Постанова № 4798261, 27.04.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2009 р. справа № 2а-3128/09/0570

час прийняття постанови: 12.25 година

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Могильницького М.С.

при секретаріЛакушевій Є.В.

за участю представника позивача - Білецької О.О.

представника відповідача 1, Державної податкової інспекції в м. Краматорську Романенка О. М.

представника відповідача 2, Державної податкової інспекції в м. Сумине зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „КСІ-У” до Державної податкової інспекції в м. Краматорську, Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання незаконними дій податкової служби щодо проведення перевірки та складання акту за її результатами та визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „КСІ-У” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Краматорську та до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання незаконними дій податкової служби щодо проведення перевірки та складання акту за її результатами та визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що перевірка, яка проводилась відповідачем, відповідно до ч. 7 ст. 11-1 носить характер позапланової, оскільки здійснювалась в межах повноважень податкових органів, визначених законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Відсутність у відповідача наказу керівника податкового органу про проведення перевірки із зазначенням підстав її проведення, на думку позивача, свідчить про проведення даної перевірки неправомірно, а відтак акт перевірки не може братися до уваги як документ, що стверджує факт проведення перевірки, адже він був складений незаконно.

Крім цього, представник позивача посилається на прийняття відповідачем оскаржуваних рішень всупереч вимогам Закону України від 06.07.95 р. N 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", ст. 19 Конституції України, та неправомірністю у звязку з цим застосування штрафних санкцій згідно п. 2 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", так як в своїй діяльності позивач використовує лише ті реєстратори розрахункових операцій, які включені до Державного реєстру розрахункових операцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на зазначені в позовній заяві обставини, просив їх задовольнити.

Відповідачі позов не визнали та надали до суду письмові заперечення, які за змістом є аналогічними. В обґрунтування своїх заперечень відповідачі посилаються на те, що гральні автомати, які використовуються позивачем не забезпечують реалізацію фіскальних функцій, що є порушенням п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому застосування штрафних санкцій згідно оскаржуваних рішень є правомірним.

Крім цього, відповідачі зазначають, що Кабінет Міністрів України постановою №121 від 07.02.2001 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» встановив конкретні строки переведення суб'єктів підприємницької діяльності на розрахунки із застосуванням спеціалізованих РРО. що стосується гральних автоматів - з 01.01.2007 року. Таким чином, з 01.01.2007р. суб'єкти господарювання, які надають послуги гральних автоматів зобов'язані здійснювати облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.

Невиконання Міністерством промислової політики обов'язку щодо забезпечення до 1 лютого 2003 р. організації розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють, не тягне за собою скасування положень постанови Кабінету Міністрів України «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» № 121 від 07.02.2001 року.

01.07.2008 року Наказом ДПА України № 430 було затверджено нову редакцію Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій і до Державного реєстру РРО включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», призначену для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Таким чином, на момент проведення перевірки залу гральних автоматів ТОВ «КСІ -У»», який знаходиться в м. Суми по вул. Соборна, 46, тобто на 12.12.2008 року, комп'ютерно-касова система «Фіскал», призначена для фіскалізації гральних автоматів, вже була розроблена та включена до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

Таким чином, в задоволенні позовних вимог відповідачі просять відмовити.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою „Камертон”.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, які зявились до суду, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю „КСІ-У”, ідентифікаційний код 33792358, зареєстроване виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 9 листопада 2005 року, перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м. Краматорську.

Посадовими особами відділу контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Сумській області, а саме: головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу Лавриком І.В. та головним державним податковим ревізором-інспектором, радником податкової служби III рангу Гризун В.М.. на підставі направлень № 306321/4088, № 306314/4087 від 11 грудня 2008 р. виданих Державною податковою інспекцією в м. Суми, здійснений вихід з метою проведення перевірки торгового об'єкту ТОВ „КСІ-У” залу гральних автоматів, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Соборна, 46.

У відповідності до статті 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 № 265/95-ВР контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно ст. 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обовязкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Питання проведення органами державної податкової служби України планових, позапланових перевірок врегульовано виключно нормами Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, зокрема, статтею 11-1, в тому числі щодо питань, визначених статтею 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Зазначене узгоджується з вимогами статті 19 Конституції України, у відповідності до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, в тому числі, щодо порядку проведення перевірок органами податкової служби.

