Рішення № 4798353, 16.06.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

16.06.2009

Справа №2-24/1056-2009

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримнафтапостачання" ( 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Глінки, 72-а, ідентифікаційний код 31883762)

до відповідача Державного сільськогосподарського підприємства "Агропромкомбінат "Виноградний" ( 97551, АР Крим, с. Кольчугине Сімферопольського району, вул. Чехова, 1, ідентифікаційний код 00412926)

Про стягнення 12 889,73 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача – Могила Д.В. – представник, довіреність № б/н від 03.03.2008р.

Від відповідача – Окорокова В.М., довіреність № 72 від 13.03.2009 р., у справі

Обставини справи: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримнафтапостачання" звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Державного сільськогосподарського підприємства "Агропромкомбінат "Виноградний" про стягнення з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримнафтапостачання" 10 839, 00 грн. заборгованості, 1 079, 73 грн. штрафу, 847, 16 грн. індексу інфляції, 123, 84 грн. трьох відсотків річних за користування грошовими коштами.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 128, 90 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у порушення умов Договору на постачання паливно-мастильних матеріалів № 90 від 24.10.2007р. було здійснено часткову сплату за поставлені за накладними № 004015 від 03.10.2008р., № 004277 від 20.10.2008р., № 004426 від 29.10.2008р. паливно-мастильні матеріали на загальну суму 20 765, 30 грн., а саме було перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 9 968, 00 грн. при залишенні суми заборгованості у розмірі 10 839, 00 грн.

03 квітня від позивача до Господарського суду АР Крим надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримнафтапостачання" просить стягнути з відповідача 10 839, 00 грн. заборгованості, 1 079, 73 грн. штрафу, 847, 16 грн. індексу інфляції, 123,84 грн. – трьох відсотків річних за користування грошовими коштами. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 128, 90 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Підставою для зміни позовних вимог стало постачання відповідачеві паливно-мастильних матеріалів відповідно до накладних № 4424 від 09.11.2007р., № 4500 від 15.11.2007р., № 4818 від 08.12.2007р. на суму 62 839, 00 грн. Відповідач же за період з 07.12.2007р. до 10.01.2008р. перерахував на розрахунковий рахунок позивача суму у розмірі 52 000, 00 грн. Таким чином, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 10 839, 00 грн., на яку позивачем було нарахований індекс інфляції та три відсотки річних, крім того позивач просить стягнути з відповідача суму штрафу. Тобто позивач змінив підставу позовних вимог.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 06.04.2009 р. зміни позовних вимог були прийняті судом розгляду.

У судовому засіданні представником позивача була надана заява про відмову від позову в частині стягнення 847,16 грн. індексу інфляції, 123,84 грн. 3 % річних.

Зазначена заява прийнята судом до розгляду.

25 травня 2009 року від Державного сільськогосподарського підприємства "Агропромкомбінат "Виноградний" надійшли пояснення, відповідно до яких відповідач проти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримнафтапостачання" не заперечує та просить провести судове засідання за відсутності представника відповідача. Крім того, відповідач просить, у зв’язку з тим, що заборгованість Державного сільськогосподарського підприємства "Агропромкомбінат "Виноградний" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримнафтапостачання" утворилась у 2007 році здійснити переуступлення боргу Товариству з обмеженою відповідальністю "Виноградний", оскільки відповідно до рішення Фонду майна України та Міністерства Аграрної політики України основні виробничі потужності Державного сільськогосподарського підприємства "Агропромкомбінат "Виноградний" 28 грудня 2007 року передані в оренду строком на 49 років Товариству з обмеженою відповідальністю "Виноградний".

Крім того, відповідачем надіслано до Господарського суду АР Крим акт звірки взаєморозрахунків, підписаний відповідачем, відповідно до якого останній підтвердив суму заборгованості у розмірі 10839,00 грн.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України. Строк розгляду справи був подовжений в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

24.10.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримнафтапостачання" (Продавець) та Державним сільськогосподарським підприємством "Агропромкомбінат "Виноградний" (Покупець) укладено|ув'язнений| договір № 90 (а.с.12).

Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору Продавець зобов’язується передати, а Покупець прийняти та сплатити ПММ (ділі – паливо).

Ціна, асортимент та кількість палива зазначається Продавцем у первинних документах (накладна, рахунок і т.п.) (пункт 1.2 Договору).

