційний № 398900, адреса: м. Донецька, вул. Лівобережна, 55, ступінь зносу – 37.9%) вартістю 37349.22 грн.;

-          автомобіль «Daewoo Lanos», держ. номер АН2551АХ, 2003 рік випуску, колір зелений, кузов № SUPTF 69YD3W 160402 легковий седан, інвентаризаційний номер 40754 вартістю 14306.27 грн.;

-          автомобіль ГАЗ 31029 Волга, держ. номер 000-39 ЕА, 1995 рік випуску, колір білий, двигун № 117122, легковий, інвентаризаційний номер 386800, вартістю 3020.13 грн.;

-          автомобіль ИЖ 412 ИЭ 028, держ. номер 11602 ЕВ, 1992 рік випуску, колір бежевий, двигун № 7010096, інвентаризаційний номер 356900, вартістю 811.19 грн.;

-          автомобіль ИЖ 412 ИЭ, держ. номер 11607 ЕВ, 1992 рік випуску, колір бежевий, двигун б/н, легковий седан, інвентаризаційний номер 356800, вартістю 737.81 грн.;

-          автомобіль ЗАЗ-968м, держ. номер 11606 ЕВ, 1993 рік випуску, колір червоний, двигун № 925016, легковий, інвентаризаційний номер 367400, вартістю 286.25 грн.;

-          автомобіль ЗАЗ-968м, держ. номер 11604 ЕВ, 1993 рік випуску, колір бежевий, двигун № 927079, легковий, інвентаризаційний номер 368800, вартістю 198.61 грн.;

-          автомобіль АЗЛК 214121, держ. номер 07824, 1992 рік випуску, клір білий, двигун № 0516302, легковий, інвентаризаційний номер 360800, вартістю 0.00 грн.

Загальна сума описаних активів склала 926489.26 грн.

25 березня 2008 року активи платника податку згідно Акту опису від 18 березня 2008 року № 1 на суму 926489.26 грн. були внесені до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що підтверджується Витягом з цього реєстру № 20050335 від 4 серпня 2008 року.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ (із наступними змінами та доповненнями), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Пунктом 8.1 статті 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (із наступними змінами та доповненнями), передбачено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно закону та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п. 1.17 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (із наступними змінами та доповненнями), податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Підпунктом 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (із наступними змінами та доповненнями), передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Рішенням Конституційного Суду України від 24 березня 2005 року по справі № 1-9/2005 положення п.п. 8.2. п. 8.2 ст. 8 зазначеного Закону в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу були визнані такими, що не відповідають Конституції України.

Відповідно до п. 4 резолютивної частини наведеного Рішення, положення абзацу 2 п.п 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.

З дня прийняття зазначеного Рішення Конституційного Суду України немає правових підстав для розповсюдження податкової застави на всі активи.

З огляду на зазначене, суд не приймає посилання позивача щодо не відповідності розміру податкової застави сумі податкового боргу.

Як встановлено судом, станом на день прийняття спірного Акту, тобто 18 березня 2008 року, яким описані активи позивача на 926489.26 грн., податковий борг позивача складав 20187377.21 грн.

Щодо посилання позивача на інші Акти опису активів, суд зазначає наступне.

30 березня 2004 року Актом № 4 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку були описані активи підприємства (позивача) на суму 1953098.25 грн.

31 січня 2005 року Актом № 1 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку були описані активи позивача на суму 16448.78 грн.

19 травня 2005 року Актом № 8 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку були описані активи позивача на суму 16587181.86 грн.

Актом від 17 листопада 2006 року № 6 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку були описані активи позивача на суму 1326723.43 грн.

Актом опису активів, на які поширюється право податкової застави від 21 грудня 2007 року № 15 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку були описані активи позивача на суму 449282.48 грн.

Загальна суму за вищезазначеними Актами склала 20332734.75 грн., тобто загальна сума активів, які описані відповідачем вищенаведеними актами, дійсно перевищує суму податкового боргу позивача станом на 18 березня 2008 року (20187377.21 грн.), однак, у спірних правовідносинах суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається з пояснень представників сторін, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 7 листопада 2005 року у справі № 26/225а Акт опису активів від 19 травня 2005 року № 8 був визнаний часткового недійсним на суму 9213568.43 грн., внаслідок чого був чинний тільки в частині опису активів на суму 7373613.43 грн., про що внесено відповідні зміни до Державного реєстру обтяжень.

На той час, коли Акт опису активів № 8 був чинним на суму 7373613.43 грн., у зв’язку із збільшення суми податкового боргу підприємства, відповідачем був здійснений додаткового опис активів позивача актом № 6 від 17 листопада 2006 року, яким були описані труби нержавіючі (що були виключені з Акту № 8) на суму 1326723.43 грн.

Акт опису активів № 6 від 17 листопада 2006 року на суму 1326723.43 грн. був скасований і виключений з Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі того, що судом прийнято рішення по справі № 26/225а про визнання Акту опису від 19 травня 2005 року № 8 чинним на всю суму описаних активів, що підтверджується відповідним записом у Витягу Державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 4 серпня 2008 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 лютого 2007 року рішення Донецького апеляційного господарського суду від 7 листопада 2005 року скасовано, внаслідок чого знову були внесені зміни до Державного реєстру обтяжень рухомого майна стосовно активів опису та сум описаних активів.

Таким чином, станом на 18 березня 2008 року сума описаних активів у податкову заставу без врахування Акту опису № 6 від 17 листопада 2006 року складає 19006011.30 грн., тобто є меншою ніж сума податкового боргу навіть з урахуванням Акту № 1 від 18 березня 2008 року.

Посилання позивача на той факт, що законодавством не встановлена відповідна форма акту опису, суд не приймає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, до яких належить відповідач, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Опис активів платника податків шляхом складання Акту податковим органом є способом реалізації його владних управлінських функцій, передбачених, зокрема, Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» і відсутність законодавчо встановленої форми Акту не посвідчує відсутність права СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (відповідача) здійснити опис активів, що перебувають під податковою заставою саме у вигляді Акту опису.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що дані, які вносяться до Акту опису активів у податкову заставу необхідні для можливого їх використання в подальшому під час складання наступного акта опису заставних активів для їх реалізації в рахунок погашення податкового боргу відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 р. № 538 «Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі».

Таким чином, у межах спірних правовідносин судом не вбачається порушень прав позивача з боку відповідача.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у суді довів правомірність своїх дій, а тому підстав для задоволення позовних вимог Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькміськгаз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання нечинним Акту опису активів, на які поширюється право податкової застави від 18 березня 2008 року № 1 та зобов’язання виключити з Державного реєстру заборон відчужень рухомого майна запис про поширення права податкової застави на активи ВАТ «Донецькміськгаз» згідно з активами, на які поширюється право податкової застави від 18 березня 2008 року № 1 на суму 926489.26 грн., відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 17 квітня 2009 року в присутності представника позивача та представника вдповідача.

Повний текст постанови складений та підписаний 22 квітня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Могильницький М.С.