Стаття 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” містить дві сьомі частини, які суперечать одна одній по змісту стосовно проведення позапланових перевірок. Логічним при внесені сьомої частини до цієї статті було б виключення з неї старої редакції, адже остання прямо суперечить і виключає можливість існування останнього доповнення. З огляду на це, застосуванню підлягає та сьома частина статті 11-1, якою Закон України “Про державну податкову службу в Україні” був доповнений більш пізньою датою.

У відповідності до цієї сьомої частини статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а в інших випадках - за рішенням суду.

Частиною восьмою статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено, що позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

У відповідності до положень статті 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Аналізуючи зміст положень статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, суд приходить до висновку про те, що підставою для проведення планової виїзної перевірки платника податків є наявність останнього у плані роботи такого органу державної податкової служби. При цьому така перевірка може бути реалізована органами податкової служби не більше одного разу на рік.

У відповідності до положень частини 4 статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслане письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення.

Відповідач не надав суду доказів направлення позивачеві відповідного повідомлення про проведення планової перевірки за 10 днів до її початку.

Як вбачається з матеріалів справи копія наказу про перевірку позивачеві не була надана в день проведення перевірки під розпис. Копії наказу про проведення позапланової перевірки представником відповідача суду не надано.

Оцінюючи фактичні дані, матеріали справи та пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про те, що відповідачем фактично проведена позапланова виїзна перевірка в порядку здійснення контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому порядку саме для позапланової перевірки, за відсутності належних на те документів, зокрема відповідного наказу керівника податкової служби. Однак, ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою статті 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

А відтак, посилання позивача на факт невручення йому під розписку копії наказу про проведення перевірки при фактичному допуску фахівців Відповідача до перевірки не свідчить про неправомірність її проведення та неправильність її результатів, оскільки такі висновки не випливають із приписів ст. 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”.

Перевірка проводилася з питань дотримання вимог Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 06.07.95 № 265/95-ВР; Закону України „Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” від 23.03.96 № 98/96-ВР; Закону України „Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячними і плодовими алкогольними напоями і тютюновими виробами” від 19.12.95 № 481/95-ВР; Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” від 01.06.00 №1775-1111; Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.04 №637.

За наслідками перевірки, Відповідачем 1 було прийняте Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000472304 від 10 лютого 2009 року, яким до Позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 5 160,00 грн. з яких:

4420, 00 грн. за порушення п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, щодо проведення розрахункових операцій через гральні автомати, які не зареєстровані в органах ДПС та не переведені у фіскальний режим роботи, обрахованих в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян помножених на кількість автоматів, які не переведені у фіскальний режим роботи (340,00 х 13 = 4 420,00 грн.), відповідно до п. 2 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;

50,00 грн. - за порушення п. 1, 2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, щодо не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на повну суму наданої послуги гри на гральному автоматі, обрахованих в п'ятикратному розмірі суми покупки, яка не проведена через РРО (10,00 х 5 = 50,00), відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;

350,00 грн. - за порушення п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, щодо незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті РРО, обрахованої в п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність - надлишок (70,00 грн. х 5 = 350,00 грн.), відповідно до ст. 22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”;

340,00 грн. - за порушення п. 9 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” щодо незабезпечення зберігання в КОРО роздрукованого на РРО щоденною фіскального звітного чеку, обрахованих в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (20 х 17,00 = 340,00 грн.) відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

В ході перевірки встановлені наступні порушення:

1.Незабезпечення зберігання фіскального звітного чеку.

При перевірці книги обліку розрахункових операцій № 0515003949р/5640-1 від 24.04.08 року виявлено не забезпечення зберігання фіскального звітного чеку „Z"- звіту № 0098. Запис в розділі 4 КОРО «Облік ремонтів...» за вищезазначений випадок відсутній, що є порушенням п. 9 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не забезпечено зберігання в книзі обліку розрахункових операцій роздрукованого на РРО щоденного фіскального звітного чеку.

Вказане порушення не заперечується позивачем та підтверджується наступними доказами: актом перевірки, поясненням оператора гральних автоматів ОСОБА_1, яка зазначила, що загубила фіскальний „Z"- звіт № 0098.

2.Непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій.