Строк дії вказаного договору встановлений розділом 6 Договору та становить з моменту підписання договору один рік. Якщо після закінчення дії Договору жодна зі сторін не виявила бажання його розірвати протягом 2 тижнів, то вважається, що дія вказаного договору продовжена на один рік.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що у випадку передачі палива Продавцем до його повної або часткової сплати Покупцем, Покупець зобов’язаний провести повний розрахунок за поставлене паливо протягом 3 банківських днів з моменту виконання зобов’язання.

На виконання вимог вказаного Договору відповідачем відповідно до накладних № 4424 від 09.11.2007 р., № 4500 від 15.11.2007 р. та № 4818 від 08.12.2007 р. був поставлений товар - паливно-мастильні матеріали на загальну суму 62839,00 грн.(а.с.49-51).

Отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом відповідача у накладних, а також довіреностями на отримання товаро – матеріальних цінностей (а.с.49-51).

Проте, відповідачем вартість поставленого товару була сплачена лише частково на суму 52000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 10839,00 грн., що і стало підставою для звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримнафтапостачання" з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами Договору.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не представив суду доказів виконання свого зобов’язання за договором по оплаті отриманого товару в повному обсязі та у строк, погоджений сторонами у договорі, в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства зобов’язання за договором по оплаті за отриманий товар згідно накладним № 4424 від 09.11.2007 р., № 4500 від 15.11.2007 р. та № 4818 від 08.12.2007 р. не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 10839,00 грн., яка встановлена судом, належним чином підтверджена.

Відповідач у поясненнях до позову просить суд у зв’язку з тим, що заборгованість Державного сільськогосподарського підприємства "Агропромкомбінат "Виноградний" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримнафтапостачання" утворилась у 2007 році здійснити переуступлення боргу Товариству з обмеженою відповідальністю "Виноградний", оскільки відповідно до рішення Фонду майна України та Міністерства Аграрної політики України основні виробничі потужності Державного сільськогосподарського підприємства "Агропромкомбінат "Виноградний" 28 грудня 2007 року передані в оренду строком на 49 років Товариству з обмеженою відповідальністю "Виноградний".

Суд не приймає до уваги зазначені пояснення у зв’язку з наступним.

Відповідно до ст. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (ст. 521 Цивільного кодексу України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (п. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

Відповідачем не було представлено письмового правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні, яке виникло на підставі договору № 90 від 24.10.2007 р.

У судовому засіданні позивач заперечував щодо заміни боржника.

Крім того, у позовній заяві та у уточненнях позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача 847,16 грн. індексу інфляції та 123,84 грн. 3 % річних.

Проте у судовому засіданні позивач заявою від 16.06.2009 р. відмовився від стягнення зазначених сум. Крім того у заяві позивач зазначив, що з наслідками відмови від позову він ознайомлений.

Розглянувши матеріали справи, заяву позивача, суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити.

Судом встановлено, що відмова позивача від частини позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, а також повноваження, якими наділений представник ТОВ "Кримнафтапостачання" дозволяють відмовитися від позову, також, приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, а отже клопотання ТОВ "Кримнафтапостачання" підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 847,16 грн. індексу інфляції та 123,84 грн. 3 % річних підлягає припиненню.

Відповідно до п. 5.4 договору сторони погодили, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язань з дійсного договору, винна сторона сплачує другій стороні штраф у розмірі 10 % від загальної суми невиконаних зобов’язань.

На підставі зазначеного пункту, позивач просить суд стягнути з відповідача 1079,73 грн. штрафу.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Таким чином матеріалами справи підтверджується та стягненню з відповідача підлягає сума штрафу розмірі 1079,73 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 22.06.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пунктом 4 частини 1 статті 80, статями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В|розв'язав|:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного сільськогосподарського підприємства "Агропромкомбінат "Виноградний" ( 97551, АР Крим, с. Кольчугине Сімферопольського району, вул. Чехова, 1, ідентифікаційний код 00412926) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримнафтапостачання" ( 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Глінки, 72-а, ідентифікаційний код 31883762; р/р 26003313041 в СФ АКБ МТБ, МФО 384748) 10839,00 грн. заборгованості, 1079,73 грн. штрафу, 119,19 грн. державного мита та 109,11 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 847,16 грн. індексу інфляції та 123,84 грн. 3 % річних провадження у справі припинити.

Наказ видати після|потім| набрання судовим рішенням|розв'язання,вирішення,розв'язування| законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.