Рішення № 4798359, 30.06.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

30.06.2009

Справа №2-15/1002-2009

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» ( 01030, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 18) в особі Центру електрозв’язку № 7 Кримської філії «Утел» (95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду, 6 , ідентифікацій код 33501534)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Рєпіна, 122, ідентифікаційний код 24029801)

Про стягнення 614,04 грн.

Суддя Господарського суду АР Крим І.А.Іщенко

представники:

Від позивача – Донченко О.В., довіреність б/н від 28.07.2008р. у справі.

Від відповідача –не з’явився.

Обставини справи: Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком» в особі в особі Центру електрозв’язку № 7 кримської філії «Утел» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» про стягнення 614,04 грн. заборгованості, у тому числі 581, 40 грн. – суми боргу, пені в розмірі 20,70 грн., інфляційних збитків в розмірі 6, 13 грн., 3 % річних в сумі 5,81 грн.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов’язань по оплаті наданих послуг за договором № 33 580 грн. від 03.06.2008 р. на суму 581, 40 грн., що стало приводом для звернення Відкритого акціонерного товариства „Укртелеком” в особі Центру електрозв’язку № 7 Кримської філії «Утел» з позовом до суду для стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку .

24.06.2009р. до канцелярії господарського суду АР Крим від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» пеню в розмірі 20,70 грн., інфляційні збитки в розмірі 6, 13 грн., 3 % річних в сумі 5,81 грн, у зв’язку із оплатою суми основного боргу.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних , відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, суд вважає за можливе прийняти вказану заяву та подальший розгляд справи продовжити в межах зменшених позовних вимог.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, відзиву на позов не надав, про час та місце судового засідання сповіщений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Строк розгляду справи було продовжено в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

03.06.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Центру електрозв’язку № 7 Кримської філії «Утел» (Оператор) (позивач) Товариством з обмеженою відповідальністю «Вітмет» (Абонент) (відповідач) був укладений договір № 33580 про надання телекомунікаційних послуг (а.с. 23-24).

Згідно розділу 1 вказаного Договору Оператор надає Абонентові послуги рухомого (мобільного) зв’язку , а також за домовленістю Сторін інші супутні та додаткові послуги, а Абонент зобов’язується їх прийняти та оплатити.

Послуги, що надаються Оператором, оплачуються згідно тарифів, Правил та Договору. (пункт 1.1 Договору)

Відповідно до пункту 4.3 Договору Абонент оплачує послуги не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим на підставі рахунків, що надсилаються Оператором не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно умов договору, відповідач своєчасно не провів оплату наданих телекомунікаційних послуг, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість за період з 01.09.2008р. по 30.09.2008р. у розмірі 581,40 грн., що підтверджується доданим до матеріалів справи рахунком за стягуваний період (а.с. 36), вказана заборгованість погашена відповідачем, що підтверджується доданою до матеріалів справи випискою банку за 27.02.2009р.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» інфляційних витрат у розмірі 6,13 грн. за період з 01.10.2008р. по 09.02.2009 р. суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора 3% річних від простроченої суми суд вважає таким, що кореспондується зі статтею 536 Цивільного кодексу України, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Так, відповідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» 3% річних у розмірі 5,81 грн. за період з 01.10.2008р. по 01.02.2009 р. підтверджуються матеріалами справи та підлягають стягненню з відповідача.

Разом із тим, позивач просить суд стягнути з відповідача 20,70грн. пені.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.8 Договору передбачена відповідальність споживача за несвоєчасну оплату за надані послуги електрозв’язку у вигляді пені у розмірі облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Статтею 36 Закону України «Про телекомунікації» передбачена відповідальність Споживача за несвоєчасну оплату за Договором із розрахунку облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення від суми простроченого платежу.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується та підлягає стягненню з відповідача сума пені у розмірі 20,70 грн.

Витрати по оплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітмет» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Рєпіна, 122, ідентифікаційний код 24029801) на користь Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» 901030, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 18) в особі Центру електрозв’язку № 7 Кримської філії «Утел» (95047, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Героїв Сталінграду, 6 ідентифікацій код 33501534, п/р 260030357302 АБ «Брокбізнесбанк» МФО 300249) 6,13 грн. інфляційних втрат, 5,81 грн. річних, 20,70 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.