При реалізації 100 електронних кредитів для гри на гральному апараті на суму 10.00 грн. розрахункова операція не була проведена через реєстратор розрахункових операцій, при цьому касовий чек не видавався, що є порушенням п.1,2 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на повну суму наданої послуги гри на гральному автоматі.

Вказане порушення не заперечується позивачем та підтверджується наступними актом перевірки.

3.Незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в поточному «Х»-звіті.

Не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків (680,00) сумі коштів, яка зазначена в поточному «Х»-звіті (610,00), що є порушенням п. 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме: не забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Вказане порушення не заперечується позивачем та підтверджується наступними доказами: актом перевірки, поясненням оператора гральних автоматів ОСОБА_1, яка зазначила, що не встигла провести операції на суму 70 грн. через РРО, а також перерахунком наявної готівки та денним «Х»-звітом.

4.Неоснащення фіскальною пам'яттю гральних автоматів та не переведення їх в режим роботи РРО.

На момент перевірки в залі гральних автоматів знаходилось 13 гральних автоматів, що були підключені до електромережі, знаходились в робочому стані, та за їх допомогою надавалися послуги в сфері грального бізнесу, але гральні автомати не оснащені фіскальною пам'яттю і не працюють у режимі реєстраторів розрахункових операцій, що є порушенням п. 1 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Згідно ст. 12 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Відповідно до Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. N 1315 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2006 р. N 1773) Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі - Державний реєстр) - перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій, їх модифікацій вітчизняного та іноземного виробництва, які відповідають вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, пройшли державну сертифікацію і дозволені для застосування під час здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Частиною 1 статті 13 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” визначено, що вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Постанова Кабінету Міністрів України № 199 від 18.02.2002р. "Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування" передбачає оснащення реєстраторів розрахункових операцій фіскальними блоками, які забезпечують безумовне виконання ними фіскальних функцій, містить вимоги до фіскального блока, фіскальної памяті збереження інформації, тощо. Пункт 2 цієї Постанови дає визначення поняття "фіскалізація" як перехід від нефіскального до фіскального режиму роботи реєстратора. Також зазначено, що фіскалізація проводиться один раз за весь період експлуатації реєстратора (п. 3 Постанови).

Виходячи з висновків акту перевірки, позивачу ставиться в провину використання гральних автоматів які не переведені у фіскальний режим роботи.

Розкриваючи ширше поняття "фіскалізації" та досліджуючи процес переходу від нефіскального до фіскального режиму роботи реєстратора слід виходити з нижче приведених термінів, визначених Законом України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”:

- фіскальні функції це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо);

- фіскальна пам'ять - це запам'ятовуючий пристрій у складі реєстратора розрахункових операцій, призначений для одноразового занесення, зберігання і багаторазового зчитування підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, яку неможливо змінити або знищити без пошкодження самого пристрою;

- фіскальний режим роботи - це режим роботи реєстратора розрахункових операцій, який забезпечує безумовне виконання ним фіскальних функцій.

Згідно Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва Міністерства фінансів України від 18.04.2006р. № 40/374, гральний автомат - механічне, електричне, електронне обладнання або пристрій, що використовується для проведення азартних ігор, результат яких визначається без участі працівника ліцензіата програмою роботи цього обладнання (пристрою) з використанням генератора випадкових чисел, який міститься всередині корпусу такого обладнання (пристрою), і сума виграшу нараховується обладнанням (пристроєм) автоматично.

Дане визначення не містить вказівки на те, що гральний автомат виконує фіскальні функції, а іншого виду гральних автоматів законодавець не визначає.

Модель реєстратора розрахункових операцій згідно п. 12 Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. N 1315 включається до Державного реєстру за поданням заявника, тобто виробника або постачальника відповідної моделі. А оскільки ТОВ „КСІ-У” є лише користувачем даних реєстраторів, тому не вповноважене самостійно ініціювати питання щодо включення таких моделей в Державний реєстр.

Відповідно до Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” Кабінетом Міністрів України було розроблено Постанову від 07.02.2001 за № 121 "Про терміни переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" (далі Постанова № 121).

Пунктом 2 цієї Постанови № 121 Міністерство промислової політики було зобовязане забезпечити до 1 лютого 2003 р. організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Однак, у звязку з тим, що були відсутні технічні рішення для фіскалізації гральних автоматів, терміни переведення на облік із застосуванням РРО, діяльності з використанням гральних автоматів неодноразово переносилися.

Згідно з останніми змінами внесеними до Постанови №121, для переведення субєктів підприємницької діяльності які використовують гральні автомати на облік із застосуванням РРО, встановлений термін 31 грудня 2006 року.

Як зазначає податкова інспекція у своїх листах та повідомленнях опрацювання технічних рішень з фіскалізації гральних автоматів було закінчено у поточному році, свідченням чого є включення наказом ДПА України від 01.07.2008 № 430 до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій компютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, автоматизації збору, обліку і контролю даних про функціонування залів гральних автоматів.

Проте в судовому засіданні відповідач не зумів пояснити яким же чином з 01.07.2008 р. слід проваджувати компютерно-касову систему "Фіскал", не надав суду будь-яких технічних висновків, можливостей її використання та доказів того, що дана система забезпечує повне виконання фіскальних функцій кожного окремого грального автомата. Крім того, компютерно-касова система "Фіскал" не може бути пріоритетною в використанні субєктами господарювання, оскільки вона відповідає таким же вимогам, як і інші реєстратори розрахункових операцій, що використовуються позивачем.

При цьому, суд зазначає, що відсутність на загальнодержавному рівні таких технічних рішень з фіскалізації гральних автоматів не є провиною позивача, останній позбавлений можливостей впливу на розвязання проблеми застосування реєстраторів розрахункових операцій у діяльності з використанням гральних автоматів, і забезпечення реалізації їх фіскальних функцій мала б здійснити держава в особі Міністерства промислової політики у визначений термін, чого зроблено не було. А відтак, наведені обставини не можуть бути підставою для заборони використання в господарській діяльності підприємця гральних автоматів не оснащених фіскальною функцією.

Пункт 2 статті 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачає відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Цей Закон не передбачає застосування до субєктів господарювання штрафних (фінансових) санкцій за використання грального автомата, не оснащеного фіскальною функцією, тим більше що правових підстав використання інших гральних автоматів ніж тих, які не оснащені фіскальною функцією, у позивача не було.

Стаття 19 Конституції України визначає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з Державним класифікатором продукції та послуг ДК 016-97, затвердженого наказом Держкомстандарту України від 30.12.1997р. № 822, організація азартних ігор та парі віднесена до сфери послуг, а тому розрахункові операції під час їх надання з гри на гральному автоматі, виходячи з вимог ст. 3 Закону № 265 та Постанови №121 проводились позивачем на час здійснення перевірок з використанням зареєстрованих, опломбованих у встановленому порядку та переведених у фіскальний режим роботи реєстраторів розрахункових операцій, з роздрукуванням та видачею відповідного розрахункового документа на суму проданих кредитів на право гри на гральних автоматах. А безпосередню відповідальність за непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, який знаходився на місці проведення розрахунків та нероздрукування відповідного розрахункового документа згідно п. 1 ст. 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до позивача вже застосована.

Суд також зазначає, що всі реєстратори розрахункових операцій, що використовуються позивачем в гральних залах, включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії реєстраційних посвідчень, і їх використання в господарській діяльності по наданню послуг в сфері грального бізнесу є цілком виправданим та правомірним.

Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем, при використанні гральних автоматів не оснащених фіскальною функцією, не порушене положення п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а тому застосування відповідачем 1 штрафних (фінансових) санкцій згідно п. 2 ст. 17 цього Закону є безпідставним.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000472304 від 10 лютого 2009 року на суму 4420, 00 грн.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору при звернені до суду згідно зі ст. 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „КСІ-У” до Державної податкової інспекції в м. Краматорську та до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання незаконними дій податкової служби щодо проведення перевірки та складання акту за її результатами та визнання недійсним рішення про застосування штрафних санкцій, - задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000472304 від 10 лютого 2009 року, прийняте у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю „КСІ-У” в частині застосування штрафних санкцій на суму 4420, 00 грн.

Судові витрати в сумі 1,70 гривень стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „КСІ-У”.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 27 квітня 2009 року в присутності представника позивача, представника відповідача.

Повний текст постанови складений та підписаний 2 травня 2009 року.

Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Могильницький М.С.